Правила оформлення списку використаних джерел

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися вимог ДСТУ 3582 – 97. «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила» та ДСТУ 7.1: 2006. «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Джерела розміщують одним із таких способів:

ü у порядку появи посилань у тексті;

ü в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (спочатку видання українською та російською мовами, потім – іноземною за латинським алфавітом).

Кожний бібліографічний запис нумерують і починають з нового рядка.

Основним джерелом інформації про книгу є титульна сторінка. Всі дані, вміщені на ній, подаються без змін. Якщо необхідні для ідентифікації друкованого джерела елементи містяться на звороті титульної сторінки, на останній сторінці, то в бібліографічному описі вони подаються в квадратних дужках []. Найчастіше в таких випадках ідеться про відповідального редактора, перекладача, укладача, редакційну колегію, кількість томів, номер видання.

Розглянемо докладніше послідовність розміщення й правила оформлення елементів бібліографічного опису джерела.

Ø Бібліографічний опис починають із зазначення прізвища, ініціалів (ініціалу) автора книги. Потім після основного заголовка ставиться одна скісна риска й за нею подаються вихідні дані про автора так, як вони зазначені на титульній сторінці: повне ім’я (повне ім’я, по батькові), прізвище; ініціали (ініціал), прізвище; прізвище, повне ім’я (повне ім’я, по батькові); прізвище, ініціал (ініціали).

Наприклад: Карачун В.Я. Орфографічний словник наукових і технічних термінів / В.Я. Карачун. – К.: Криниця, 1999.– 524 с.

Вовк В. М. Математичні методи дослідження операцій в економіко-виробничих системах: монографія / Володимир Михайлович Вовк. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 584 с.

Відмінності в оформленні стосуються друкованих джерел, які мають двох і більше авторів. Якщо авторів два, то на початку бібліографічного опису зазначають тільки першого. Обох подають через кому після скісної риски так, як вони представлені на титульній сторінці. Аналогічно якщо авторів три.

Наприклад: Ткаченко В. А. Економічна інформатика [Текст]: навч. посіб. / В. А. Ткаченко, Т. Ю. Під’ячний, В. А. Рябика. – Х.: НТУ «ХПІ», 2011.– 312 с.

Якщо авторів чотири, то бібліографічний опис починається з назви друкованого джерела, а його автори перераховуються після скісної риски в порядку й способі написання на титульній сторінці.

Наприклад: Масова комунікація: підручник / Москаленко А. З., Губернський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.

Якщо авторів п’ять і більше, то бібліографічний опис починається з назви друкованого джерела, а після скісної риски перераховуються перші три автори, зазначені на титульній сторінці (в порядку написання на ній), після третього автора зазначається та ін. (російською – и др.)

Наприклад: Основы геоинформатики / Е. Г. Капралов, А. В. Кошкарев, В. С. Тикунов и др. – М.: Наука, 2004.– 352 с.

Ø Назва друкованого джерела повинна бути представлена повністю (без скорочень): подається вся інформація, зазначена на титульній сторінці. Якщо основний заголовок складається з кількох речень, між якими в джерелі інформації відсутні розділові знаки, в описі ці речення відокремлюють одне від одного крапкою. Відомості, які відносяться до заголовка, можуть містити інформацію, що розкриває й пояснює основний заголовок, у т. ч. інший заголовок, відомості про вид, жанр, призначення книги, вказівку на те, що документ є перекладом з іншої мови. Таким відомостям передує знак двокрапки. Він же передує кожним наступним різнорідним відомостям про заголовок. Однорідні відомості, які належать до заголовка, розділяють тими розділовими знаками, що містяться в джерелі інформації. За відсутності в джерелі знаків між ними їх відділяють комами.

Наприклад: Інформатика: Інтернет-підручник

Мови програмування: С++, Visual Basic, Lua, Java: довідник

Ø Відомості про відповідальність містять інформацію про осіб і організації, які брали участь у створенні друкованого джерела, що є об’єктом опису. Відомості про відповідальність записують у тій формі, в якій вони вказані в джерелі інформації. Першим відомостям про відповідальність передує знак скісна риска, наступні групи відомостей відділяють одну від одної крапкою з комою. Однорідні відомості всередині групи відокремлюють комами. Порядок наведення відомостей визначається їх поліграфічним оформленням чи послідовністю в джерелі інформації незалежно від ступеня відповідальності.

Наприклад: Багалій Д. І. Історія Слобідської України / Д. І. Багалій; [авт. передм. і комент. В. В. Кравченко; ред. І. К. Піменова, Т. В. Кушнірук; упоряд. іл. і худ. оформ. В. О. Ріяки]

Я кщо прізвища автора передмови й коментаря, редакторів або упорядника ілюстрацій та художнього оформлення містяться на титульній сторінці, вони подаються без квадратних дужок.

 

Ø Відомості про видання надаються у формулюванні й послідовності, зазначеній у джерелі. Порядковий номер, указаний у цифровій або словесній формі, записують арабськими цифрами з додаванням закінчення за правилами граматики відповідної мови. Відомості, не зазначені на титульній сторінці, наводяться у квадратних дужках.

Наприклад:

. – [10-е вид., допов.]

. – Вид. 10-е, випр.

. – 2-а ред.

. – 5-th ed.

Вища математика: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / К. Г. Валєєв, І. А. Джалладова, О. І. Лютий та ін.; [за ред. К. Г. Валєєва]. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К.: КНЕУ, 2002. – 606 с.

Ø Область вихідних даних містить відомості про місце й час публікації, а також відомості про його видавця, розповсюджувача, виготовлювача. Назви міст Київ, Харків, Москва, Санкт-Петербург подають скорочено (К., Х., М., СПб., але Донецьк, Одеса, Львів та ін.)

Можуть бути наведені назви двох місць видання, які відокремлюються одне від одного крапкою з комою.

Наприклад:. – К.; Париж

Ім’я (найменування) видавця, розповсюджувача тощо наводять після відомостей про місце видання й відокремлюють двокрапкою.

Наприклад: У джерелі інформації В описі

К.: Видавництво «Наукова думка» К.: Наук. думка

М.: Издательский дом «Новый учебник» М.: Новый учебник

Якщо видавцем є фізична особа, то в описі наводять її прізвище та ініціали в формі й відмінку, вказаних у джерелі інформації.

Наприклад:. – К.: Іваненко О. О.

. – Х.: у М. П. Сорокіна

За наявності кількох груп відомостей, які включають місце видання й пов’язане з ним ім’я (найменування) видавця тощо, їх указують послідовно й відокремлюють одне від одного крапкою з комою.

Наприклад:. – М.: ГМИИ: Художник и книга; Вашингтон: Нац. галерея искусств

Як дату видання наводять рік публікації документа, що є об’єктом опису. Рік указують арабськими цифрами, йому передує кома.

Наприклад:, 2008

Ø Дані про обсяг публікації. У бібліографічному описі книг подають загальну кількість сторінок.

Наприклад: .– 360 с.

У бібліографічному описі статей зазначають сторінки, на яких надрукована стаття.

Наприклад:. – С. 15 – 21.

Приклади бібліографічного оформлення джерел

Вид джерела	Приклад оформлення
Монографії (1, 2, 3 автори)	Калюн В. Основи інформатики. Структурне програмування на Паскалі / В. Калюн, А. Черняк. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 248 с.
Монографії (5 і більше авторів)	Основи фінансового аналізу / О. М. Кандиба, М. Л. Лапітко, В. О. Смоляк та ін. – Львів: Львівський банківський інститут Національного банку України, 2000. – 141 с.
Багатотомні видання	Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика: [у 2-х т.] / В. Г. Бондаренко, С. М. Пара-монова. – К.КТУУ «КПІ», 2006. – Ч.1. – 528 с. Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее применение: у 2-х т. / пер. с англ.; В. Феллер. – М.: Мир, 1984. – Т. 2. – 1985. – 528 с.
Статті зі збірника наукових праць	Селіванов Ю. М. Структурне програмування на Паскалі / Ю. М. Селіванов, Д. В. Нашев // Сучасні інформаційні технології: зб. наук. праць.– К.: КНЕУ, Академія ДСПУ України, 2009. – С. 71 – 78.
Дисертації	Волков С. Л. Синтез та аналіз сигнатур сигналів для радіосистем з кодовим розділенням каналів: дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: 05.12.13. / Сергій Леонідович Волков. – К., 2009. – 165 с.
Автореферати	Кременецька Я. А. Вплив структури контактів на характеристики приладів НВЧ та пристроїв на їхній основі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: 05.12.13 / Яна Адольфівна Кременецька; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2008. – 19 с.
Електронні ресурси	Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі [Електронний ресурс]: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003» / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko/htm