З 1 січня 2013 року набрав чинності новий закон України

«Про зайнятість населення»

Роботодавці мають право отримувати компенсації:

· роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений;

· роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та яким надано статус безробітного, щомісяця протягом одного року компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений;

· суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця протягом одного року компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений;

· працівники у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах, у тому числі тих, що оплачуються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у межах строку зупинення (скорочення) виробництва;

· підприємство може звернутися за одержанням з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

Роботодавці зобов’язані:

· забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці;

· своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:

- попит на робочу силу (вакансії);

- заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за два місяці до вивільнення;

· для працевлаштування категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Роботодавці самостійно розраховують квоту, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку.

Роботодавцям забороняється:

· висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу та під час проведення добору працівників (в тому числі зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя;

· застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

 

Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення:

· у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

· у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця: на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення; на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

· у разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

· за подання та розповсюдження оголошень (реклами) про вакансії дискримінаційного характеру рекламодавець сплачує до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

· Служба зайнятості – шукачам роботи

·

· Успіх людини на ринку праці залежить від вибору нею професії та місця роботи. Кожен має право на вільно обрану зайнятість, вільний вибір місця, виду діяльності та роду занять і може звернутися до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

· Реєстрація громадян здійснюється незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

·

· Статус безробітного може набути

· особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку, готова та здатна приступити до роботи, інвалід, який не досяг пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу, особа молодше 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності працівників. Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації.

·

· Підходяща робота для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

· Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої перерви (6 місяців), підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи. Якщо неможливо надати безробітному роботу за професією протягом 6 місяців з дня перебування на обліку, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров’я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці. Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку більш як 6 місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських роботах.

·

· Матеріальне забезпечення на випадок безробіття

· Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

· Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

· Мінімальний розмір допомоги по безробіттю встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

· У середньомісячну заробітну плату для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувались страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

· Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

·

· Страховий стаж з 01.01.2013р. обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала страхуванню на випадок безробіття або добровільно брала участь у системі страхування на випадок безробіття, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

· Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

· У разі коли зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за такою формулою:

· ТП = Св: В, де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

· Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

· В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць"

·

· Зареєстровані безробітні мають право на:

· - безоплатне одержання послуг з пошуку підходящої роботи, в тому числі на громадські роботи; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг; інформації про свої права та обов’язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

· - матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги;

· - збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру;

· - одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності безробітних віком старше 45 років шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності.

· Також безробітним з числа застрахованих осіб, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, виплачується допомога по безробіттю одноразово для організації такої діяльності.

·

· Чисельнiсть та склад безробiтних Львівського ЛМЦЗ станом на 01 березня 2013 року