За якими критеріями виділяються такі засоби криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична комбінація, тактична операція тощо?

- за поширенням (визнанням) відповідних засобів криміналістичної тактики у науковій та навчальній літературі;

- за їх передбаченням чи не передбаченням у процесуальному законі;

- за притаманними чи непритаманними відповідному засобу криміналістичної тактики «слідчими хитрощами», «вивертами», «пастками»;

- за складністю вирішення тактичних завдань;

- за наявністю і складністю внутрішньої структури відповідного засобу криміналістичної тактики;

- за можливістю використання відповідного засобу криміналістичної тактики на одному, кількох чи усіх етапах розслідування;

- за можливістю виконання відповідного засобу криміналістичної тактики слідчим самостійно чи тільки із залученням допомоги оперативних співробітників, громадськості чи спеціалістів;

 

Вимогами (принципами допустимості) застосування тактичних прийомів є:

- законність - за своїм характером, змістом і цілеспрямованістю прийоми повинні повністю відповідати духу і букві закону;

- динамічність — відображує сутність прийому - розумову діяльність чи рух м'язів суб'єкта по застосуванню прийому;

- індивідуальність — відносна характеристика прийому, оскільки дії суб'єкта хоч і припускають планування, їх добір, однак абсолютно однакових способів дії у різних суб'єктів бути не може;

- вибірковість (варіатність, ситуативність) – можливість на розсуд слідчого чи судді вільно обирати тактичний прийом із кількох альтернативних прийомів, застосування яких мало б призвести до тих самих результатів; спроможність тактичного прийому вирішувати тактичні завдання у певних ситуаціях;

- пізнавальна цінність (практична обґрунтованість, доцільність) - тактичний прийом за своїм призначенням і спрямованістю переслідує мету одержати доказову інформацію, а його використання є практично обґрунтованим, виходячи із співвідношення можливого результату з затратою необхідних сил, засобів і часу.

- усталеність прийому – має навикову природу, тобто він набувається людиною внаслідок багаторазового використання прийому в практичній діяльності;

- автоматичність — навикова властивість, яка може характеризувати тактичний прийом лише в якихось окремих актах рухах, що виконуються автоматично.

 

Вимогами (принципами допустимості) застосування тактичних прийомів є:

- законність - за своїм характером, змістом і цілеспрямованістю прийоми повинні повністю відповідати духу і букві закону

- динамічність — відображує сутність прийому - розумову діяльність чи рух м'язів суб'єкта по застосуванню прийому;

- індивідуальність — відносна характеристика прийому, оскільки дії суб'єкта хоч і припускають планування, їх добір, однак абсолютно однакових способів дії у різних суб'єктів бути не може;

- прогностичність - результати застосування тактичного прийому слідчий прогнозує як мету діяльності;

- регулятивність - правильно обраний тактичний прийом дозволяє регулювати ситуацію в потрібному напрямі;

- науковість (наукова обґрунтованість) - запорука достовірності отриманих за допомогою прийому результатів, як відповідність прийому сучасному стану науки;

- доступність – можливість використання прийому кожним слідчим, оперативним працівником, суддею, адвокатом, тобто він не повинен виходити за сферу їх професійних знань і навиків, не повинен вимагати для своєї реалізації спеціальних знань, інакше прийом перестає бути тактико-криміналістичним, а є прийомом із відповідної галузі знань, яку у кримінальному судочинстві представляє відповідний спеціаліст;

 

Вимогами (принципами допустимості) застосування тактичних прийомів є:

- динамічність;

- етичність;

- індивідуальність;

- прогностичність;

- регулятивність;

- науковість (наукова обґрунтованість);

- доступність;

 

У яких варіантах відповідей приведено положення, які розкривають принцип етичності тактичного прийому?

- прийом не може містити в собі елементів неправдивої інформації, введення особи в оману;

- прийом не може бути заснований на насильстві, погрозах, використанні аморальних спонукань, культурної відсталості, релігійних упереджень тощо;

- прийом може застосовуватися лише в межах тих слідчих і судових дій, порядок здійснення яких визначений кримінально-процесуальним законом;

- застосування тактичного прийому не повинно ображати чи принижувати честь і гідність учасника процесуальної дії,

- спроможність прийому вирішувати тактичні завдання тільки у певних ситуаціях,

- застосування тактичного прийому дозволяє регулювати (змінювати) слідчу ситуацію у потрібному напрямі;

- при застосуванні тактичного прийому є можливість наукового передбачення результатів його використання;

Під науковістю тактичного прийому треба розуміти:

- можливість прийому сприяти пізнанню розслідуваної події, виявленню доказової інформації та правильному вирішенню кримінального провадження;

- відповідність прийому сучасному стану науки – криміналістичної тактики і тих наук, із яких тактикою запозичені положення, на яких ґрунтується прийом;

- можливість завчасно науково передбачити результати використання прийому та завчасно визначити оптимальні умови його застосування;

- науковість прийому за джерелом - відповідність прийому науковим даним, що лежать в основі його формування, - даним психології, логіки, педагогіки, лінгвістики, кібернетики та ін.;

- можливість використання прийому кожним слідчим, оперативним працівником, суддею, тобто прийом не повинен виходити за сферу їх професійних знань і навиків, не повинен вимагати для своєї реалізації спеціальних знань;

- можливість справляти прийомом вплив на слідчу ситуацію і змінювати її;

- відповідність прийому принципам допустимості його застосування;

 

Загальними, тобто такими, що притаманні низці слідчих дій, функціями тактичних прийомів є:

- доцільна - практичну обґрунтованість використання прийому виходячи із значення можливого результату співвідносно з затратою необхідних сил, засобів і часу;

- пізнавальна - тактичні прийоми за своєю сутністю повинні сприяти пізнанню, виявленню інформаційного матеріалу та встановленню істини;

- прогностична - дозволяє слідчому (судді) правильно обрати ті чи інші способи дії, домогтися реалізації мети процесуальної дії;

- варіативна - тактичні прийоми обираються і застосовуються із числа альтернативних вільно на розсуд слідчого чи судді;

- ситуативна - спроможність прийомів вирішувати тактичні завдання у тільки певних ситуаціях;

- індивідуальна — дії суб'єкта хоч і припускають планування, добір прийому, однак абсолютно однакових способів дії у різних суб'єктів бути не може;

- регулятивна – правильно обраний тактичний прийом дозволяє регулювати ситуацію в потрібному напрямі (змінювати позицію учасників процесуальної дії, одержувати дані про можливе місцеперебування слідів злочину тощо);

 

Окремими (тобто, такими що притаманні ізольовано лише окремій слідчій дії і зумовлені її специфікою, цільовою і ситуативною спрямованістю) функціями тактичних прийомів є:

- функція викриття - викриття неправдивої заяви про алібі, встановлення обмови, самообмови тощо;

- ситуативна функція - спроможність прийому вирішувати тактичні завдання у тільки певних ситуаціях;

- функція випередження тактичного ризику - використання прийому, виходячи із співвідношення можливого результату із затратою необхідних сил, засобів і часу;

- функція комунікативна - проявляється у процесі спілкування слідчого (судді) з іншими учасниками в межах процесуальної дії (допиту, пред'явлення для впізнання та ін.);

- регулятивна функція – правильно обраний тактичний прийом дозволяє регулювати ситуацію в потрібному напрямі (змінювати позицію учасників процесуальної дії, одержувати дані про можливе місцеперебування слідів злочину тощо).

- функція спонукання - (актуалізація в пам'яті забутого, стимулювання до дачі показань;

- функція корекції - усунення перекручень при добросовісній помилці, уточнення показань і усунення суперечностей у них;