Мiнiстерство освіти і науки україни

МIНIСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВIВСЬКА ПОЛIТЕХНIКА"

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Устави електровикористання"

на тему "Електропроводка житлових приміщень"

 

Методичні ВКАЗІВКИ

 

для студентів базового напряму 6.050701 “Електротехніка та електротехнології” всіх форм навчання

 

Затверджено

на засіданні кафедри “Електропостачання промислових підприємств, міст і сільського господарства”

Протокол № 1 від 27 серпня 2010 р.

 

 

Львів - 2010

 

Устави електровикористання. Електропроводка житлових приміщень. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Устави електро­використання" для студентів базового напряму 6.050701 “Електротехніка та електротехнології” всіх форм навчання/ Укл: М.Й.Олійник, П.Ф.Гоголюк, В.Г. Федишин – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 40 с.

 

 

 

 

 

Укладачі: ОлійникМ.Й., канд. техн. наук, доц.

Гоголюк П.Ф., канд. техн. наук, доц.

Федишин В.Г., канд. техн. наук, доц.

 

Відповідальний за випуск: Маліновський А.А., доктор техн. наук, професор

 

Рецензенти: Климук П.П., канд. техн. наук, доц.

Турковський В.Г., канд. техн. наук, доц.

 

 

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ І ОКРЕМИХ КВАРТИР

Терміни й означення щодо елементів електропостачальної системи

Електропостачання житлових будинків здійснюється від понижувальної трансформаторної підстанції (ТП). У ТП як правило, встановлюють силові трансформатори з уземленою нейтраллю зі схемою сполучення обвиток “зірка-зигзаг” чи “трикутник-зірка”. Перша схема стосується трансформаторів потужністю до 250 кВА, а друга – трансформаторів 400 кВА і більше.

Згідно з Правилами будови електроустановок електропостачання приймачів у житлових будинках має здійснюватися від електромережі з уземленою нейтраллю напругою 380/220 В зі системою уземлення TN-S чи TN-C-S. Живлення силових і освітлювальних приймачів здійснюється від одних і тих же силових трансформаторів.

Основними складовими елементами електропостачальної системи є:

- головний розподільний щит (ГРЩ) – це щит від якого здійснюється живлення електроенергією всього будинку чи його частини;

- ввідний пристрій (ВП)- сукупність конструкцій, апаратів і приладів, які встановлюють на вводі лінії, що відходить від ГРЩ для живлення приймачів будинку;

- ввідно-розподільний пристрій (ВРП)- ВП, який містить апарати і прилади також на відхідних лініях;

- вторинний розподільний щит (ВРЩ ) - це розподільний щит, що отримує електроенергію від ГРЩ чи ВРП і який розподіляє її до групових щитків чи розподільних пунктів будинку;

- груповий щиток (ГЩ) - пристрій, що містить апарати захисту та комутаційні апарати окремих груп світильників, штепсельних розеток чи силового устаткування;

- квартирний щиток (КЩ) – це ГЩ встановлений у квартирі і призначений для приєднання мережі окремих груп світильників, штепсельних розеток чи силового устаткування;

- поверховий розподільний щиток (ПРЩ) – щиток, установлений на поверхах житлових будинків і призначений для живлення квартир чи квартирних щитків;

- розподільна мережа – мережа від ВП, ВРП, ГРЩ до розподільних щитків і пристроїв;

- групова мережа – мережа від щитків і розподільних пристроїв до світильників, штепсельних розеток та інших електроприймачів.

Розподільні мережі житлових будинків виконуються за радіальною, магістральною, петлевою чи комбінованою схемами.

РОЗРАХУНКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЖИТЛОВОЇ КВАРТИРИ

 

РОЗПОДІЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В КВАРТИРАХ

Виконання квартирної електропроводки

 

Облік електроенергії

 

Засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, що використовуються для визначення обсягу споживання електричної енергії та електричної потужності;

Для вимірювання кількості спожитої електроенергії використовують індукційні чи електронні лічильники. Лічильники – це інтегрувальні прилади. Їх установлюють для розрахункового (комерційного) обліку електроенергії. Вони повинні мати клас точності не нижче 2.0, а якщо приєднуються через трансформатори струму, то трансформатори повинні мати клас точності 0,5. Узагалі лічильники активної енергії мають класи точності 0,5; 1,0; 2,0 і 2,5. Найпоширенішими, особливо на малих підприємствах і в побуті, є лічильники індукційної системи.

Для реєстрації електричної енергії кожен лічильник має лічильний механізм, який є лічильником обертів і з’єднаний з рухомою частиною зубчастою передачею.

Індукційний лічильник має послідовну (струмову) обвитку, паралельну обвитку (напруги), рухомий алюмінієвий диск і гальмівний постійний магніт.

Два змінні магнітні потоки (утворені струмами у струмовій обвитці й обвитці напруги), що пронизують диск, утворюють обертовий момент, який в лічильниках активної потужності пропорційний активній потужності кола.

На щитку у вікні лічильника подані такі дані: позначення лічильника, наприклад, СО-2 чи С0-5 (де буквами СО російською абревіатурою називають счетчик однофазний); одиниці вимірювання електроенергії, наприклад кВт·год; номінальну напругу, наприклад 220 В; номінальний струм, наприклад 5 А; максимальне значення струму, за якого похибка обліку не виходить за межі класу точності (значення струмів подають однією стрічкою, наприклад 5 – 15, де 5 А – номінальний струм, 15 А – максимальний струм); клас точності приладу – цифри у кільці (наприклад – 2,5); передатне число лічильника, наприклад 1 кВт·год = 1250 обертів диску. Стрілка біля щілини для диска показує правильний напрям його обертання.

Випускають однофазні й трифазні типи лічильників.

 

 

Рис. 3.2. Вимірювання енергії однофазного змінного струму

Схеми вмикання однофазних лічильників змінного струму показані на рис. 3.2: ліворуч - схема безпосереднього вмикання; праворуч - схема з вмиканням струмової котушки через трансформатор струму. Індексом Г позначені проводи від джерела живлення (генератора), індексом Н позначені проводи до електроприймача (навантаження).

Кількість спожитої електричної енергії за певний проміжок часу визначається різницею між кінцевим і початковим показами лічильника; у випадку схеми безпосереднього увімкнення лічильника:

,

де N_k –кінцеві покази лічильника (на момент завершення спостережень); N_п – початкові покази лічильника (на момент початку спостережень).

Якщо лічильник увімкнено через трансформатор струму, то отриману різницю показів необхідно помножити на коефіцієнт трансформації трансформатора струму (коефіцієнт перерахунку):

,

де – коефіцієнт трансформації трансформатора струму;

I _{1 ном} , I _{2 ном} – номінальні струми відповідно первинної та вторинної обвиток трансформатора струму.

На заміну електромеханічним лічильникам індукційного типу тепер приходять електронні (статичні) лічильники – компактні, надійні, високоточні (клас точності 0,2 і 0,5). Вони можуть виконувати й додаткові функції: вимірювати значення струму, потужності, видавати інформацію в електронну мережу тощо. Основними їхніми елементами є електронні мікросхеми (ІС) виробництва фірм Analog Devices, SAMES тощо.

 

Рис. 3.3. Електронні лічильники електричної енергії типу “Каскад-1.10/2.0-П” ВО “Київприлад” (а) і СОЕ-5020 АК“Росток”(б)

 

Таблиця 3.2

Технічні характеристики індукційних і електронних лічильників

Характеристики лічильника	Тип лічильника
Індукційні	Електронні
СО-5000, СО512	СА4-5001-5	СА4-5001-20	ЦЭ6807В	ЦЭ6803В	ЦЭ6808В
Кількість фаз
Номінальний струм, А				1 чи 5	5 чи 10 1 чи 5	1 чи 5
Максимальний струм, А				1,5 чи 7,5	50 чи 100 1,5 чи 7,5	1,5 чи 6
Номінальна напруга, В		220/380	220/380	220, 110	3х220 3х57,5 3Х100	3х57,5 3х100
Клас точності	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	0,2
Кількість тарифів	-	-		1 чи 2	1 чи 2
Напрями обліку

Індукційні лічильники мають низку недоліків: невисокий клас точності (найвище 0,5); велике власне споживання електроенергії (споживана активна потужність 1,5 Вт); залежність показань від частоти струму; залежність показів від температури, вологості і тиску; вплив зовнішніх електромагнітних полів тощо. Цих вад не мають електронні лічильники. Крім того вони мають високу чутливість, обліковують електроенергію у двох напрямах, можуть передавати інформацію на відстань. Параметри електронних та індукційних лічильників подані у табл. 3.2.

Зміст проектних вирішень

 

Під час проектування розробляють такі питання:

- визначається на підставі рекомендацій Правил будови електроустановок категорія надійності електропостачання;

- приймається тип електропостачальної система квартири (наприклад, однофазна напругою 220 В);

- встановлюється конструкція ввідної лінії від ВРП будинку до поверхового чи квартирного щитка (наприклад, живлення здійснюється одним фазним і об’єднаним нейтральним і захисним проводом PEN; перед увідним ПЗВ провід PEN розгалужується на нульовий N і захисний PE проводи);

- електромережа квартири приймається трипровідною з проводами P, N, PE зі встановленням триполюсних розеток;

- проводка виконується захищеною під шаром тиньку, у борознах стін тощо;

- за призначенням приміщень визначається необхідний рівень освітлення та типи світильників: з лампами розжарення, люмінесцентними, економними лампами, а також вказується їхня потужність, напруга, ступінь захисту та кліматичного виконання тощо;

- на плані квартири розташовується електроустаткування, електросвітильники, визначають місця встановлення розеток і їхнє виконання;

- електроустаткування квартири розбивається на групи (група освітлення, група розеток нормальних приміщень, група електроплити, устаткування ванної кімнати тощо);

- визначається встановлена потужність електроустаткування визначених груп;

- з використанням коефіцієнта попиту для групових електроприймачів і квартири в цілому визначається розрахункові активна, реактивна та повна потужності, визначається розрахунковий коефіцієнт потужності (cos φ);

- розраховується значення розрахункового струму для кожної групи та квартири в цілому;

- за значенням розрахункового струму вибирається поперечний переріз провідників з урахуванням їхньої марки та способу прокладання;

- за значенням розрахункового струму вибираються апарати захисту (автоматичні вимикачі, автоматичні диференціальні вимикачі тощо), які встановлюють на вводі квартирного чи поверхового щитка згідно з проектним вирішенням;

- розраховується значення струму витоку для окремих електроприймачів, груп електроприймачів і квартири в цілому для вибору номінального значення диференційного струму ПЗВ;

- для роботи з пральними машинами, порохосмоками, переносним електроінструментом рекомендується застосовувати переносні ПЗВ;

- за значенням розрахункового струму та номінальної напруги вибираються прилади обліку (наприклад, однофазний лічильник активної енергії, електронний з відповідним класом точності; деякі типи таких приладів наведені в розділі 3);

- за каталогом вибирають тип квартирного щитка з відповідним переліком електроустаткування захисту, обліку тощо;

- розробляється захист від перенапруг зовнішнього та внутрішнього походження зі застосуванням обмежувачів перенапруг ОПН; визначаються їхній тип, місце встановлення; для захисту комп’ютерів, телевізорів, факсів тощо рекомендується встановлювати розетки з ОПН.

На цьому розрахунки курсової роботи завершуються. Під час реального проектуванні необхідно також розраховувати значення струмів короткого замикання в електромережі та перевіряти вибране електроустаткування на термічну стійкість, розраховувати відхилення напруги на вводі квартирного чи поверхового щитка, а також узгоджувати прийняті в проектній документації вирішення з відповідними державними органами (Держенергонагляд, Державний пожежний нагляд, Державний архітектурно-будівельний нагляд).

Послідовність виконання.

1. Розбиваємо електроприймачі квартири на три групи:

- група 1: розетки кухні та розетки кімнат;

- група 2: розетки для бойлера, пральної машини та розетка загального призначення у ванній кімнаті;

- група 3: освітлення вітальні, спальні, кухні, коридору, ванної кімнати, туалету та сигналізація (дзвінок).

Принципова електрична схема електропроводки наведена на рис. 4.2.

2. Складаємо зведену таблицю електроприймачів з їхніми потужностями та розрахунковими коефіцієнтами (табл. 4.2). Значення коефіцієнтів потужності визначаємо з табл. 2.1.3.

За методикою, викладеною у параграфі 2.2, обчислюємо розрахункові потужності окремих електроприймачів та груп, а також сумарні розрахункові потужності квартири.

Установлену потужність освітлення розраховується за питомою потужністю Р_ПИТ освітлення приміщень різного призначення та їх площею F:

.

· установлена потужність освітлення вітальні площею 45 м² з питомою потужністю 25 Вт/м² дорівнює: Р_ОЗ = 45∙25 = 1125 Вт. Приймаємо 1200 Вт, два світильники по шість ламп потужністю 100 Вт у кожному.

· установлена потужність освітлення спальні площею 15 м² з питомою потужністю 20 Вт/м² дорівнює: Р_ОС = 15∙20 = 300 Вт. Світильник на три лампи потужністю по 100 Вт.

· установлена потужність освітлення кухні площею 10,5 м² з питомою потужністю 20 Вт/м² дорівнює: Р_ОК = 10,5∙20 = 210 Вт. Приймаємо 200 Вт, світильник на дві лампи потужністю по 100 Вт.

· установлена потужність освітлення ванної кімнати площею 4 м² з питомою потужністю 10 Вт/м² дорівнює: Р_ОВ = 4∙15 = 60 Вт.

· установлена потужність освітлення туалету площею 2 м² з питомою потужністю 10 Вт/м² дорівнює: Р_ОТ = 2∙15 = 30 Вт. Приймаємо 40 Вт.

· установлена потужність освітлення коридору площею 12 м² з питомою потужністю 20 Вт/м² дорівнює: Р_ОКОР = 12∙20 = 240 Вт. Приймаємо 240 Вт, два дволампові світильники потужністю ламп по 60 Вт.

· Сумарна потужність освітлення квартири:

Р_ОΣ = 1200+300+200+60+40+240=2040 Вт.

 

Таблиця 4.1

Перелік електроприймачів квартири

 

№ п/п	Назва приймача	Номінальна потужність, кВт	Розташування
	Пральна машина	2,0	Ванна кімната
	Бойлер	1,5	Ванна кімната
	Освітлення	0,06	Ванна кімната
	3 розетки на струм 6 А	0,3	Ванна кімната
	Освітлення	2х0,1	Кухня
	Холодильник	0,2	Кухня
	Тостер	0,75	Кухня
	Радіоприймач	0,15	Кухня
	Електрочайник	1,0	Кухня
	4 розетки на струм 6 А	0,4	Кухня
	Кухонний комбайн	4,0	Кухня
	Освітлення	6х0,1+6х0,1	Вітальня
	Комп’ютер	0,8	Вітальня
	Телевізор	0,4	Вітальня
	7 розеток на струм 6 А	0,7	Вітальня
	Електрокамін	2,0	Вітальня
	Освітлення	3х0,1	Спальня
	Телевізор	0,3	Спальня
	4 розетки на струм 6 А	0,6	Спальня
	3 розетки на струм 6 А	0,3	Коридор
	Освітлення	2х0,06 + 2х0,06	Коридор
	Освітлення	0,06	Санвузол

 

Рис. 4.2. Принципова електрична схема електропроводки

 

 

Таблиця 4.2.

Зведена таблиця для визначення розрахункової потужності

Електроприймачі	Встанов-лена потужність, кВт	Розрахункові коефіцієнти	Розрахункова потужність
попиту, КП	викорис-тання, КВА	cosφ/tgφ	активна, Вт	реактивна, вар
Група 1 (розетки ванної кімнати)
Пральна машина	2,0	1,0	0,6	0,8/0,75
Бойлер	1,5	0,6	0,8	1,0/0
Група 2 (розетки кімнат та кухні)
Холодильник	0,2	1,0	0,5	0,95/0,329		65,8
Розеткова мережа	2,0	-	0,7	0,9/0,484
Кухонний комбайн	4,0	0,3	1,0	1,0/0
Електрокамін	2,0	0,4	1,0	0,9/0,484
Група 3 (освітлення)
Вітальня	1,2	0,8	0,8	1,0/0
Спальня	0,3	0,6	0,6	1,0/0
Кухня	0,2	1,0	0,8	1,0/0
Коридор	0,24	0,8	0,6	1,0/0	115,2
Ванна кімната	0,06	0,8	0.8	1,0/0	38,4
Туалет	0,04	0,8	0,8	1,0/0	25,6

 

Обчислення розрахункової активної потужності групових мереж і сумарної розрахункової потужності квартири:

Визначимо розрахункові потужності електроприймачів групи 1.

- пральна машина: Р_Р= 2000∙1,0=2000 Вт;

Q_Р= Р_Р∙ tgφ=2000∙0,75=1500 вар;

- бойлер: Р_Р= 1500∙0,6=900 Вт;

Q_Р= Р_Р∙ tgφ=900∙0,0=0,0 вар.

Аналогічно розраховують потужності інших груп і отримані результати заносять у табл.4.2.

 

· сумарна потужність приймачів групи 1:

- активна Р_Р1=2000+900=2900 Вт;

- реактивна Q_Р1=1500+0=1500 вар.

- повна ВА.

 

· сумарна потужність приймачів групи 2:

- активна Р_Р2=200+1400+1200+800=3600 Вт;

- реактивна Q_Р2=65,8+680+390=1135,8 вар.

- повна ВА.

· сумарна потужність приймачів групи 3:

- активна Р_Р3 = 768+108+160+115,2+38,4+25,6=1215,2 Вт;

- реактивна Q_Р3=0 вар.

- повна ВА.

· сумарна розрахункова потужність квартири:

- активна Вт;

- реактивна вар;

- повна ВА.

 

3. Розрахункові струми групових мереж і квартири у цілому обчислюють, виходячи з умови, що електромережа однофазна напругою 220 В:

- групи 1: А;

- групи 2: А;

- групи 3: А;

- квартири: А.

4. Приймаємо для виконання електропроводки мідний провід з поліхлорвініловою ізоляцією типу ПВ3 підвищеної гнучкості. Живлення квартири і групових мереж виконуємо за схемою TN-S, тобто прокладаємо три одножильні провідники у одній трубі: фазний, нульовий і нульовий захисний. Для вибору поперечного перерізу провідників групової мережі скористаємося значеннями розрахункових струмів І_Р і допустимими значеннями струмів І_Д навантаження для провідників певного перерізу (табл. 2.3). Поперечний переріз проводів вибираємо з умови І_Р<І_Д. Треба також врахувати, що мінімальний переріз мідного фазного і нульового провідника для групової мережі складає 1,5 мм², для мереж до групових щитків – 2,5 мм², для розподільної мережі – 4 мм². Переріз нульового захисного провідника у мережі типу TN-S дорівнює перерізу фазного провідника.

Виходячи з перелічених умов, приймаємо такі поперечні перерізи провідників:

- для групової мережі групи 1: 2,5 мм² - І_Д= 17 А, І_Р1= 16,47 А;

- для групової мережі групи 2: 4,0 мм² - І_Д= 22 А, І_Р2= 17,16 А;

- для групової мережі групи 3: 1,5 мм² - І_Д= 16 А, І_Р3= 5,52 А;

- для монтажу у поверховому щитку (до лічильника і від лічильника до групових автоматичних вимикачів): 4,0 мм² - І_Д= 41 А, І_Р1= 37,06 А. Проводи прокладені відкрито.

Для всіх вибраних перерізів виконується умова І_Р<І_Д.

Переріз нульового захисного провідника РЕ групових мереж дорівнює 2,5 мм², а уповерховому щитку – 4,0 мм².

 

5. Для захисту від надструмів перевантаження та струмів короткого замикання, а також захисту від ураження струмом витоку вибираємо диференційні вимикачі типу АД 12, двополюсні:

- на вводі після лічильника електроенергії (автоматичний диференційний вимикач AFD1, рис. 4.1) – диференційний автомат типу АД 12/2/40/100 з номінальним струмом 40 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 100 мА;

- на лінії живлення електроприймачів групи 1(вимикач AFD2) – диференційний автоматичний вимикач АД 12/2/25/10 з номінальним струмом 25 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 10 мА;

- на лінії живлення електроприймачів групи 2 (вимикач AFD3) - диференційний автоматичний вимикач АД 12/2/25/30 з номінальним струмом 25 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 30 мА;

- на лінії живлення електроприймачів групи 3 (вимикач AFD4) - диференційний автоматичний вимикач АД 12/2/6/30 з номінальним струмом 6 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 30 мА.

На вводі перед лічильником (вимикач роз’єднувач QS, рис. 4.1) приймаємо для встановлення вимикач роз’єднувач навантаження ВН-32, двополюсний типу ВН 32/2/40 з номінальним струмом 40 А.

Технічні характеристики вимикачів роз’єднувачів та диференційних автоматичних вимикачів наведені у додатках.

Для захисту від піків напруги у схемі електропостачання квартири встановлені обмежувачі перенапруг RU – ОПН. Піки напруги у міських електромережах можуть досягати десятків кіловольт тривалістю 8/20 мкс. Причинною їх появи можуть бути розряди блискавки чи комутаційні операції (вмикання – розмикання електричних кіл) у мережах високої і низької напруги.

ОПН – це варистори (резистори, опір яких залежить від значення прикладеної напруги) виконані з оксиду цинку ZnO. Вони мають нелінійну вольт-амперну характеристику і їх опір різко зменшується, якщо напруга перевищує номінальне значення.

ОПН встановлені:

· ОПН – 1 типу ОПС 1 класу І (В) перед вимикачем навантаження і лічильником між лінійним проводом L і проводом PEN і захищають електропроводку та лічильник РІ від зовнішніх перенапруг;

· ОПН – 2 типу ОПС 1 класу ІІ (С) після лічильника та ПЗВ між проводами L та PE для захисту від перенапруг внутрішньо квартирного походження (робота пральних машин, газорозрядних ламп, телевізорів тощо);

· ОПН – 3 типу ОПС 1 класу ІІІ (D) після лічильника між проводами PE та N для захисту від піків перенапруги внаслідок іскри, що може виникнути між цими проводами.

 

На рис. 4.3. наведений план квартири з нанесеною електропроводкою. Групові мережі (групи 1, 2, 3) прокладають до поверхового розподільного щитка.

Рис. 4.3. Квартирна електропроводка на плані квартири

Зміст курсової роботи

Курсова робота складається з базової частини й індивідуального завдання.

У базовій частині виконують проект електричної проводки житлового будинку чи окремої квартири.

Індивідуальним завданням передбачено підготовку рефератів з поглибленого вивчення окремих питань електропостачання будівель, будови комутаційних апаратів чи іншого електроустаткування, а також з правил користування електричною енергією. Джерелом інформації для рефератів є технічні журнали, нова технічна література, рекламні проспекти, правила та стандарти.

Для проектування керівником визначається тип житлового будинку чи міської квартири з орієнтовною встановленою потужністю електроприймачів. Орієнтовні варіанти завдань наведені у табл. 5.1.

Користуючись доступним планом визначеної квартири (будинку) виконується креслення у форматі А3, на якому зазначаються:

- розміри приміщень квартири;

- призначення приміщень;

- розташування стаціонарних електроприймачів у квартирі;

- визначається місце розташування джерела живлення (квартирний розподільний щиток чи поверховий розподільний щиток).

Орієнтуючись на значення встановленої потужності електроприймачів, складається перелік електроприймачів і їхні технічні характеристики, визначається необхідна кількість і місця розташування розеток.

До переліку електроустаткування можна використати оснащення своєї квартири з доповненням його бажаними електроприймачами.

Для освітлення приміщень можна використовувати різні типи освітлювальних ламп: лампи розжарення, компактні люмінесцентні лампи тощо.

За площею та призначенням приміщень обчислюється необхідна кількість освітлювальних приладів та їхня потужність.

Послідовність проведення розрахунків викладений у розділі 4 цих методичних настанов.

У роботі необхідно розділити електроприймачі на групи, визначити розрахункові потужності та вибрати перерізи проводів і їхній тип.

Потрібно описати призначення та вибрати види основних захисних приладів у квартирній електропроводці.

Усі прийняті вирішення необхідно обґрунтувати розрахунками та технічними вимогами чинних стандартів і нормативних документів.

Для ілюстрації типів електроустаткування та їхніх технічних характеристик можна скористатися рекламною продукцією різних фірм.

 

 

Таблиця 5.1

 

ВАРІАНТИ ЗАВДАННЯ ДЛЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

№ вар.	Тип квартири	Сумарна потужність приймачів (кВт)	Індивідуальне завдання
	Трикімнатна квартира з лоджією і електричною плитою.	12,0	Пристрої захисного вимкнення
	Будинок: 3 кімнати, кухня, майстерня, електроплита.	14,0	Облік електроенергії та порядок розрахунку за неї
	Двокімнатна квартира у багатоповерховому будинку.	6,8	Правила користування електричною енергією
	Трикімнатна квартира у багатоповерховому будинку	8,6	Види електропроводок. Способи їх прокладання
	Будинок: 3 кімнати, кухня, майстерня, газова плита.	11,0	Види заземлень в електричних мережах.
	Власний будинок: 2 кімнати, кухня, майстерня тощо.	10,0	Комутаційні апарати напругою 0,4 кВ
	Трикімнатна квартира з лоджією і електроплитою	12,8	Захист проводки квартир від перенапруг
	Трикімнатна квартира з лоджією, балконом тощо.	9,8	Підлогове опалення та вимоги до нього
	Двокімнатна квартира з електроплитою у багатоповерховому будинку	7,8	Побутові холодильники, типи та принцип роботи
	Будинок: 3 кімнати, кухня з електроплитою, майстерня	14,0	Обігрів будинків з використанням теплових помп
	Будинок: 3 кімнати, кухня, майстерня та електрична плита.	14,0	Електродвигуни побутових машин та способи їх пуску і захисту
	Трикімнатна квартира з лоджією, балконом тощо.	12,0	Прилади обліку електроенергії в індивідуальних будинках
	Будинок: 4 кімнати, кухня, майстерня тощо.	8,8	Обігрів будинків з використанням теплових помп
	Будинок: 3 кімнати, кухня, майстерня тощо.	14,0	Пристрої захисного вимкнення

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Умовні позначення елементів електричної проводки на планах будівель

 

	Вимикач (загальне позначення)		Двополюсна штепсельна розетка для відкритої проводки
	Вимикач однополюсний для відкритої проводки		Двополюсна штепсельна розетка для захованої проводки
	Вимикач однополюсний для захованої проводки		Штепсельна розетка для відкритої проводки з уземлювальним контактом
	Вимикач двополюсний для відкритої проводки		Штепсельна розетка для захованої проводки з уземлювальним контактом
	Вимикач двополюсний для захованої проводки		Здвоєна розетка для відкритої проводки
	Перемикач		Здвоєна розетка для захованої проводки
	Світильник з лампою розжарення		Блок вимикача і штепсельної розетки для відкритої проводки
	Багатоламповий світильник з лампою розжарення (люстра)		Блок з трьох вимикачів і розетки для захованої проводки
	Світильник з люмінесцентними лампами		Електричний дзвінок
	Лінія проводки з трьох провідників		Електричний щит (загальне позначення)
	Розгалужувальна скринька		Увідний розподільний щит

 

 

Додаток 2

Технічні характеристики

Номінальна напруга частотою 50 Гц, В Номінальний робочий струм ІН, А Номінальний короткочасно допустимий струм тривалістю 1 с Кількість полюсів Умови експлуатації Ступінь захисту вимикача Максимальний переріз приєднувальних проводів, мм^2 Зносостійкість, циклів Увімкнення-Вимкнення, не менше

230/400 20, 25, 32, 40, 63, 100 15 ІН 1, 2, 3, 4 УХЛ4 ІР 20 10^4

 

Умовне позначення

Наприклад: ВН 32/2/20: ВН 32 – тип вимикача; 2 – кількість полюсів; 20 – номінальний робочий струм.

Додаток 4

Умовне позначення

Наприклад: АД12/2/6/10: АД12 – тип вимикача; 2 – кількість полюсів; 6 – номінальний робочий струм; 10 – номінальний вимикальний диференційний струм

Номінальний струм, ІН, А	Номінальний вимикальний диференційний струм, ІΔН , мА
	10, 30, 100 10, 30, 100, 300 10, 30, 100, 300 10, 30, 100, 300 10, 30, 100, 300 10, 30, 100, 300 10, 30, 100, 300

 

Додаток 5

 

Торгової марки ІЕК

 

Відповідність стандарту	ГОСТ Р 51992 - 2002
Клас захисту	В (І), С (ІІ), D (ІІІ)
Робоча напруга частотою 50 Гц, номінальна UH / максимальна UC, В	В, С	400/440
D	230/250
Розрядний струм 8/20 мкс, номінальний ІН / максимальний ІМ, кА	В	30/60
С	20/40
D	5/10
Захисний рівень напруги UР, не більше, кВ	В	2,0
С	1,8
D	1,0
Класифікаційна напруга, В	В
С
D
Час реакції, не більше, ніж, нс
Кількість полюсів	В, С	1, 2, 3, 4
D	1, 2
Умови експлуатації	УХЛ 4
Ступінь захисту	ІР 20
Переріз приєднуваних проводів, мм^2	4…25

 

 

Додаток 6

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Устави електровикористання"

на тему "Електропроводка житлових приміщень"

 

Методичні ВКАЗІВКИ

 

для студентів базового напряму 6.050701 “Електротехніка та електротехнології” всіх форм навчання

 

 

Укладачі: ОлійникМихайло Йосипович,

Гоголюк Петро Федорович,

Федишин Василь Григорович

 

 

Редактор

 

 

МIНIСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВIВСЬКА ПОЛIТЕХНIКА"

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Устави електровикористання"

на тему "Електропроводка житлових приміщень"

 

Методичні ВКАЗІВКИ

 

для студентів базового напряму 6.050701 “Електротехніка та електротехнології” всіх форм навчання

 

Затверджено

на засіданні кафедри “Електропостачання промислових підприємств, міст і сільського господарства”

Протокол № 1 від 27 серпня 2010 р.

 

 

Львів - 2010

 

Устави електровикористання. Електропроводка житлових приміщень. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Устави електро­використання" для студентів базового напряму 6.050701 “Електротехніка та електротехнології” всіх форм навчання/ Укл: М.Й.Олійник, П.Ф.Гоголюк, В.Г. Федишин – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 40 с.

 

 

 

 

 

Укладачі: ОлійникМ.Й., канд. техн. наук, доц.

Гоголюк П.Ф.,