Не підлягає покаранню до одужання.

6) Може бути звільнена від покарання,

7) Може бути звільнена від кримінальної відповідальності.

 

 

№ 161, 8, 1, 1, 180

Обмежена осудність – це:

1) неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

2) неможливість (нездатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

3) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність);

4) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю);

5) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяьність) або керувати ними;

6) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

7) неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

8) неможливість (нездатність) особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

9) неможливість (нездатність) особи через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

 

 

№ 162, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності:

1) не підлягає кримінальній відповідальності;

2) підлягає кримінальній відповідальності;

3) підлягає кримінальній відповідальності після одужання;

4) може підлягати кримінальній відповідальності після одужання;

5) звільняється від кримінальної відповідальності;

6) підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення умисного злочину;

7) підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення тяжкого злочину;

8) підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення особливо тяжкого злочину;

9) підлягає кримінальній відповідальності лише за умисні діяння, пов'язані з посяганням на життя людини;

 

 

№ 163, 8, 1, 1, 120

Факт вчинення особою злочину у стані обмеженої осудності:

1) не має ніякого кримінально-правового значення;

2) є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності;

3) є підставою для звільнення її від покарання;

4) впливає на визначення ступеня тяжкості вчиненого нею злочину;

5) враховується при призначенні покарання;

6) може враховуватись при призначенні покарання.

 

 

№ 164, 8, 2, 1, 240

Примусові заходи медичного характеру застосовуються з метою:

1) лікування осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших людей;

2) запобігання вчиненню злочинів психічно хворими особами;

3) обов'язкового лікування осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, та запобігання вчиненню ними таких діянь;

4) обов'язкового лікування осіб, які вчинили злочин;

5) обов'язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані обмежної осудності, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

6) обов'язкового лікування осіб, які вчинили злочин, від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії;

7) обов'язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

8) обов'язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

9) виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів.

 

 

№ 165, 8, 2, 1, 180

Примусові заходи медичного характеру можуть застосовуватись:

1) до осіб, які до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягли встановленого віку;

2) лише до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

3) до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

4) лише до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

5) лише до осіб, які захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6) до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку або під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

7) до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

8) лише до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

9) до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;

 

 

№ 166, 8, 2, 1, 180

Видами примусових заходів медичного характеру є:

1) поміщення у психіатричну лікарню із звичайним наглядом;

2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3) поміщення у психіатричну лікарню з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

5) поміщення у психіатричну лікарню суворого типу;

6) поміщення у психіатричну лікарню з суворим наглядом;

7) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом;

8) передача на піклування родичам чи опікунам при обов’язковому лікарському нагляді;

9) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

 

 

№ 167, 8, 1, 1, 180

Вид примусового заходу медичного характеру обирається:

1) залежно від психічного захворювання особи та характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого нею діяння;

2) залежно від психічного захворювання особи, характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого нею діяння та обставин справи, що обтяжують і пом’якшують її відповідальність;

3) лише залежно від психічного захворювання особи;

4) лише залежно від характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого особою діяння;

5) залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб;

6) лише з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе і оточуючих;

7) лише залежно від характеру та тяжкості захворювання і тяжкості вчиненого діяння;

8) лише з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для інших осіб;

9) лише залежно від характеру та тяжкості захворювання або тяжкості вчиненого діяння;

 

 

№ 168, 8, 1, 1, 180

Поміщення у психіатричну лікарню звичайного типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

2) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

3) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність;

4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;

5) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;

6) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

7) хворіє на психічну хворобу;

8) вчинила злочин і має хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;