Витрати на пенсійне забезпечення у 2012 році

Країна	ВВП, млрд. дол. США	Витрати на пенсійне забезпечення
млрд. дол. США	% ВВП	% усіх соціальних витрат
США	8699,2	704,6	8,1
Німеччина	2150,48	258,1
Франція	1451,76	261,3
Великобританія	1403,67		6,2
Україна	41,88	3,4	8,1

 

На кожну таблицю в тексті має бути зроблене посилання, а також наведено її короткий аналіз.

7.6. Формули. Використовуючи формули, треба дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, які мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, то його треба перенести після знака рівності або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:). Нумерувати треба лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендуємо.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого краю сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка.

Номер формули – дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і звернене в бік номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Номер формули варто розміщувати на правому полі на рівні середини (середнього рядка) формули, до якої він відноситься.

Формули виділяються до і після її наведення міжрядковим проміжком.

Наприклад:

(1.5),

де В_ГР – внутрішній рейтинг групи;

b_i – бальна оцінка і-того показника;

d_i – вагомість відповідної групи або і-го показника.

Умовні скорочення в усіх формулах доцільно наводити у буквах (латиницею або кирилицею).

7.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. Виконуючи магістерську роботу, студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, на які спирається у магістерській роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають потрібну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг тощо.

Посилатися треба на останні видання публікацій. На давніші видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні точно зазначають номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерел, на яке дано посилання в магістерській роботі. Посилання в тексті магістерської роботи на джерела потрібно зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад «у працях [1-7]». Якщо в тексті магістерської роботи треба зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, то можна наводити посилання у виносках, номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком використаних джерел і посилань.

Відповідний опис у списку використаних джерел (див. додаток 8):

27. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. –К.: Алерта, 2011. – 976 с.

Посилання на ілюстрації магістерської роботи подають порядковим номером ілюстрації, наприклад, «.. рис. 1.2».

Посилання на формули магістерської роботи подають порядковим номером формули в дужках, наприклад «у формулі (2.1)». На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті. Слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад, «в табл. 1.2.». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба подавати скорочено слово «дивись», наприклад «див. табл. 1.2.».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитату. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками, наводиться в тій граматичній формі, в якій поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що значно економить текст, треба бути гранично точним у викладені думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо потрібно виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання.

7.7. Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про джерела і розміщується після «Висновків та пропозицій». Такий список складає одну із суттєвих частин магістерської роботи, що свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження.

В межах систематизації матеріалів в переліку літератури джерела подаються за алфавітом. Всі джерела повинні мати порядковий номер.

7.8. Додатки. Додатки оформляють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розташовуючи, у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи. Якщо додатки оформляють на наступних сторінках магістерської роботи, то кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки треба позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, І, Є, І, Ї, Й, О, Ч, наприклад, Додаток А, Додаток Б, і т. д. Один додаток позначається як Додаток А.

Оформляючи додатки окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою магістерської роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка в разі потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад, рис. Д. 1.2. – другий рисунок першого розділу додатка Д: формула (А.1 – перша формула додатка А).

8. захист магістерської роботи

8.1. Підготовка магістерської роботи до захисту

Державна атестація магістра передбачає захист магістерської роботи, яка є підсумком навчання за магістерською програмою.

До захисту магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили переддипломну практику та захистили звіт про неї, склали державні іспити.

До бібліотеки університету студенти повинні здати електронний варіант магістерської роботи у форматі Word 2003 або Word 2007/2010 на CD.

На випускову кафедру студенти здають:

1. магістерську роботу і заповнене завдання до неї з усіма підписами та висновками наукового керівника;

2. довідку про передачу CD з електронним варіантом роботи до бібліотеки університету;

3. рецензію (відгук) від організації, на базі якої виконувалася робота;

До захисту подається магістерська робота, яка оформлена відповідно до вимог і отримала допуск після попереднього захисту на кафедрі.

До захисту не допускаються магістерські роботи, результати яких не представлені публікацією у науковому збірнику, а також ті, електронний варіант яких не передано до бібліотеки університету.

Представлена до захисту робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, наукового керівника, візу завідувача випускової кафедри.

Магістерська робота подається науковому керівнику для перевірки змісту та структури у визначені завдання на виконання магістерської роботи строки, але не пізніше 1 календарного місяця до засідання Державної екзаменаційної комісії із захисту магістерських робіт.

Не пізніше 15 днів до засідання ДЕК на випусковій кафедрі проводить попередній захист робіт, на якому викладачі дають поради та рекомендації щодо удосконалення самої роботи, так і підготовленого студентом виступу та мультимедійної презентації.

Магістерська робота не може мати компілятивний характер. Робота з ознаками плагіату, що виявився на попередньому захисті, повинна бути перероблена до захисту, інакше до захисту допущена не буде.

Після попереднього захисту науковий керівник дає письмовий відгук на магістерську роботу.

Студенти, магістерські роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються до захисту на засіданні ДЕК. Робота має бути представлена ДЕК не пізніше, ніж за три дні до захисту.

Захист магістерської роботи відбувається на відкритому засідання Державної екзаменаційної комісії, графік роботи якої затверджує ректор ЗакДУ. Графік захисту магістерської роботи розробляється секретарем Державної екзаменаційної комісії і вивішується заздалегідь. Під час підготовки до захисту студент повинен ознайомитися з відгуком наукового керівника та зовнішньою рецензією, щоб при необхідності підготувати аргументовані докази; скласти та погодити зі своїм науковим керівником доповідь щодо магістерської роботи; підготувати наглядні матеріали.

Обсяг доповіді повинен відповідати 7-10 хвилинам виступу. Вона може мати довільну форму, але в ній доцільно зазначити:

- актуальність теми дослідження;

- мету, завдання, об'єкт дослідження;

- методи, що застосовуються при виконанні роботи;

- елементи новизни з теоретичних положень і практичних рекомендацій;

- суть одержаних результатів, висновки та пропозиції, які випливають із проведеного дослідження.

Доповідь повинна бути складена грамотно, викладатися вільно. Головна увага надається науковій новизні, обґрунтуванню пропозицій студента, економічної ефективності та можливостей їх впровадження в практику діяльності підприємства (організації).

Виразність і доступність виступу значною мірою залежить від тембру, гучності голосу та мовної інтонації. Якщо студент говорить поспішно, ковтаючи закінчення, або тихо і мляво, то якість виступу значно знижується. Спокійна, виважена, неспішна манера виступу завжди імпонує слухачам. Мова виступу повинна відповідати чинним літературним нормам.

Для кращого сприйняття присутніми матеріалу доцільно підготувати роздатковий матеріал у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. Їх виконують на стандартних аркушах А-4. Можна використовувати діапроектори, кодоскопи, графопроектори та інші технічні засоби. Загальна кількість наочних матеріалів повинна бути 4-6-штук. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Після доповіді студента голова Державної екзаменаційної комісії зачитує рецензію на дипломну роботу і студент має відповісти на всі зауваження рецензента.

Під час захисту магістерської роботи члени Державної екзаменаційної комісії повинні задавати студенту запитання, які пов’язані з темою магістерської роботи, так і значно ширше від неї, оскільки захист має своєю метою виявити не лише знання з теми дослідження, але й рівень загальної підготовки випускника з обраної спеціальності. Відповіді студента повинні бути конкретними, короткими вичерпними. Слід пам’ятати, що захист магістерської роботи – це не іспит, тому студент, глибоко вивчивши в своїй роботі ряд питань, відстоює свої думки, а не викладає вивчений матеріал.

За результатами захисту магістерської роботи Державна екзаменаційна комісія приймає рішення щодо оцінки захисту роботи.

Студент, який отримав на захисті незадовільну оцінку, має бути відрахований з університету і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту магістерської роботи.

Повторно магістерська робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення кафедри про затвердження теми і об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри, тему магістерської роботи може бути змінено, або в межах тієї ж теми матеріали роботи можуть бути студентом суттєво оновлені і доповнені.

На всіх засіданнях Державної екзаменаційної комісії ведеться протокол, до якого заносяться відповідні оцінки при захисті магістерської роботи, записуються запитання членів Державної екзаменаційної комісії, їх особисті думки, зазначається одержаний освітній рівень, а також державний документ про освіту, який видається випускникові університет.

Захищені магістерські роботи секретар Державної екзаменаційної комісії не пізніше як через три тижні після завершення роботи Державної екзаменаційної комісії здає в архів університету, де вони зберігаються протягом п'яти років.

8.2. Критерії оцінки магістерської роботи.

Магістерська робота повинна бути виконана на актуальну тему за фактичними матеріалами підприємства (організації). Вона повинна мати елементи наукового дослідження: конкретні висновки та пропозиції практичного характеру, які можуть бути впроваджені в даному підприємстві (організації), що підтверджується рецензією.

Результати захисту магістерської роботи зазначаються Державною екзаменаційною комісією оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» тільки на закритому засіданні. При визначенні оцінки магістерської роботи враховується рівень теоретичної, наукової і практичної підготовки студента.

Оцінка «відмінно» - магістерська робота виконана на актуальну тему, в ній: подано критичний аналіз проблеми, яка досліджується; наявні елементи власного дослідження та наукової новизни; проведено глибокий економічний аналіз; зазначені отримані науково – обґрунтовані висновки та пропозиції. Студент під час захисту повинен вміти правильно формулювати відповіді (за змістом, логікою, та стилем), продемонструвати глибокі знання та вміння застосовувати теоретичні знання для практичного вирішення актуальних питань, вміти відстоювати запропоновані науково-теоретичні та практичні положення. Захист супроводжується наочним матеріалом, які розкривають сутність роботи.

Оцінка «добре» - магістерська робота та її захист загалом відповідають критеріям оцінки «відмінно»: студент виявляє широкі професійні знання; вміє логічно мислити, проте у відповідях допускаються поодинокі несуттєві неточності.

Оцінка «задовільно» - магістерська робота та її захист в основному відповідають тим вимогам, які пред'являються щодо знання базового фактичного матеріалу та орієнтації в проблемі. Однак, у відповідях недостатньо точно формулюються причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами; оперування фактами відбувається на рівні запам'ятовування. Візуальне супроводження роботи недостатнє.

Оцінка «незадовільно» - магістерська робота та її захист не відповідають вимогам, які пред'являються: магістр не знає більшої частини фактичного матеріалу що складає теоретичну базу професії, не вміє встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і процесами. Матеріал магістерської роботи викладений без його усвідомлення.

Додаток 1