Видача завдання і керівництво розробкою питань охорони праці

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ

«ОХОРОНА ПРАЦІ»

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ

 

Розділ 1 Загальні вказівки

Видача завдання і керівництво розробкою питань охорони праці

Після отримання студентом-дипломником основного завдання для дипломного проектування консультантом з охорони праці надається конкретне завдання з розділу "Охорона праці". За узгодженням з консультантом воно може видаватися і керівником проекту одночасно з темою дипломного проекту (з подальшим затвердженням консультантом).

Зміст цього завдання повинен відповідати основній темі дипломного проекту і бути його складовою частиною.

Для успішного виконання завдання з охорони праці студенти-дипломники забезпечуються консультантом з охорони праці. Консультації проводяться в дні, встановлені кафедрою.

Після виконання студентом розділу "Охорона праці" та перевірки його відповідності вимогам цих "Методичних вказівок" консультант ставить свій підпис на титульному аркуші пояснювальної записки. Без наявності підпису дипломний проект до захисту не допускається.

При складанні тез виступу на захисті дипломного проекту студент повинен передбачити час для короткого освітлення розділу "Охорона праці" (дві-три хвилини).

 

1.2. Об’єм, структура та оформлення розділу „Охорона праці"

Розділ "Охорона праці" повинна являти собою одну з частин (розділів) пояснювальної записки дипломного проекту обсягом, приблизно, 10% від загального обсягу пояснювальної записки. Зміст розділу слід викладати на відповідному науково-технічному та інженерному рівні. Він повинен носити творчий характер, в ньому потрібно показати вміння володіти розрахунками, інженерними та дослідними методами в галузі охорони праці, показати знання в області техніки, технології та організації виробництва.

Тут повинні бути наведені:

· аналіз небезпек та шкідливих умов об'єкта, що проектується (модернізується, експлуатується),

· обґрунтування вибору заходів з охорони праці (для вибраної конструкції, схеми, пристрою, апаратури, методу і т.п.),

· необхідні розрахунки і висновки з посиланнями на діючі правила, стандарти та інші нормативні матеріали, щодо відповідності умов праці їх вимогам,

· окремі конструктивні або схемні елементи, що забезпечують або підвищують безпеку роботи відповідно до конкретних умов і т.п.,

· оцінка ефективності прийнятих рішень внесених в конструкцію об'єкта як з точки зору охорони праці, так і продуктивності праці, економічних витрат.

Викладати матеріал за прийнятими рішеннями в галузі охорони праці слід в ствердній формі: "проектом пропонується …"," проектується…", "відповідно до (дати найменування або посилання на нормативний документ) проектується"..., "передбачається "...,"відповідно до проведених досліджень (конструкторсько-дослідницькими або розрахунковими даними) рекомендується "..., "вивчення показало, що"... і т.д.

Окремі положення з охорони праці в розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту повинні бути обов'язково підтверджені розрахунком з ілюстрованими схемами, конструктивними кресленнями, графіками, діаграмами і т.п. Графічний матеріал (рисунки запобіжних приладів, блокувань, захисних кожухів, огороджень, запроектованих загально обмінних та місцевих вентиляційних пристроїв, загального та місцевого освітлення, схем захисного заземлення, занулення, відключення, засобів боротьби з вібраціями і шумом, і т.д.) виконується безпосередньо в пояснювальній записці або графічній частині проекту.

У розрахункової записці розділу "Охорона праці" дипломного проекту не допускається:

· переписувати правила, норми або інструкції з промислової санітарії, гігієни праці, безпеки технологічних процессів, пожежної профілактики, фізіології і психології праці, ергономіки, технічної естетики та НОП;

· робити перелік вказівок, заборон і т.п.;

· викладати матеріал у формі "повинно бути…", "слід проектувати…", "треба передбачати …"," потрібно дотримуватися …" і т.д.

Розділ "Охорона праці", виконаний відповідно до завдання, оформлюється окремою частиною пояснювальної записки (або роботи) і розміщується після розділу, присвяченому економічному обґрунтуванню проекту. У переліку літератури, що наводиться в кінці пояснювальної записки, повинна бути вказана література з охорони праці, якою користувався студент при розробці, розділу.

 

1.2. План розділу " Охорона праці"

Залежно від характеру і специфіки теми дипломного проекту в даному розділі можуть бути розроблені наступні теми:

1. Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів що створюються конструкцією об’єкту^*, який проектується (модернізується), та заходи їх усунення.

2. Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються під час експлуатації спроектованого (модернізованого) об'єкту ^* (у лікувально діагностичних та фізіотерапефтичних відділенях медичних установ, лабораторіях, на відкритому повітрі і т.д.), та заходи їх усунення.

3. Вияв та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих факторів, що створюються технологічними процесами під час конструювання об'єкту^* (на операціях виготовлення, спеціальної обробки, складання, монтажу, регулювання або налаштування, контролю чи випробувань), та заходи їх усунення.

4. Виявлення та аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що створюються обчислювальною технікою під час розробки основного завдання (тільки у випадку розробки автономного програмного продукту) для дипломного проектування з урахуванням умов довкілля, та заходи їх усунення.

_____________________________________________________________________________

* - якщо спроектований об'єкт (пристрій, конструктивний вузол, або програмний продукт), не автономний, а є складовою частиною більш складного обладнання, необхідно проаналізувати з точки зору охорони праці всю систему.

 

План розділу дипломного проекту на тему: « Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів що створюються конструкцією об’єкту, який проектується (модернізується), та заходи їх усунення ».

Вступ

Характеристика об’єкту, який розробляється (модернізується).

Необхідно розглянути:

1. складові частини об’єкту (стандартні, нестандартні), схеми з’єднання їх між собою, та схеми приєднання до мережі живлення – схема;

2. характеристики об’єкту ( величину напруги на яку спроектовано пристрій, потужність яку він використовує, рід та частоту струму, ін.),

3. характер взаємодії об’єкту в системі «людина – пристрій» (вид інформації, наявність засобів відображення інформації (в тому числі сигналізація аварії), кількість і види індикаторів, наявність і види органів керування, засоби приведення пристрою в дію);

Аналіз потенційних небезпек що створюються конструкцією об’єкту, який проектується (модернізується), та заходи їх усунення.

2.1.Фізичні джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів

· підвищена або знижена температура поверхонь;

· рухомі частини;

· надлишковий тиск, або вакуум;

· шум та вібрація;

· інфразвук, ультразвук;

· випромінювання (інфрачервоні, ультрафіолетові, електромагнітні, лазерні, іонізуючі).

2.2.Хімічні джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів (рідини, пари, гази, пил).

2.3.Небезпека враження людини електричним струмом

2.4.Небезпека пожежі.

По кожному з наведених вище параграфів (2.1…2.4.) потрібно розглянути:

- охарактеризувати джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів та їх вплив на організм людини;

- визначити реальні значення небезпечного або шкідливого виробничого фактору (паспорт на обладнання, данні лабораторних вимірів, інженерні розрахунки);

- вказати нормативні документи та визначити нормативні значення небезпечного або шкідливого виробничого фактору;

- провести порівняльний аналіз реальних і нормативних значень;

- розглянути заходи по забезпеченню охорони праці які внесені в конструкції технологічного обладнання.

Список літератури.

План розділу дипломного проекту на тему: « Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються під час експлуатації спроектованого (модернізованого) об'єкту ^*, та заходи їх усунення».

Вступ

Список літератури.

 

План розділу дипломного проекту на тему: « Вияв та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих факторів, що створюються технологічними процесами під час конструювання об'єкту (на операціях виготовлення, спеціальної обробки, складання, монтажу, регулювання або налаштування, контролю чи випробувань), та заходи їх усунення».

Вступ

Список літератури.

 

План розділу дипломного проекту на тему: «Виявлення та аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що створюються обчислювальною технікою під час розробки основного завдання (тільки у випадку розробки автономного програмного продукту) для дипломного проектування з урахуванням умов довкілля, та заходи їх усунення».

Вступ

1.Характеристика приміщення (кабінету, офісу, ком ’ пютерного класу), при написанні програмного продукту.

Необхідно розглянути:

• план приміщення (об’єм і площу, кількість працюючих, розташування обчислювальної техніки та робочих місць, ергономічну характеристику робочих місць, освітлення (природне та штучне), наявність вентиляції, характеристика підлоги і стін) - рисунок;
• характеристику обчислювальної техніки та середовища програмування (стандартні, нестандартні) які використовуються при написанні програмного продукту;
• встановити на відповідність вимогам ДСН, ДержсанПіН об’єму і площі приміщення на 1 працівника розташування технологічного обладнання, та ергономічної характеристики робочого місць.

Список літератури.

 

 

Розділ 2. Методичні вказівки щодо виконання розділу "Охорона. праці"

 

З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які має (або які створює) пристрій, що проектується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику.

Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації.

Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

 

2.3.2. Методичні вказівки з аналізу потенційних небезпек які створюються на робочих місцях при експлуатації об’єкту. Загальна схема аналізу з даної теми приблизно відповідає, вищенаведеній (2.3.1.), але є і свої особливості.

Спочатку, в залежності від характеристики виробничого приміщення, характеристики робочого місця, ступеня тяжкості виконуваних робіт визначають допустимі та оптимальні параметри мікроклімату для теплого і холодного періоду року.

Потім досліджують, які небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується(пил, гази, пари, хімічні речовини, випромінювання, шум і вібрація, ультразвук та ін. відповідно до прийнятої класифікації), виявляють їхні джерела, встановлюють якісні і кількісний характеристики виявлених факторів. Результати аналізу супроводжуються необхідними розрахунками і поясненнями. Для всіх видів встановлених небезпек і шкідливості визначають допустимі значення і висвітлюють вплив на організм людини.

Виявляються й аналізуються фактори, які можуть бути можливим джерелом травмування: рухомі машини та механізми, рухомі частини обладнання, електричний струм, конструкції, що руйнуються і т.п. Досліджуються також фактори, які можуть стати джерелом (причиною) вибуху, пожежі: обладнання, електроустановки та мережі, матеріали та речовини, що застосовуються і т.д.; розглядаються умови небезпечного прояву цих факторів.

З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику.

Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації.

Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

2.3.3. Методичні вказівки з аналізу умов праці при основних технологічних процесах конструювання об’єкту. За своєю структурою і змістом аналіз умов праці при технологічних процесах багато в чому схожий з аналізом при конструкторській розробці та аналізом умов праці при експлуатації пристрою (див. 2.3.1., 2.3.2).

Виявляють джерела небезпек та шкідливих умов однієї-двух найбільш специфічних і цікавих операцій будь-якого проектованого технологічного процесу виготовлення об’єкту (при виготовленні окремих елементів, деталей, механічної та спеціальної обробки, нанесення покриттів, паяльних, лакокрасочних і інших видах робіт, монтажі, налаштуванні, регулюванні, ерметизаціі, випробуваннях елементів або пристрою в цілому, контролі, ремонті та інших операціях). і дають їх кількісну характеристику.

Теплові - відкрите полум'я (°С), розплавлений метал (°С), нагріті деталі (°С), електричні розряди (іскра, дуга), рассплави солей, лугів.

Хімічні (шкідливі і отруйні) - рідини, пари, гази, пил(г/м3) - органічний, неорганічний (металевий,мінеральний, змішаний).

Виробничі випромінювання -радіочастотні (частота Гц, інтенсивність (В/м; А/м; мкВт/см); оптичного діапазону (інфрачервоні, видимі, ультрафіолетові, лазерні); іонізуючі (альфа-частинки, бета - частинки, гамма - випромінювання, рентгенівське).

Механічні - рухомі частини, руйнування деталей, вузлів, елементів, надлишковий тиск (Па), вакуум (м рт.ст.), вібрації (частота, амплітуда, віброшвидкість), шум (частоти, звуковий тиск (дБ), рівень звуку (дБА)), ультразвук (звуковий тиск (дБ), частота(Гц)).

Електричні - вид струму, напруга (В), сила струму (А), частота струму (Гц), глухозаземлена або ізольована нейтраль джерела живлення, залишковий заряд конденсатора.

Небезпека пожежі - пальна речовина (тверда, рідка, газоподібна), джерело займання.

Небезпека вибуху - пило-, паро-, газоповітряна суміш (НПВ, ВПВ, ПДВК (г/м3,%), температурний клас і категорія вибухонебезпечності суміші, імпульс вибуху).

З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику.

Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації.

Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

2.3.4. Методичні вказівки з аналізу умов праці і шкідливих виробничих факторів при написанні програмного продукту. За своєю структурою і змістом аналіз умов праці при написанні програмного продукту багато в чому схожий з аналізом умов праці при експлуатації та при виготовленні спроектованого об’єкту (див. 2.3.2., 2.3.3).

Спочатку, в залежності від характеристики виробничого приміщення, характеристики робочого місця, ступеня тяжкості виконуваних робіт визначають допустимі та оптимальні параметри мікроклімату для теплого і холодного періоду року.

Потім досліджують, які небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які супроводжують процес процес написання програмного продукту та обладнання, що застосовується (шум, випромінювання, відповідно до прийнятої класифікації), встановлюють якісні і кількісний характеристики виявлених факторів. Результати аналізу супроводжуються необхідними розрахунками і поясненнями. Для всіх видів встановлених небезпек і шкідливості визначають допустимі значення і висвітлюють вплив на організм людини.

Після цього встановлюються нормовані значення освітленості для природного та штучного (за необхідності - сумісного) освітлення в залежності від виду роботи, ступеня її

точності і розмірів об'єктів розрізнення (як об'єкт розрізнення може бути предмет або його частина, точка, риска, штрих, лінія, що утворює букву і т.п.), яскравості фону і контрасту об'єкта з фоном (для штучного освітлення). Вибирається вид природного та система штучного освітлення, джерело електричного світла, розробляється основні вимоги до раціонального штучного освітлення на робочих місцях.

Досліджуються фактори, які можуть становити небезпеку враження людини електричним струмо і стати джерелом (причиною) пожежі: обладнання, електроустановки та мережі, матеріали та речовини, що застосовуються і т.д.; розглядаються умови небезпечного прояву цих факторів.

Розглядається також характер психофізіологічного впливу обчислювальної техніки, характеру роботи, що виконується, стану виробничого середовища на організм людини на робочому місці.

З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують процес написання програмного продукта та обладнання, що застосовується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику.

Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), або межі зміни для конкретних умов експлуатації.

Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР, або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

 

Заходи з техніки безпеки

- захист від травмування рухомими машинами та механізмами, рухомими частинами виробничого обладнання;

- захисні огородження, блокування і сигналізація, які мають забезпечити:

а) захист від випадкового дотику до струмоведучих частин;

б) захист очей, рук і всього тіла від механічних та інших впливів устаткування, що експлуатується (наприклад, частинами, що рухаються і обертаються, відходами обробки, бризками рідини та ін);

в) захист обслуговуючого персонала від попадання під небезпечну напругу при відкриванні кришок, дверей, зняття кожуха, а також при вийманні або висуненні блоків із пристрою. привести малюнок захисного огородження, а також схему блокування та сигналізації і пояснити принцип її роботи. передбачити написи або знаки, попереджуючі про небезпеку;

- захист від конструкцій, що руйнуються, матеріалу, що оброблюється, інструменту;

- захист від руйнування ємностей, що знаходяться під підвищеним або зниженим тиском;

- заходи захисту від ураження електричним струмом (занулення, захисне відключення, забезпечення недоступності, застосування малих напруг і т.д.);

- інші необхідні заходи (див. 2.4.1.).

Шкідливі речовини.

Приклад 1. У діагностичній лабораторії відбувається виділення парів фенолу. Частина операцій виконується всередині спеціальних укриттів, сумарна площа яких F=6м². Швидкість всмоктування у відкритих отворах відкриттів υ=0,6м/с. Крім того, в приміщенні поза укриттів щогодини витрачається G=6000гр бензину, який випаровується і у вигляді пари надходить в повітря приміщення. Розрахувати повітрообмін, необхідний для створення нормальних умов у приміщенні.

Розрахунок. Кількість повітря, що видаляється місцевою вентиляцією, дорівнює:

V=3600 * F * υ = 10800 м³/год

Кількість повітря, необхідний для розведення парів фенолу, що виділяються поза укриттями, до допустимої за санітарними нормами концентрації С_гдк = 0,3 г/ м³ становить:

Отже, для організації повітрообміну необхідно або збільшити кількість повітря, що витягується з-під укриттів до 20000 м3/год, або організувати додаткову витяжку з приміщення в розмірі 20000-10800 = 9200 м3/год.

Приклад 2. Визначити кількість повітря, що відсмоктується витяжним зонтом, відкритим з одного боку, розташованим над установкою, в процесі роботи якої виділяються шкідливі гази і пари. Розмір парасольки в плані а*b = 1,5 * 0,8 м². Швидкість руху відсмоктування повітря υ = 0,6 м/с.

Розрахунок. Кількість повітря, що відсмоктується витяжним парасолькою, визначається за такою формулою:

L =3600* а * b * υ м³/год.

де: υ – швидкість відсмоктується повітря в площині перерізу по кромці парасольки (приймальний отвір парасольки).

Зазвичай беруть такі швидкості в приймальному отворі парасольки:

· зонт відкритий з чотирьох сторін - 1,05-1,25 м/с

· зонт відкритий з трьох сторін - 0,9 - 1,05 м/с

· зонт відкритий з двох сторін - 0,75 - 0,9 м/с

· зонт відкритий з одного боку - 0,5-0,7 м/с.

Підставивши у формулу цифрові значення, отримаємо:

L = 3600 * 1,5 * 0,8 * 0,6 = 2592 м³/год.

Освітлення.

Приклад 1. Розрахунок освітлення від освітлювальної лінії. Люмінесцентна лампа типу ЛЮ40 потужністю 40Вт, довжиною L=1,2м, зі світловим потоком =3000лм розміщена над прийомним столом на висоті 0,9м паралельно розрахунковій площині. Коефіцієнт запасу К=1,5. Визначити освітленість в точці А розрахункової площини, віддаленої на 0,9м від проекції кінця лінії на розрахункову площину (рис.3.1).

 

Рис.3.1 Для розрахунку освітленості від освітлювальної лінії.

 

Визначимо силу світла з одиниці довжини лампи в площині, перпендикулярній до її осі(для люмінесцентної лампи можна з наближенням прийняти ):

Знаходимо значення α, sin2α і cos :

 

Освітленість в точці А складає:

 

 

Приклад 2. Розрахунок освітлення точковим методом. Визначити освітленість елемента поверхні горизонтальної площини в точці А (рис. 3.2) від світильника Кососвет, розміщеного на висоті над розрахунковою площиною. Потужність лампи в світильнику 200Вт, напруга 127В. Світловий потік цієї лампи . Коефіцієнт запасу К=1,3.

Розрахунок

1. Визначимо кут і ctgα:

 

ctgα=

 

2. Визначимо відносну освітленість ξ по графіку (рис.3.3.) для ctgα=0.7 і ; ξ=32лк.

 

Рис. 3.2. Для прикладу розрахунку освітленості точковим методом.

 

Рис. 3.3. Просторові криві рівної відносної освітленості світильника Кососвет.

 

3. Визначаємо освітленість Е в розрахунковій точці за формулою:

Шум та вібрація.

Звуко- та віброізоляція вузлів і окремого обладнання застосовуються при неможливості зниження шуму та вібрації в самому джерелі. Це зниження досягається шляхом включення в конструкцію обладнання пристроїв, ізолюючих або поглинаючих шум. З цією метою потрібно шумні вузли і машини заключати цілком в звукоізолюючі кожухи з виводом назовні органів управління та контрольних приладів. Необхідні отвори в звукоізолюючих кожухах потрібно виконувати у вигляді каналів, облицьованих зсередини звукопоглинаючим матеріалом.

Величина зниження шуму за допомогою кожуха може бути визначена орієнтовно за формулою:

дБ,

де: - середній коефіцієнт звукопоглинання всіх внутрішніх поверхонь кожуха (визначається за таблицями); R – звукоізоляційна здатність конструкції кожуха в дБ, яку можна визначити за формулами, вказаними нижче.

Віброізоляція дозволяє усунути або знизити вібрації та шум, які передаються вібруючим обладнанням на конструкції будівлі. Найбільш надійним і дешевим способом попередження передачі вібрацій на конструктивні елементи будівель є застосування плаваючих фундаментів, пружинних, гумових та інших амортизаторів.

Показником якості якого-небудь віброізолятора є коефіцієнт амортизації μ, величина якого визначається відношенням частоти збурюючої сили f до частоти власних коливань обладнання , встановленого на амортизаторах:

Відношення можна приймати рівним 4. При меншому відношенні частот ефективність віброізоляції незначна. Дуже небезпечний збіг частот вимушених та власних коливань системи, так як це призводить до появи резонансу. в цьому випадку коефіцієнт різко зростає і амплітуди коливань обладнання приймають більші значення.

Частота вимушених коливань дорівнює:

,

де n – число обертів машини за хвилину.

Частота власних коливань обладнання на амортизаторах визначають за формулою:

,

де – статична осадка, яка визначається за формулою:

або ,

де - динамічний модуль пружності, ; – допустиме навантаження на прокладку, ; h – товщина прокладки, см; Q – маса машини, кг; K – пружність або жорсткість амортизатора, .

Коефіцієнт віброізоляції, який показує, яка частина динамічних сил у відсотках передається фундаменту, можна визначити за формулою:

Зазвичай статична осадка пружної прокладки повинна складати 10-20% її товщини. Характеристики пружних матеріалів для амортизаторів вказані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Допустима напруга δ, модуль пружності та допустима статична осадка

Назва матеріалу	δ,		, см
Гума губчаста	0,3		0,01h
Гума м’яка	0,8		0,16h
Гумова плата ребриста або з отворами	0,8-1,0	40-50	0,02h
Гума середньої жорсткості	3-4	200-250	(0,015-0,016)
Войлок жорсткий пресований	1,4		0,015h

Листову гуму для прокладок потрібно перфорувати або застосовувати у вигляді смужок і пластин. Суцільний лист гуми під обладнанням не послаблює вібрацій. Вагу фундаменту приймають в 3-5 разів більше ваги агрегату.

 

Приклад 1 Визначити віброізоляції електродвигуна вагою 500кг з кількістю обертів n=3000 .

Частота вимушених коливань .

В якості пружних прокладок приймаємо гуму середньої жорсткості,

тоді

Приймаємо товщину амортизатора h=6см, тоді .

Частота власних коливань електродвигуна на амортизаторах буде

. Відповідно, <f=50Гц приблизно в 3 рази, тому виключається поява резонансу.

Коефіцієнт віброізоляції складає

Площа всіх амортизаторів під агрегат: .

Приймаємо для установки 8 віброізоляторів. Тоді площа одного складає , або 4х5см при висоті 6см.

Для тихохідних агрегатів гумові амортизатори виявляються недостатньо гнучкими, тому слід застосовувати пружинні амортизатори. Пружинні амортизатори рекомендується встановлювати на пружних прокладках, які добре ізолюють вібрації звукової частоти.

Розрахунок пружинного амортизатора зводиться до визначення діаметра пружини d та числа витків n за формулою:

де - допустима напруга при вкручуванні (для сталі =4,3 в ); G – модуль пружності пружини при зсуві (G= в ); r – середній радіус витка пружини в см.

Звукоізолююча здатність перегородок між двома приміщеннями R визначається за формулою: ,

де - середні рівні шуму до і після перегородки (в тихому приміщенні), в дБ; S – площа перегородки в ; А – загальне звукопоглинання в тихому приміщенні, дорівнює сумі добутків всіх площ на їх коефіцієнти звукопоглинання в .

Звукопоглинання А акустично необроблених приміщень можна визначити за формулою:

,

де V – кубатура приміщення в .

Звукоізолююча здатність огорож з деяких матеріалів приведена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Звукоізолююча здатність огорож

Матеріал огорожі	Середня звукоізолююча здатність, в дБ
Бетон та залізобетон товщиною 80мм Те ж саме 110мм
Цегляна кладка в 1 цеглу (25см) Те ж саме в 2 цегли (37см)
Стіна з двох гіпсових плит товщиною по 80мм Те ж саме з повітряним прошарком між ними 60мм
Перегородка зі шлакобетонних блоків оштукатурених товщиною 9см
Залізо товщиною 0,7мм Те ж саме 2,0мм
Стінка з дощок оштукатурена товщиною 40мм	30-34
Скло дзеркальне товщиною 3-4мм

Звукоізолюючу здатність R проектуючої звукоізолюючої огорожі наближено можна розрахувати за наступними емпіричними формулами:

1) Для легких суцільних огорож, маючих масу ρ ≤ 200 , ;

2) Для суцільних огорож, маючих ρ > 200 , ;

3) Для подвійної огорожі з повітряним прошарком товщиною 8-10см

, де , відповідно маса перегородок подвійної огорожі .

Приклад 2: В аппаратному выддылены рівень шуму становить 120дБ. Визначити рівень шуму, який проникає через стіну товщиною в дві цеглин (вага 1 =834кг).

Рівень шуму, що проникає через стіну, складає: .

Допустимий рівень гучності шуму, що проникає з шумного в тихе приміщення, визначається за формулою:

,

де - нормуючий рівень гучності шуму в приміщенні в дБ.

Потрібна звукоізолююча здатність огороджуючи конструкцій шумного приміщення визначається за формулами:

а) без застосування спеціальної звукопоглинаючої ізоляції

б) при облицюванні внутрішніх поверхонь звукопглинаючою ізоляцією

,

де - рівень гучності шуму в шумному приміщенні; - зниження шуму всередині приміщення за рахунок застосування звукопоглинаючої ізоляції;

дБ,

де - середні коефіцієнти звукопоглинання внутрішніми поверхнями приміщення до і після застосування звукопоглинаючої ізоляції (по табл. 3.3); - площі звукопоглинаючих поверхонь, .

 

 

Таблиця 3.3Середні коефіцієнти звукопоглинання поверхнями матеріалів

Загально будівні матеріали
Цегляна кладка	0,032
Залізобетон гладкий	0,015
Дошки	0,060
Штукатурка вапняна	0,025
Те ж саме по сітці	0,003
Метлаські плитки	0,025
Металеві повітроводи	0,027
Шлако-алебастрові плити	0,032
Гіпсолітові плити	0,02
Азбестовий волок товщиною 5мм	0,31
Арборит товщиною 20мм	0,44
Шерстяний фойлок товщиною 25мм	0,55
Перфорована листова сталь з прошарком із азбестової вати товщиною 100мм	0,48
Штукатурка акустична АЦП товщиною 35мм	0,31

 

Приклад 3. Підібрати конструкцію стін звукоізолюючої вент