Оформлення звільнення і проведення розрахунку. Вхідна допомога.

Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом – КЗпП) у день звільнення працівникові обов язково необхідно видати належно оформлену трудову книжку та провести з ним остаточний розрахунок.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов язаний також у день звільнення видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Працівнику у разі звільнення виплачуються:

заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;

грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями)). >>>

Вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку виплачується працівникам у разі припинення трудового договору з підстав:

відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв язку із зміною істотних умов праці;

змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов язків вимагає такого доступу;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

У разі призову або вступу на військову службу відповідно до ст. 21 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов язок і військову службу» від 04.04.2006 р. № 3597-IV працівникам має виплачуватися грошова допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На жаль, такий порядок ще не затверджено.

Крім того, у разі звільнення працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 КЗпП) йому виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше ніж тримісячний середній заробіток. >>>

У разі вивільнення працівників, віднесених до категорій 1 – 3 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, за п. 1 ст. 4 КЗпП їм крім вихідної допомоги, передбаченої ст. 40 КЗпП, виплачується допомога в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити перед їх виплатою (ст. 116 КЗпП).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені строки за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Не допускається звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов язковим працевлаштуванням):

вагітних жінок;

жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років);

одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда;

батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників) (ст. 186¹ КЗпП).

Обов язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.

У випадку звільнення працівників, віднесених до категорій 1 – 3 постраждалих від аварії на ЧАЕС, їм гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року (статті 20 – 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (зі змінами та доповненнями)).

Слід зазначити, що звільнення працівників, молодших ніж 18 років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 ст. 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

Згідно зі ст. 252 КЗпП звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (об єднання профспілок).

Працівникам, звільненим у зв язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Порядок обчислення компенсації за невикористану відпустку

Як уже зазначалось, у разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. Суми компенсації розраховуються відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (за текстом – Порядок № 100).

Згідно з Порядком № 100 оплата компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. Тобто розрахунковим періодом є середня зарплата за останні 12 місяців, що передують місяцю виплати грошової компенсації.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Крім того, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (зі змінами та доповненнями), суми компенсації за невикористану відпустку не підлягають індексації.

Приклад 1.

Працівник звільняється 30.09.2009 р. Заробітна плата за розрахунковий період з 01.09.2008 р. по 31.08.2009 р. – 11500 грн. Кількість невикористаних днів відпустки – 14 к. дн. Визначимо середньоденну заробітну плату: 11500 грн.: (365 к. дн. – 10 с. н. дн.) = 32,4 грн. Нагадаємо, що в цьому випадку вересень не враховують при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки Порядком № 100 визначено, що компенсацію розраховують за останні 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. Сума компенсації становитиме 32,4 грн. х 14 к. дн. = 453,6 грн.