Історія виникнення та розвитку адвокатури

Питання для усного опитування та дискусії

 

1. Виникнення адвокатури та її розвиток у стародавні часи.

2. Формування професійної адвокатури в Україні в період польсько-литовської доби (ХІV-XVI ст.).

3. Основні напрями реформування адвокатури у результаті Судової реформи 1864 р. Присяжні та приватні повірені, їх професійні права та обов’язки.

4. Організація і діяльність адвокатури в Українській РСР. Причини неспроможності радянської адвокатури реально здійснювати захист прав і свобод громадян

5. Реформування адвокатури після здобуття нею державної незалежності.

 

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами письмової контрольної роботи.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: стряпчі, ходотаї,судова реформа,присяжний повірений, приватний повірений, захисник, колегії адвокатів, адвокатура, адвокатська діяльність.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Слово «advokat, advocatio» походить із латинської мови і означає здійснення захисту, захищати, вести у суді справу, надавати комусь у суді опіку, пораду з правових питань.

Зародження інституту адвокатури у різних народів мало свої особливості. Вважається, що вже у королівствах зулусів і бечуанів можна знайти перші зародки адвокатури.

Інститут адвокатури в Україні пройшов тривалий та складний шлях свого становлення та розвитку. Уже в Київській Русі роль захисників у судах виконували рідні, приятелі сторін – «послухи», «видоки».

Литовський Статут у першій редакції 1529 р. під представником особи в суді застосовував термін «прокуратор», яким не міг бути іноземець. Третій Литовський Статут 1588 р. порівняно детально регламентував порядок судового захисту.

Історію української адвокатури неможливо відділити від Судової реформи 1864 р., яка поклала початок діяльності інституту присяжних повірених на всій території Російської Імперії. Утворена на основі Судових статутів 1864 р. професійна адвокатура була новим інститутом і за своїм змістом, і за формою діяльності. Оскільки, на зміну неосвіченим і недобросовісним стряпчим та ходотаям прийшли прогресивно налаштовані, високопрофесійні юристи, об’єднані в самоврядну організацію і, які твердо притримувались букви та духу закону.

У період радянської влади держава прагнула максимальним чином регламентувати адвокатську діяльність, поставити її під суворий контроль держави. У 1980 р. було прийнято Положення про адвокатуру УРСР, яке було досить революційним документу для свого часу.

19 грудня 1992 р. Верховна Рада України прийняла перший у незалежній Україні Закон «Про адвокатуру», в основу якого було покладено проект, поданий Спілкою адвокатів України. Закон врегулював основні аспекти діяльності цього правозахисного інституту, але практика застосування цього закону виявила низку недоліків і протиріч. Стати самодостатнім явищем адвокатура так і не змогла. Тому питання реформування існуючої системи адвокатури в Україні було нагальним, невідкладним.

Метою реформування інституту адвокатури було приведення законодавства в сфері адвокатської діяльності у відповідність до європейських стандартів. У результаті довготривалої та важкої роботи 9 серпня 2012 р. було прийнято новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Семінарське заняття 2

Організація сучасної адвокатури України. Ч.1

Питання для усного опитування та дискусії

1. Поняття адвокатури, її завдання та роль у суспільному житті. Правове регулювання діяльності адвокатури.

2. Набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

3. Принципи та організаційні форми адвокатської діяльності.

4. Види адвокатської діяльності та гарантії її здійснення.

5. Адвокатська таємниця та обов’язок її збереження.

6. Помічник та стажист адвоката.

7. Професійні права та обов’язки адвокатів.

8. Договір про надання правової допомоги.

 

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами письмової контрольної роботи.

 

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: адвокатура, адвокатська діяльність, клієнт, адвокатська таємниця, помічник адвоката, стажист, кваліфікаційний іспит, присяга, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання, гонорар.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон про адвокатуру) адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:

1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Усна форма договору можлива у випадках передбачених Законом про адвокатуру.

 

Семінарське заняття 3

Організація сучасної адвокатури України. Ч.2

Питання для усного опитування та дискусії

1. Дисциплінарна відповідальність адвокатів та її підстави.

2. Поняття, склад, порядок формування та завдання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

3. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, її завдання, склад, порядок формування, компетенція.

4. Гонорар адвоката, порядок його обчислення

5. Національна асоціація адвокатів України, її повноваження та порядок діяльності.

6. Поняття, засади та основні завдання адвокатського самоврядування.

7. Організаційні форми адвокатського самоврядування.

8. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування.

9. Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави. Особливості його статусу.

 

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

 

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: адвокатура, адвокатська діяльність, гонорар, дисциплінарна відповідальність, дисциплінарні стягнення, Національна асоціація адвокатів України, адвокатське самоврядування, адвокат іноземної держави, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката має кожен, кому відомі факти поведінки, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.

Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з’їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Адвокат іноземної держави може здійснювати адвокатську діяльність в Україні з урахуванням особливостей, визначених Законом про адвокатуру.

Семінарське заняття 4