Розділ 1. Кримінально-правова характеристика вбивства за КК України.

ЗМІСТ

 

ВСТУП......…………………………………………………………………………...3-4

РОЗДІЛ 1. Кримінально-правова характеристика вбивства за КК України.

1.1 Поняття вбивства в кримінальному праві..................................................5-6

1.2. Види вбивств за Кримінальним кодексом України..................................7-8

РОЗДІЛ-2.Кримінально-правова характеристика простого умисного вбивство і умисного вбивства з обтяжуючими обставинами.

2.1. Просте умисне вбивство ………...............................................................9-11

2.2. Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами ………………………11-20

РОЗДІЛ 3.Кримінально-права характеристика умисного вбивства з пом’якшуючими обставинами.

3.1. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.21-22

3.2. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини …………….22-23

3.3. Умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця ………………….24-25

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………...26-28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………...29-30

 

ВСТУП

Актуальність теми. Концепція правової держави завжди пов'язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.

Конституція України визнає, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1, ст.3].

Також Конституція України закріпила головне природне право кожної людини – право на життя: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань» [1, ст.27]. Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора – кримінальна відповідальність.

На життя особи посягає найтяжчий злочин – вбивство яке у кримінальному праві визначається, протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини.

Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК) чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом'якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).

Актуальності курсова робота набуває у зв'язку з необхідністю осмислення відповідних положень КК України – перш за все з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за посягання на життя, їх правильного застосування та подальшого вдосконалення.

Мета роботи полягає у комплексній кримінально-правовій характеристиці складів злочинів, передбачених статтями 115, 116, 117, 118, КК, та формулювання на її основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення кримінального законодавства України і правозастосовчої діяльності.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких головних завдань:

· дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки рiзних видiв вбивств;

· детально вивчити обставини, що є обтяжуючими та пом’якшуючими вину при вчиненні вбивства;

· проаналізувати спеціальну літературу з проблем кваліфікації вбивств;

· дослідити проблему каранності вбивств.

Об'єктом роботи є вбивство, а саме його кримінально-правова природа та види: просте умисне вбивство, умисне вбивство з обтяжуючими обставинами і пом’якшуючими обставинами.

Предметом роботи є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за вказані види вбивств, їх доктринальне розуміння та практика застосування.

Методами д ля досягнення поставленої мети в процесі дослідження є такі: системний - для комплексного розгляду складових предмета дослідження, елементів як єдиного цілого; діалектичний метод - для дослідження елементів та ознак складів злочинів, зокрема, при з'ясуванні співвідношення між окремими формами зовнішнього прояву вбивств; функціональний - для з'ясування змісту об'єктивних та суб'єктивних ознак досліджуваних складів злочинів при кримінально-правовій кваліфікації діянь;

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузях кримінального права, кримінології, медицини, загальної психології. Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.

РОЗДІЛ I. Кримінально-правова характеристика вбивства за КК України.

Види вбивств.

Відповідно до розділу I I Кримінального кодексу України розрізняють наступні види вбивств:

За суб'єктивною стороною розрізняють вбивства: умисні (статті 115—118 КК) і вбивства через необережність (ст. 119 КК).

У свою чергу умисні вбивства розрізняються за ступенем своєї суспільної небезпеки (тяжкості) на три види: так зване просте вбивство, тобто вчинене без обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 КК); вчинене за обтяжуючих обставин, так зване кваліфіковане вбивство (ч. 2 ст. 115 КК) і вчинене за пом'якшуючих обставин, так зване привілейоване вбивство(ст.116, ст.117,ст118). Цей розподіл має дуже важливе практичне значення, оскільки у разі вчинення умисного вбивства за наявності як обтяжуючих, так і пом'якшуючих обставин, вчинення належить кваліфікувати як вбивство за пом'якшуючих обставин.

Умисне вбивство без обтяжуючих, і пом'якшуючих обставин (просте вбивство) має місце в тих випадках, коли у вчиненому відсутні ознаки вбивств, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, статтями 116—118 КК. За частиною 1 ст. 115 КК кваліфікуються вбивства, вчинені в бійці, з помсти, на грунті особистих взаємовідносин, з ревнощів, зі співчуття.

РОЗДІЛ 2. Кримінально-правова характеристика простого умисного вбивства і умисного вбивства з обтяжуючими обставинами.

Просте умисне вбивство.

Умисне вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Головний склад злочину про відповідальність за вбивство містить ч. 1 ст. 115 КК. Ця норма передбачає відповідальність за вбивство, яке характеризується відсутністю як обтяжуючих обставин, які перелічені у ч. 2 ст. 115 КК, так і пом’якшуючих обставин, передбачених ст. 116-118 КК України.

За частиною 1 ст. 115 кваліфікуються вбивства вчинені в бійці, з помсти, на ґрунті особистих взаємовідносин, з ревнощів, зі співчуття (наприклад, за наявності прохання потерпілого) та деякі інші.

Об'єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 є життя особи (людини).

Об'єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням - посяганням на життя іншої особи;

2) наслідками у вигляді фізіологічної незворотної смерті потерпілого;

3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками;

4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства).

Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.

Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його)

Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. З цього моменту злочин вважається закінченим.

Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил. Якщо ж причинний зв'язок наявний, а вина особи відсутня, то має місце казус (випадок) – невинне заподіяння смерті потерпілому.

Такі ознаки об’єктивної сторони цього складу злочину, як місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка його вчинення не впливають на кваліфікацію діяння за ч. 1 ст. 115. Однак їх встановлення є обов’язковим, оскільки у ряді випадків вони мають значення для кваліфікації вбивства за ч. 2 ст. 115 і для додаткової кваліфікації діяння за іншими статтями Особливої частини КК [4].

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення
злочину досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.

Мотив і мета злочину та емоційний стан суб’єкта підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину. Ч. 2 ст. 115 передбачає відповідальність за умисне вбивство: з корисливих мотивів (п. 6), з хуліганських мотивів (п. 7), у зв'язку з виконанням потерпілою особою службового або громадського обов'язку (п. 8), а також з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9). Особливий емоційний стан є ознакою умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), та умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117),

Готування до вчинення умисного вбивства і замах на умисне вбивство є кримінальне караними.

Особа, яка добровільно відмовилася від вбивства потерпілого, підлягає кримінальній відповідальності лише за фактично вчинене діяння, якщо воно утворює інший склад злочину. Це не стосується тих випадків, коли відмова сталася вже після здійснення всіх дій, які суб'єкт вважав за необхідне вчинити для позбавлення життя потерпілого, але злочин не було доведено до кінця з причин, не залежних від його волі. Таке діяння слід кваліфікувати як закінчений замах на вбивство.

Дійове каяття може мати місце лише після вчинення вбивства або закінчення замаху на вбивство. Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вчинила вбивство, яке є особливо тяжким злочином, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Однак ця обставина може бути визнана такою, що пом’якшує покарання (ст. 66).

Відповідно до чинного законодавства карається умисне вбивство за ч. 1 ст. 115 КК України позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

ВИСНОВКИ

Здійснюючи підсумок за результатами виконаної роботи доцільним буде зазначити,що життя кожної людини вважається найбільш пріоритетним благом,

і відповідно до ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, а от в ст. 27 наголошується, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно його позбавити. Саме вбивство і можна вважати проявом свавільного позбавлення життя.

У кримінально-правовому аспекті під ним (вбивством) розуміють умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть.

Об’єкт посягання при вбивстві – не тільки біологічна особистість, але й певна сукупність суспільних відносин, спрямованих на охорону цієї особистості. Кримінальний закон містить цілу низку кримінально-правових норм, що охороняють ці відносини – ст.115,116,117,118 КК та ін.

У зв’язку із значною суспільною небезпечністю цих злочинів, суб’єктом є особа з 14 років (статті 115-117) і лише за статею 118 – з 16 років.

З суб’єктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість).Характерезуючи об’єктивну сторону вбивства слід зазаначити, що воно може бути здійснене шляхом дії або бездіяльності.

Стосовно обставин обставин, що обтяжують то ч. 2 ст. 115 КК містить вичерпний перелік:

– умисне вбивство двох або більше осіб;

– умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності;

– умисне вбивство заручника або викраденої особи;

– умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю;

– вбивство вчинене способом, небезпечним для багатьох інших осіб;

– вбивство із корисливих мотивів;

– умисне вбивство з хуліганських мотивів;

– умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;

– умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

– вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

– умисне вбивство, вчинене на замовлення;

– умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинили умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України.

- умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі.

КК України окрім обтяжуючих обставин вбивства передбачає також і пом’якшуючі обставини:

– умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116);

– умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117);

– умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118).

Роблячи логічний висновок з вище сказаного, доцільним буде зазаначити про каранність (застосування покарання, передбаченого санкцією кримінально-правової норми, якою визначений склад конкретного злочину і встановлені види та межі покарань, що можуть бути призначені особі, яка вчинила таке діяння.) особи, яка вчинила вбивство, що є посяганням на найцінніше що є у людини,її життя.

З часу прийняття нового Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК) предметом дискусій науковців неодноразово ставали питання караності саме умисних вбивств.

За вчинення умисного вбивства без обтяжуючих і без пом’якшуючих обставин в санкції ч.1 ст. 115 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Ттут не можна не звернути увагу на ту обставину, що незважаючи на ті пріоритети в ієрархії соціальних цінностей, які наведені в ч. 1 ст. 3 Конституції України, законодавець досить своєрідно встановлює міру покарання за посягання на такі цінності. Це можна проілюструвати, порівнявши санкції ч. 1 ст. 115 і, наприклад, ч. 3 ст. 262 КК, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Як бачимо, за умисне вбивство позбавлення волі іншої людини законодавець передбачає менш сурове покарання ніж, скажімо, за викрадення вогнепальної зброї шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем.[15,134]

Враховуючи вищевикладене, на мою думку, законодавцю необхідно переглянути верхню та нижню межу покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за злочини передбачені ст. 115 зокрема,що в свою чергу буде сприяти вдосконаленню криміналього законодавства та практики його застосування

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії ВРУ від 28 червня 1996 року зі змінами.

2. Кримінальний кодекс України: – К.:Велес, 2010. – 144с.

3. Кримінальний кодекс України: постатейні матеріали та навчально-практичнізавдання/І.П.Баглай,І.Г.Богатирьов,О.І.Богатирьова,К.Т.Кравченко,О.М.Литвинов,А.В.Савченко,Ю.Л.Сенін,О.І.Соболь;За заг.ред.докт.юрид.наук,проф. І.Г.Богатирьова.– К.:Атіка, 2011. – 640с.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с.

5. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 p. №2 // Вісник Верховного Суду України. - 2003.

6. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 p. №1 // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - п. 7.

7. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник /Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за заг ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація.– 4-те вид.,переробл. і допов. – Х.: Право, 2010.– 608 с.

8. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / Ю.В.Александров, О.О. Дудоров, В.А.Клименко, М.І.Мельник, та ін.,За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка.– 3-тє вид. переробл. та допов. – К.: Атіка, 2009.– 744с.

9. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - с. 143-144..

10. Борисов В.І. Злочини проти життя і здоров'я: питання кваліфікації / В.І. Борисов, В.Н. Куц. - Х: Консум, 1995. - 99 с.

11. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій / В.О. Навроцький. – К.: Знання, 2000. – 772 с.

12. Баулін Ю.В. Протиправність як ознака вбивств / Ю.В. Баулін // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.– Х.: «Юрінком Інтер», 2004. – С. 18–19.

13. Дідківська Н.А. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення // Вісник ВСУ. – 2005. – №1. – С.40-44.

14. Пилипчук П.П, Мельник М.І. Проблема кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення // Право України. – 1999. - №2.

15. Дзюба В.П. Деякі питаня кримінальної відповідальності за вбивства за кримінальним законодавством України // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи. – Київ – Харків., 2004.

16. О.Домбровська Зміст конституційного права на життя людини та громадянина // Право України. – 2002.- №5

17. С.Бережний Особливості санкції ст.115 КК України та її співвідношення з іншими санкціями окремих статей в особливій частині КК України // Право України. – 2009.- №6.

18. Грищук В. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за Кримінальним кодексом України 2001 року / В. Грищук // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Правознавство. - 2005. - № 161. - С. 98-105.

19. Ігнатов О. Насильство як спосіб вчинення злочину: поняття та сутність / О. Ігнатов // ФП. - 2010. - № 3. - С. 144-151.

20. Смілянський Я. Особлива жорстокість як кваліфікуюча ознака умисного вбивства / Я. Смілянський // ФП. - 2009. - № 3. - С. 591-596.

21. Остапенко Л. Відмежування умисного вбивства від за відомого залишення без допомоги матір'ю своєї новонародженої дитини // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 1. - с. 113-117.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП......…………………………………………………………………………...3-4

РОЗДІЛ 1. Кримінально-правова характеристика вбивства за КК України.

1.1 Поняття вбивства в кримінальному праві..................................................5-6

1.2. Види вбивств за Кримінальним кодексом України..................................7-8