Тема: Звільнення від кримінальної відповідальності

1. Поняття та юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності

2. Види звільнення від кримінальної відповідальності

3. Види звільнення від кримінальної відповідальності

4. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності

5. Особливості звільненні у зв’язку з:

· Дійовим каяттям

· Примиренням винного з потерпілим

· Передачею особи на поруки

· Зміною обстановки

· Закінченням строків давності

6. Спеціальні способи завільнення від кримінальної відповідальності

 

Постанова Пленуму верховного Суду від 25.12.2005 номер 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»

 

6.

Звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, визнаних законом обмежень прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи судом на підставі кримінального кодексу у порядку, визначеному кримінально-процесуальному кодексі.

Ознаки:

· Відмова від застосування заходів кримінально-правового впливу

· Передбачається у випадках доведеності вчинення особою злочину

· Здійснюється лише у випадках передбачених кримінальним кодексом

· Рішення про звільнення особи передбачається судом, процесуальною формою закріплено в постанові судді про закриття справи

Як правило, звільнення застосовується до осіб, які вчинили злочин легкої тяжкості, якщо сплили строки давності.

Проблема: при звільненні порушується принцип презумпції невинуватості.

Баулін: Конституція України не виключає визнання особи такою, що вчинила злочин з наступним звільненням.

Особа звільняється:

· За неосудності

· За малозначності діяння

· За добровільної відмови

· За недосягненням віку, з якого настає кримінальна відповідальність

Звільнення від відповідальності треба відрізняти від покарання, звільнення від відбування покарання.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності регламентується ст. 7-13 кримінально-процесуального кодексу.

Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999.

 

7.

Правові наслідки:

· Особа не підлягає засудженню

· Особа не піддається заходам кримінально-правового впливу

· Особа не вважається судимою

· Факти вчинення злочину не утворює повторності

· Скасовуються всі заходи процесуального примусу

Звільнення не означає виправдання особи – відбувається з нереабілітуючих підстав.

До особи, звільненої від кримінальної відповідальності можуть бути застосовані інші види відповідальності.

 

8.

Види:

Залежно від того, де передбачається звільнення:

· Загальні (загальна частина кримінального кодексу України)

· Спеціальні (особлива частина)

· Змішані (ч 4 ст 40 1 кримінального кодексу)

За ступенем обов’язковості застосовується органами:

· Обов’язкові (звільнення відбувається в силу закону - види спеціального звільнення, ст. 45, 46, 49, 106 кримінального кодексу)

· Факультативні (застосовуються з волі уповноваженого органу)

Залежно від того, чи пов’язується звільнення з додатковими умовами:

· Безумовне

· Умовне

 

9.

Підстави:

· Невелика суспільна небезпечність

· Вчинення злочину вперше

Постанова Пленуму Верховного Суду України: підставою є певна посткримінальна поведінка (після вчинення злочину).

Умови звільнення від кримінальної відповідальності: вчинення особою певного умисного злочину. Передбачене законом для кожного окремого виду звільнення обставини, за яких особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності. Наприклад, підставою є дійове каяття, умовами вчинення злочину вперше, злочину невеликої тяжкості.

 

10.

Загальна частина кримінального кодексу передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

· Ст. 45 – дійове каяття. Позитивна постеримінальнав поведінка. П 1 ч 1 ст 66 кримінального кодексу – щире каяття – прояв дійового каяття – суб’єктивне ставлення особи до скоєного. Дійове каяття слід відрізняти від добровільної відмови, від незакінченого злочину. Умови: злочин вчинено вперше, злочин невеликої тяжкості чи злочин з необережності середньої тяжкості. Відшкодування завданих збитків – компенсація.

· Примирення винного з потерпілим. Ст. 46 Кримінального Кодексу України. Умови: вчинення злочину вперше, усунення заподіяної шкоди, відшкодування збитків.

· Передача особи на поруки. Ст. 47. Підстави: передача на поруки. Умови: вчинення злочину вперше, злочину невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, щире каяття, клопотання колективу. Таке звільнення є умовним. Ч 2 ст 47 – у випадку порушення громадського порядку.

· Зміна обстановки. Ст. 48. Підстава: зміна обстановки. Умови: вчинення злочину вперше, невеликої або середньої тяжкості, втрата діянням (особою) суспільної небезпечності.

· Закінчення строків давності. Ст. 49. Види строків давності: строки давності звільнення від кримінальної відповідальності; строки давності виконання обвинувального вироку. Загальний строк – 15 років, коли особа ухиляється від кримінальної відповідальності. Диференційовані: 2 роки – вчинення злочину невеликої тяжкості; 3р 5р 10р 15р коли особа не ухиляється від кримінальної відповідальності, залежить від тяжкості вчиненого діяння. Початком перебігу є день, у який було вчинено злочин (до 00.00 год); якщо злочин вчинено у співучасті – від дня вчинення діяння виконавцем; при незакінченому, продовжуваному, триваючому – з моменту припинення злочинних дій. Припинення позовної давності не пов’язане з набранням чинності обвинувального вироку. Ч 2 ст 49 перебіг давності зупиняється. Ч 3 ст 49 перебіг давності переривається при вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину – обчислюється від початку для кожного злочину окремо. При вчиненні особливо тяжкого злочину строки давності встановлюються судом (ст. 112, 1115, 258). Якщо суд не звільняє від кримінальної відповідальності, то довічне позбавлення волі не застосовуються – 15, 25 р. с 5 ст 49 – випадки коли давність не застосовується – ст. 437, 438, 439, 440 – злочинии проти миру і безпеки.

11. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності ст. 111, 112, 258…всього 14.

 

Тема: Покарання

1) поняття покарання

2) мета покарання

3) система покарання, її значення

4) класифікація покарань

5) характеристика покарань

 

ЗУ "про внесення змін до деяких законодавчих актів..." від 15.11.2011 р.

постанова ПВСУ #7 від 24.10.2003

 

1) Покарання застосовується лише після вчинення злочину стосовно особи, яка визнала винною у вчиненні такого злочину.

Покарання- захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину.

Ознаки:

- прммусовий захід, що застосовується до особи у зв'язку із вчиненням злочину;

- публічний характер-застосовується спеціально уповноваженими органом від імені держави;

- законність;

- застосовується у визначеному законом порядку за обвинувальним вироком суду;

- персоніфікований характер;

- обмежує права і свободи винної особи.

 

Покарання визначаються обвинувальним вироком.

Призначення покарання тягне за собою виникнення стану судимості.

Цілі покарання ч. 2 ст.50 КК

 

Найстаріша- абсолютна теорія покарання(принцип таліону).

Гегель, кант- пропорційна система.

Відносні теорії покарання: Бентам- превентивний захід, залякування.

 

2) Змішана теорія мети покарання- КК

Мета покарання:

1) кара(відплата-поновлення справедливості у суспільстві);

2) виправлення засудженого(корекція);

- мета не є реальною на практиці, як правило

3) запобігання вчиненню нових злочинів;

- спеціальна превенція- запобігання з боку засудженої особи

- загальна превенція- запобігання шляхом залякування

 

3) Система покарання- встановлений у кримінальному законі вичерпний перелік розтошованих у певному порядку видів покарання.

Ознаки:

- складається із вичерпного переліку видів покарання;

- визначення кримінальним законом;

- розташування покарань у певному порядку;

- динамізм системи.

Ст. 51 КК перелік покарань

 

Покарання різноманітні за змістом

- дає можливість індивідуалізувати покарання

В ст. 51 покарання розтошовані в певному порядку. Перелік дає можливість формолювати санкції.

Система покарань є основою карально-виправної політики держави.

В КК визначені покарання від найменш суворого до найбільш суворого.

Ст. 12 КК для класифікації злочинів використовується розмір строку позбавлення волі та розмір штрафу.

Єфремов: неправильно співвідносити критерії

 

4) Класифікація:

- за порядком призначення покарання

- за субєктом

- за можливістю застосування заходів кримінально-виправного впливу

- за повязаністю з ізоляцією від суспільства

- за можливістю визначення строку виконання покарання

- за порядком призначення

Основні

Додаткові

Можуть бути і основними і додатковими

 

Ст 52 КК

1- такі, що застосовуються лише як самостійні (не можуть приєднуватися до інших при призначенні)

2- можуть бути призначені додатково до основного

 

- громадські роботи

- виправні роботи

- службові обмеження

- арешт

- обмеження волі

- тримання в дисциплінарному батальйоні

- позбавлення волі

- довічне позбавлення волі

 

В ряді випадків може бути призначено основне покарання яке не передбачено в санкції (заміна позбавлення волі на службові обмеження- ст 58; триманням в дисциплінарному батальйоні- ст 62; призначення більш мякого покарання- ст 69), заміна покарання або його частини більш мяким- ст 82, 85-87)

 

Додаткові:

- Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

- Конфіскація майна

 

Можуть бути як основні так і додаткові:

- штраф

- позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

 

Позбавлення військового звання...- взагалі не передбачено як санкція ст.

 

Позбавлення права обіймати посади...

- за суб'єктами

1) загальні- до будь-якого вида суб'єкта

2) спеціальні- до певного кола суб'єктів

Іноді застосування загальних обмежується певним колом осіб (виправні роботи)

- за можливістю ізоляції від суспільства

1) пов'язані з ізоляцією- арешт, позбавлення волі, триманням в дисциплінарному батальйоні

- за можливістю застосування заходів виправно-трудового впливу:

1) повязані

2) неповязані (штраф, позбавлення звання...)

- за можливістю визначення строку

1) строкові (рік, міс..)

2) покарання, які не можна обмежити строком (штраф)

 

5) ст 56 КК

Громадські роботи

-вид робіт визначає ОМС

Ст 43 КУ

- залучення до громадських робіт не є примусовою працею

 

Пакт про громадські і політичні права- роботи в місцях ув'язнення- КУ суперечить Пакту...

 

Виправні роботи

- призначення тільки працюючим

 

Постанова "Про практику призначення Крим покарання"

 

Постанова "Про практику призначення Крим покарання" - не призначається особам, які вчинили злочин пов'язаний із здійсненням службових, проф обов'язків;-відраховується 10-20% місячного заробітку.Службові обмеження для військовослужбовців ст 58- крім військовослужбовців строкової служби може застосовуватися, якщо передбачено санкцією - засуджений не може бути підвищений в посаді- відраховується 10-20% від міс заробітку Арешт ст 60Строк: 1-6 місНе застосовується до неповнолітніх, вагітних, жінок з дітьми до 7 р.- військові- на гаупвахті- відрізняється від адмін арешту (15 діб), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Обмеження волі- без ізоляції від суспільства- виконується у виправних центрах Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців- до військовослужбовців строкової служби - не застосовується до військовозобовязаних осіб, які раніше відбуали покарання у вигляді позбавлення волі;- виконується у підрозділах внутр сил Позбавлення волі ст 63Строк: 1-15 роківКоли покарання призн за довічним до 25 років Якщо заміна довічного на звичайне- не менше 25 р Довічне позбавлення волі- не застосовується до неповнолітніх, старших 65 р, вагітних на момент вчинення злочину, винесення вироку. Додаткові покаранняСт 61Ст 54- позбавлення звання- не передбачено у ст Особл частини КК- до осіб, засуджених за тяжкий, особливо тяжкий злочин Конфіскація майна- в передбачених випадках- примусове безоплатне вилучення майна (повна, часткова Конфіскація конкретних предметів)- не допускається заміна грошовою сумоюПерелік майна, що не підлягає конфіскаціі- конфіскація за тяжкі, особливо тяжкі корисливі злочини На практиці може використ не тільки за тяжкі, не тільки за корисливі. Конфіскацію треба відрізняти від спец конфіскаціі- це конфіскація конкретних предметів- не є покаранням ч 2 ст 201 ККСт 203- вид спец конфіскаціі - вилучення знарядь вчинення злочину Ст 52 штраф, позбавлення права...як додатковіЧ 2 заперечує ч 1Розмір штрафу визначається в межах 30-50 тис нмдг. Проте окремими ст може передбачатись більший штраф- тоді той, що в санкції.Якщо основне покарання- штраф більше 3000 нмдг розмір його не може бути менший за розмір майнової шкоди, завданоі злочином (незалежно від штрафу в санкції)Якщо злочин вчинено у співучасті, то суд враховуючи вклад кожного, може призначити штраф, передбачений санкцією статті. Позбавлення права зайняття певними видами діяльності- як основне так і додатковеОсновне 2-5 рДодаткове 1-3 р Якщо основне покарання пов'язане з ізоляцією, то додаткове виконується після відбуття покарання. В такому випадку фактичне позбалення права значно більше, ніж визначено судом. Тема: Призначення покарання 1) поняття та загальні засади призначення 2) призначення покарання за наявності обставин, що його помякшують3) призначення більш мякого покарання ніж передбачено законом4) призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин вчинений у співучасті5) призначення покарання за сукупністю злочинів 6) призначення покарання за сукупністю вироків Постанова ПВСУ від 24.10.2003 р+ЗУПризначення покарання полягає в обранні суддею при постановленні обвинувального вироку щодо особи, визнаної винною у вчиненні злочину конкретної міри покарання. - суд керується законом та власною правосвідомістю Загальні засади призначення покарання (ст 65)суд призначає покарання:- у межах, встановлених у санкції статті (за вин ст 53)- відповідно до положень загальної частини КК - з урахуванням ступеня тяжкості, особи винного, обставин;- покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення. У КК в окремих статтях є додаткові правила:- за незакінчені зл (ст 68)- за злочини, вчинені неповнолітніми (ст 103) Засади втілення принципів кп (законність, гуманізм, індувіалізація) Покарання має призначатись в межах санкцій- суд має призначати вид покарання передбачений статтею, в межах визначених санкцією. Ч 3, 4 ст 65 КК призначення більш мякого покарання; призначення більш суворого покарання. Особливі випадки пов'язані з призначенням штрафу. Призначення покарання має відбуватися згідно положень КК. - суд повинен враховувати ст 11, ст про звільнення від кв, ст про покарання.При призначенні покарання суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що помякшують чи обтяжують відповідальність. Суб'єкт злочину- фіз ос, осудна, яка досягла відпов віку (для визнання діяння як злочину).- враховується поведінка особиОсоба винного і суб'єкт не тотожні поняття. Обставинип 6-9 ст 66- характеризують діянняп 1-5 ч 1 ст 66- характеризують особуЯкщо обставина передбачена у ст як ознака злочину, то вона не використовується у якості помякшуючоі.Перелік помякшуючих обставин не є вичерпним- призначення покарання ближче до мінімальної межі- декілька помякшуючих обставин- санкція нижче, ніж у ст (відхід від заг засад) 2) ст 66 (п 1 ч 1)- зявлення із зізнаннями=явка з повинною- зявлення особи до органів із заявою про те, що вона вчинила злочин (якщо їй відомо або вона добросовісно помилляється, що злочин ще не розкрито).Треба розрізняти помякшуючу обставину і привід до порушення справи. Щире каяття- повне визнання своєї вини і готовність нести відповідальність. П 6 ч 1 ст 66 КК: під впливом погрози, примусу або через матер., іншу залежність. П 9 ч 1 ст 66: виконання спец завдання, пов'язане з викриттямСт 43 КК Обставини, що обтяжують покарання- обставини, що дають підстави для призначення більш суворого покарання. · застосування додаткового покарання(декількох)· незастосування ст 69;

· Незастосування ст 75

· Обрання правила складання покарання (ст 81)

· Основне покарання ближче до верхньої межі

Перелік ст. 67 вичерпний

Ч 2 ст 67

Ст. 69 -1 з 2008 р введена

П 1, 2 ст 66

Якщо злочином не заподіяно значної шкоди – неможливе відшкодування збитків або усунення шкоди. (Постанова Пленуму Верховного Суду України 6.2; 69-1 не застосовується, але Єфремов6можна застосувати).

Наслідки пом’якшення відповідальності:

· Розмір покарання не може перевищувати 2/3 максимального строку передбаченого санкцією.

· Обчислення (2/3) стосується лише випадків коли суд обирає найсуворіше покарання.

· 6.2 – правила статті не поширюються на злочини за які передбачено довічне позбавлення волі. Виняток: не поширюється на осіб до 18 р, старше 65 р, вагітних жінок.

3.

Ст. 69

· Призначення покарання того ж виду, що й передбачалося санкцією, але нижче межі (суд не може призначити покарання нижче межі, передбаченої загальною частиною)

· Суд може обрати більш м’яке покарання, ніж передбачене санкцією (орієнтується на ст. 5)

· Суд може не призначавти додаткове покарання, яке у санкції передбачене як обов’язкове.

Застосування ст. 69 може поєднуватися з іншими видами звільнення: дострокове звільнення з виправними роботами.

 

4.

Ст. 68

· Суд враховує ступінь тяжкості, ступінь здійснення наслідків, причини, з яких не було доведено до кінця. + ст. 65-67

Шапченко: ступінь тяжкості – характер заподіяної шкоди,стадія вчинення діяння (+ Єфремов)

· Ступінь здійсненя злочинного наміру – обсяг виконаних дій при готуванні/замаху

· Підлягає оцінці сам намір особи

· Причини з яких злочин не було доведено до кінця.

Ч 2 ст 68: строк покарання не може перевищувати ½ максимального розміру покараннія – готування.

Ч 3 ст 68 не більше 2/3 максимального розміру – замах.

П 6-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України: правила ч 2,3 ст 68 не застосовуються до особи, яка у віці 18 і більше вчинила злочин, за який передбачається довічне ув’язнення.

Виняток: застосовується до осіб до 18 р, старше 65 р, вагітних жінок.

Ч 4 – співучасть

· Характер співучасті – вид діяльності, роль

· Загальні засади приззначення покарання (ст. 65-67)

· Ступінь участі у злочині – відношення співучасника до виконання, ефективність виконання, на скільки суттєвою є роль того чи іншого співучасника.

5.

Ст. 70

Ч 1 – суд визначає покарання шляхом поглинання більш суворим менш суворого.

Спочатку визначається покарання за кожний злочин окремо, а потім – остаточне покарання.

+ принцип складання (повного або часткового)

Постанова: суд, обираючи принцип, враховує кількість злочинів, форму вини, мотив, тяжкість наслідків та інші обставини.

Позбавлення волі може поглинути штраф, якщо призначаються різновидні покарання, то може бути.

Заміна покарання менш суворого виду на покарання більш суворого виду (ч 1 ст 72).

Покарання можуть виконуватися самостійно (штаф, позбавленя права обіймати певні посади, додаткові покарання).

Остаточне додаткове покарання:

· Призначається за сукупністю лише тоді, коли воно призначвється хоча б за один з злочинів, що складають сукупність.

· При призначенні різнорідних покарань (додаткових), остаточно призначаються всі, виконуються самостійно

· Якщо додаткові покарання одного виду, суд може застосувати принцип поглинання/складання (межа – по межі санкції).

Максимальні строки – ч 2 ст 70

Ч 4 ст 70: у випадку, коли після засудження встановлено, що особа до засудження вчинила ще один злочин, строк покарання, статочний, враховує строк вже призначеного покарання.

 

6.

Якщо до повного відбуття покарання вчинив злочин, суд повністю або частково приєднує до вироку строк не відбутої частини покарання. Початковий момент проголошення вироку за 1 ст злочин, кінцевий момент (під час яких можна застосувати норми ст. 71 КК) – повне відбуття покарання, або якщо особа була звільнена від відбування покарання з випробуванням – закінчення іспитового строку.

Алгоритм:

1. Суд встановлює не відбуту частину покарання за попереднім вироком

2. Призначення покарання за новий злочин

3. Обирання принципу, за яким визначається остаточне покарання (як правило, приєднується). Принцип поглинання, якщо за 1 злочин призначене довічне позбавлення волі.

4. Обрання конкретного виду покарання, визначення строку мінімальна межа – більша від не відбутої частини покарання згідно нового вироку; максимальна межа – не може перевищувати строк, встановлений для даного покарання статтею загальної частини (позбавлення я волі 15 р). Якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким – від 15 до 25 р.

Додаткове покарання у випадку, якщо воно призначається за 1 із злочинів. Різнорідні виконуються окремо. Однорідні поєднується за принципом (в межах встановлених загальною частиною).

Ст. 75:

якщо особа до закінчення строку відбування покарання вчинила декілька злочинів (за які не була засуджена), то суд призначає покарання за кожен злочин окремо, застосовує ст 70.

 

До покарання за сукупністю злочинів приєднується невідьута частина покарання за 1 злочин.

Після постановлення вироку встановлено, що особа вчинила ще один злочин: частину до постановлення вироку, а частину після --- суд встановлює покарання за сукупністю злочинів, ч 4 ст 70 (суд встановлює покарання для другої частини за сукупністю).