Пожежна безпека технологічного обладнання, систем опалення та вентиляції.

Пожежна безпека опалення забезпечується на підприємствах згідно наступних документів: Кодекс цивільного захисту України (2012) та НАПБ А.01-001-2015 «Правила пожежної безпеки в Україні».

Пожежна безпека технологічного обладнання забезпечується на етапах його розробки і виготовлення. На виробництві інколи створюються умови займання обладнання, які обумовлені порушенням правил його експлуатації, або порушенням режимів технологічного процесу.

Заходи та засоби пожежної безпеки достатньо різноманітні і викладені остаточно в галузевих правилах пожежної безпеки. До основного з них відноситься наступне:

- режим роботи повинен відповідати даним паспорта;

- температура підшипникових вузлів не повинна перевищувати 60 °С;

- нагріті поверхні треба захищати теплоізоляцією;

- використання магнітного захисту машин здрібнення;

- запобігання накопичення зарядів статичної електрики;

- систематичний контроль натягу ременів, приводу, конвеєрних стрічок;

- своєчасне проведення оглядів та планово-попереджувальних ремонтів;

- професійний відбір і навчання обслуговуючого персоналу тощо.

Системи опалювання на сучасному виробництві представлені котельним, теплогенераторним і калориферним устаткуванням, печами та іншими приладами, які повинні відповідати вимогам пожежної безпеки, старанно перевірені і відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатись до експлуатації. На підприємстві повинні бути призначені відповідальні за технічний стан опалювальних установок. Вони організовують постійний контроль за правильним їх утриманням та експлуатацією, своєчасним ремонтом.

Опалення печей на підприємствах повинно проводитися спеціально уповноваженими особами, які пройшли протипожежний інструктаж. Режим, час та тривалість топлення печей установлюються розпорядженням керівника підприємства з урахуванням місцевих умов.

Опалення печей у будівлях та спорудах повинно припинятися не менше, як за дві години до закінчення роботи.

Повітронагрівальні й опалювальні прилади повинні розміщуватися так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення.

Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме: опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці; печей та осередків вогню безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці; кухонних плит та кип'ятильників - один раз на місяць. На підприємствах результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналі.

Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам будівельних норм.

Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7 x 0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

Відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів - не менше 1,25 м.

На горищах усі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути відштукатурені та побілені. Димові труби будівель з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані надійними іскрогасниками.

Золу і шлак, які вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в місця, спеціально для цього відведені. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель. Улаштування тимчасових печей у приміщеннях, як правило, не дозволяється. Як виняток, коли є потреба в установці тимчасових металевих та інших нетепломістких печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських та допоміжних будинках підприємств, а також у житлових будинках та дачних домівках, на будівельних майданчиках, повинні виконуватися вказівки підприємств-виготовлювачів цих приладів, а також вимоги норм, які ставляться до відповідних систем постійного опалення. Крім того, слід дотримуватися таких вимог пожежної безпеки: висота ніжок металевих печей без футерувань повинна бути не менше 0,2 м. Підлогу з горючих матеріалів під печами необхідно ізолювати одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю. Металеві печі треба установлювати на відстані не менше 1 м від конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не менше ніж 0,7 м - від конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2. Металеві труби, що прокладаються під стелею або паралельно до стін та перегородок з матеріалів груп горючості Г3, Г4, повинні бути від них на відстані не менше, ніж 0,7 м - без ізоляції на трубі; не менше, ніж 0,25 м - з ізоляцією, яка не допускає підвищення температури на її зовнішній поверхні понад 90 °C. Металеві димові труби допускається прокладати через перекриття з горючих матеріалів за умови влаштування перегородки з негорючих матеріалів розміром не менше 0,5 м. У разі виведення металевої димової труби через вікно (коли відсутнє риштування) в нього треба вставляти лист покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Кінець труби слід виводити за стіну будинку не менше, ніж на 0,7 м та закінчувати спрямованим угору патрубком заввишки не менше 0,5 м. Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, повинен підніматися вище карниза на 1 м. На патрубку треба встановлювати зонт для відведення атмосферних опадів.

Під час експлуатації пічного опалення не допускається: залишати печі, які топляться, без догляду. Забороняється застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі речовини, використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи, здійснювати топлення печей під час проведення у приміщенні масових заходів, закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо; зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу.

Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою не дозволяється.

Опалювальні прилади систем водяного та парового опалення у приміщеннях категорій А, Б, В та із сильним виділенням пилу для забезпечення їх очищення повинні мати гладкі поверхні.

Біля кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, яка працює на рідкому паливі, повинен бути установлений піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (по одному біля топки та біля резервуара з паливом).

Паливо повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цього приміщеннях або на спеціально виділених майданчиках (у резервуарах) з урахуванням вимог будівельних норм.

У котельних приміщеннях допускається установлення витратних баків закритого типу для рідкого палива: у вбудованих котельнях - об'ємом не більше 1 м³ (для мазуту); в окремо розташованих котельнях - об'ємом не більше 5 м³ (для мазуту) або 1 м³ (для легкого нафтового палива). При установленні зазначених баків слід керуватися вимогами будівельних норм проектування котелень та складів нафти і нафтопродуктів.

У приміщенні котелень та інших тепловиробляючих установок підприємств і населених пунктів забороняється: допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу, не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без догляду працюючі котли і нагрівники; експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі; розпалювати установки без їх попереднього продування; подавати паливо, коли форсунки або газові пальники згасли; працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й регулювання, а також за їх відсутності; сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах та паропроводах.

Вбудовані котельні на рідкому паливі, незалежно від продуктивності котлів, повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння.

Системи вентиляції і кондиціонування повітря повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм. Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути установлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів, іншого обладнання вентиляційних систем, а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення пожежі або аварії. Особа, призначна відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем, зобов'язана забезпечити додержання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації. Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктуючих, пиловловлюючих і інших пристроїв систем вентиляції.

У тамбур-шлюзах при приміщеннях категорій А і Б, в яких виділяються вибухонебезпечні пари, гази та пил, слід постійно (на весь період роботи, зберігання товарів, речовин) забезпечувати необхідний підпір повітря. Вентиляційне обладнання, що забезпечує підпір повітря в тамбур-шлюзи при приміщеннях категорій А і Б, має розміщуватися в приміщеннях для вентиляційного обладнання (у венткамері), відокремлених від сусідніх приміщень і коридорів протипожежними стінами з межею вогнестійкості 0,75 години. Повітря, яке містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищуватися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід установлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі.

Повітроводи, якими переміщаються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, не допускається розміщати в підвальних приміщеннях та в каналах під підлогою. Усередині повітроводів та на їх стінках не дозволяється розміщати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку й каналізаційні трубопроводи; не дозволяється також перетинання повітроводів цими комунікаціями.

Матеріали, з яких виготовляються повітроводи, мають відповідати вимогам будівельних норм. Виготовлення повітроводів із азбестоцементних матеріалів забороняється. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання повинні проводитися за графіком, затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу. Для запобігання засмічування території підприємства горючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну огорожу з негорючого матеріалу з воротами, які зачиняються.

Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється: відключати або знімати вогнезатримні пристрої; випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини; закривати витяжні канали, отвори й решітки; залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали, устаткування тощо; використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів; складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці; видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пар, пил та інші речовини, котрі при змішуванні можуть викликати спалахи, горіння або вибух; експлуатувати переповнені циклони.

Під час експлуатації калориферів необхідно дотримуватися таких вимог: відстань між калориферами і конструкціями з горючих та важкогорючих матеріалів має бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1 м, коли теплоносієм є вода або пара; тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади; не допускати виникнення зазорів між калориферами, а також між калориферними і будівельними конструкціями камер, а виявлені зазори зашпаровувати негорючими матеріалами; систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення калориферів від забруднень; стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря у приміщення.

Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше 1,5 м.

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні елементи устаткування водяного пожежогасіння на об'єктах.

2. Які вимоги пожежної безпеки технологічного обладнання Ви знаєте? 3. Назвіть вимоги пожежної безпеки систем опалювання.

4. Назвіть вимоги пожежної безпеки систем вентиляції і кондиціонування повітря.

 

Література: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Про охорону праці: Закон України, 1992. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

2. НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

3. Кодекс цивільного захисту України: Закон України. – К., 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

4. Про затвердження положення про Державну Службу України з питань праці. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

5. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці

за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого

середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ

МОЗ України від 08.04.2014, № 248. Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 6.05.2014р. за № 472/25249. [Електронний ресурс].

Режим доступу: http://document.ua/ http://zakon.nau.ua/

6. ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

7. ДСП 173-96. Державні санітарні правила планування і забудови насе- лених пунктів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

8. ГОСТ 12.4.123-83 ССБТ. Средства коллективной защиты от

инфракрасных излучений. Общие технические требования. [Елек-

тронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

9. ДБН В.2.5 – 28 –2006. Інженерне обладнання будинків і споруд.

Природне і штучне освітлення.[Електронний ресурс]. Режим

доступу: http://dnop.com.ua/.

10. НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

11. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

12. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

13. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

14. НАПБ А.01-001-2015. Правила пожежної безпеки в Україні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

15. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

16. ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.

17. Ткачук К.Н. Основи охорони праці: підруч. 3-те видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк, Ю. О. Полукаров, Т. Є. Луц. - Київ: Основа, 2014. - 456 с.

18. Купчик М.П. Основи охорони праці: підруч. / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець, В.Н. Вендичанський, А.М. Литвиненко, О.В. Іваненко. – Київ: Основа, 2000. – 416 с.

19. Никитин В.С. Охрана труда на предприятиях пищевой промышленности: учебн. / В.С. Никитин, Ю.М. Бурашников.– Москва: Агропромиздат, 1991 – 350 с.

20. Cегеда Д.Г. Охрана труда в пищевой промышленности: учеб. / Д.Г. Сегеда, В.И. Дашевский. – Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 344 с.