Система модульно-рейтингового контролю з курсу «основи педагогіки, включаючи педагогічну практику та методику викладання»

 

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності кожного магістранта здійснюється у такий спосіб:

1. Аудиторна робота магістранта: за 25-бальною системою (13 балів – присутність на всіх заняттях з навчальної дисципліни, 0 балів - не був присутнім на жодному занятті з навчальної дисципліни).

2. Активність на заняттях: за 12-бальною системою.

3. Позааудиторна самостійна робота магістранта: за 25-бальною системою (не виконав жодного завдання з позааудиторної самостійної роботи – 0 балів).

4. Модульна контрольна робота: за 50-бальною системою (не з'явився на модульну контрольну роботу – 0 балів).

У кінці вивчення навчального матеріалу курсу, після проведення модульної контрольної роботи. викладач виставляє середню оцінку (бал) за аудиторну роботу магістранта і позааудиторну самостійну роботу та оцінку в 50-бальній системі за модульну контрольну роботу.

Отже, рейтинг студента складається з суми балів за:

■ аудиторну роботу магістранта протягом вивчення навчального матеріалу модулів;

■ позааудиторну самостійну роботу магістранта протягом вивчення навчального матеріалу модулів;

■ модульну контрольну роботу.

Максимальний рейтинг магістранта за семестр становить 100 балів. Оцінка за навчальні досягнення магістранта виставляється таким чином:

 

Рейтинговий бал	Оцінка
90 балів і вище 75 - 89 балів 60 - 79 балів 59 балів і нижче	«відмінно» «добре» «задовільно» «незадовільно»

 

Критерії оцінки аудиторної роботи магістрантів:

Рівень активності магістранта на семінарсько-практичному занятті оцінюється за 12-бальною системою:

12 балів — виставляється за повну, ґрунтовну, безпомилкову відповідь з елементами творчості, вияв власного ставлення; за суттєві доповнення до відповідей інших студентів, які є свідченням систематичної підготовки магістранта до заняття;

10 балів — виставляється за повну, ґрунтовну, безпомилкову відповідь з елементами творчості, вияв власних суджень; за суттєві доповнення до відповідей інших студентів, які є свідченням систематичної підготовки магістранта до заняття, однак у відповіді магістрант припускається незначних помилок;

8 балів — виставляються за наявності переважно повної і ґрунтовної відповіді, допущені неточності не мають суттєвого значення. Доповнення є свідченням систематичної підготовки магіс­транта, але виявляють репродуктивні знання, а не узагаль­нення, власні судження тощо;

6 бали — студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно застосовує знання в стандарт­них ситуаціях, володіє розумовими операціями, вміє робити висновки, однак припускається помилок у визначеннях, характеристиках, класифікаціях;

4 бали — виставляються за неповну, неточну відповідь, за доповнення до відповідей інших студентів, які є здебільшого фрагментарними, не містять елементів самостійності, творчості; за уміння розв'язувати завдання виключно за зразком;

2 бали — виставляється за схематичну відповідь з грубими помилками, наявні прогалини у знаннях.

Після закінчення вивчення навчальної дисципліни виводиться середнє значення оцінок, отриманих магістрантом на семінарсько-практичних заняттях.

У випадку, якщо магістрант не відвідав хоча б на одному семінарсько-практичному занятті, він не допускається до заліку, якщо не відпрацьовані пропущені заняття.

Якщо магістрант не відвідав жодне лекційне, семінарсько-практичне заняття модулів, йому виставляється 0 балів.

 

Критерії оцінки письмових практичних завдань з позааудиторної самостійної роботи:

25 - 20 балів — виставляється за бездоганне виконання практичного завдання, самостійність висновків, вияв творчості, уміння висловити і обґрунтувати власну точку зору на проблему, що розглядається;

19 - 15 балів — виставляється за ґрунтовну, повну відповідь, але вона містить певні неточності та є недостатньо самостійною в обґрунтуванні висновків; матеріал відповіді недостатньо структурований, допущені стилістичні та граматичні помилки;

14 – 10 балів — виставляється за умови розкриття завдання, але неповну, неточну відповідь, за продемонстрований недостатній рівень (або відсутність) логічності, обґрунтованості, самостійності, творчого підходу у вирішенні проблеми.

Після закінчення вивчення курсу виводиться середнє значення оцінок, отриманих магістрантом за виконання кожної теми модуля.

Якщо магістрант не виконав жодного із завдань поза аудиторної самостійної роботи, йому виставляється 0 балів.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

З курсу «Основи педагогіки, включаючи педагогічну практику та методику викладання»

Максимальний семестровий рейтинговий бал магістранта становить 100 балів.

Усім магістрантам, які мають з навчальної дисципліни семестровий рейтинговий бал 90 одиниць і більше, набраний семестровий бал зберігається і підсумкова оцінка з дисципліни виставляється автоматично — «зараховано» — за національною шкалою, а за шкалою ЕСТS:

90 балів і вище – А;

75-89 балів – С;

60-74 бали – DE.

Магістранти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 балів і нижче, складають залік.

Метою заліку є перевірка рівня успішності засвоєння магістрантами теоретичних основ курсу та оволодіння ними практичними уміннями організації власної педагогічної діяльності.

Оцінка «зараховано» виставляється за знання загальних основ педа­гогіки та психології вищої школи, теоретичних основ навчального та виховного процесів у ВНЗ, обов'язкової літератури; виконання усіх пись­мових самостійних завдань, визначених у планах семінарсько-практич­них занять, та уміння розв'язувати практичні завдання навчально-виховного процесу у вищій школі, а також виконання завдання МКР.

При отриманні оцінки «зараховано» рейтинговий бал магістранта з дисципліни зберігається, а оцінка за шкалою ЕСТS виставляється так:

90 балів і вище – А;

75-89 балів – С;

60-74 бали – DE.

Оцінка «не зараховано» виставляється магістрантам, які не виконали обов'язкових письмових самостійних завдань, не виявили ґрунтовних знань з предмета, лише поверхово обізнані з обов'язковою літературою курсу; не оволоділи уміннями розв'язувати практичні завдання, що виникають у процесі навчання і виховання у вищій школі; не дали вичерпної відповіді на основні та додаткові запитання викладача.

 

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи як галузі педагогічної науки, її основні категорії.

2. Методи наукових досліджень у педагогіці вищої школи. Наведіть варіанти їх застосування у практиці.

3. Закономірності й принципи вищої освіти.

4. Пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку освіти в Україні. Принципи державної політики в галузі вищої освіти.

5. Закон України "Про вищу освіту" про структуру вищої освіти в Україні.

6. Сутність ступеневої освіти в Україні. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти, їх характеристика.

7. Типи вищих навчальних закладів, мета і головні завдання їх діяльності.

8. Шляхи реформування вищої освіти в Україні, вдосконалення навчаль­ного і виховного процесів у вищих закладах освіти.

9. Модернізація вищої освіти України в рамках входження в Болонський процес.

10. Структурні та змістові особливості організації вищої освіти в різних країнах світу.

11. Дидактика вищої школи, її основні категорії.

12. Поняття про процес навчання. Типи навчального процесу у вищій школі. Структурні компоненти навчального процесу.

13. Функції процесу навчання, їх взаємозв'язок.

14. Рушійні сили та закономірності процесу навчання. Мотивація навчальної діяльності студентів.

15. Принципи навчання у вищій школі.

16. Поняття змісту вищої освіти. Державні стандарти вищої освіти, характеристика їх структурних компонентів.

17. Нормативні документи, які забезпечують організацію навчального процесу у вищій школі. Навчальний план, навчальна програма дис­ципліни, робоча навчальна програма дисципліни.

18. Форми навчання у вищих навчальних закладах та їх особливості.

19. Методи навчання, їх класифікація. Прийоми навчання.

20. Засоби навчання. Традиційні засоби навчання. Місце і роль нових інформаційних технологій серед засобів навчання.

21. Форми організації навчання у вищій школі.

22. Лекція у вищій школі, вимоги до неї.

23. Семінарські та практичні заняття, вимоги до них.

24. Дистанційна освіта як нова освітня технологія. Дистанційна освіта за кордоном та перспективи її розвитку в Україні.

25. Самостійна навчальна робота студентів, її мета, завдання та типологія.

26. Науково-дослідна робота студентів, її види та форми. Шляхи вдосконалення науково-дослідної роботи студентів у ВНЗ.

27. Загальні вимоги до підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт.

28. Діагностика навчальних досягнень студентів. Сутність та функції контролю знань, умінь студентів. Педагогічні вимоги до контролю в процесі навчання.

29. Критерії оцінки знань студентів.

30. Модульно-рейтингова система контролю успішності студентів, її переваги і недоліки.

31. Психолого-педагогічні проблеми проведення заліків і екзаменів.

32. Система виховної роботи у вищій школі. Психолого-педагогічні засади сучасної концепції виховання студентів.

33. Цілі, завдання, принципи виховання у вищій школі.

34. Зміст виховання студентської молоді, характеристика основних напрямів.

35. Класифікація методів виховання у вищій школі.

36. Роль студентської академічної групи у вихованні студентів.

37. Основні напрями діяльності куратора студентської академічної групи.

38. Місце студентського самоврядування в навчально-виховному процесі сучасного вищого навчального закладу.

39. Методика вивчення особистості студента і написання психолого-педагогічної характеристики на нього.

40. Методика вивчення колективу академічної групи та складання психолого-педагогічної характеристики на неї.

41. Функції, зміст, структура діяльності викладача вищої школи.

42. Педагогічна майстерність викладача вищої школи, її структура.

43. Шляхи формування педагогічної майстерності викладача ВНЗ.

44. Шляхи розвитку значущих якостей викладача вищого інженерно-технічного навчального закладу.

45. Основні стилі педагогічного спілкування.