Інтернаціоналізовані суди»: загальне поняття та місце у системі міжнародного кримінального правосуддя. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інтернаціоналізовані суди»: загальне поняття та місце у системі міжнародного кримінального правосуддя.



Правові засади діяльності та характеристика Відділу з військових злочинів Суду Боснії і Герцеговини.

Першим створеним інтернаціоналізованим судом вважається Відділ з військових злочинів Суду Боснії і Герцеговини. Він створений на основі поправок, внесені 14 грудня 2004 р. у Закон про Суд Боснії та Герцеговини і Закон про Прокуратуру Боснії і Герцеговини, згідно з якими:

- В структурі Кримінального та Апеляційного відділень Суду Боснії і Герцеговини були створені Відділ I з військових злочинів та Відділ II у справах, пов'язаних з організованою злочинністю, злочинами у сфері економіки та корупцією;

- В Прокуратурі Боснії і Герцеговини створені Спеціальне управління з військових злочинів і Спеціальне управління у справах, пов'язаних з організованою злочинністю, злочинами у сфері економіки та корупцією;

- Одночасно засновані Секретаріат Відділу I з військових злочинів та Відділу II у справах, пов'язаних з організованою злочинністю, злочинами у сфері економіки та корупцією в структурі Кримінального та Апеляційного відділень Суду Боснії і Герцеговини, а також Секретаріати Спеціального управління з військових злочинів і Спеціального управління по боротьбі з організованою злочинністю, злочинами у сфері економіки та корупцією при Прокуратурі Боснії і Герцеговини.

Відділ I з військових злочинів функціонує у складі п'яти Судових колегій, кожна з яких діє в якості суду першої інстанції, приймає до свого провадження і розглядає по суті справи про злочини геноциду, злочини проти людяності і військових злочинах; кожна судова колегія здійснює правосуддя у складі трьох суддів: одного національного і двох - міжнародних.

Апеляційною інстанцією для Відділу з військових злочинів є Відділ I Апеляційного відділення Суду Боснії і Герцеговини у складі двох міжнародних та одного національного судді, які розглядають в апеляційному порядку кримінальні справи за скаргами на які не набрали законної сили вироки і ухвали Судових колегій Відділу I по військових злочинів.

В описаній організаційній формі Суд Боснії і Герцеговини приступив до роботи з березня 2005 р. До 31 липня того ж на розгляд Відділу I з військових злочинів кримінального відділення було передано 4 кримінальні справи стосовно 8 обвинувачених.

28 березня 2007 набув чинності вирок у справі обвинуваченого Станковича, якому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 20 років.

 

Основи діяльності та характеристика Надзвичайних палат у Судах Камбоджі для переслідування за злочини, вчинені в період Демократичної Кампучії.

Загальна інформація про Надзвичайні палати.

Ще одним прикладом національного суду, до юрисдикції якого і віднесено розгляд справ про міжнародні злочини за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства, є Надзвичайні палати в судах Камбоджі для переслідування за злочини, вчинені в період Демократичної Кампучії.

Королівство Камбоджа - держава в Південно-Східній Азії, на півдні півострова Індокитай, зі столицею в місті Пномпень. На сході межує з В'єтнамом, на півночі - з Лаосом, на північному заході - з Таїландом. Населення - більше 13 мільйонів чоловік понад 80% якого - кхмери.

Датою створення руху Червоних кхмерів вважається 1966, коли Революційна партія кхмерська Народу (РПКН) була перейменована в Комуністичну партію Кампучії (КПК).

Режим Червоних кхмерів - представників вкрай лівого політичного руху аграрного спрямування - був встановлений в Кампучії 17 квітня 1975 і повалений 7 січня 1979 рооку. 17 квітня сили Червоних кхмерів увійшли в Пномпень. Кхмерський Республіка була перейменована в Демократичну Кампучию.

За час диктатури, що склало 3 роки 8 місяців і 20 днів, в ході одного з найбільш зловісних політичних експериментів XX століття, було вбито і загинуло від штучно створеного голоду, катувань і примусової праці не менше 1,7 мільйона осіб.

Надзвичайні палати в судах Камбоджі створені для розгляду кримінальних справ стосовно тих, хто несе найбільшу відповідальність за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та інші злодіяння, вчинені в період диктатури Червоних кхмерів.

Згідно ним в рамках існуючої судової системи країни сформовані спеціалізовані суди - Надзвичайні палати, які функціонують при міжнародної допомоги. Вони наділені юрисдикцією щодо високопоставлених керівників Демократичної Кампучії і тих, хто несе найбільшу відповідальність за злочини і серйозні порушення камбоджійського кримінального права, міжнародного гуманітарного права і звичаїв, а також міжнародних договорів за участю Камбоджі, вчинені в період з 17 квітня 1975 по 6 січня 1979 року.

За своєю правовою природою Надзвичайні палати є гібридним, національно-міжнародним кримінальним судом, створеним на підставі угоди між ООН та Урядом Камбоджі. Закон про заснування Надзвичайних палат в судах Камбоджі для розгляду злочинів, скоєних у період існування Демократичної Кампучії (ЧПСК), що є головним правовим документом даного Суду, був прийнятий парламентом (Народним Зборами) Камбоджі 2 січня 2001 (діє в редакції від 27.10.2004) і затверджений Договором між ООН і Королівським урядом Камбоджі 6 червня 2003. Він передбачає відповідальність за геноцид, злочини проти людяності, серйозні порушення Женевських конвенцій 1949 р., Гаазької конвенції 1954 про захист культурних цінностей і деякі злочини, передбачені Кримінальним кодексом Камбоджі 1956 (вбивство, катування, релігійне переслідування).

Отже, правову основу діяльності надзвичайних палат складають:

- Закон про заснування Надзвичайних палат в судах Камбоджі для переслідування

за злочини, вчинені в період Демократичної Кампучії від 10 серпня 2001р.;

- Угода між ООН і Королівським урядом Камбоджі про переслідування відповідно до камбоджійським правом за злочини, вчинені в період Демократичної Кампучії, схвалене Резолюцією Генеральної Асамблеєю ООН 57/228В від 13.05.03 р. і підписана Сторонами у м. Пномпені 6 червня 2003 р.;

- Закон про заснування Надзвичайних палат в судах Камбоджі для переслідування за злочини, вчинені в період Демократичної Кампучії, прийнятий у новій редакції 27 жовтня 2004

Мета Надзвичайних палат - залученні до суду високопоставлених керівників Демократичної Кампучії і тих, хто несе найбільшу відповідальність за злочини і серйозні порушення камбоджійського кримінального права, міжнародного гуманітарного права і звичаїв та міжнародних конвенцій, визнаних Камбоджею, які були скоєні в період з 17 квітня 1975 року по 6 січня 1979.

Головними правовими документами Надзвичайних палат є Закон про заснування Надзвичайних палат і Внутрішні правила.

Головними підрозділами Надзвичайних палат є Судовий орган, що складається з Палати (камери) попереднього виробництва, Судової палати (камери), а також Палати (камери) Верховного суду, Канцелярії Обвинувачів, Канцелярії Слідчих суддів та Адміністративного відділу. У кожному з підрозділів представлені як місцеві фахівці, так і міжнародні співробітники.

 

Висновок.

Таким чином, національні суди, до юрисдикції яких віднесено правосуддя у справах про міжнародні злочини за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства, істотно відрізняються від інших органів міжнародного кримінального правосуддя. Як Відділ з військових злочинів Суду Боснії і Герцеговини, так і Надзвичайні палати в Судах Камбоджі для переслідування за злочини, вчинені в період Демократичної Кампучії, є складовою частиною національних судових систем. На відміну від інших органів міжнародного кримінального правосуддя вони є внутрішньодержавними, а не «зовнішніми» судами по відношенню до судових органів держав.

Однак, ці органи кримінального правосуддя безумовно мають міжнародний характер.

Насамперед, тому, що головною метою їх створення є здійснення правосуддя щодо осіб, винних у скоєнні міжнародних злочинів.

Джерела правового регулювання діяльності цих судів сформовані під безпосереднім впливом ООН: у Боснії і Герцеговині - Високого представника по даному регіону, в Камбоджі - Генерального секретаря та Генеральної Асамблеї.

У коло учасників кримінального судочинства допущені міжнародні судді, обвинувачі і захисники.

Важлива і міжнародна складова матеріального забезпечення діяльності цих судів. Так, Надзвичайні палати фінансуються з змішаних джерел, як за рахунок коштів, що виділяються з державного бюджету, так і з фонду, утвореного за рахунок внесків різних держав. Відділ з військових злочинів фінансується тільки з бюджету Боснії і Герцеговини. Проте його формування і наповнення до 31 грудня 2009 р. значною мірою залежало від діяльності міжнародних організацій у цьому регіоні, в першу чергу ООН.

 

 

Список літератури.

1. Волеводз А.Г. Современная система международной уголовной юстиции: понятие, правовые основы, структура и признаки / А.Г. Волеводз // Международное уголовное правосудие: Современные проблемы / Под ред. Г.И. Богуша, Е.Н. Трикоз. - М.: Институт права и публичной политики, 2009. - С. 303-323.

2. Дрьоміна Наталія Вікторівна. К вопросу о международной уголовной юрисдикции // Международное право после 11 сентября 2001 года. Сборник научных статей. Библиотека журнала «Юридический вестник». – Одесса, 2004. – С. 83 – 96.

3. Дрьоміна Наталія Вікторівна. Юрисдикція міжнародних

4. кримінальних судів і трибуналів. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://be.convdocs.org/docs/index-34670.html

5. Международные и интернационализированные уголовные трибуналы: синопсис. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.icrc.org/rus/resources/documents/article/review/review-861-p49.htm

6. Чрезвычайные палаты в судах Камбоджи. Вестник Международного Уголовного Правосудия. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mup-info.com/mup/tribunal/cambojia

 

Інтернаціоналізовані суди»: загальне поняття та місце у системі міжнародного кримінального правосуддя.

Міжнародне кримінальне правосуддя здійснюють органи міжнародного кримінального правосуддя.

На сьогоднішній день відомі наступні інституційні моделі їх встановлення, формування, правового регулювання, організації та діяльності:

1. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc, створювані Радою Безпеки в якості допоміжних органів.

2. Змішані (гібридні) трибунали (суди) двох видів: (1) створювані відповідно або на основі договорів держав з ООН і (2) формовані тимчасовими адміністраціями ООН на територіях держав, де проводяться миротворчі операції.

3. Національні суди, до юрисдикції яких віднесено розгляд справ про міжнародних злочинах за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства.

4. Міжнародний кримінальний суд.

До третьої моделі органів міжнародного кримінального правосуддя відносяться національні суди, до юрисдикції яких спеціальними рішеннями віднесено правосуддя у справах про міжнародні злочини за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства.

Нині загальновизнано, що держави, будучи учасниками договорів, що встановлюють злочинність і караність міжнародних злочинів, зобов'язані вживати заходів щодо імплементації в національне законодавство норм міжнародного права про їх злочинності та караності. У силу цього, більшість держав світу:

- Включають в національне кримінальне право норми про відповідальність за злочини, передбачені міжнародними договорами;

- Приймають кримінально-процесуальне законодавство таким чином, щоб кримінальне правосуддя у справах про міжнародні злочини могло безперешкодно здійснюватися національними судами;

- Створюють відповідні правоохоронні органи і засновують суди, до юрисдикції яких віднесено розслідування і судочинство на внутрішньодержавному рівні у справах про міжнародні злочини;

- Вживають заходів з підготовки фахівців правоохоронних органів і судів до правозастосування у справах про злочини, передбачені міжнародними договорами, у внутрішньодержавному кримінальному судочинстві;

- У порядку кримінального судочинства здійснюють розслідування і розгляд по суті справ про міжнародні злочини і кримінальне переслідування осіб, винних у їх вчиненні.

Ця діяльність належить до виключної компетенції держави. Як вся правоохоронна діяльність і судочинство всередині держави вона є проявом його суверенітету.

Однак на практиці зустрічаються випадки, коли в силу тих чи інших обставин, національні суди не відправляють правосуддя у справах про міжнародні злочини.

Залежно від причин, шляхи подолання такого положення можуть бути різними: від створення міжнародних кримінальних судів до передачі відповідних матеріалів до постійно діючого Міжнародного кримінального суду. Це визначається з урахуванням безлічі факторів.

Одним з таких факторів може бути відсутність або нестача національних фахівців (слідчих, прокурорів і суддів), здатних належним чином забезпечити на внутрішньодержавному рівні розслідування і кримінальне судочинство у справах про міжнародні злочини.

 

Зацікавлені держави і міжнародне співтовариство нині виходять з того, що для подолання такого роду перешкод, немає необхідності кожного разу створювати міжнародні суди, а достатньо організувати міжнародне співробітництво для того, щоб:

(1) створити умови для підготовки відповідних фахівців, тим самим долаючи об'єктивну їх нестачу;

(2) забезпечити участь у кримінальному судочинстві у справах про міжнародні злочини у внутрішньодержавних судах таких фахівців, які не мають причин суб'єктивного властивості ухилятися від розслідування міжнародних злочинів та здійснення правосуддя у справах про них.

Співпраця по першому напрямку реалізується в різних формах освіти і навчання, а також шляхом проведення міжнародних семінарів і конференцій, стажувань у міжнародних та іноземних судах тощо

Другий напрямок співпраці реалізується шляхом участі в кримінальному провадженні у справах про міжнародні злочини у внутрішньодержавних судах міжнародних суддів і, в окремих випадках, міжнародних обвинувачів, а також міжнародного допоміжного персоналу.

Правовою основою такого співробітництва є законодавство відповідного заінтересованої держави.

З урахуванням зазначених обставин, участь міжнародних суддів та іншого персоналу у внутрішньодержавному кримінальному судочинстві не тягне за собою створення міжнародних судів.

На практиці це здійснюється шляхом формування у внутрішньодержавних судах спеціалізованих судових складів (за формою «суд в суді»), наділених обмеженою предметної юрисдикцією (щодо міжнародних злочинів) за участю міжнародних та національних суддів і обвинувачів.

Такі суди не є в чистому вигляді ні міжнародними, ні змішаними (гібридними), оскільки засновані і сформовані в порядку, передбаченому внутрішньодержавним законодавством, а матеріально-правову і процесуальну основу їх діяльності складає внутрішньодержавне кримінальне та кримінально процесуальне право.

Іншими словами мова йде не про міжнародні, а про національних судах з т.зв. міжнародним «елементом» - участю в їх діяльності міжнародних суддів і обвинувачів поряд з національними суддями і обвинувачами.

На відміну від міжнародних ad hoc і змішаних (гібридних) судів, національні суди з т.зв. міжнародним «елементом» можуть бути позначені як інтернаціоналізовані суди.

Слід зазначити, що термін «інтернаціоналізовані суди» носить виключно умовний характер і може свідчити лише про те, що дані суди, будучи сформованими в порядку, встановленому законодавством конкретної держави, в силу певних фактичних обставин допускають до числа учасників судочинства (до складу суду, обвинувачення або захисту) іноземних (міжнародних) представників на умовах, передбачених національним правом.

Використання терміну «інтернаціоналізовані суди», на нашу думку, допустимо лише для операційного скорочення вельми громіздкого, але точного поняття «національні суди, до юрисдикції яких віднесено правосуддя у справах про міжнародні злочини за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства».

Amnesty International спостерігає за роботою інтернаціоналізованих судів і стежить за тим, щоб вони керувалися найвищими стандартами справедливості.

«Міжнародна амністія» (Amnesty International) - міжнародна неурядова організація, заснована у Великобританії в 1961 році, яка ставить своєю метою «робити дослідження і дії, спрямовані на попередження і припинення порушень прав на фізичну і психологічну недоторканність, на свободу совісті та самовираження, на свободу від дискримінації в контексті своєї роботи з просування прав людини»

Організація привертає увагу до порушень прав людини і виступає за дотримання міжнародних стандартів. В її завдання входить мобілізація громадськості з метою чинення тиску на осіб, що порушують права людини. За свою роботу Amnesty International удостоєна Нобелівської премії миру, а також премії ООН в області прав людини.

Amnesty International визнає значимість ініціатив у сфері правосуддя в країні, де було скоєно злочини, і їх роль у розвитку національної судової системи. Проте організація також відзначає появу спільних проблем:

1. деякі елементи статутів і правил інтернаціоналізованих судів недосконалі і не відповідають найвищим стандартам міжнародного правосуддя;

2. інтернаціоналізовані суди ведуть лише дуже невелике число кримінальних справ у випадках, коли відбувалися масові злочини;

3. інтернаціоналізовані суди стикаються з труднощами, коли їм потрібна співпраця інших держав;

4. інтернаціоналізовані суди стикаються з серйозними фінансовими проблемами, оскільки вони фінансуються за рахунок добровільних внесків, а держави не завжди виділяють на це кошти;

5. інтернаціоналізовані суди поки не змогли стати стимулом, під дією якого національні суди стали б порушувати кримінальні справи по інших злочинах, якими інтернаціоналізовані суди займатися не можуть, хоча за них передбачена кримінальна відповідальність згідно з нормами міжнародного права.

Незважаючи на всі перераховані вище недоліки, інтернаціональні суди є органічною частиною сучасної системи органів, що здійснює міжнародне кримінальне правосуддя.

Отже, національні суди, до юрисдикції яких віднесено правосуддя у справах про міжнародні злочини за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства не є ні міжнародними, ні змішаними, оскільки засновані і сформовані в порядку, передбаченому внутрішньодержавним законодавством, а матеріально-правову і процесуальну основу їх діяльності становить внутрішньодержавне кримінальне та кримінально-процесуальне право. При цьому поряд з національними суддями і обвинувачами, в діяльності інтернаціоналізованих судів беруть участь і міжнародні представники (у складі суду, обвинувачення або захисту) на умовах, передбачених національним правом.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.248.212 (0.057 с.)