Географічні дисципліни в туризмі

Географічні дисципліни в туризмі

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До виконання курсових робіт/проектів

 

освітньо-кваліфікаційний рівень- „бакалавр”

галузь знань- 0201 «Культура»

напрям підготовки – 6.020107 „Туризм”

 

Вінниця – 2009

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу ВТЕІ КНТЕУ

Заборонено

Укладач: Кізюн А.Г., асист.

Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ 14.10.2009 р., протокол № 14, на засіданні методичної ради факультету 23.10.2009 р., протокол № 1, та на засіданні методичної ради інституту від 25.11.2009 р., протокол № 5

 

Рецензенти: Денисик Г.І., д.г.н., проф.

Власенко І.Г., к.б.н., доц.

 

 

Географічні дисципліни в туризмі

Методичні рекомендації до виконання

курсових робіт/проектів

 

освітньо-кваліфікаційний рівень«бакалавр»

напрям підготовки 6.020107 „Туризм”

галузь знань0201 «Культура»

 

ВСТУП

Навчальним планом і програмами підготовки студентів передбачена багатобічна теоретична і практична підготовка спеціаліста до його майбутньої професійної виробничої та науково-дослідної діяльності. При цьому велике значення мають не тільки лекційні, семінарські, практичні заняття, виробнича практика, але й поглиблена самостійна робота студента, набуття знань і досвіду щодо проведення аналізу конкретного матеріалу, обґрунтування власних висновків, що проявляється при написанні курсової роботи.

У процесі виконання курсової роботи студенти навчаються самостійно працювати зі спеціальною літературою, статистичною інформацією, картографічними матеріалами, різними нормативно-правовими документами, науково-методичними розробками.

Курсова робота з географічних дисциплін в туризмі виконується після вивчення таких дисциплін як «Географія туризму», «Туристичне країнознавство», «Туристичне краєзнавство», «Рекреаційні комплекси світу», «Організація туризму», «Технологія туризму».

Написання і захист робіт привчає студента логічно мислити, чітко, послідовно і грамотно викладати матеріал, обґрунтовувати висновки та пропозиції, творчо удосконалюватись.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до навчального плану студенти виконують курсову роботу з географічних дисциплін в туризмі, яка свідчить про обсяг та фундаменталь- ність знань, здобутих під час вивчення географічних дисциплін, характери-

зує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми і є важливим етапом підготовки студентів до майбутньої практичної діяльності у сфері туризму та першого кроку до написання магістерської роботи.

Курсова робота/проект з географічних дисциплін в туризмі передбачена навчальним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Метою написання курсової роботи з географічних дисциплін в туризмі є дослідження особливостей різноманітних видів туризму взагалі та в окремих туристичних регіонах світу і України, розробка раціональних рішень та пропозицій щодо розвитку туристської діяльності.

У процесі написання курсової роботи студент повинен проявити:

• глибокі теоретичні знання з географічних дисциплін в туризмі, вільно оперувати основними поняттями, термінами з досліджуваної теми;

• вміння аналізувати, узагальнювати, досліджувати літературні джерела та картографічні матеріали, систематизувати та обробляти інформаційну базу даних; використовувати математичні, статистичні, картографічні та інші способи обробки інформації;

• вміння розробляти наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вирішення проблем з теми роботи;

• вміння логічно й чітко викладати матеріал, робити узагальнення, давати ґрунтовні оцінки різним явищам і процесам.

Курсова робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

• містити поглиблений аналіз теми дослідження;

• містити самостійні дослідження, розрахунки виконані на ЕОМ;

• містити обґрунтовані висновки та пропозиції з теми;

• мати належне оформлення відповідно до існуючих стандартів;

• бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

У процесі написання курсової роботи/проекту виділяють такі етапи:

• вибір теми та обʼєкта дослідження;

• затвердження теми;

• складання студентом плану курсової роботи/проекту, погодження з викладачем – науковим керівником;

• формування студентом інформаційної бази для виконання курсової роботи/проекту;

• написання й оформлення курсової роботи/проекту;

• подання курсової роботи/проекту на кафедру для рецензування;

• доопрацювання (у разі потреби) курсової роботи/проекту відповідно до рекомендацій/зауважень рецензента;

• захист курсової роботи/проекту.

Під час написання курсової роботи/проекту студент може отримати консультацію у наукового керівника відповідно до графіка проведення індивідуально-консультативної роботи.

 

ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ, СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ/ПРОЕКТУ

Виконання студентом курсової роботи/проекту починається з визначення її теми та обʼєкта. Теми і строки виконання курсових робіт/проектів визначаються і затверджуються кафедрою для кожної студентської групи. Роботи, виконані не за своєю темою або подані пізніше вказаного терміну з неповажних причин, не приймаються. Якщо студенти проходили практику на туристичних підприємствах за кордоном, це враховується при визначенні тем курсових робіт/проектів.

Основні критерії вибору теми – її актуальність, перспективність, відповідність профілю навчання студента.

Студент може запропонувати іншу тему, яка має бути актуальною і відповідати тематичній спрямованості географічних дисциплін в туризмі.

У разі потреби змінювати тему курсової роботи/проекту можна з дозволу завідувача кафедри за письмовою заявою студента та погодженням наукового керівника не пізніше одного місяця до закінчення строку виконання курсової роботи/проекту.

Для студентів заочної форми навчання доцільне виконання курсової роботи/проекту за матеріалами підприємства, на якому вони працюють. (Орієнтована тематика курсових робіт/проектів наведена в додатку А.)

Для складання плану курсової роботи/проекту студенту слід:

• ознайомитися з проблемами, розвʼязання яких передбачено в темі дослідження;

• самостійно опрацювати спеціальну наукову літературу, статистичні дані, законодавчі та нормативні документи;

• опрацювати методичні розробки, які послідовно та логічно розкривають визначену тему.

Складений студентом план курсової роботи/проекту погоджується з викладачем – науковим керівником. План курсової роботи/проекту повинен бути складний (розгорнутий), який має підпункти в пунктах основної частини. (Орієнтований план наведений в додатку Б).

Студент оформлює спеціальний бланк-завдання (додаток В), у якому зазначається автор, тема і план, а також термін подання курсової роботи/проекту на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Матеріал курсової роботи/проекту слід подати у такій послідовності:

• титульна сторінка;

• бланк завдання;

• зміст;

• вступ;

• основна частина;

• висновки та пропозиції;

• список використаних джерел;

• додатки.

Курсова робота/проект оформлюється згідно вимог Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», а саме:

1. Друк тексту (з одного боку стандартного аркуша білого паперу

формату А4 (210х297 мм); комп’ютерний набір – 14 кегель, 1,5 інтервали, шрифт – Times New Roman; розмір полів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє- 20 мм, нижнє – 20 мм.

2. Побудова ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків,

картосхем тощо). Ілюстративний матеріал слід подавати безпосередньо після посилання на нього у тексті, де він згаданий вперше, або на наступній сторінці і позначати словом «Рисунок», «Таблиця», нумерувати послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком. Нумерацію рисунків і таблиць наводять арабськими цифрами без знака №: наприклад, «Рис. 1.3» (третій рисунок першого розділу). Сторінки курсової роботи, на яких наведено ілюстративний матеріал, включають до загальної нумерації сторінок.

Таблиця має містити: дані, необхідні для вивчення певного явища; загальний та внутрішні заголовки (загальний заголовок таблиці стисло і чітко характеризує її зміст, а також період, за який наведено дані, внутрішні заголовки зазначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру вони наведені). Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, які розміщені у додатках) у межах розділу. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку, пишуть: «Продовження табл. 1». Для виконання картосхем краще використовувати контурні карти. Усі графічні матеріали повинні мати заголовки, нумерацію і посилання на джерела. Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільно для надання тексту зрозумілості та конкретності. Як мінімум у курсовій роботі/проекті повинно бути 1-2 картосхеми, 4-5 таблиць, 3-5 діаграм та графіків.

За відсутністю або недбалому виконанні графічних матеріалів робота не допускається до захисту. Зразки оформлення ілюстративного матеріалу наведено в кінці методичних вказівок (див. додаток Д-З).

3. Запис формул. Формули нумеруються послідовно за текстом

роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правого боку сторінки;пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщуються безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Формули слід розміщувати у тексті на окремому рядку, залишаючи між ними не менше одного вільного рядка.

При оформленні курсового проекту слід також дотримуватися вимог Державного стандарту України ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101–97) «Основні вимоги до робочої документації».

Титульну сторінку, яка є першою сторінкою курсової роботи/проекту, включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи/проекту та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку.

Кожна частина курсової роботи/проекту повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком і текстом дорівнює трьом інтервалам основного тексту.

На додатки, які містяться в курсовій роботі/проекті, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. Якщо додаток поділений на розділи та підрозділи, текст у межах кожного додатка нумерується літерою і цифрою. Наприклад: А.2 (другий розділ дод. А).

Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках, наприклад: посилання [7, с. 25] означає: 7 – порядковий номер, під яким зазначається літературне джерело у списку, 25 – сторінка цитованого джерела. Також допускається можливість оформлення підстрокових виносок.

Список літератури вимагає розміщення всіх використаних джерел інформації у такій послідовності:

• закони України (у хронологічній послідовності);

• Укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

• директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

• монографії, брошури, підручники, посібники (абетковий порядок);

• статті з журналів та газет (абетковий порядок);

• іншомовні джерела;

• електронні джерела.

Кожне джерело у списку використаної літератури повинно містити таку інформацію: прізвище та ініціали (ПІП) автора, повну назву, місто видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок, наприклад:

Мальська М.П., Гамкало М.З., Бордун О.Ю. Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2009. – 224с.

Назви використаних статей з періодичної преси належить оформлювати із зазначенням ПІП автора, назви статті, назви періодичного видання, серію, рік випуску, номера, а також сторінок, на яких вміщено ту чи іншу статтю, наприклад:

Яковенко І.М. Досвід географічного вивчення соціально-економічних факторів розвитку рекреаційного природокористування в Криму // Укр. геогр. журнал. – 2006. - № 4. – С.65-71.

 

Рекомендована тематика курсових робіт

 

1. Географія і структура ділового туризму.

2. Географія і структура екологічного туризму.

3. Географія і структура екстремального туризму.

4. Географія і структура круїзного туризму.

5. Географія і структура круїзно-розважального туризму.

6. Географія і структура курортно-лікувального туризму.

7. Географія і структура релігійного туризму.

8. Географія і структура секс-туризму.

9. Географія і структура сільського зеленого туризму.

10. Географія і структура спортивно-оздоровчого туризму.

11. Археологічні пам’ятники як об’єкт і ресурс туризму.

12. Туристський потенціал столичних міст.

13. Ресурсно-туристські домінанти Київсько-Дніпровського регіону України (Київська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська області).

14. Ресурсно-туристські домінанти Полісько-Подільського регіону України (Волинська, Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області).

15. Ресурсно-туристські домінанти Карпатського регіону України (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).

16. Ресурсно-туристські домінанти Донецько-Дніпровського регіону України (Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області).

17. Ресурсно-туристські домінанти Причорноморського регіону України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області).

18. Ресурсно-туристські домінанти Кримського регіону України.

19. Туристсько-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону (Болгарія, Молдова, Румунія).

20. Туристсько-рекреаційний потенціал Прибалтійського регіону (Польща, Латвія, Литва, Естонія).

21. Туристсько-рекреаційний потенціал Німеччини і країн Бенілюксу (Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

22. Туристсько-рекреаційний потенціал країн Європейської Півночі (Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія).

23. Туристсько-рекреаційний потенціал Великої Британії та Ірландії.

24. Туристсько-рекреаційний потенціал Альпійського регіону (Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн)

25. Туристсько-рекреаційний потенціал Апенніно-Мальтійського регіону (Італія, Ватикан, Сан-Марино, Мальта).

26. Туристсько-рекреаційний потенціал Адріатичного регіону (Сербія, Чорногорія, Македонія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Албанія).

27. Туристсько-рекреаційний потенціал Греції.

28. Туристсько-рекреаційний потенціал Піренейського регіону (Іспанія, Португалія, Андорра, Гібралтар).

29. Туристсько-рекреаційний потенціал Франції і Монако.

30. Туристсько-рекреаційний потенціал Центрального регіону (Чехія, Словаччина, Угорщина).

31. Туристсько-рекреаційний потенціал Росії та Білорусі.

32. Туристсько-рекреаційний потенціал Азіатського регіону.

33. Туристсько-рекреаційний потенціал Африканського регіону.

34. Туристсько-рекреаційний потенціал Північноамериканського регіону.

35. Туристсько-рекреаційний потенціал Центральноамерикансько-Карибського регіону.

36. Туристсько-рекреаційний потенціал Південноамериканського регіону.

37. Туристсько-рекреаційний потенціал Австралійсько-Океанійського регіону.

38. Туристсько-рекреаційний потенціал Антарктичного регіону.

39. Туристсько-рекреаційні домінанти міста Києва.

40. Туристсько-рекреаційні домінанти міста Вінниці.

 

Додаток Б

 

Приклад оформлення змісту та плану курсової роботи на тему:

«Туристсько-рекреаційні домінанти міста Києва»

ЗМІСТ	Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ В КИЄВІ
1.1. Передумови розвитку туризму у місті Києві
1.2. Розвиток міста Києва в історичному аспекті
1.3. Історико-культурна спадщина міста
РОЗДІЛ 2. ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МІСТА КИЄВА
2.1. Туристичні ресурси міста Києва
2.2. Туристична характеристика культури міста
РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАД ТУРИСТИЧНОГО МАРШРУТУ ПО МІСТУ КИЄВУ
РОЗДІЛ 4. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ МІСТА
4.1. Перспективи розвитку туризму у Києві
4.2. Програма розвитку туризму у місті Києві до 2010 року
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Додаток В

 

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

 

Кафедра__________________________________________________________

Дисципліна_______________________________________________________

Спеціальність_________________________Курс____Група____Семестр____

 

Завдання

на курсову роботу/проект студента

(прізвище, ім 'я, по батькові)

 

 

1. Тема роботи_____________________________________________________

 

_______________________________________________________________

2. Строк здачі студентом закінченої роботи_____________________________

3. План

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

4. Дата видачі завдання___________________________________________

 

 

Студент_____________________

_{(підпис)}

Керівник______________________ ____________________

_{(підпис) (прізвище, імʼя, по батькові)}

«_{_____}»____________________20__р.

 

Додаток Г

 

ФАКУЛЬТЕТ ТОВАРОЗНАВСТВА, МАРКЕТИНГУ І ТУРИЗМУ

КУРСОВА РОБОТА/ПРОЕКТ

З ГЕОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІНИ В ТУРИЗМІ

на тему:__________________________________

___________________________________________

 

студент __ 1-го курсу групи Т-11

______________форми навчання

Факультету________________________

_________________________________

 

____________________________________

_{(прізвище, імʼя, по батькові студента)}

Науковий керівник___________________

­­­___________________________________

_{(науковий ступінь, посада, прізвище та ініціали)}

 

 

Вінниця -2009

Додаток Д

 

 

Таблиця 1.1

СПИСОК РекомендованОЇ літературИ

Основна література

1. Закон України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року N 2984-III.

2. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм” від 18 листопада 2003 р. № 1282 – ІV.

3. Наказ Міністерства освіти України „Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” від 2 червня 1993 р. № 161.

4. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583.

5. Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг від 16 березня 2004 р. N 19.

6. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 27 січня 1995 р. № 57.

7. Гаагская декларация по туризму. Гаага, 14 апреля 1989 года.

8. Закон України «Про туризм», затверджений Указом Президента України 18 листопада 2003р.

9. Закон України «Про музеї та музейну справу». // Урядовий кур’єр. – 1995. - №123-124. – С.8-9.

10. Закон України «Про природно-заповідний фонд України». // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34.

11. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 464 с.

12. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 395 с.

13. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: «Палитра», 1998. – 130 с.

14. Бейдик О.О. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії. – К.: РВЦ «Київський університет», 1997. – 300 с.

15. Биржаков М.Б. Введение в туризм. Издание 4-е переработанное и дополненное. – СПб.: «Издательский дом Герда», 2002. – 320 с.

16. Герасименко В.Г. Основы туристического бизнеса: Учеб. Пособие. – Одесса: Черноморье, 1997. – 160 с.

17. Ердавлетов С.Р. Основы географии туризма: Учебное пособие. – Алма-Ата: Изд-во КазГУ, 1991. – 172 с.

18. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Толковый словарь туристских терминов: Туризм. Туристическая индустрия. Туристский бизнес. – М.-Афины: INFOGROUP, 1994. – 407 с.

19. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 368 с.

20. Краткий словарь международной туристской терминологии. – М.: Русский язык, 1980. – 218 с.

21. Крачило Н.П. География туризма: Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1987. – 208 с.

1. Мальська М.П., Гамкало М.З., Бордун О.Ю. Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2009. – 224с.

23. Пирожник И.И. Основы географии туризма и экскурсионного обслуживания: Учеб.пособие для геогр.. спец. Вузов. – Минск: Изд-во «Университетское», 1985. – 253 с.

24. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

25. Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002. – 464 с.

26. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 400 с.

27. Яценко Б.П., Любіцева О.О. Індустрія національного туризму: проблеми формування та сучасний стан. // Економічна та соціальна географія. – 1995. – Вип. 46. – С.93-99.

28. Бейдик О.О. Географія туризму: Навчально-методичний комплекс. – К.- Вид-во географічної літератури «ОБРІЇ», 2007. –107с.

 

Додаткова література

29. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 176 с.

30. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области туризма. – М.: Международные отношения, 1986.

31. Большой Глоссарий терминов международного туризма / Под ред. М.Б.Биржакова, В.И.Никифорова. – СПб.: «Издательский дом Герда», «Невский Фонд», 2002. – 704 с.

32. Весь світ у цифрах и фактах: Довідник. – К.: Мапа, 2002. – 128 с.

33. Восточная Европа. Путеводитель. / Гл. ред.. А.В.Послухаев. – Тверь: НТИС Студия-С, 1997. - №3. – 800 с.

34. ГезгалаЯ. Туризм в народном хозяйстве. – М.: Прогресс, 1974. – 212 с.

35. Географічна енциклопедія України: В3-х т. / Відп. ред. О.М.Маринич.- К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1989-1993.

36. Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: Мапа,2004.- 608 с.

37. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навчальний посібник. 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Альтерпрес, 2004. – 192 с.

38. З історії вітчизняного туризму: Збірник наукових статей. – К., 1997. – 280 с.

39. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Туристский терминологический словарь: Справочно-методическое пособие. – М.: Советский спорт, 1999. – 664 с.

40. Ивченко А.С. Вся Украина: Путеводитель. – К.: ГНВП «Картография», 2005. – 656 с.

41. Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження / Відп. ред. В.О.Горбик. – К.: ІТ ФПУ, 1998. – 399 с.

42. Квартальнов В.А. Теория и практика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 672 с.

43. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 314 с.

44. Кисель В.П. Памятники всемирного наследия: Попул. энцикл. справочник. – Минск: БелЭн, 1998. – 288 с.

45. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 300 с.

46. Курорты. Энциклопедический словарь. / Гл. ред. Е.И.Чазов. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 592 с.

47. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): Навч. посібник. 3-є вид., перероб. та доп. – К.: Альтерпрес,2005. – 432с.

48. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 208 с.

49. Навчальний атлас України. – К.: НВП «Картографія», 1997-1999. – 40с.

50. Наукові дослідження для потреб туризму: Матеріали «круглого столу». – К.: ВГЛ «Обрії», 2006. – 103 с.

51. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теоретичні основи туризмології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 316 с.

52. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: В 4-х т. / Гл. ред. Н.Л.Жариков. – К.: Будівельник, 1983-1986.

53. Природно-заповідний фонд України загального значення: Довідник. / Редкол.: В.Б.Леоненко та ін.. – К., 1999. – 240 с.

54. Проблеми міжнародного туризму: Збірник наукових статей. – К.: ТОВ «ЧАС ПІК», 1997. – 264 с.

55. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу: Довідник. – К.: НВП «Картографія», 1998. – 383 с.

56. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник: Вид. 2-е переробл. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 160 с.

57. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. – М.: «Ось-89», 1997. – 160 с.

58. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: навчальний посібник.- Ніжин: Вид-во НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004. – 264 с.

59. Туризм в Україні-2003: Статистичний бюлетень. – К.: Державна туристична адміністрація України, 2004. – 41 с.

60. Туризм в Україні-2004: Статистичний бюлетень. – К.: Державна туристична адміністрація України, 2005. – 49 с.

61. Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Знання України, 2002. – 560 с.

62. Христов Т.Т. Религиозный туризм: Учебн. пособие для студ. высш. учеб. заведений. 2-е изд., испр. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 288 с.

63. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.

64. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

 

Ресурси мереж Інтернет

65. www.tourism.gov.ua – Державна туристична адміністрація України

66. www.zakarpattya.com/ua

67. www.utg.net.ua

68. www.mfa.ua – Міністерство закордонних справ України

69. www.touregypt.net – Міністерство туризму Єгипту

70. www.toursalon.kiev.ua – Новини туріндустрії

71. www.ambafrance.kiev.ua – Посольство Франції в Україні

72. www.enit.it – Національне управління Італії по туризму

73. www.initaly.com – Туризм в Італії

74. www.budapest.ru

75. www.iape.ru/index.htm - Российская международная Академия Туризма

76. www.vnto.org – Всероссийское Народное Туристическое Общество (ВНТО)

77. www.archiv.travel.ru

 

 

Географічні дисципліни в туризмі

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ