Розрахунок підсилення нежорстких покриттів

Розрахунок підсилення нежорстких покриттів виконується, як для знову проектованих покриттів, враховуючи конструктивні шари існуючих покриттів і основ і їх стан.

Середній модуль пружності існуючого нежорсткого покриття визначають за формулою / 4 /

 

(2.2)

 

Де ti - товщини конструктивних шарів нежорсткого покриття;

Еi - модулі пружності конструктивних шарів;

βi - понижуючі коефіцієнти до модулів пружності, що приймаються за табл.2.2.

Таблиця 2.2

Понижуючі коефіцієнти до модулів пружності

Вид матеріалу слоя	Вид і об'єм руйнувань в зоні колії головних опор розрахункового повітряного судна	Значення понижаючих коефіцієнтів
Матеріали,що оброблені вяжучим	Матеріал шару однорідний, міцний, руйнувань та зносу немає	1,00
На покритті рідкісні тріщини (поперечні, поздов-жні, косі) в тому числі температурні, відображені із середньою відстанню між сусідніми тріщинами 4... 10 м	0,90
На покритті деформації у вигляді частих тріщин, іноді пов'язаних між собою (поздовжніх, попереч-них, косих), із середньою відстанню між сусідніми тріщинами 1... 4 м	0,80
Матеріали,що оброблені вяжучим	На покритті значні деформації у вигляді сітки трі-щин із середньою відстанню між ними 0,4...1,0м	0,60
Те ж, у вигляді густої мережі тріщин зі сторонами менше 0,15.... 0,20 м і осіданням в місці тріщин	0,50
Каменні Матеріали,що не оброблені вяжучим	Якість щебеневого (гравійного) матеріалу не відрізняється від необхідного нормами для нового будівництва, або термін служби менше 2 років	1,0
У щебеневому (гравійному) шарі є окремі роздавлені щебінки (5... 10 %), спостерігається внутрішній знос, або в шарі щебеню міститься до 10 % дрібниці розміром менше 2 мм	0,9
Вміст розчавлених щебінок в шарі 11.... 20 %, або наявність в шарі дрібниці менше 2 мм в кіль-кості 11... 20 %	0,7
Вміст розчавлених щебінок в шарі 21... 30 %, або наявність в шарі дрібниці менше 2 мм в кількості 21... 30 %	0,5
Пісчані слої	Пісок чистий, коефіцієнт фільтрації відповідає первісному	1,0
Пісок злегка забруднений, коефіцієнт фільтрації нижче первісного не більше ніж 25 %	0,8
Пісок сильно замулений, частково перемешена з грунтом	0,5

ВИСНОВКИ

Необхідність і методи посилення існуючих покриттів при реконструк-ції аеродромів слід встановлювати з урахуванням призначуваного класу аеро-дрому та категорії нормативного навантаження, а також залежно від стану існуючого покриття, природного та штучного підстав і водостічної- дренаж-ної мережі, місцевих гідрогеологічних умов, характеристик матеріалів існуючого покриття та основи, висотного положення поверхні покриття.

Необхідна товщина шару підсилення повинна встановлюватися розра-хунком з урахуванням фактичної несучої здатності існуючого покриття. При цьому розрахункові характеристики існуючого покриття та основи слід, як правило, визначати на основі даних випробувань .Примітка. У тих випадках, коли проведення випробувань не представляєть-ся можливим, допускається розрахункові характеристики конструктивних шарів існуючого покриття визначати за даними проекту з урахуванням кате-горії руйнування, установлюваної на підставі статистичної обробки масових даних про технічний стан аеродромних покриттів різних типів і видів.

При посиленні покриттів слід попередньо усунути дефекти існуючої конструкції, а також відновити водостічної- дренажну мережу; в разі відсут-ності мережі - вирішити питання про необхідність її пристрою. Допускається проводити фрагментизація верхнього шару існуючих жорстких покриттів.

Жорсткі покриття можуть посилюватися усіма типами жорстких пок-риттів і асфальтобетоном виходячи з найбільш ефективного використання несучої здатності існуючого покриття з урахуванням конкретних умов.

При підсиленні збірних покриттів збірними плитами шви шару підси-лення по відношенню до швах існуючого покриття слід зміщувати не менше ніж на 0,5 м для поздовжніх і на 1 м для поперечних швів.

При посиленні монолітних жорстких покриттів монолітним бетоном, армобетонних або залізобетоном повинні бути задоволені вимоги до двоша-ровим покриттям згідно 6.3.7, 6.4.13 - 6.4.15. При числі шарів більше двох нижнім слід вважати шар, розташований безпосередньо під верхнім, а інші шари - розглядати як штучні підстави.

Для забезпечення контакту плит з основою при посиленні жорстких покриттів збірними попередньо напруженими залізобетонними плитами між існуючим покриттям і збірними плитами слід обов'язково, незалежно від рів-ності існуючого покриття, влаштовувати вирівнюючий шар з піскоцементу середньої товщиною не менше 3 см; розділову прошарок в цьому випадку не влаштовують.

Загальна мінімальна товщина шарів асфальтобетону при посиленні жорстких покриттів повинна відповідати вимогам таблиці 13. Для посилення жорстких покриттів асфальтобетоном у всіх шарах повинні застосовуватися тільки щільні асфальтобетонні суміші.

Посилення нежорстких покриттів може бути виконано нежорсткими і жорсткими покриттями всіх типів.

При посиленні існуючих жорстких покриттів асфальтобетоном слід застосовувати конструктивні заходи (армування, нарізку деформаційних швів в асфальтобетоні та ін), спрямовані на зниження ймовірності утворення відображених тріщин в шарі посилення і вирівнюючий шар.