Визначення концентрації радіонуклідів у трофічних ланцюгах. Визначення величини ефективного періоду напіввиведення в біологічних об'єктах.

 

Мета: 1. Засвоїти теоретичні відомості про особливості міграції радіонуклідів у ланках трофічних ланцюгів різних екосистем;

2. Засвоїти методику визначення концентрації радіонуклідів у ланках трофічних ланцюгів різних екосистем та розрахунків ефективного періоду напіввиведення біологічних об'єктів.

 

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

У трофічних ланцюгах різні речовини послідовно переходять від одного організму до іншого. Органічні речовини в цьому процесі перетворюються на специфічну для кожного виду рослин і тварин форму. Так, білки рослин в процесі харчування фітофагів, які їх поїдають, розщеплюються до амінокислот, і вже з них в організмі тварини синтезуються свої специфічні білки.

По-іншому поводяться радіонукліди і ксенобіотики (речовин, які на початку в природі не існували, а пізніше були синтезовані людиною). Такі речовини проходять через трофічні ланки в незмінному вигляді. У силу того, що розмір біомаси в екологічних пірамідах закономірно знижується при переході на новий, більш високий трофічний рівень, концентрація радіонуклідів в розрахунку на одиницю біомаси ставати вище. Даний ефект називається законом концентрування речовин у трофічних ланках.

Закономірності концентрації речовин у трофічних ланцюгах були детально вивчені на прикладі ДДТ – пестициду, що застосовується для знищення ряду комах, він відрізняється високою стійкістю. За даними Н. Гріна та ін (1990), в США в трофічному ланцюгу З чотирьох ланок концентрація ДДТ зростала наступним чином: у тілі водних рослин його концентрація дорівнює 0,04 г на один кг біомаси, у риб, що харчуються водними рослинами, вона зростала до 10 г на один кг біомаси, у хижих риб досягала до 50 г на один кг маси тіла, а у птахів, що харчуються рибою, досягала 75 г на один кг біомаси. Всього за чотири ланки трофічного ланцюга концентрація ДДТ у тканинах зростала в 1875 разів.

Аналогічним чином йде зміна концентрації у трофічних ланцюгах радіоактивних речовин. При переході радіоактивного цезію (¹³⁷Cs), стронцію (⁹⁰Sr) від однієї ланки трофічного ланцюга до іншого їх концентрація збільшується в 1,5-8 разів.

Концентрування речовин у трофічних ланцюгах має велике значення для всієї практики господарювання людини в природних екосистемах. Забруднення, яке вважається незначним при оцінці кількості радіонукліда в навколишньому середовищі, стає катастрофічно небезпечним при дії закону концентрування і небезпечним, перш за все для самої людини, який знаходиться на верхівці більшості трофічних ланцюгів.

Трофічні ланцюзі виконують ще й бар'єрну функцію. З функціями концентрування та бар'єру живої речовини пов'язана здатність екосистем до самоочищення. Вона проявляється по відношенню до великого класу речовин. Ряд із них, потрапляючи в трофічний ланцюг, поступово руйнується. Але така здатність біомів до самоочищенню не безмежна. Існує верхній граничний рівень концентрації, перевищення якого вже не дає можливість біому очиститися від певної речовини. Тут багато чого залежить від типу забруднюючої речовини і швидкості його проходження всередині екосистеми. При повільному проходженні забруднюючих речовин самоочищення екосистеми йде ефективніше, ніж при разових викидах в екосистему великої кількості радіонуклідів та ксенобіотиків.

Число ядер радіонукліда, що розпадаються в одиницю часу, в даний момент пропорційно наявному числу ядер, тобто швидкість радіоактивного розпаду весь час зменшується, асимптотично наближаючись до нуля. Зменшення радіоактивності може бути описано за допомогою рівняння в диференціальній формі. Кожен радіоактивний ізотоп має характеристичну константу (λ), напіврозпаду радіонукліда Т 1/2 називають проміжок часу, за який число радіоактивних атомів даної речовини зменшується вдвічі. Число розпадів у одиницю часу визначає активність а радіонукліда; вона дорівнює добутку λ на N (N – число радіоактивних ядер в даний момент). Згідно закону радіоактивного розпаду за проміжок часу, що дорівнюється 2 періодам напіврозпаду, кількість залишених ядер змініться і складе (1/2)² частина, а за 10_*Т 1/2 - (1/2)¹⁰ = 1 / 1024 частина. До цього часу кількість ядер, яка залишилась, становить менше 0,1%. Вважають, що збережеться одна тисячна частина початкової активності.

Встановлено, що під впливом радіоактивного стронцію-90, засвоєного організмом, спостерігається значне пошкодження окремих частин тіла, особливо скелета. Стронцій-90 випускає тільки слабо проникаючі β-частки, тому його значення при зовнішньому опроміненні невелика. У той же час він може бути вельми небезпечний як внутрішнє джерело радіації, оскільки його роль у процесах обміну речовин схожа з роллю кальцію і, подібно до кальцію, він відкладається і накопичується в кістках.

Для вимірювання концентрації радіоактивного стронцію запровадили так звану «стронцієвих одиницю», яка виражає активність стронцію-90 в пікокюрі на грам «кісткового кальцію». Вважається, що концентрація стронцію-90 в кістках не має перевищувати 100 стронцієвих одиниць. Якщо концентрація зросла хоча б на 10 одиниць, це слід розглядати як тривожний сигнал, на який негайно потрібно серйозну увагу.

Стронцій-90 потрапляє з ґрунту в кістки людини з рослинною їжею або з молоком корів, якщо ті паслися на заражених луках. Вміст радіоактивного стронцію в кістках обумовлено його концентрацією в ґрунті, тобто залежить від ступеня загального радіоактивного зараження навколишнього середовища. Оскільки організм легше засвоює кальцій, ніж стронцій, концентрація стронцію-90 в нової кісткової тканини, що утворилася після вживання в їжу заражених рослин, досягає приблизно 1/4 його концентрації щодо кальцію в ґрунті.

Для визначення шкідливого впливу радіонукліда після попадання останнього в організм людини встановлено так званий біологічний період напіввиведення, протягом якого половина поглиненого радіоактивного ізотопу покине організм.

За допомогою біологічний період напіввиведення Т _біол і фізичного періоду напіврозпаду Т_фіз можна обчислити середній ефективний період впливу випромінювання на організм або будь-який орган: Т_ефф характеризує проміжок часу, протягом якого тканини організму піддавалися опромінюванню за рахунок розпаду поглиненого радіонукліда:

 

, (4.1)

У таблиці № 4.1 наведені значення Т_фіз, Т_біол лля деяких радіонуклідів.

 

Таблиця № 4.1. – Значення Т_фіз, Т_біол деяких важливих радіонуклідів (за Д.Тейлором, 2004)

Радіонуклід	Тфіз	Тбіол	Вид випромінювання
Тритій Н-3	12,26 року	19 днів	β^-
Вуглець С-14	5730 років	35 днів	β^-
Фосфор Р-32	14,3 днів	10 років	β^-
Калій К-40	1,28*10^9 років	37 днів	β^-, β^+
Кальцій Са-45	165 днів	50 років	β^-
Стронцій Sr-90	28,1 років	11 років	β^-, γ
Йод І-131	8,07 днів	138 днів	β^-, γ
Цезій Cs-137	30,23 років	70 днів	β^-, γ
Барій Ва-137	12,8 днів	200 днів	β^-, γ
Радон Rn-222	3,24 днів	–	α
Радій Ra-236	1600 років	55 років	α, γ
Уран U-233	1,62*10^5 років	300 днів	α, γ
Плутоній Pu-239	2,44*10^4 років	120 років	α, γ

 

 

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Опрацювати матеріал теоретичних відомостей практичного заняття;

2. Розв’язати розрахункові задачи та відповісти на контрольні запитання по варіантах:

Варіант	№ Розрах. задачи	№ Контр. запитання		Варіант	№ Розрах. задачи	№ Контр. запитання
1.	1; 15	1; 18		16.	2; 24	16; 3
2.	2; 16	2; 17		17.	3; 23	17; 2
3.	3; 17	3; 16		18.	4; 22	18; 1
4.	4; 18	4; 15		19.	5; 21	1; 13
5.	5; 19	5; 14		20.	6; 20	2; 14
6.	6; 20	6; 13		21.	7; 19	3; 15
7.	7; 21	7; 12		22.	8; 18	4; 16
8.	8; 22	8; 11		23.	9; 17	5; 17
9.	9; 23	9; 10		24.	10; 16	6; 18
10.	10; 24	10; 9		25.	11; 15	7; 1
11.	11; 25	11; 8		26.	1; 27	8; 2
12.	12; 26	12; 7		27.	2; 26	9; 3
13.	13; 27	13; 6		28.	3; 25	10; 4
14.	14; 26	14; 5		29.	4; 24	11; 5
15.	1; 25	15; 4		30.	5; 23	12; 6

 

Розрахункові задачи

1. У ланках трофічного ланцюга біоценозу моря зміна концентрації радіонукліду ¹³⁷Cs відбувається при переході від однієї ланки до іншої наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8,4 рази, «консуменги 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 6,2 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 2,8 рази. Розрахувати, якою буде концентрація ¹³⁷Cs у кінцевій ланці ланцюга, якщо в початковій вона становила 0,08 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

2. 2. У ланцюгах трофічного ланцюга біоценозу луки зміна концентрації радіонукліда ⁹⁰Sr відбувається при переході від однієї ланки до іншої наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 7,2 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 5,8 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 3, 2 рази. Розрахуйте, яка буде концентрація ⁹⁰Sr у початковій ланці ланцюга, якщо в кінцевому вона становила 62 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

3. У ланках трофічного ланцюга біоценозу лісу зміна концентрації радіонукліда ¹³⁷Cs відбувається при переході від однієї ланки до іншої наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8,1 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 6,3 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 4,1 рази. Розрахувати, яка буде концентрація ¹³⁷Cs у початковій ланці ланцюга, якщо в кінцевому вона становила 84 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

4. У ланках трофічного ланцюга біоценозу степу зміна концентрацій радіонукліда ⁹⁰Sr відбувається при переході від однієї ланки до іншої наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 9,1 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 6,4 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 4,8 рази. Розрахувати, якою буде концентрація ⁹⁰Sr у кінцевій ланці ланцюга, якщо в початковому вона становила 0,07 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

5. У ланках трофічного ланцюга біоценозу прісної водойми зміни концентрація радіонукліда Cs-137 відбувається при переході від однієї ланки до іншому наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8 разів, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 5 разів, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 6,8 разів. Розрахувати, якою буде концентрація Cs-137 в кінцевій ланці ланцюга, якщо в початковій вона становила 0,04 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

6. У ланках трофічного ланцюга біоценозу лісу зміни концентрації радіонукліда Sr-90 відбувається при переході від однієї ланки до іншої наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 10 разів, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2 -го порядку» в 6,8 разів, «консументи 2-го порядку» → «консументи третього порядку» → в 1,8 разів. Розрахувати, якою буде концентрація Sr-90 в початковій ланці ланцюга, якщо в кінцевому вона становила 75 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

7. У ланках трофічного ланцюга біоценозу луки зміни концентрації радіонукліда Cs-137 відбувається при переході від однієї ланки ланцюга до іншого наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 11 разів, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 4,8 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 1,5 рази. Розрахувати, якою буде концентрація Cs-137 в початковій ланці ланцюга, якщо в кінцевому вона становила 58 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

8. У ланках трофічного ланцюга біоценозу моря зміни концентрації радіонукліду Sr-90 відбувається при переході від однієї ланки до іншому наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 9,8 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-у порядку» в 5,6 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 2,4 рази. Розрахувати, якою буде концентрація Sr-90 в кінцевій ланці ланцюга, якщо в початковому вона становила 0,07 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

9. У ланках трофічного ланцюга біоценозу степу зміна концентрації радіонукліда U-238 відбувається при переході від однієї ланки до іншому наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8,5 рази, «консументи 3-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 4,8 разів, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 2,9 рази. Розрахувати, якою буде концентрація U-238 в початковій ланці ланцюга, якщо в кінцевій становила 72 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

10. У ланках трофічного ланцюга біоценозу прісного водойми зміна концентрації Ra-226 відбувається при переході від однієї ланки ланцюга до іншого наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 7,2 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 4,8 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 1,8 рази. Розрахувати, якою буде концентрація Ra-226 в початковій ланці ланцюга, якщо в кінцевій вона становила 68,2 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

11. У ланках трофічного ланцюга біоценозу болота зміна концентрації Тh-234 відбувається при переході від однієї ланки до іншої наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8,2 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 5,2 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи порядку» в 1,9 рази. Розрахувати, якою буде концентрація Th-234 в кінцевій ланці ланцюга, якщо на початку вона становила 0,028 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

12. У ланках трофічного ланцюга біоценозу ріки зміна концентрації.U-238 відбувається при переході від однієї ланки ланцюга до іншого наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8 разів, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 5, 1 разу, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 2,2 рази. Розрахувати, якою буде концентрація U-238 в почав ланці ланцюга, якщо в кінцевому вона становила 54,9 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

13. У ланках трофічного ланцюга біоценозу пустелі зміна концентрації Ra-226 відбувається при переході від одного до іншого наступним чином: «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 8,8 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 5,4 рази, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку» в 2,1 рази. Розрахувати, якою буде концентрація Ra-226 в кінцевому, ланці трофічного ланцюга, якщо в початковому вона становила 24,9 г па кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

14. У ланках трофічного ланцюга біоценозу тундри зміна концентрації радіонукліда Sr-90 відбувається при переході «продуценти» → «консументи 1-го порядку» в 10,1 рази, «консументи 1-го порядку» → «консументи 2-го порядку» в 7,1 разів, «консументи 2-го порядку» → «консументи 3-го порядку 2,8 рази. Розрахувати, якою буде концентрація Sr-90 в почав, ланці ланцюга, якщо в кінцевому вона складає 62,8 г на кг біомаси. Скласти схему трофічного ланцюга.

15. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення плутонію-239 (у днях).

16. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення урану-233 (у днях).

17. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення * радію-226 (у днях).

18. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення барію-137 (у днях).

19. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення радону-222 (у днях).

20. Визначити величину ефективного періоду нолувиведенія калію-40 (у днях).

21. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення кальція-45 (у днях).

22. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення стронцію-90 (у днях).

23. Визначити величину ефективного періоду напіввиведення йоду-131 (в днях).

24. Визначити величину ефективного періоду напіввидення цезію-137 (у днях).

25. Обчислити величину ефективного напіввиведення тритію (у днях).

26. Обчислити величину ефективного напіввиведення вуглецю-14.

27. Обчислити величину ефективного напіввиведення фосфору-32.

 

 

Контрольні запитання

1. Яка особливість переходу органічних речовин від одного ланки трофічного ланцюга до іншого.

2. Які речовини називають ксенобіотиками?

3. Які з радіонуклідів можна віднести до ксенобіотиків?

4. Яка особливість проходження по ланках трофічного ланцюга радіонуклідів?

5. Чому при проходженні радіонуклідів в екологічній піраміді від її заснування до вершини концентрація зростає?

6. Яким чином висловлюють концентрацію радіонуклідів у ланках трофічного ланцюга?

7. Яке значення має розрахунок концентрації радіонуклідів у ланках трофічного ланцюга і де вони застосовуються на практиці?

8. Яким чином пов'язані між собою поняття «число ядер радіонукліда, які розпалися в одиницю часу» та «загальне число ядер»?

9. Яку залежність від часу має швидкість радіоактивного розпаду радіонукліда?

10. Як визначають величину активності радіонукліда?

11. Які органи людського організму найбільш чутливі до стронцію-90?

12. Як визначають величину активності радіонукліда?

13. Які органи людського організму найбільш схильні до впливу стронцію-90?

14. Як пояснити той факт, що стронцій-90 має великий біологічний період напіввиведення?

15. Що таке «стронцієвих одиниця» і що вона означає?

16. Назвіть головні шляхи надходження радіонуклідів (стронцій-90) в організм людини? Зобразіть трофічний ланцюг.

17. Що таке біологічний період напіввидення?

18. Що таке ефективний період напіввиведення?

 

 

Рекомендована література до практичного заняття № 4

[1; 9; 12; 13; 17; 23; 26; 27]

 

Рекомендована література

1. Александров Ю. А. Основы радиационной экологии: Учебное пособие / Ю. А. Александров. – Йошкар-Ола: Марийский государственный университет, 2007. – 268 с.

2. Безопасность жизнедеятельности / Крикунов Г.Н., Беликов А.С., Залунин В.Ф., Довгаль В.Ф. – Ч. 3. – Днепропетровск: УК ОИМА – Пресс, 1995. – 196 с.

3. Безопасность жизнедеятельности. Ч. 1. – М.: ВАСОТ, 1992. – 136 с.

4. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие / Под. ред. О.Н. Русака. – 1996. – 231 с.

5. Безпека життєдіяльності / Бедрія Я.І., Джиги рей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Навчальний посібник. – Львів.: Афіша, 1999. – 275 с.

6. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництв, побуту та у надзвичайних ситуаціях / Захарченко М.В., Орлов В.М., Голубєв А.К., Тітенко В.Ф. – Київ, 1996. – 160 с.

7. Безпека людини у життєвому середовищі / Голінько В.І., Шибка В.М., Мірошник Г.О., Безчастний О.В. – Дніпропетровськ: НГА України, 1988. – 172 с.

8. Белоус В. В. Темперамент и деятельность: Учебное пособие. - Пятигорск, 1990.

9. Вопросы радиоэкологии / Под ред. В. И. Баранова. – М.: Атомиздат, 1968. –329 с.

10. Гилева О. Б., Бочарова Т.В. Влияние социальных условий на структуру темперамента // Вопросы психологии. - 2000 -- № 4 - с. 73 - 75.

11. Гільбух Ю. З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка. К., 1992.

12. Гродзинский, Д. М. Радиобиология растений: Учебное пособие / М. Д. Гродзинский. – Киев: Наукова думка, 1989. – 380 с.

13. Гродзинський, Д. М. Радіобіологія: Підручник. – 2-ге вид. / Д. М. Гродзинський. – К.: Либідь, 2001. – 448 с.

14. Желібо Є. П., Заверуха Η.Μ., За­цар­ний В.В. Безпека життє­ді­яльно­сті. – К.: “Каравела”, – Львів: “Новий Світ - 2000”, 2001. – 320 с.

15. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2004. – 326 с.

16. Козлов А. Г. Цікава фізіологія в дослідах. – К.: “Парламентське видавництво”, 2003. – 59 с.

17. Криволуцкий, Д. А. Действие ионизирующей радиации на биогеоценоз: Учебное пособие / Д. А. Криволуцкий, Ф.А. Тихомиров. – М.: Наука, 1988. – 239 с.

18. Крикунов Г.Н., Беликов А.С., Залунин В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. Ч. 1.2. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 412 с.

19. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Львів.: Львівський банківський коледж, 1998. – 192 с.

20. Ложкин Г. В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

21. Михалевич Р. Ф. Анатомія та фізіологія. – К.: Здоров'я, 2001. – 173 с.

22. Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності. – Львів, 1996. – 160 с.

23. Моссэ И. Б. Радиация и наследственность: Генетические аспекты противорадиационной защиты: Научное издание / Ирма Борисовна Моссэ. – Минск: Университетское, 1990. – 208 с.

24. Небылицын В. Д. Проблемы психологии индивидуальности. М., 2000.

25. Огринський П. І., Єнкало В. М., Дембіцький С. І. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 1997. – 275 с.

26. Основи радіаційної медицини: Навчальний посібник / О. П. Овчаренко, А. П. Лазар, Р. П. Матюшко. – Одеса: Одеський державний медичний університет, 2002. – 208 с. – (Б-ка студента-медика).

27. Пивоваров Ю. П. Радиационная экология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Ю. П. Пивоваров, В. П. Михалев. – М.: Академия, 2004. – 440 с.

28. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. – Львів, 1996. – 180 с.

29. Пістун І. П., Кіт Ю.В. Безпека життєдіяльності (Психофізичні аспекти). Практичні заняття. – Львів: “Афіша”, 2000. – 239 с.

30. Пістун І. П., Кіт Ю. В., Березовецький А. П. Практикум з безпеки життєдіяльності. – Суми: Університетська книга, 2000. – 232 с.

31. Посібник для практичних занять з фізіології / Салевич В.І та ін. – К.: Здоров'я, 2003. – с. 514.

32. Русак О. Н., Малаян К. Р., Занько Н. Г. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие. 5-е изд., стер. / Под ред. О.Н. Русака. – СПб.: Лань, 2002. – 448 с.

33. Савин В. Н. Действие ионизирующего излучения на целостный растительный организм: Учеб. пособие / В.Н. Савин. – М.: Энергоиздат, 1981. – 120 с.

34. Сарапульцев Б. И. Генетические основы радиорезистентности и эволюция: Монография / Б.И. Сарапульцев, С.А. Гераськин. – М.: Энергоатомиздат, 1993. – 209 с.

35. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. - М., 1982.

36. Теплов Б. М. Психология и психофизиология индивидуальных различий. Избранные психологические труды. М., 1998.

37. Юрин В. М. Ксенофитофизиология: Учеб. пособие для студ. биол. ф-тов / В. М. Юрин, А. П. Кудряшов. − Минск: БГУ, 1999. – 88 с.

38. Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и животных: Учеб. для биол. спец. вузов. – изд. 3-е, перераб и доп. / С. П. Ярмоненко. – М.: Высшая школа. 1988. – 424 с.