Благодійний фонд як додаткове джерело фінансування школи

Матеріали до тема 5.

Благодійний фонд як додаткове джерело фінансування школи

 

1. Особливості створення благодійного фонду. Правові норми та процедури заснування фонду.

2. Бухгалтерський облік фінансів та майна благодійного фонду.

3. Взаємодія між школою та благодійним фондом. Напрямки благодійної допомоги загальноосвітньому навчальному закладу.

Особливості створення благодійного фонду. Правові норми та процедури заснування фонду.

Утворення благодійного фонду для підтримки нагальних потреб школи, які, з тих чи ін­ших причин, не фінансуються за всіма потребами з бюджету, є на сьогодні реальністю для більшості міських шкіл. На превеликий жаль, через брак юридичних та економічних знань керівників шкіл, діяльність таких благодійних фондів не завжди є досконалою з точки зору чинного законодавства у питаннях, пов'язаних із прозорістю одержання та витрати доходів Благодійної організації.

У будь-якому випадку, директор школи, ініціюючи створення благодійного фонду (далі БФ) повинні знати особливості створення, легалізації та практичної діяльності БФ.

Легалізований Благодійний фонд є окремою юридичною особою, яка діє відповід­но до чинного законодавства. Контроль за БФ здійснюється не органами управління освітою і не директором школи.

Правові норми та процедури заснування фонду визначають на якій території буде діяти благодійний фонд. Від цього залежить до якого реєструючого органу потрібно надавати уста­новчі документи.

Якщо діяльність благодійного фонду із місцевим статусом поширюється на територію двох і більше областей, її державна реєстрація здійснюється реєструючим органом за місцем роз­ташування виконавчого органу благодійного фонду.

Звертаємо увагу, що при перевірці діяльності БФ податковою інспекцією поширення діяльності організації на непередбачену реєструючим органом територію вважається порушенням статутної діяльності.

Для реєстрації БФ із всеукраїнським статусом потрібні документи, які підтверджують ді­яльність організації на території не менше 14 областей України. Для міжнародного фонду – документ, що підтверджує діяльність на території хоча б однієї іноземної держави.

Для державної реєстрації БФ із будь-яким територіальним статусом до відповідного реє­струючого органу подається заява, підписана всіма засновниками організації. Підписи засно­вників під такою заявою (фізичні або юридичні особи) повинні бути засвідчені нотаріально.

Заява має бути підписана засновниками та засвідчена нотаріально у місячний термін із дня прийняття рішення про заснування БФ.

Разом із заявою подається:

1) Протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), яким зафіксовано рішення засновників про створення БФ, затвердження статуту та обрання виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів організації. Протокол складається у довільній формі, але із врахуванням певних ви­мог. По-перше: у тексті має бути чіткий перелік засновників, склад виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів результати голосування з кожного питання, що розглядалось. Останнім пунктом протоколу подається рішення про надання повноважень юридичній або фізичній особі представляти інтереси засновників у відповідному реєструючому органі з усіх питань реєстрації БФ, включаючи повноваження на одержання свідоцтва про державну реєстрацію та зареєстрованого структуру БФ.

2) Відомості про засновників організації – складаються у довільній формі і підписуються одним із засновників або членом керівного органу управління БФ. Фізичні особи зазначають прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання, місце роботи і посаду. Юридичні - подають повна назва та юридична адреса, нотаріально засвідчену копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію.

3) Відомості про органи управління БФ складаються у довільній формі, підписуються од­ним із засновників або членом керівного органу БФ. Щодо посадових осіб органів управління БФ - зазначають їх прізвища, ім'я по батькові, роки народження, місце проживання, роботи та посади.

4) Для всеукраїнських чи міжнародних БФ подають відомості про наявність філій, відді­лень, представництв (протоколи загальних зборів членів таких відділень або особисті заяви представників - фізичних осіб).

5) Підтвердження юридичної адреси (місце знаходження) організації у формі гарантійного листа або договору оренди.

Рекомендуємо не подавати юридичну адресу навчального закладу, при якому ство­рюється БФ, оскільки така дія потребує оформлення орендних відносин. Юридичною адресою БФ може бути адреса місця проживання одного із засновників.

Місце юридичної адреси визначає вибір податкової інспекції, на обліку якої буде знаходи­тись БФ.

6) Статут БФ (або положення) із обов'язковим зазначенням:

- назви, відмінної від назв уже зареєстрованих благодійних організацій; дані про місцезнахо­дження із зазначенням повної поштової адреси; посилення на один із обраних територіальних статусів; організаційно-правова форма (членська благодійна організація, благодійний фонд, благодійна установа, фундація, місія, ліга тощо); предмет, цілі, завдання, напрями та основні види здійснення благодійної діяльності.

Основні напрями та форми (види) здійснення благодійної діяльності чітко ви­значені відповідно до положень ст.4 і 6 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації». Крім того, абзац 3 підпункту 7.11.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 22.05.1997) встановлює, що статус, статутні документи благодійних організацій мають містити вичерпний перелік форм (видів) здійснюваної ними діяльності, а щодо предмету, цілей та завдань благодійної організації то Закон не встановлює їх вичерпного переліку. За наявності усіх пере­рахованих документів та їх правильного оформлення реєструючий орган надає засновникам реквізити рахунку, за яким провадиться оплата за державну реєстрацію. Розміри такої оплати встановлено та диференційовано постановою КМ України від 30.03.1998 №383 (Міжнародні – 8 неоподаткованих мінімумів; всеукраїнські – 10; місцеві – 5).

Орган державної реєстрації має два місяці для ухвали рішення.

Після одержання свідоцтва про державну реєстрацію потрібно одержати ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Для цього до відповід­ного статистичного органу надається облікова картка встановленого зразка, яку надає статис­тичний орган, оригінал статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, а також ксерокопію цього свідоцтва.

За присвоєння ідентифікаційного коду на рахунок органу статистики сплачується невели­кий збір.

Вся інформація, необхідна для заповнення облікової картки, міститься у статуті та свідоцтві про державну реєстрацію. Треба також мати ксерокопії ідентифікаційних кодів засновників, їх повне найменування чи прізвище, ім'я по батькові, місцезна­ходження чи місце проживання, телефони.

У 17 розділі облікової картки «Види економічної діяльності та ознаки зовнішньоекономічної діяльності» потрібно вказати, що основним напрямком діяльності є «благодійництво».

Крім довідки про внесення до Єдиного державного реєстру, повинна бути відмітка статистичного органу на оригіналах статуту та свідоцтва про державну реєстрацію.

У продовж 10 днів з моменту реєстрації організація повинна стати на облік у міському чи районному Фонді соціального страхування. Для цього потрібно надати картку встановленого зразка (видається безкоштовно при реєстрації) із інформацією із Статуту організації, а також оригінали статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, а також довідку про внесення ор­ганізації до Єдиного реєстру. Документом, що підтверджує реєстрацію у Фонді соціального страхування, є повідомлення із зазначенням реєстраційного номеру організації.

Не радимо відкривати одночасно два рахунки (у національній та іноземній валюті), оскільки потрібно буде 4 картки із зразками підписів, а від так плата за нотаріальні послуги подвоюється, а діють вони лише до моменту одержання печатки.

Документом, що підтверджує відкриття рахунку є довідка банку та відмітка на оригіналі статуту. Ще банк надає лист у двох примірниках для податкової інспекції де БФ стоїть на об­ліку. Якщо ви маєте намір одразу використовувати рахунок, потрібно відразу надати обидва примірники листа банку до податкової інспекції та повернути один з них з відміткою подат­ківців до банку. У податкову інспекцію потрібно надати повідомлення встановленого зразка (бланк надається інспекцією) з інформацією про відкриття рахунків.

Податок на прибуток

Законодавством передбачено спеціальний режим оподаткування для організацій, які мають статус неприбуткових.

Відповідно до п.п. 7.11.3, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звіль­няються від оподаткування такі доходи:

• кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допо­моги чи добровільних пожертвувань;

• пасивні доходи (доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань»... 2 абз.пп7.11.13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств");

• кошти або майно, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх осно­вної діяльності (подання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та для інших цілей, передбачених статутними документами...).

Наведений перелік доходів, звільнених від оподаткування є вичерпним. Решта доходів (отри­маних з інших джерел) підлягає оподаткуванню на загальних підставах

З метою уникнення оподаткування та проблем із контролюючими органами, діяльність благодійної організації повинна бути обмежена такими видами діяльності:

• надання благодійної допомоги (разової, систематичної чи на підставі укладених договорів чи фінансування цільових програм);

• дарування (передача у безоплатне або пільгове користування) належних їй об'єктів власності (в т.ч. власну символіку) або приймання на себе витрат з утримання об'єктів благодійництва;

• організація збору благодійних пожертв і їхня реалізація шляхом проведення благодійних аукціонів і лотерей;

• заснування засобів масової інформації, підприємств і організацій, видавнича діяльність.

Головною характеристикою всієї діяльності благодійної організації є її безкорисливий характер, тому будь-яка діяльність з метою отримання прибутків (крім пасивних доходів) виключається.

Цікаво, що «членські благодійні організації» передбачені ст.6 Закону "Про благодійництво та благодійні організації" випали з правового регулювання Закону "Про оподаткування при­бутку підприємств", а оскільки звільнення від оподаткування членських внесків передбачено лише для установ визначених п.п.7.11.1 Закону (спілки, асоціації та інших об'єднання юридичних осіб) існують формальні підстави для обкладання періодичних членських внесків податком на прибутки, тому краще їх отримувати у вигляді благодійних внесків, благодійної допомоги, безповоротної фінансової допомоги тощо.

Варто звернути увагу на ще одну особливість оподаткування благодійної організації:

• у разі, коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного року (пільговані доходи) на кінець першого кварталу наступного за звітнім роком перевищують 25% від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного року, неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок із нерозділеної суми прибутку за ставкою 30% від суми такого перевищення.

Податок на додану вартість

Законом України «Про податок на додану вартість» (03.04.1997 № 168) встановлено лише одну пільгу для благодійних організацій: «звільняються від оподаткування операції з надання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам визначеним абз. «а» і «б» п.п. 7.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної пе­редачі таких (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги відповідно до законодавства».

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що су перечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну.

При зміні керівника фонду чи головного бухгалтера повинна здійснюватись здача справ попереднього бухгалтера новому. Про здійснену прийом-передачу справ складається акт, який складається з таких основних даних: а) загальна характеристика папок, що передаються із вказівкою про їх зміст; б) залишок грошових коштів, що підтверджений актом ревізії каси; в) залишок грошових коштів на рахунку в банку; г) наявність невикористаних чекових книжок із вказівкою номерів невикористаних чеків; д) фінансовий стан організації за балансом на 1-е число поточного місяця (стан розрахунків).

У питанні відображення касових операцій неприбуткових організацій слід звернути увагу на те, що перевіряється найперше контролюючими органами а саме:

а) забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі при надходженні з банку і при здаванні у банк;

б) забезпечення порядку збереження чекових книжок;

в) контроль за випискою чеків і отримання за ними грошей;

г) дотримання порядку документального оформлення надходження грошей у касу і їх видачі;

д) своєчасність оприбуткування готівкових коштів;

є) дотримання ліміту готівки у касі і умов її видачі під звіт на операційні та інші потреби; ж) стан обліку касових операцій.

При перевірці касових операцій дані аналітичного обліку іноді не співпадають із даними синтетичного обліку. Тому при перевірці потрібно звертати увагу на записи у журналі-ордері № 1 у якому підсумкові суми за дебетовими рахунками мають бути такими ж, як і у звітах касира.

При заповненні прибуткових і видаткових касових ордерів – дотримуватись загальних ви­мог до ведення документів не забуваючи про:

а) реквізити, назва операції, дата операції, кореспондуючий рахунок, субрахунок, підстава (документ) що підтверджує здійснення операції, підписи керівника і головного бухгалтера, номери касових ордерів, суми прописом.

Нумерація ордерів починається з початку кожного року з номера «1» за кожним видом ордерів (прибуткові та видаткові окремо) і так продовжується до кінця року. Необхідно підкладати виправдовуючі документи до ордерів (заяви, довідки, рахунки та інші). Касові ордери після отримання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а прикладені до них документи погашаються штампом із зазначенням дати.

При веденні касової книги не забути, що вона має бути пронумерована і прошнурована, кількість листів засвідчується головним бухгалтером і керівником. На визначені числа місяця робиться підрахунок залишків грошових коштів.

Матеріали до тема 5.

Благодійний фонд як додаткове джерело фінансування школи

 

1. Особливості створення благодійного фонду. Правові норми та процедури заснування фонду.

2. Бухгалтерський облік фінансів та майна благодійного фонду.

3. Взаємодія між школою та благодійним фондом. Напрямки благодійної допомоги загальноосвітньому навчальному закладу.