Структура та вимоги до змісту дипломної роботи

Дипломна робота складається з таких частин: титульний аркуш, завдання на роботу, анотація, зміст, вступ, окремі розділи, що визначають суть досліджень, висновки, а також список використаних джерел і додатки.

Відгук наукового керівника, рецензії, замовлення з виробництва, розроблені технологічні карти прикладаються до роботи в спеціальні кишені на обкладинці.

Послідовність структурних частин дипломної роботи повинна бути наступною:

Ø Титульний аркуш

Ø Завдання на роботу

Ø Анотація

Ø ЗМІСТ

Ø ВСТУП

Ø РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ

Ø РОЗДІЛ 2 УМОВИ, МЕТОДИКА ТА АГРОТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ø РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Ø РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ø РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ВАРІАНТУ ДОСЛІДУ У ВИРОБНИЦТВО

Ø РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Ø РОЗДІЛ 7. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ø ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Ø СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Ø ДОДАТКИ

Зразок оформлення титульної сторінки і завдання роботи наведено в додатках Б і В. Перед оформленням титульної сторінки та завдання необхідно уточнити перелік рецензентів та консультантів по роботі в деканаті агрономічного факультету.

Анотація. Подається трьома мовами – українською, російською та англійською. Вона складається з прізвища та ініціалів автора й назви дипломної роботи.

Основний текст необхідно навести у 3-5 реченнях, в яких стисло викладаються основні результати дипломної роботи та одержані найважливіші показники.

Після основного тексту наводять ключові слова (3-7 слів або словосполучень), які відображають зміст теми роботи та найчастіше згадуються в тексті.

Анотації російською та англійською мовами повинні бути ідентичними з українською, їх скорочення або розширення, заміна слів та показників не допускаються.

Анотації розташовують так, щоб усі вони помістились на одному аркуші.

Оформлення анотації на конкретному прикладі наведено в додатку Г

ЗМІСТ. Включає вступ, номер і назву усіх розділів і підрозділів, висновки та рекомендації виробництву, список використаних джерел і додатки. Кожний структурний елемент змісту позначається номером сторінки, на якій він починається. Зразок оформлення змісту роботи на конкретному прикладі наведено у додатку Д

Перелік умовних позначень. Якщо в дипломній роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, позначення, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні. Приклад оформлення переліку умовних позначень:

Перелік умовних позначень

ІЗЗ НААНУ	- Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
ГТК	- гідротермічний коефіцієнт
НІР05	- найменша істотна різниця

ВСТУП. В ньому коротко розкривається сутність і стан питань, запланованих для вивчення, їх значимість і новизну, обґрунтовується необхідність проведення досліджень. Включає наступні рубрики у порядку, наведеному нижче.

Ø Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями обраної проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність дипломної роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.

Ø Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв’язок вибраного напрямку досліджень з планами кафедри та факультету, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами, програмами.

Ø Об’єкт дослідження. Визначається процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і є обраним для вивчення. Наприклад, об’єкт дослідження – оптимізація агротехнічних заходів вирощування картоплі в умовах півдня України.

Ø Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта. Наприклад, предмет дослідження – вплив агротехнічних заходів та їх взаємодії на продуктивність і якість картоплі.

Ø Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Ø Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих дипломником. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Ø Практичне значення одержаних результатів. В роботі треба подати відомості про практичне застосування одержаних результатів або попередні рекомендації виробництву. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Ø Особистий внесок здобувача. Надається інформація щодо самостійного проведення студентом досліду, аналізу отриманих результатів, формулювання висновків та пропозицій.

Ø Оприлюднення результатів роботи. Вказуються публікації та на яких конференціях, нарадах (назва, місце, дата та рік) оприлюднені результати досліджень.

Рубрики у вступі не виносяться окремо, а подаються в тексті з виділенням їх напівжирним шрифтом.

РОЗДІЛ 1 (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ). На 12-15 сторінках надається аналіз близько 50 публікацій, які стосуються теми дипломної роботи. Використовуються першоджерела, опубліковані переважно в останні роки у вигляді окремих монографій, статей у наукових збірниках і журналах (в т.ч. іноземних).

Перед написанням огляду літератури всі джерела групуються за головними питаннями (характеристика умов вирощування культур, ріст і розвиток рослин, структура врожаю, його величина і якість тощо), які планується висвітлювати в роботі, за зонами вирощування та результативністю досліджень. Починається аналіз даних з віддалених ґрунтово-кліматичних районів досліджень, а основна увага концентрується на результатах, одержаних в умовах, де магістрант проводив дослідження. Якщо однаковий результат одержаний кількома дослідниками, то детальний аналіз даних робиться лише з одного літературного джерела, а відносно інших дипломник пише, що аналогічні результати одержані також іншими науково-дослідними установами чи дослідниками і перелічує їх. Виклад матеріалу підпорядковують одній ідеї, що проводиться автором.

Цей розділ повинен обов’язково закінчуватись висновком про рівень вивченості досліджуваного питання та про доцільність подальших досліджень в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.

Не допускається включати в огляд і список джерел роботи, з якими дипломник особисто не знайомився.

РОЗДІЛ 2 (УМОВИ, МЕТОДИКА ТА АГРОТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ). В підрозділі 2.1.(Кліматична характеристика регіону та погодні умови в роки досліджень) описується, коли і де проводились дослідження. Вказується господарство, його адміністративне і географічне положення. Детально висвітлюються природні умови регіону та господарства. Описуються погодні умови за період проведення досліджень з детальним аналізом їх окремих елементів за вегетаційний період. Після порівняння цих даних з середніми багаторічними, робиться висновок про типовість чи не типовість погодних умов для району досліджень і чи були вони сприятливими або несприятливими для досліджуваної культури.

В підрозділі 2.2.(Ґрунтова характеристика дослідних ділянок) надається характеристика ґрунту, де вказується його тип і наводяться основні показники родючості (глибина гумусового горизонту, вміст в орному шарі гумусу і основних елементів живлення, реакція ґрунтового середовища тощо). Автор робить висновок, чи може такий ґрунт за відповідних умов погоди і агротехніки забезпечити високу продуктивність культури.

Підрозділ 2.3.(Матеріал, схема досліду та методика проведення досліджень) включає відомості з господарсько-біологічної характеристики матеріалу досліджень та схеми досліду. Наводиться інформація про кількість і перелік варіантів досліду, розмір площі посівної та облікової ділянок, їх повторність та метод розміщення.

Також зазначений підрозділ включає перелік показників, ознак та властивостей, які враховувались за період проведення досліджень. Наводиться коротко методика їх визначення з посиланням на джерела (автор методики) або нормативний документ.

Наприкінці розділу вказується методи математичного аналізу результатів досліджень.

В підрозділі 2.4.(Агротехніка вирощування культури в польовому досліді) описується технологія вирощування культури. В описі агротехніки подаються в порядку виконання лише ті заходи, які фактично застосовувались при вирощуванні культури в досліді, а не ті, що рекомендуються науковими установами.

РОЗДІЛ 3 (РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ). Розділ є основним і викладається в дипломній роботі у вигляді окремих підрозділів.

Спочатку розкриваються умови росту рослин, формування окремих елементів продуктивності залежно від погодних умов та факторів, які досліджувались:

Ø в роботах з добривами обов’язково аналізується поживний режим ґрунту, який складається за різних варіантів живлення і показується, як він впливає на ріст і розвиток рослин;

Ø у роботах з вивченням сівозмін – забур’яненість посівів та водний режим ґрунту;

Ø в роботах з обробітком ґрунту – основні показники фізичного стану орного шару ґрунту і забур’яненість посівів;

Ø у роботах з гербіцидами – забур’яненість посівів, зниження фотосинтетичної активності культурних рослин тощо;

Ø при вивченні хімічних препаратів захисту рослин від хвороб і шкідників – чисельність шкідливих організмів;

Ø в роботах з вивченням технологій вирощування культури чи порівнянням продуктивності сортів та гібридів – результати фенологічних спостережень, основні біометричні показники росту і структури врожаю;

Ø в дослідах з використанням зрошення – деталізується водний режим у кореневмісному шарі ґрунту;

Ø у роботах зі зберігання та переробки продукції рослинництва – наводяться результати досліджень впливу умов зберігання та режимів сушіння на температуру, вологість зерна, втрати його при зберіганні, тощо.

Більш повно перелік необхідних обліків і спостережень дослідник узгоджує з своїм науковим керівником.

Урожайність та якість врожаю аналізуються в кінці розділу з обов'язковим посиланням на статистичні показники (НІР₀₅). Аналітична частина повинна включати 7-8 таблиць в яких розкриваються дослідження ґрунту, фенологічні спостереження, біометричні виміри, урожай та його структура та ін. Частину таблиць можна замінити ілюстраціями у вигляді рисунків (графіків, діаграм тощо), не допускаючи дублювання табличного цифрового матеріалу.

Викладення розділу цілком підпорядковується отриманому матеріалу і не підлягає суворій текстовій формалізації.

РОЗДІЛ 4 (ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ). В цьому розділі приводиться економічна та біоенергетична оцінка заходів (варіантів), які вивчались в досліді.

4.1. Економічна оцінка результатів досліджень

Достовірну економічну оцінку результатів дослідження можливо зробити лише в тому випадку, коли затрати на виробництво продукції як в контрольному, так і в дослідному (пропонованому) варіантах розраховані з використанням однакових нормативів, цін і тарифів. Це ж стосується і визначення вартості продукції звичайно, якщо якість продукції, а відповідно й реалізаційні ціни суттєво не відрізняються. Через це фактична собівартість продукції, взята з річних бухгалтерських звітів, не може слугувати відправним пунктом для розрахунку економічної ефективності виробництва продукції в дослідному варіанті.

Для достовірного економічного порівняння варіантів досліду необхідно розрахувати на них технологічні карти з використанням однакових нормативів, цін, тарифів, визначити собівартість одиниці продукції по різних варіантах і лише тоді розрахувати економічну ефективність.

Результати розрахунків різних показників економічної ефективності подають у вигляді таблиці.

 

Таблиця 4.1