ТЕМА 2. Права людини і цивілізація (релігія)

Аналіз чинників, що визначають рівень забезпеченості прав та свобод в конкретній державі; необхідність виходу на рівень більш широкої сфери суспільних відносин, який охоплюється поняттям цивілізації; відсутність безпосереднього історичного взаємозв’язку в процесі становлення ідей прав людини і правової держави з якою-небудь певною формацією; можливість існування в умовах однієї тієї ж формації різного сприйняття ідеї прав людини і правової держави; необхідність дослідження складного явища прав людини в контексті цивілізаційного підходу; неспроможність формаційного підходу розкрити місце людини в суспільстві, цінність окремої особистості, каталог її природних невідчужуваних прав; переваги цивілізаційного підходу; висновки, зроблені в процесі використання цивілізаційного підходу: ідея виключної цінності людської особистості, її права на свободу та формальну рівність, висока роль права в регулюванні суспільних відносин, правова форма діяльності державних структур та повага останніх до окремого індивіда – явища, характерні майже виключно європейській цивілізації.

 

Змістовий модуль 2.Поняття і генезис прав людини

ТЕМА 3. Поняття і генезис прав людини

Потенційний характер прав людини; концепція людини як суб’єкта права (домінуючі уявлення про права та обов’язки, свободу та несвободу індивіда, притаманні тому чи іншому суспільству) – домінуючий чинник в реалізації ідеї прав людини; генезис прав людини; сучасний каталог прав людини, зафіксований в міжнародно-правових документах та конституціях розвинутих правових держав – результат тривалого історичного становлення відповідних еталонів і стандартів; головні чинники, що визначають міру визнання і захищеності прав людини в тому чи іншому суспільстві; Генезис прав людини (епоха Античності, Середньовіччя та Нового часу; характеристика інституту прав людини в сучасний період); буржуазно-демократичні революції XVII-XVIII ст. – вирішальний етап в розвитку інституту прав людини; суспільне осмислення прав людини як її нормативно-структурованої свободи та його вплив на зміну характеру держави; вплив ідеї прав людини в становленні західноєвропейської правової державності; роль конституційного закріплення прав людини в якості “природних” та “невідчужуваних” у визначенні нових принципів взаємовідносин держави і особи; історичний процес пошуку способів взаємовідносин держави і особи, особи і суспільства та індивідів між собою.

 

ТЕМА 4. Права людини та права громадянина

Розрізнення статусів людини і громадянина за Основним Законом України та міжнародним правом; характеристика підходу в 2-му розділі Конституції до розрізнення статусів людини і громадянина; відповідний підхід в міжнародному законодавстві (Пакті про громадянські та політичні права); Права людини і права громадянина: загальна порівняльна характеристика; значення розмежування між категоріями права людини і права громадянина; поняття та характеристика прав людини; права людини – сфера її особистісної самореалізації, сфера, яка забезпечує їй автономію і незалежність від будь-якого незаконного втручання; права та свободи громадянина; права та свободи громадянина – сукупність природних можливостей, що отримали відображення в нормативно-правових державних актах і набутих правових можливостей, вироблених в ході розвитку суспільства і держави; особливості прав громадянина, їх відмінність від прав людини; сфера відносин індивіда з державою, що охоплюється правами громадянина; права громадянина - допустима “дискримінація” в правових можливостях негромадян; співвідношення категорій “права” та “свободи” людини; розрізнення категорій “права” та “свободи” людини в конституційних текстах більшості розвинутих зарубіжних країн; значення такого розмежування в теорії права; свобода – природний стан людини, який характеризується можливістю діяти на свій розсуд; термін “свобода” – основоположний філософський принцип, який реалізується через весь комплекс конституційно-правових норм, якими фіксуються права людини; свобода як суб’єктивна можливість людини і громадянина здійснювати конкретні дії, що ґрунтуються на його конституційних правах і свободах; свобода як заборона цю свободу заперечувати чи обмежувати, адресована невизначеному колу суб’єктів, зобов’язаних поважати дану свободу, тобто до будь-якого потенційного порушника свободи; свобода людини і громадянина – спроможність людини діяти відповідно до своїх інтересів і мети, можливість власного, незалежного вибору того чи іншого рішення; громадянські свободи – встановлена і гарантована законом сфера автономії громадянина по відношенню до держави та будь-яких інших суб’єктів правовідносин; презумпція неприпустимості нормативно структурувати сферу свободи, яка визначається за принципом: “все, що не заборонено – дозволено”; можливість визначити сферу свободи лише в негативний спосіб: через окреслення межі, до якої вона простягається; межа свободи людини – свобода інших людей та сфера, в якій реалізуються публічно-владні інтереси; свобода – можливість робити все, що не завдає шкоди іншому індивіду та загальному благу; обмежений характер свободи, її обмеженість правами та свободами інших людей, принципами моралі та інтересами загального благоустрою; закон – нормативна міра свободи.

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Змістовий модуль 1. Предмет та завдання дисципліни «Верховенство права»

ТЕМА 1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності

-

-

-

-

ТЕМА 2. Права людини і цивілізація (релігія)

-

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 1

-

-

-

-

Змістовий модуль 2. Поняття і генезис прав людини

ТЕМА 3. Поняття і генезис прав людини

-

-

-

-

ТЕМА 4. Права людини та права громадянина

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 2

-

-

-

-

Усього годин

-

-

-

-

 

5. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ

Курс 8 семестр

Змістовий модуль 1. Предмет та завдання дисципліни «Верховенство права»

Лекційний модуль:

1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності (2 год)

2. Права людини і цивілізація (релігія) (2 год)

Семінарський (практичний) модуль:

1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності (2 год)

 

Модуль самостійної роботи:

1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності (6 год)

2. Права людини і цивілізація (релігія) (6 год)

 

Підсумкова тека: м одульна контрольна робота

Змістовий модуль 2.Поняття і генезис прав людини

Лекційний модуль:

1. Поняття і генезис прав людини (2 год)

2. Права людини та права громадянина (2 год)

 

Семінарський (практичний) модуль:

1. Поняття і генезис прав людини (2 год)

2. Права людини та права громадянина (2 год)

Модуль самостійної роботи:

1. Поняття і генезис прав людини (6 год)

2. Права людини та права громадянина (10 год)

 

Підсумкова тека: м одульна контрольна робота

ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

Курс

Весняний семестр

Змістовий модуль 1. Предмет та завдання дисципліни «Верховенство права»

Лекційний модуль:

1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності (2 год)

Семінарський (практичний) модуль:

1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності (2 год)

 

Модуль самостійної роботи:

1. Нормативно-правові акти Україні: поняття, значення, порядок набуття чинності (6 год)

2. Права людини і цивілізація (релігія) (8 год)

 

Підсумкова тека: м одульна контрольна робота

Змістовий модуль 2.Поняття і генезис прав людини

Лекційний модуль:

1. Поняття і генезис прав людини (2 год)

 

Семінарський (практичний) модуль:

1. Поняття і генезис прав людини (2 год)

Модуль самостійної роботи:

1. Поняття і генезис прав людини (6 год)

2. Права людини та права громадянина (8 год)

 

Підсумкова тека: м одульна контрольна робота

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

Комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього фахівця-юриста з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.

З метою формування професійних компетенцій широко впроваджуються інноваційні методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка навчального процесу(Херсонський віртуальний університет), впровадження інтерактивних методів навчання (робота в малих групах, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо).