Відділення променвої діагностики і променевої терапії та особливості їх устрою.

Променева діагностика набула широкого розповсюдження.

Усі районні та більшість дільничних лікарень оснащені ультразвуковими та рентгенівськими апаратами, а медичні амбулаторії – ультразвуковими установками. В обласних лікарнях та лікарнях великих міст, онкологічних диспансерах, в науково-дослідницьких інститутах МОЗ України функціонують відділення УЗД, РД, РНД, МРТ діагностики та променевої терапії.

Відділення (кабінети) променевої діагностики та променвої терапії влаштовані згідно наказу МОЗ України №340 від 28.11.1997 та ОСПУ – 2001.

Відділення ультразвукової діагностики функціонують в великих лікувальних закладах великих міст і в деяких науково-дослідницьких інститутах. Відділення УЗД забеспечені сучасними УЗ апаратами з допплерівськими системами для отримання 3D (трьохмірного), 4D (чотирьохвимірного) зображення. Кабінети УЗД входять до складу відділень променевої діагностики.

Рентгенодіагностичне відділення – це сукупність рентгенодіагностичних кабінетів, в тому числі КТ, СКТ кабінетів для проведення досліджень різних органів та систем (ЦНС, ОГП, кістяка, травного каналу, сечовидільної системи, зубів і ін.). В останні роки відділення променевої діагностики оснащують сучасними МРТ діагностичними апаратами. Влаштування рентген-кабінету: процедурна кімната (24 м² на одне робоче місце), пультова кімната (10 м² ), фотолабораторія (10 м²), кімната для приготування суспензії барію (8 м²) та кімната лікаря. Рентгенологічний архів (з метою дотримання вимог протипожежної безпеки) розташовують в окремому приміщенні.

Відділення (лабораторія) радіонуклідної діагностики призначене для проведення досліджень із використанням радіофармпрепаратів (РФП) – радіонуклідів, або мічених хімічних сполук, в яких частина нейтральних атомів замінена радіоактивними. Хімічні властивості радіонуклідів та їх метаболізм в організмі тотожні власивостям тих же стабільних елементів, що дозволяє вивчати обмін.

Дозволені до введення в організм людини РФП використовують для діагностики та лікування різних патологічних процесів. В РН діагностиці використовують дуже малі у ваговому відношенні кількості радіонуклідів (стоквадрильйонні частки грама). Такі кількості радіонуклідів називають індикаторними, а зумовлені ними дози опромінення називають індикаторними дозами. Індикаторні дози опромінення суттєво не впливають негативно на організм і не порушують перебіг життевих процесів.

Радіонукліди отримують в ядерних реакторах або за допомогою циклотронів (прискорювачах елементарних частинок) і після очищення і визначення питомої активності, їх в герметичних ампулах в захисних контейнерах направляють в діагностичні лабораторії. В останні роки для спрощення отримання РФП та з метою удосконалення РН досліджень використовують генератори РФП або медичні прискорювачі елементарних частинок.

Одержання РФП у генераторі

Основні елементи генератора: захисний кожух, колона з материнським радіонуклідом і система комунікацій (див. мал..3.1.).

Мал. 3.1 Генератор РФП

Дочірній короткоживучий радіонуклід, що утворюється в результаті розпаду материнського радіонукліда, вимивають (елюють) із генератора. Частіше користуються генераторами ^99mТс із Т_1/2 6 годин (материнський радіонуклід ⁹⁹Мо), ^87mSr з Т_1/2 2,8 години (материнський радіонуклід ⁸⁷Y), ^113mIn з Т_1/2 99,8 хвилини (материнський радіонуклід ¹¹³Sn Т_1/2 118 діб), ¹³²I з Т_1/2 2,3 години (материнський радіонуклід ¹³²Тe з Т_1/2 78 годин) і ін.

В залежності від тривлості періоду напіврозпаду, РФП поділяютьна довгоживучі /Т_1/2 більше двох тижнів) – ⁷⁵Se (Т_1/2 =120 діб)/, короткоживучі (Т_1/2 до двох тижнів) - ^99mТс (Т_1/2 6 годин), ультракороткоживучі (Т_1/2 від декількох хвилин до годин) - ¹⁵О (Т_1/2 2,03 хв.), ¹¹C (Т_1/2 20,4 хв.).

За видом випромінювання виділяють: β -випромінювачі (Н³, Р³²), γ -випромінювачі (^99mТс, ¹²³І, ^113mІn) та змішанні β-γ –випромінювачі (¹³¹І,¹⁹⁸Аи).

Метаболізм РФП.

Введений в організм РФП рівномірно розподіляється в крові і згодом, в залежності від тропності, накопичується в окремих органах і тканинах. Розрізняють органоторпні РФП (¹³¹І - накопичується в щитоподібній залозі, ¹⁹⁸Аu колоїд накопичується в печінці та ін.), туморотропні (⁶⁷Ga цитрат накопичується в пухлинах кісток, ^99mТс-пертехнат накопичується в пухлинах печінки і ін.) та без вираженого селективного накопичення (²⁴Na, ³Н). Органотропність може бути направленною, коли РФП накопичується в певному органі (див. вище) або непрямою, коли виникає тимчасове накопичення РФП на шляху його виведення з організму (наприклад в печінці – бенгальський рожевий мічений ¹³¹І, в нирках - ¹³¹І-гіпуран).

Критерієм, що зумовлює токсичність нукліда є ефективний період напіввиведення(Т_еф) – час, протягом якого активність радіонукліда в організмі зменшується на половину за рахунок розпаду та виведення з організму природнім шляхом.

Дослідження із застосуванням радіонуклідів в індикаторних дозах з діагностичною метою, відносяться до робіт ІІ класу і можуть проводитись в стаціонарних та в амбулаторних умовах.

Лабораторії радіонуклідної діагностики розташовують в окремих будівлях. Лабораторії складаються з наступних основних функціональних приміщень:

1. Сховище радіонуклідів площею 8-10 кв. м. з роздільним зберіганням і автоматичною подачею препаратів механічним способом. Сховище повинно бути забезпечене примусовою вентиляцією з 5-10 кратним обміном повітря за годину.

2. Фасовочна площею 18-20 кв. м. для приготування робочих розчинів радіонуклідів. Всі маніпуляції з радіонуклідами проводять в герметичній витяжній шафі. Тверді радіоактивні відходи вміщують в могильник, а рідкі - у відстійник.

3. Мийна площею 10 кв. м. для миття посуду, контейнерів, інструментів.

4. Процедурна площею 18-20 кв. м. для введення хворим радіофармпрепаратів.

5. Кабінет радіометрії площею 20-25 кв. м. для вимірювання радіоактивності всього тіла або його частини.

6. Кабінет радіографії площею 25-30 кв.м. для вивчення динаміки швидкоплинних фізіологічних процесів (визначення швидкості кровообігу, функціонального стану серця, нирок, печінки та ін.).

7. Кабінет для гама-топографічного дослідження (сканування) площею 20-25 кв.м.

8. Кабінет для сцинтиграфії з допомогою гама-камери площею 20-25 кв. м.

9. Кабінет для однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) площею 25-30 кв.м.

10. Кабінет для позитронної емісійної томографії (ПЕТ) площею 25-30 кв. м.

11. Кабінет для визначення активності біологічних середовищ 25-30 кв. м.

12. Палати для активних хворих 20 кв. м. на 2х хворих.

13. Кабінет для прийому амбулаторних хворих.

14. Санвузли окремі для персоналу та хворих.

15. Санпропускники окремі для персоналу та хворих, обладнані душовими установками.

Крім того, у відділенні повинні бути приміщення тимчасового зберігання фізіологічних виділень хворих для радіологічного дослідження, кімната для обробки суден, кімната для зберігання спецодягу, білизни і приміщення для зберігання захисних контейнерів з радіоактивними відходами.

В лабораторії здійснюється постійний дозиметричний і радіометричний контроль за дотриманням умов безпеки робіт з радіонуклідами згідно ОСПУ-2001.

При проведенні радіодіагностичних досліджень необхідно прагнути до максимального зменшення активностей РФП, що використовуються, при збереженні необхідної діагностичної інформації (при цьому не можна вводити РФП активностями, що створять променеве навантаження, яке перевищить ГДД для даної категорії пацієнтів).

Порядок роботи в радіонуклідній діагностичній лабораторії:

1.Лабораторія повинна бути опломбована;

2.персонал зобов’язаний працювати в спеціальному одязі;

3.всі маніпуляції з РФП виконуються у витяжній шафі;

4.після роботи проводиться вологе прибирання приміщення;

5.категорично забороняється виносити радіонукліди за межі лабораторії;

6.в лабораторії забороняється вживати їжу, пити та палити;

7.персонал зобов’язаний здійснювати індивідуальний дозиметричний контроль;

8.персонал зобов’язаний проходити періодичні диспансерні огляди.

Відділення променевої терапії відкритими джерелами іонізуючих випромінювань – часто поєднуються з відділеннями радіонуклідної діагностики (змішані або комплексні відділення), в їх структурі передбачається наявність палат для „активних” хворих.

Відділення дистанційної променевої терапії закритими джерелами іонізуючих випромінювань — включають кабінети: дистанційної гамма-терапії, рентгенотерапії, терапії випромінюваннями високих енергій з використанням лінійних та циклічних прискорювачів. Кожен кабінет включає: апаратну і пультову кімнати та кабінет лікаря.

Відділення контактної променевої терапії закритими джерелами іонізуючих випромінювань складається із: сховища джерел іонізуючих випромінювань, фасовочної, радіоманіпуляційної, палат для “активних” хворих, палат для “неактивних” хворих та інших загальноприйнятих приміщень. З метою зменшення професійного опромінення персоналу відділень контактні методи променевої терапії здійснюють за допомогою шлангових гамма-терапевтичних апаратів (типу Агат-В). Даний апарат забезпечує автоматизоване підведення джерела випромінювання до патологічного осередку та його вилучення без безпосередньої участі персоналу (метод „Afterloading”) і виключає опромінення персоналу.