Наведемо стислу характеристику індексів окремих ринків цінних паперів.

FT-SE 100. Це зважений за ринковою капіталізацією індекс, що складається з головних 100 акцій, зареєстрованих на Лондонській фондовій біржі. Базове значення дорівнює 1000, а базова дата — 31 грудня 1984 р. Він розраховується щохвилини торгового дня. Оскільки його складають акції, класифіковані за ринковою капіталізацією, вони змінюються при зміні відносної капіталізації. Включення і виключення зі складу індексу робиться раз на квартал. Індекс базується на середніх котировках купівля-продаж, а не на фактичних цінах угод.

Індекси Standart & Poor’s’100 та ’500. Це зважені за капіталізацією індекси, що містять відповідно 100 і 500 акцій та найактивніше продаються-купуються на ринках США. S&P’500 складають акції 456 найкрупніших компаній на Нью-Йоркській фондо­вій біржі, 36 акцій, що котируються в системі NASDAQ, і 8, що беруть участь у торгах на Американській фондовій біржі.

Приклад. Дисперсія і віднайдення середнього квадратичного відхилення; коваріація і кореляція.

Будуємо таблицю.

 

FT—SE 100	Доходи х
2407,5
2289,2	–5,04	–4,16	17,31
2160,1	–5,80	–4,93	24,27
2311,1	6,76	7,64	58,3
2422,7	4,72	5,59	31,3
2345,8	–3,23	–2,35	5,51
2238,4	–4,69	–3,81	14,5
2221,6	–0,75	0,13	0,02
2117,9	–4,78	–3,9	15,22
2371,4	11,31	12,18	148,45
	0,03	0,90	0,82
	–1,40	–0,52	0,27
2116,6	–7,66	–6,78	45,94
S	–10,54	0,00	361,90
Середня	–0,88	Дисперсія	32,90

відповідно .

Розширимо нашу таблицю даними індексу S&P’500.

 

Доходи по S&P’500, x	Доходи по FT-SЕ 100, y
–0,81	–5,04	–0,043	–4,160	0,179
–2,79	–5,80	–2,026	–4,926	9,980
2,73	6,76	3,495	7,635	26,686
0,79	4,72	1,556	5,594	8,703
–7,22	–3,23	–6,449	–2,347	15,137
1,19	–4,69	1,963	–3,808	–7,475
1,78	–0,75	2,544	0,125	0,319
–1,92	–4,78	–1,154	–3,902	4,503
8,90	11,31	9,664	12,184	117,751
–1,00	0,03	–0,233	0,904	–2,211
–1,20	–1,40	–0,356	–0,522	0,186
–9,73	–7,66	–8,961	–6,778	60,733
Середня	Середня		Сума	236,491
–0,77	–0,88		Коваріація	21,499
			Кореляція	0,793

 

Тут ми бачимо показники: коваріації, що показує, як дві випадкові перемінні поводяться стосовно одна одної, і кореляції, що є найзручнішим показником ступеня лінійного зв’язку між двома перемінними:

,

.

Рахунок з використанням маржі схожий на поточний рахунок з правом робити овердрафт (перевищувати розмір кредиту): якщо грошей потрібно більше, ніж знаходиться на рахунку інвестора, то брокер автоматично бере на нього позичку (при визначених обмеженнях її розміру). Відкривши рахунок з використанням маржі, інвестор може здійснити через нього деякі види угод. Ці угоди відомі як купівля з використанням маржі і продаж «без покриття».

Мінімальне відношення розміру власних коштів інвестора до повної вартості покупки активу, виражене у процентах, відоме як вихідний необхідний рівень маржі.

Задача 1. Інвестор купує через рахунок з використанням маржі 100 акцій корпорації N по 50 дол. за штуку. При вихідному необхідному рівні маржі в 60 % інвестор повинен сплатити брокерській фірмі 3000 дол. (0,6 × 100 акцій × 50 дол.). Залишок ціни покупки 200 дол. [(1 – 0,6) × 100 акцій × 50 дол.] покривається за рахунок позички, наданої інвестору брокерською фірмою.

Фактична маржа — це розрахунковий показник, що визначається таким чином:

Щоденний розрахунок фактичної маржі на рахунку інвестора відомий як урахування ринкових змін.

Задача 2. Якби ринковий курс акції корпорації N упав до 25 дол.
за шт., то фактична маржа опустилася б до 20 % [(2500 – 2000): 2500].

Брокери жадають від інвесторів підтримувати розрахункове значення фактичної маржі на їх рахунку на визначеному процентному рівні або вище за нього. Цей процент відомий як необхідний рівень маржі.

При купівлі з використанням маржі інвестор може збільшити очікувану прибутковість своїх вкладень, користуючись кредитом, проте це ускладнюється ефектом інвестиційного ризику.

Нехай інвестор очікує підвищення курсу ринкових акцій на 15 дол., тоді очікувана дохідність у розрахунку на вкладені від купівлі на власні засоби 100 акцій корпорації N за ціною 50 дол. за шт. становитиме 30 % [(15 × 100): (50 × 100) = 1500: 5000] за умови, що жодні дивіденди грошима за цей рік не сплачувалися. Очікувана дохідність у розрахунку на вкладені власні кошти від покупки з використанням позичкових засобів могла б дорів-
нювати 42,7 % {[(15 × 100) – (0,11 × 2000)]: (0,6 × 50 × 100) = = 1280: 3000}, де процентна ставка по позичкових коштах — 11 %, а вихідний необхідний рівень маржі — 60 %.

Продаж цінних паперів «без покриття». Покупки з використанням маржі звичайно здійснюються в розрахунку на те, що найближчим часом курс акцій піде вгору, інакше кажучи, інвестор думає, що поточний ринковий курс занадто низький. Якщо ж інвестор вважає, що дані акції, навпаки, котируються дуже високо, тоді він може зайнятися так званим продажем цінних паперів «без покриття», або «коротким» продажем.

Продаж цінних паперів «без покриття» відбувається шляхом позички цінних паперів або сертифікатів на них, а потім погашенням позички такими ж цінними паперами, придбаними задля цього.

А) Стан до продажу «без покриття»

Б) Продаж «без покриття»

В) Стан після продажу «без покриття»

Рис. 8. Схема продажу «без покриття» звичайних акцій

Вихідний рівень маржі. При здійсненні короткого продажу існує ризик неповернення боргу, оскільки дана операція пов’язана із залученням коштів. Для цього існує поняття вихідного затребуваного рівня маржі.

Нехай 100 акцій компанії XYZ були продані міс Сміт за ціною 100 дол. за 1 шт. Виручка на рахунку міс Сміт дорівнює 10000 дол., але їй заборонено використовувати ці кошти до повернення боргу. Припустимо, що акції компанії XYZ піднялись на 20 дол., тоді міс Сміт буде винна Brock inc. за 100 акцій 12000 дол. за поточним ринковим курсом. Тобто у разі неповернення боргу Brock inc. втратить 2000 дол., для того, щоб запобігти цій ситуації і існує вихідний затребуваний рівень маржі (ВЗРМ). У нашому прикладі він дорівнює 60 %. Отже, міс Сміт має додатково внести на свій рахунок 6000 дол. (0,6 × 10000 дол.).

 

Фактична маржа =	Вартість проданих «без покриття» цінних паперів	–	Поточна ринкова вартість взятих у борг цінних паперів
Поточна ринкова вартість взятих у борг цінних паперів

 

Задача 3. Розрахунок ставки дохідності. Розглянемо на прикладі розрахунок дохідності від операції продажу «без покриття». Він протилежний розрахунку ставки дохідності покупки з використанням маржі.

Нехай міс Сміт продала «без покриття» 100 акцій компанії XYZ за ціною 100 дол. за одиницю. Якщо вона потім поверне позичку «без покриття», коли акції будуть котируватись по 75 дол., і відразу ж після виплати дивідендів компанією XYZ відшкодує ще й цей дивіденд у розмірі 1 дол., то її ставка дохідності на вкладені кошти становитиме:

((100 – 75 – 1): (0,6 × 100) =
= (24: 60) × 8100 % = 40 %.

Дохідність для того, хто, наприклад, придбав акції ком-
панії XYZ з використанням залучених коштів дорівнювати-
ме 40 % ((75 + 1 – 100) = –24: 60). Ставка дохідності для
того, хто придбав акції компанії XYZ без використання за-
лучених коштів, становитиме 24 % ((75 + 1 – 100): 100 =
= –24: 100).

Задачі

8.1. За наведеними даними побудуйте зважений за ринковою капіталізацією індекс зі значеннями в базовому періоді 1000.

 

Компанія	Число акцій у випуску	Ціна акції, дол.
А	1 000 000	2,50
B	5 000 000	1,75
С	10 000 000	0,80
Д	8 000 000	1,60
Е	7 500 000	3,00

 

Підрахуйте значення індексу за таких нових цін на акції:

А = 2,70; В = 1,30; С = 1,20; Д = 1,40; Е = 2,70.

8.2. Виходячи з пропонованих даних стосовно індексів FT-SE 100 та S&P’500, розрахуйте коваріацію і коефіцієнт кореляції.

 

FT-SE 100	S&P’500
3491,8	481,61
3328,1	467,14
3086,4	445,77
3125,3	450,91
2970,5	456,50
2919,2	444,27
3082,6	458,25
3251,3	475,49
3026,3	462,69
3097,4	472,35
3081,4	453,69
3065,5	459,27
2991,6	470,42
3009,3	487,39
3137,9	500,71
3216,7	514,71

8.3. М-р Юнг відкрив у місцевій брокерській фірмі рахунок за угодами з маржею. Першою інвестицією м-ра Юнга стала купівля з використанням маржі 200 акцій корпорації Woodbury за ціною 40 дол. за одиницю. Для здійснення цієї купівлі він позичив у брокера 3000 дол.

а) Яка була фактична маржа у момент здійснення купівлі?

б) Якщо курс акцій підвищиться до 60 дол. за одиницю, то якою буде тоді фактична маржа?

в) Яка буде фактична маржа, якщо курс впаде до 35 дол.?

8.4. М-р Арнович придбає з використанням маржі 1000 акцій компанії Rockford Systems за ціною 60 дол. за одиницю. Вихідний затребуваний рівень маржі — 50 %, мінімальний рівень — 30 %. Якщо ці акції впадуть до 50 дол., чи отримує він запит на збільшення маржі?

8.5. На початку року Ед Делахенті купив з використанням маржі 500 акцій корпорації N за 30 дол. Вихідний затребуваний рівень маржі становить 55 %. Ед заплатив 13 % за боргом, наданим по рахунку з маржею, і жодного разу не отримував запиту на збільшення маржі. Протягом цього року корпорація N виплатила дивіденди у розмірі 1 дол. на акцію.

а) Якщо наприкінці року Ед продаватиме ці акції по 40 дол., то якою буде ставка дохідності його інвестицій за цей рік?

б) Дайте відповідь на це саме запитання за умови, що курс продажу акцій наприкінці року дорівнює 20 дол.

в) Перелічіть ваші відповіді на запитання (а) та (б), виходячи з припущення, що Ед придбав акції за свої кошти.

8.6. Кенді Каммінгс продає «без покриття» 200 акцій компанії Madison за 50 дол. Вихідний затребуваний рівень маржі — 45 %.

а) Якщо курс цих акцій потім підніметься до 58 дол., то якою буде фактична маржа на рахунку Кенді?

б) Дайте відповідь на це саме запитання за умови, що курс впаде до 42 дол.

8.7. Дінті Барбер продає «без покриття» 500 акцій компанії N за 45 дол. Вихідний та мінімальний затребувані рівні маржі становлять відповідно 55 та 35 %. Якщо курс акцій підійметься до 50 дол., чи отримує Дінті запит на підтримання маржі?

8.8. Акції DeForest Inc. оцінювались на початку року в 70 дол.
У той же час Д. Барклі продав «без покриття» 1000 акцій цієї компанії. Вихідний затребуваний рівень маржі дорівнював 50 %. Наприкінці року курс акцій піднявся до 75 дол. За ними були сплачені дивіденди у розмірі 2 дол. на акцію. Барклі не отримав за рік ні одного запита на підтримку маржі. Яка дохідність його інвестицій?

Самостійна робота

Самостійна робота над навчальною дисципліною „Фінансовий ринок” включає наступні форми:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- підготовка до семінарських, практичних занять;

- виконання домашніх завдань;

- підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;

- систематика вивченого матеріалу перед написанням модулів та іспитом;

- виконання індивідуальних завдань.

Для самостійного виконання вдома студентам пропонюється завдання по розв'язанню задач.

Контроль за самостійною роботою здійснюється шляхом перевірки правильності виконання домашнього завдання, усного опитування, написання та перевірки контрольних робіт, модульного контролю, відповідей на тести, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів.

Приклади тестових завдань

1. У разі ліквідації компанії власники звичайних акцій:

а) повністю втрачають вкладені кошти;

б) мають право пред’явити претензії на активи, що залишилися у компанії;

в) мають право отримати належні їм грошові кошти після задоволення вимог власників облігацій та привілейованих акцій.

2. Кого з перелічених осіб можна вважати співвласником компанії?

а) власники звичайних акцій;

б) власники привілейованих акцій;

в) власники облігацій.

3. Клієнт зацікавлений у придбанні акцій з найвищими дивідендами. У високому поточному доході він не зацікавлений. Які акції ви йому порадите придбати?

а) «блакитні фішки»;

б) дохідні акції;

в) акції росту (компанії зі швидким ростом).

4. Які реквізити обов’язково повинна мати акція, що випущена в Україні?

а) порядковий номер;

б) дата випуску;

в) номінальна вартість;

г) печатка акціонерного товариства;

д) усі вищеперелічені реквізити.

5. Хто може бути емітентом в Україні?

а) Міністерство фінансів;

б) місцеві органи управління;

в) приватні підприємства;

г) акціонерні товариства.

6. Випуск акцій акціонерним товариством в Україні здійснюється:

а) в розмірі статутного фонду;

б) на всю вартість майна державного підприємства (за умови, що воно реорганізується в акціонерне товариство);

в) на всю вартість активів акціонерного товариства.

Приклади задач

Задача 1

Інвестиційна компанія уклала угоду своп з банком на суму 1 млн грош. од. Інвестиційна компанія зобов’язується виплачувати банку 14 % річних два рази на рік. Відповідно банк зобов’язується виплачувати компанії плаваючу процентну ставку, яка при першому платежі становитиме 10 %, при другому — 16 %. Визначте результати угоди.

Задача 2

Банк уклав з кредитною асоціацією процентну угоду своп на суму 500 млн грош. од. Банк зобов’язується виплачувати асоціації 12 % річних у кінці року. Відповідно асоціація зобов’я­зується виплачувати плаваючу ставку, яка при першому платежі становитиме 10 %. Визначте результат угоди при першому платежі. Припустимо, що при другому платежі плаваюча ставка дорівнює 13 %. Визначте результат для другого платежу.