Визначити країни, які увійшли до ЄС з 1 травня 2004 Р.

1) Велика Британія 10) Греція 18) Іспанія

2) Португалія 11) Ірландія 19) Кіпр

3) Франція 12) Угорщина 20) Швеція

4) Німеччина 13) Люксембург 21) Мальта

5) Австрія 14) Італія 22) Словенія

6) Бельгія 15) Фінляндія 23) Польща

7) Нідерланди 16) Данія 24) Чехія

8) Словаччина 17) Естонія 25) Латвія

9) Литва

286.На високому рівні в країнах ЄС знаходиться видобуток (установити відповідність):

1) газу

2) вугілля

3) лісна й деревообробна промисловість

а) Франція ж) Греція

б) Португалія з) Німеччина

в) Велика Британія и) Швеція

г) Нідерланди к) Фінляндія

д) Іспанія л) Польща

е) Австрія м) Чехія

287.Згідно рейтингу журналу "Fortune" серед 500 найбільших (по валовому доходу) корпорацій світу приблизно ----компаній з країн-членів ЄС:

1) 50

2) 230

3) 150

4) 100

5) 130

6) 280

 

288. "План Маршалла" був пов'язаний з:

1) здійсненням міжнародного контролю над ключовими галузями воєнноїпромисловості країн ЄС

2) передачею керівництва вуглевидобуванням Франції та Німеччини наднаціональному органу

3) створенням Європейського співтовариства з ядерної енергетики

4) економічною допомогою США західноєвропейським країнам

Його почали виконувати в:

1) 1951 р. 3) з 1948 до 1951 рр.

2) 1957 р. 4) 1967 р.

289.Організація європейського економічного співробітництва була створена:

1) для регулювання допомоги США західноєвропейським країнам

2) з метою упорядкувати науково-технічне і промислове співробітництво західноєвропейських країн

3) з метою політичного об'єднання країн

Це відбулося в:

1) 1945 р. 3) 1951 р.

2) 1948 р. 4) 1967 р.

Унаслідок цього, ця організація трансформувалася в:

1) ЄЕС 4) Бенілюкс

2) ЄРАТОМ 5) ЄОВС

3) ОЕСР

 

 

290.Установити послідовність розвитку інтеграційних процесів згідно із задумами організаторів Європейського економічного співробітництва (ЄЕС):

1) політичний союз

2) митний союз

3) економічний і валютний союз

4) єдиний (спільний) ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили

291.Визначити нижчі форми взаємодії країн в процесі інтеграції:

1) митний союз

2) валютний союз

3) економічний союз

4) зона вільної торгівлі

5) спільний ринок

292.Митний союз західноєвропейських країн був остаточно створений:

1) до середини 70-х рр.

2) до кінця 60-х рр.

3) на початок 80-х рр.

Визначити його основні елементи:

4) скасування митних податків у взаємній торгівлі

5) зняття кількісних обмежень у взаємній торгівлі

6) єдина система оподаткування

7) введення кодексу доброзичливої конкуренції

8) введення єдиного митного тарифу по відношенню до третіх країн

9) надання режиму найбільшого сприяння в зовнішній торгівлі

10) проведення єдиної зовнішньоторговельної політики

 

 

293.Формування Митного союзу західноєвропейських країн призвело до:

1) скорочення їх торгівлі з третіми країнами

2) швидкому зростанню їх взаємної торгівлі

3) зростанню їх торгівлі з третіми країнами

4) сповільнення зростання їх взаємної торгівлі

5) встановленню торговельних бар’єрів у зовнішній торгівлі з третімикраїнами

 

 

294.Визначити основні елементи й час початку 1) першого й 2) другого етапів інтеграції західноєвропейських країн:

1) створення митного союзу

2) валютна інтеграція

3) єдина зовнішньоторговельна політика

4) єдина сільськогосподарська політика

5) створення європейської валютної системи

6) спільна політика з розвитку відсталих і депресивних регіонів

7) надання кредитної допомоги урядам країн-учасниць, які відчувають фінансові труднощі при підтримці валютного курсу

8) спільні науково-технічні програми

9) підтримка змін валютного курсу в певних межах (за принципом "валютної змії")

10) єдині соціально-економічні програми

11) проведення країнами співтовариства від свого імені переговорів ізаключення угод з питань торгово-економічного, промислового й науково-технічного співробітництва

12) введення спеціальної європейської валютно-розрахункової одиниці – ЕКЮ

13) запровадження політичного об'єднання країн конфедеративного типу

А. кінець 60-х рр. Г. початок 90-х рр.

Б. початок 70-х рр. Д. початок 60-х рр.

В. кінець 70-х рр. Е. початок 80-х рр.

295.Чим реально забезпечена валютно-розрахункова одиниця країн ЄС?:

1) їх природними ресурсами

2) відрахуваннями країн від національних доларових запасів

3) національними валютами країн ЄС

4) запасами коштовних каменів країн ЄС

5) продовольчими запасами країн-учасниць ЄС

296.Визначити основні фактори, які покладені в основу динамічності економічного розвитку Японії:

1) високі темпи зростання продуктивності праці

2) багаті запаси корисних копалин

3) високий рівень технічного оснащення виробництва

4) сприятливі для розвитку економіки кліматичні умови

5) раціональна організація виробництва й управління

6) високий рівень інтенсивності праці

7) високі темпи і норма накопичення капіталу

8) підтримка національного бізнесу збоку держави

9) приток іноземних інвестицій

10) низькі витрати на оборону

11) цілеспрямована зовнішньоекономічна політика держави

12) технологічна допомога збоку держав, які мають високі технології

13) перекачування ресурсів з колоній

 

 

297.В основі розвитку японської економіки є:

1) комплекс галузей важкої і хімічної промисловості

2) обробні й складальні виробництва

3) сфера послуг

4) диверсифіковане дрібносерійне виробництво

298.З 500 найбільших компаній світу японських компаній приблизно:

1) 80

2) 150

3) 20

4) 50

5) 200

6) 100

299.У розвитку діяльності японського бізнесу традиційно активну роль відіграє:

1) іноземний капітал

2) приватний японський капітал

3) держава

4) міжнародні фінансові структури

300.Як впливає перенесення ділової активності японських бізнесменів за кордон на ситуацію в економіці Японії?:

1) відбувається зниження технологічного рівня японських виробництв

2) відбувається зростання безробіття в країні

3) стимулюється приплив іноземного капіталу в японську економіку

4) відбувається зниження народжуваності населення

301.Економічні реформи, що започаткували перетворення економіки КНР в змішану централізовану, планову й політизовану з ринковою, і які викликали економічне зростання в країні, почалися в:

1) 1985 р.

2) 1979 р.

3) 1991 р.

4) 1960 р.

5) 1996 р.

6) 1989 р.

302.Сьогодні в КНР проживає:

1) 1,5 млрд. чол..

2) 1,25 млрд. чол.

3) 0,5 млрд. чол.

4) 2 млрд. чол.

 

 

303.На протязі періоду реформ темпи китайської економіки залишалися досить високими й складали (% на рік):

1) 1-2 %

2) 3-5 %

3) 9-11 %

4) 12-15 %

5) 6-8 %

6) 15-20 %

304.За обсягом прямих іноземних інвестицій КНР посідає------місце у світі:

1) 10-е

2) 20-е

3) 2-е

4) 15-е

5) 6-е

6) 8-е

305.Основу паливно-енергетичної бази КНР складає:

1) нафта

2) газ

3) вугілля

4) гідроенергія

5) уран

Визначити основні елементи економічної політики КНР

1) обмеження приросту кредитної маси

2) контроль за станом грошового обігу

3) контроль за грошовою емісією

4) контроль за виконанням державного бюджету

5) підтримка позитивного сальдо торговельного й платіжного балансів

6) курс на стабілізацію національної валюти

7) проведення вільної валютної політики

8) регулювання інфляції

Теорія міжнародних відносин

1. До наукових дисциплін, що безпосередньо вивчають міжнародні відносини відносяться:

1) соціологія

2) математика

3) геометрія

4) фізика

5) історія дипломатії

 

 

2. Теорія міжнародних відносин визначається, як:

1) сукупність поглядів на об’єктивну реальність

2) організація діяльності урядових структур

3) сукупність певних зв’язків між державами

4) ґенеза розвитку взаємовідносин між державами

5) міжнародні явища та процеси

 

 

3. Функції теорії міжнародних відносин:

1) виховна

2) синтетична

3) світоглядна

4) інформаційна

5) оглядова

 

 

4. Загальна структура теорії міжнародних відносин включає в себе:

1) відносини

2) конфлікти

3) актори

4) учасники

5) емпіричний компонент

 

 

5. Структура теоретичного дослідження міжнародних відносин включає:

1) методологічний компонент

2) первинний експлананс

3) вторинний експлананс

4) емпіричний компонент

5) праксеологічний або кібернетичний компонент

 

6. Серед наук, які найтісніше пов’язані з теорією міжнародних відносин виділяються:

1) політична соціологія

2) психологія

3) кібернетика

4) астрологія

5) філософія і історія

 

7. Предметна структура теорії міжнародних відносин включає:

1) теорію відносності

2) теорію вірогідності

3) теорію стабільності

4) теорію кола

5) загальну теорію

 

8. До методів теорії міжнародних відносин відносяться:

1) екстраполяції

2) загальнонаукові

3) соціологічні

4) політологічні

5) філософські

 

9. До основних категорій теорії міжнародних відносин відносяться:

1) аналіз

2) синтез

3) парадигма

4) індукція

5) дедукція

 

 

10. Теоретичний рівень дослідження теорії міжнародних відносин включає:

1) зовнішню політику

2) економічну політику

3) демографічну політику

4) соціальну політику

5) дедукцію

 

 

11. Методологія дослідження теорії міжнародних відносин є:

1) методи

2) принципи

3) функції

4) сукупність методів

5) аналіз

 

 

12. Методологія теорії міжнародних відносин ґрунтується на:

1) гіпотетичному підході

2) системному підході

3) узагальнення результатів

4) вдосконалення структури

5) вивчені основ

 

 

13.Інвент - аналіз це:

1) метод опрацювання публічної інформації

2) сукупність стадій дослідження

3) дослідження генези розвитку

4) узагальнення готових результатів

5) порівняння доктрин

 

14. Контент - аналіз це:

1) група прийомів і способів дослідження

2) суб’єктивна фіксація реальності

3) вивчення явищ і процесів через їх поділ

4) найпростіші прийоми і способи дослідження

5) сукупність стадій дослідження офіційних інформаційних матеріалів

 

15. Метод індикаторів теорії міжнародних відносин визначає:

1) кількісну сторону масових суспільних явищ

2) поняття та категорії

3) дефілює проблему

4) найважливіші параметри поведінки акторів

5) проведення аналітичної роботи

 

16. Найважливіші особливості міжнародних відносин:

1) монізм

2) синтез

3) аналіз

4) узагальнення

5) поліцентризм

 

17. Суб’єкт міжнародного права є:

1) самостійне утворення (держава)

2) політична партія

3) громадський рух

4) профспілки

5) творчі колективи

 

18. Суб’єкт міжнародних відносин:

1) народний рух

2) релігійна організація

3) певна суспільна одиниця, що є джерелом активної діяльності

4) актор

5) корпорації

 

19. Економічна та політична детермінованість міжнародних відносин розуміється як:

1) поліархізм

2) поліцентризм

3) сталий взаємозв’язок та взаємообумовленість

4) залежність від стосунків, що склалися в певних сферах

5) марксизм

 

 

20. Основні підходи щодо визначення інтересів учасників міжнародних відносин:

1) марксистський

2) діалектичний

3) філософський

4) об’єктивістський

5) традиційний

 

 

21.За типом учасників міжнародних відносин інтереси поділяються на:

1) короткотермінові

2) довготермінові

3) національні

4) політичні

5) громадські

 

 

22. За критерієм значимості інтереси поділяються на:

1) особисті

2) універсальні

3) групові

4) наднаціональні

5) стратегічні

 

23.За функціональним змістом інтереси поділяються на:

1) соціальні

2) аутодентичні

3) воєнні

4) абсолютні

5) демократичні

 

24. Основні суперечки концепцій та наукових шкіл стосовно теорії міжнародних відносин полягають у:

1) визначенні дати зародження

2) тлумаченні найважливіших категорій

3) визначенні функцій

4) розподілі напрямів дослідження

5) узагальнені результатів дослідження

 

25. Основними представниками школи ідеалізму в міжнародних відносинах є:

1) Платон, Аристотель

2) Маркс

3) Ленін

4) Фукідід

5) Троїцький

 

26. Родоначальником політичного реалізму в міжнародних відносинах слід вважати:

1) Т. Аквінського

2) Х. Грація

3) Фукідіда

4) Полібія

5) Н. Макіавеллі

 

27. До моделей міжнародних систем запропонованих М. Каплан відносяться:

1) аграрна

2) індустріальна

3) біполярна система нестабільних блоків

4) монохроматична

5) поліархічна

 

28. Дж. Моделскі виділяє такі типи міжнародних систем:

1) аграрна

2) повної поліферації

3) універсальна

4) ієрархічна

5) біполярна

 

 

29. Норвезький вчений Й. Гальтунг окреслив такі типи міжнародних систем:

1) рефракційну

2) індустріальну

3) призматичну

4) периферійну

5) монохроматичну

 

 

30. Теорії зв’язку в міжнародних відносинах побудовані на тому, що:

1) будь-який учасник міжнародних відносин є системою

2) усі дії відбуваються в залежності від внутрішнього розвитку

3) відбувається взаємне проникнення систем

4) очікується ймовірність катастрофи системи

5) трансформується внутрішня система

 

 

31. До сучасних теорій міжнародного середовища відносяться:

1) теорія геополітики

2) теорія географічного детермінізму

3) теорія геостратегії

4) теорія неомарксизму

5) теорія лібералізму

 

 

32. До цивілізаційних теорій міжнародних відносин відносяться:

1) позитивізм

2) марксизм

3) неомарксизм

4) соціалізм

5) східнослов’янська

 

 

33. Основний тип зовнішньої політики на думку Й. Беллерса визначається як:

1) місіонерська

2) пасивна

3) активна

4) креативна

5) корисна

 

 

34. Типи політичної адаптації до стану міжнародного середовища на думку Я. Петрусь є:

1) пасивний

2) тоталітарний

3) авторитарний

4) регіональний

5) субрегіональний

 

 

35. Типи зовнішньої політики держави на думку Дж. Розенау є:

1) поліцентричний

2) демократичний

3) консервативний

4) тоталітарний

5) ліберальний

 

 

36. Спеціальні місії у міжнародних відносинах є:

1)основою сучасних двосторонніх міждержавних відносин

2) формою дипломатичної діяльності

3) процесом проведення переговорів

4) узгодженням інтересів

5)короткотривалими ситуаційними виїздами дипломатичних працівників

 

 

37. У міждержавних військових відносинах виокремлюються:

1) поліархічні

2) партнерські

3) ліберальні

4) архаїчні

5) структуровані

 

 

38. До основних форм міжнародних відносин належать:

1) номінальні

2) багатогранні

3) односторонні

4) вибіркові

5) двосторонні (білатеральні)

 

 

39. Представниками расово - антропологічних теорій у міжнародних відносинах є:

1) Ж. де. Гобіно

2) К. Маркс

3) Ф. Енгельс

4) Т. Мор

5) В.І. Ленін

 

 

40. Міжнародна система характеризується такими особливостями:

1) поліархізмом

2) функціональною цілісністю

3) періодичністю

4) спадкоємністю

5) авторитаризмом

 

 

41. Ієрархія міжнародних систем в концепції А. Органські є такою:

1) несамостійні та незалежні території

2) біполярні

3) однополярні

4) багаторівневі

5) моно полярні

 

 

42. Типи міжнародних систем на думку Е. Чемпелема є:

1) однопартійна

2) багатопартійна

3) компартійна

4) елітарна

5) функціональна

 

 

43. До першої міжнародної організації, що виконувала функції багатостороннього представництва інтересів держав відноситься:

1) Ліга Арабських держав

2) ООН

3) НАТО

4) МАГАТЕ

5) Ліга Націй

 

44. Міжнародні конференції, як форма дипломатичної діяльності в системі міжнародних відносин проводяться з:

1) 1919 р.

2) 1815 р.

3) 1922 р.

4) 1945 р.

5) 1991 р.

 

 

45. Постійні представництва, як форма міжнародних відносин функціонують з:

1) 1563 р.

2) 1663 р.

3) 1941 р.

4) 1463 р.

5) 1464 р.

 

 

46. Визначальним поняттям міжнародних економічних відносин є:

1) лібералізм

2) опортунізм

3) міжнародний поділ праці

4) протекціонізм

5) домінантність

 

 

47. Основні типи національних політичних еліт, щодо зовнішніх культурних впливів на думку Я. Петрусь є:

1) космополітична

2) архаїчна

3) ділова

4) консервативна

5) прогресивна

 

 

48. Основними різновидами інформації в міжнародних відносинах є:

1) ліберальна

2) активна

3) спеціалізована

4) автаркічна

5) соціальна

 

 

49. Державну політику у світовому інформаційному просторі можна охарактеризувати як:

1) спеціалізовану

2) масову

3) ліберальну

4)секретну

5) популістську

 

 

50. До основних принципів теорії міжнародних відносин належать:

1) колективізм

2) нормативізм

3) ідеалізм

4) єдність

5) інформованість

 

 

51. Зміст теорії балансу сил у міжнародних відносинах за вченням політичного реалізму зводиться до такого:

1)причиною війни є порушення рівноваги сил між державами – противниками

2) соціальна природа людини

3) нерівномірність економічного розвитку

4) внутрішня нестабільність

5) зовнішні чинники

 

 

52. Класична теорія політичного реалізму в міжнародних відносинах ґрунтується на таких твердженнях:

1) позитивного сприйняття світу

2) інтереси держав є об'єктивними і мають суперечливий характер

3) міжнародні відносини – це боротьба за владу

4) наявність конфігурації співвідношення сил

5) наявність раціонального егоїзму

 

 

53. Основними представниками неореалізму в теорії міжнародних відносин є:

1) Дж. Догерті та Р. Пфальцграф

2) К.Маркс і Ф.Енгельс

3) О.Риков та М.Бухарін

4) К. Волц і Р. Гилпін

5) Г.Кісенджер та Р.Арон

 

54. Основні постулати неореалізму щодо міжнародних відносин є такими:

1)держави залишаються найважливішим суб'єктом міжнародних відносин, хоча поряд з ними діють і недержавні актори

2)держави не є головним суб'єктом міжнародних відносин

3)міжнародні організації є головними при прийняті політичних рішень

4) релігійні організації є акторами міжнародних відносин

5) тероризм є суб'єктом міжнародних відносин

 

55. Основними представниками неолібералізму в теорії міжнародних відносин є:

1) Г. Шварценбергер та Едварт Халлет Карр

2) А. Л. Берзна і Х. Вагнер

3) А. Сміт та Д. Рікардо

4) М. Макіавелі та М. Вебер

5) В. Ленін і Й. Сталін

 

 

56. Принципово протилежні розбіжності стосовно розуміння міжнародних відносин між представниками неореалізму та неолібералізму зводяться до позицій:

1)проблеми оцінки наслідків анархічності міжнародних відносин

2) інтересів у міжнародних відносинах

3)економічної та політичної детермінованості міжнародних відносин

4) ролі і місця держави в міжнародних відносинах

5) значення соціальних інституцій у системі міжнародних відносин

 

57. Теоретична новизна біхевіоризму в міжнародних відносинах зводиться до намагання застосувати в дослідженнях принципи:

1) історизму

2) історичного детермінізму

3) партійності

4) емпіризму

5) соціологічності

 

 

58. Система рівноваги сил у міжнародних відносинах характеризується:

1) намаганням збільшити свої релятивні можливості

2) відсутністю загальної конфронтації

3) дотримання нейтралітету

4) сприянням зменшенню напруженості

5) прагненням збільшити кількість учасників

 

59. Основоположником загальної теорії систем слід вважати:

1) П. Циганкова

2) Є. Каменського

3) Людвіга фон Берталанфі

4) А. Рапопорта

5) М. Каплан

 

 

60. До основних представників факторних теорій (теорії поля) відносяться вчені:

1) Куінсі Райт та Р. Руммель

2) Р. Том і Дж. Крол

3) Г. Кісенджер та А. Раппопорт

4) Г. Гофман і Е. Кант

5) К. Маркс та Ф. Енгельс

 

 

61. Теорія поля зводиться до аксіом:

1) міжнародні відносини є географічним полем

2) геополітика є основа міжнародних відносин

3) геостратегія має просторовий вимір

4) простір атрибутів держав є сукупністю суспільних сил, що визначають міжнародні відносини

5) міжнародні відносини є суспільною системою

 

 

62. Формування феміністичних концепцій у теорії міжнародних відносинах спричинено чинниками:

1) гендерною політикою

2) інтернаціоналізацією жіночого руху

3) боротьбою жінок за свої права

4) зміною міжнародних концепцій

5) залучення жінок до управління державою

 

 

63. Основні ідеї постмодернізму в теорії міжнародних відносин згідно вчення Дж. Вазкеза:

1) відсутність загального прогресу та еволюції в людській історії

2) розвиток людства на підставі зміни формацій

3) цивілізаційний аспект розвитку людства

4) основа розвитку міжнародних відносин є поділ суспільства на класи

5) постійні суперечності є запорука розвитку в міжнародних відносинах

 

 

64. До основних представників теорії географічного детермінізму слід віднести вчених:

1) Дж. Догерті, Р. Пфальцграфа

2) Р. Джексона, Г. Соренсена

3) д. Зінгера, К. Дойча

4) Р. Роузкранца, К. Волца

5) Г. Бокля, Л. Мечнікова

 

 

65. В історії розвитку цивілізацій Лев Мечніков виділив наступні періоди:

1) первіснообщинний

2) рабовласницький

3) океанічний

4) капіталістичний

5) соціалістичний

 

 

66. Географічний детермінізм у теорії міжнародних відносин став теоретичною основою науки:

1) геополітики

2) міжнародної політики

3) історії дипломатії

4) історії цивілізації

5) соціології

 

67. Хальфрод Маккіндер всю географічну історію людства поділив на епохи:

1) доісторичну

2) рабовласницьку

3) первіснообщинну

4) колумбову

5) посткомуністичну

68. Виходячи з аналізу основних геополітичних концепцій Т. Габісь зводить сутність міжнародних відносин до тверджень:

1) хто править Східною Європою - править Хартлендом

2) зовнішня політика завжди спрямована на нові сфери впливу, територіальні надбання, тощо

3) простір держави зростає разом з її розвитком

4) хто править Хартлендом - править Світовим океаном

4) хто править Світовим океаном - править світом

 

 

69. До основних представників марксистської школи в міжнародних відносинах відносяться:

1) М. Бердяєв, Т. Мор

2) Т. Кампанела, Ш. Фурьє

3) А. Сміт, Д. Рікардо

4) К. Маркс, Ф. Енгельс

5) К. Каутський, М. Бухарін

 

 

70. В. Ленін характеризуючи імперіалізм, як вищу стадію капіталізму, визначив його економічні ознаки:

1) високий професіоналізм менеджерів

2) високий рівень виробництва

3)концентрація виробництва і капіталу відбувається в межах діяльності монополій

4) значна соціальна захищеність робітників

5) повна економічна свобода

 

 

71. Неомарксизм, як наукова теорія виник у:

1) 50-х р. ХХ ст.

2) 60-х р. ХХ ст.

3) 70-х р. ХХ ст.

4) 80-х р. ХХ ст.

5) 90-х р. ХХ ст.

 

 

72. Родоначальником теорії неомарксизму слід вважати:

1) І. Валлерстайна

2) Р. Кокса

3) А. Франка

4) С. Аміна

5) Р. Пребишева

 

 

73. Один із головних представників неомарксизму І.Валлерстайн у сучасній міжнародній системі виділив сегменти:

1) семіпериферію

2) поле

3) географічний детермінізм

4) незалежність

5) суверенність

 

 

74. Представник класичного марксизму С. Амін, у сучасному глобалізованому суспільстві виділяє монополії:

1) інформаційну

2) воєнну

3) технологічну

4) релігійну

5) володіння ядерною зброєю

 

 

75. До наукових представників цивілізаційних теорій відносяться:

1) Самуель Хантингтон

2) Р. Кокс

3) А. Грамші

4) Ф. Кордозо

5) І. Валлерстайн

 

 

76. Цивілізаційні теорії досить різноманітні, але спільною рисою для них є:

1) загальні категорії

2) спільні функції

3)пояснення міжнародних відносин через розуміння фундаментальних основ існування та розвитку людського суспільства

4) пояснення міжнародних відносин через поведінку людини

5) спільні методологічні принципи

 

 

77. За думкою більшості дослідників міжнародних відносин міжнародна система характеризується такими особливостями:

1) перментна у своєму розвитку

2)взаємопов’язана елементами певних причинно-наслідкових зв'язків

3) детермінується політикою

4) залежна від внутрішнього розвитку

 

78. Структура міжнародної системи складається з:

1) політики

2) економіки

3) підсистеми учасників

4) соціальної підсистеми

5) екології

 

79. Підсистема учасників міжнародних відносин розглядається як:

1) актори

2) інтереси

3) події

4) елемент міжнародної системи

5) елемент дії в міжнародній системі

 

 

80. Середовище міжнародної системи визначається як:

1) позитивне оточення

2) частина оточення, яке підтримує з нею істотні звязки

3) негативне оточення

4) певний канал впливу

5) певний канал тиску

 

 

81. Межа міжнародної системи розуміється як:

1) аналітична межа поширення системи

2) певна ширина поширення

3) заборонена межа

4) певна межа обмеження

5) як певний канал донесення інформації

 

 

82. Зовнішня політика України визначається як:

1) офіційна діяльність міжнародних акторів

2) співідносини з іншими державами

3)діяльність держави та інших офіційних субєктів міжнародного спілкування

4) офіційна діяльність урядових структур

5) офіційна діяльність суспільних структур

 

 

83. У структурі національних інтересів України виділяються:

1) колективні

2) групові

3) стратегічні

4) постійні

5) класові

 

 

84. До постійних національних інтересів України відносяться:

1) визначення планів міжнародного співробітництва

2)узагальнення основних напрямів міжнародної політики

3) збереження стабільності і злагоди в суспільстві

4) опрацювання плану економічного розвитку

5) оптимізація соціальної політики

 

85. Типологія міжнародних систем на думку Едуарда Чемпелема це:

1) іперіальна

2) тоталітарна

3) соціальна

4) аторитарна

5) фашиська

 

 

86. Монополярна міжнародна система характеризується:

1) монополією влади

2) наявністю однієї партії

3) відсутністю демократії

4) концентрацією економіки

5) наявністю однієї наддержави

 

87. Проста монополярна система характеризується:

1) жорстокою субординацією згори

2) відносинами наддержава - залежні (слабкі) держави

3) залежністю від внутрішніх факторів

4) залежністю від зовнішніх факторів

 

 

88. Структуризована монополярна система характеризується;

1) політичною домінантою

2) наявністю сильних регіональних центрів

3) відсутністю економічної детермінації

4) однопартійністю

5) багатопартійністю

 

 

89. Біполярна міжнародна система це:

1) наявність однієї могутньої держави

2) наявність ядерної зброї

3) наявність двох наддержав

4) відсутність демократії

5) наявність демократичних інститутів

 

 

90. Мультиполярна система це:

1)наявність декількох наддержав, могутність яких порівняно однакова

2) наявність однопартійної системи

3) наявність багатопартійної системи

4) розвиненим громадянським суспільством

5) розвиненими соціальними інститутами

 

 

91. Міжнародні системи можуть існувати в таких становищах:

1) стабільному

2) нестабільному

3) хиткому

4) перманентному

5) турбулентному

 

92. Поняття міжнародного конфлікту визначається як:

1) ситуація активної чи пасивної боротьби двох учасників міжнародних відносин за можливість реалізувати свої життєво важливі інтереси

2) поведінка спрямована на знищення планів, намірів різних сторін

3) ворожі дії спрямовані проти іншої сторони

4) спроби силою добитися певних результатів

5) взаємосуперечні чи несумісні інтереси

 

 

93. Типологія міжнародних конфліктів на думку Й. Гальтунгома – це:

1) соціальна

2) індивідуальна

3) горизонтальна (симетрична)

4) колективна

5) міжсистемна

 

 

94. Типологія міжнародних конфліктів на думку А. Рапопортома – це:

1) вертикальна

2) гостра

3) суперечлива

4) дебатована

5) економічна

 

 

95. Політичні міжнародні конфлікти визначаються характеристикою:

1) масові

2) одиничні

3) озброєні

4) насильницькі

5) протиставлення держав щодо розподілу влади

 

96. Економічні міжнародні конфлікти традиційно виникають із-за таких причин:

1) розподілу власності між державами

2) конкуренції на ринках збуту готової продукції

3) розподілу сфер політичного впливу

4) суперечок між виробниками

5) ідеологічними суперечками

 

 

97. Причини виникнення міжнародних ідеологічних конфліктів пояснюються:

1) розподілом сфер соціального впливу

2) неузгодженістю політичних програм

3) несумісністю домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство та світ

4) контролем за сировинними ресурсами

5) відсутністю світового економічного порядку

 

 

98. За засобами міжнародні конфлікти поділяють на:

1) релігійні

2) збройні

3) економічні

4) соціальні

5) ідеологічні

 

 

99. За географічними масштабами міжнародні конфлікти поділяють на:

1) місцеві

2) урядові

3) регіональні

4) перманентні

5) партійні

 

 

100. За складом конфліктуючих сторін міжнародні конфлікти поділяють на:

1) коаліційні

2) масові

3) одиничні

4) озброєні

5) неозброєні

 

 

101. Основні варіанти розвитку конфлікту:

1) модульний

2) прогресуючий

3) мобільний

4) класичний (конфронтаційний)

5) регресуючий

 

 

102. Міжнародне посередництво при розв'язані міжнародних конфліктів полягає в тому, що:

1)третя сторона вступає у взаємовідносини між потенційними противниками

2) у діалог вступають парламентарі

3) активізується дипломатична служба

4) проводяться масові акції протесту

5) блокуються міжнародні переговори

 

 

103. Превентивна дипломатія при розв’язані міжнародних конфліктів є:

1) упереджені дії конфліктуючих сторін

2) попередження про можливі наслідки конфлікту

3) активізація дипломатичних стосунків

4) поява нових акторів міжнародних відносин

5) конкретизація міжнародного посередництва, що має випереджувальний характер

104. Ідеологія в міжнародних відносинах розуміється як:

1) розповсюджена в суспільстві сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних і інших поглядів держав

2) сукупність поглядів на стан та розвиток держав та державних інституцій

3) позиція держави на міжнародній арені

4) узагальнені думки офіційних представників держави відносно міжнародних стосунків

5) сукупність ідей сприйняття зовнішнього світу

 

 

105. З оглядом на географічні масштаби та об’єднавчі процеси міжнародне співробітництво поділяється на:

1) багатогранне

2) широкомасштабне

3) глобальне

4) політичне

5) економічне

 

 

106. До основних теоретичних шкіл, що відносяться до аналізу та дослідження міжнародного співробітництва слід віднести:

1) біхевіоризм

2) марксизм

3) неомарксизм

4) федералізм

5) ідеалізм

 

107. До основних принципів функціонування міжнародного співробітництва слід віднести:

1) принцип незастосування сили

2) партійний принцип

3) принцип економічного домінування

4) принцип екологічної безпеки

5) принцип солідарності та субсидіарності

 

 

108. Форми міжнародної співпраці:

1) політична

2) ідеологічна

3) багатостороння

4) економічна

5) соціальна

 

 

109. Після закінчення Другої світової війни пріоритет в інтеграційних процесах віддавався насамперед:

1) політичній інтеграції

2) європейській федерації

3) усуненню погрози зі Сходу

4) дослідженню комуністичної небезпеки

5) аналізу економічного співробітництва

 

 

110. До основних теоретичних напрямів регіональної інтеграції слід віднести:

1) функціоналізм

2) ідеалізм

3) посткомунізм

4) лібералізм

5) соціал-демократію

 

 

111. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах це:

1) вивчення та аналіз інформації

2) синтетична дисципліна, що систематизує дії законів інформації

3) узагальнення інформаційних показників

4) методологія інформаційної діяльності

5) символічна сукупність новин

 

 

112. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах у праксеологічному визначені це:

1) специфічна інтелектуальна праця людини щодо отримання, сприйняття та аналізу інформації

2) поширення інформаційних потоків

3) розширення інформаційного простору

4) удосконалення інформаційного суспільства

 

 

113. Інформація в міжнародних відносинах визначається як:

1) знак

2) символ

3) потік цифр