Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів

 

При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів встановлюють коефіцієнт захворюваності, летальності, а також величини економічного збитку, що спричиняють хвороби і витрати на ветеринарні заходи.

1. Коефіцієнт можливої захворюваності (К_з1) в неблагополучному стаді і районі (К_з2) визначають шляхом ділення числа захворілих тварин відповідно на поголів’я неблагополучних стад господарства чи району:

 

К_з1 = М_зг: М_сг;

К_з2 = М_зр: М_ср,

де М_зг – число захворілих тварин в окремому господасртві, гол.;

М_сг – загальне поголів’я сприйнятливих тварин в окремому господарстві, гол.;

М_зр – число захворілих тварин в районі, гол.;

М_ср - загальне поголів’я сприйнятливих тварин в районі, гол.

2. Коефіцієнт летальності (К_л) встановлюють діленням числа загиблих тварин на число захворілих:

 

К_л = М: М_з,

де М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

М_з – число захворілих тварин, гол.

 

Питому величину економічного збитку, спричиненого захворюванням, на одну захворілу тварину (К_зб), визначають розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на число захворілих тварин:

 

К_зб = З: М_з,

де З – загальна сума економічного збитку, грн.;

М_з – число захворілих тварин, гол.

 

3. Додаткову вартість (Д_в), одержану додатково за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів профілактики хвороб тварин, їх лікування визначають за формулою:

 

Д_в = (В_рн – В_рт) · О_р,

де В_рн і В_рт – вартість виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами відповідно при застосуванні традиційних (базових) і нових (більш ефективних) засобів, в розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи), грн.;

О_р – число оброблених тварин новими засобами (обсяг роботи), гол. (м²).

 

4. Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (П_з1), визначають за формулою:

 

П_з1 = М_сг · К_з1 · К_зб – З,

де М_сг – загальне поголів’я сприйнятливих до хвороби тварин, гол.;

К_з1 – коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах (додаток 6);

К_зб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

 

5. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів (П_з2), визначають за формулою:

 

П_з2 = М_л · К_л · Ж · Ц – З,

де М_л – кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л – коефіцієнт летальності;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

 

6. Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин в районі (П_з3), визначають за формулою:

 

П_з3 = (М_ср · К_з2 – М_зр) · К_зб,

де М_ср – кількість сприйнятливих до хвороби тварин в районі, гол.;

К_з2 – коефіцієнт можливого захворювання тварин в районі;

М_зр – кількість захворілих тварин в районі, гол.;

К_зб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.

 

7. Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (П_з4), визначають за формулою:

 

П_з4 = М_п · Ц – В_ф,

де М_п – кількість прооперованих тварин, гол.;

Ц – середня вартість тварин (балансова або за закупівельними цінами), грн.;

В_ф – можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперованих тварин, грн.

 

8. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Е_е), визначають за формулою:

 

Е_е = П_з – В_в,

де П_з – попереджений економічний збиток, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.

 

9. Економічний ефект від проведення профілактичних оздоровчих заходів і лікувальних заходів на одну гривню витрат (Е_грн), визначають за формулою:

 

Е_грн = Е_е: В_в,

де Е_е – загальний економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.

ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

В цьому розділі повинні відображатись питання техніки безпеки на виробництві, які запобігають зараженню працівників ферм антропозоонозними хворобами, їх травматизації машинами і механізмами, а також тваринами в період дослідження і надання лікувальної допомоги.

Розділ “Охорона праці” обсягом 2 – 5 сторінок складається з таких підрозділів:

Аналіз стану охорони праці у господарстві чи об’єкті ветеринарної медицини

1. Керівництво роботою з охорони праці. Робота з охорони праці, яка виконується лікарем ветеринарної медицини.

2. Дотримання трудового законодавства.

3. Колективні договори та їх значення в забезпеченні безпечних умов праці.

4. Контроль служби охорони праці.

5. Відповідальність за дотримання правил техніки безпеки по господарству, підрозділу, дільниці, лікарні та інших виробничих об’єктах.

6. Організація навчання з охорони праці у господарстві.

7. Планування заходів з охорони праці.

8. Фінансування заходів з охорони праці у господарстві.

9. Аналіз виробничого травматизму (причини, кількість днів втрати працездатності).

10. Проходження працюючими медичних оглядів.

 

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

1. Санітарний стан території ферми та її упорядкування (санітарно-захисна зона, стан під’їздних шляхів, ступінь озеленення, огородження небезпечних місць тощо).

2. Стан мікроклімату тваринницьких приміщень. Рівень загазованості. Наявність природної або штучної вентиляції.

3. Рівень освітлення тваринницьких приміщень.

4. Наявність побутових приміщень.

5. Ступінь механізації і автоматизації трудомістких процесів.

6. Техніка безпеки при обслуговуванні тварин, уражених антропозоонозами.

7. Забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.

 

Пожежна безпека

1. Організація пожежної служби в господарстві.

2. Забезпечення первинними та технічними засобами пожежогасіння.

3. Наявність блискавковідводів на фермах, в кормоцехах та ін.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі результатів власних досліджень автором мають бути написані висновки і пропозиції для практики у вигляді коротко сформульованих і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від обсягу досліджень, їх змісту та значення.

Кожна теза висновків повинна містити конкретні дані, отримані в результаті виконання дипломної роботи.

Пропозиції для практики мусять бути змістовними, придатними до впровадження у виробництво в господарстві, групі господарств району чи області.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Оформляється згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

При написанні та оформленні дипломної роботи список використаної літератури повинен бути складений за певними правилами:

- на перше місце вносять Закони, Постанови і рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, а також Державної ветеринарної та фітосанітарної служби;

- як правило, спочатку вказують прізвище автора або авторів опрацьованого джерела, повну назву статті, книги чи збірника, місце видання і видавництво, рік видання, та кількість сторінок;

- всі опрацьовані джерела розташовують в алфавітному порядку;

- якщо видання надруковане під чиєюсь редакцією або великою групою авторів, то при його написанні на перше місце виносять назву видання, а далі через косу лінію вказують прізвище з ініціалами його авторів чи редактора;

- якщо видання включає велику групу авторів, то достатньо вказати прізвища і ініціали перших трьох, а далі позначити “та ін.”;

- у випадку використання цілого видання вказується загальна кількість сторінок (- 249с.), і якщо опрацьовані певні сторінки, (- С. 27 - 32).

При написанні джерела використовуються такі розділові знаки: коса риска, дві косі риски, двокрапка, кома, тире, крапка.

Приклади оформлення бібліографічного списку використаних джерел літератури подано у додатку 9.

 

ДОДАТКИ

В цей розділ вносять додаткові таблиці і схеми, акти спостережень за станом тварин, дані ТПД, протоколи патологоанатомічного розтину трупів, експертизи лабораторних досліджень кормів, вмісту рубця, крові, сечі, калу, молозива, молока та інших біосубстратів. В додатки включають настанови до застосування нових фармакологічних препаратів, специфічних сироваток і вакцин, подають інструкції до апаратури і приладів, опис алгоритмів і програм, завдань, що вирішувались на ЕОМ, та інші матеріали, які дозволяють глибше розкрити тему дипломної роботи і документально підтвердити проведення досліджень у господарстві, лабораторіях та інших установах.

Всі документи нумерують (Додаток 1, 2, 3 …) і на них обов’язково роблять відповідні посилання в тексті дипломної роботи.

Додатки повинні мати загальну з дипломною роботою наскрізну нумерацію сторінок.

 

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ

Дипломна робота за змістом та оформленням повинна відповідати вище викладеним вимогам і представлятися в деканат за 10 днів до захисту.

Перед друкуванням рукопис дипломної роботи необхідно добре відредагувати з виправленням виявлених помилок.

Підготовлена до здачі в ДЕК дипломна робота має бути акуратно оформлена, переплетена, підписана автором, науковим керівником, консультантами та завідувачем кафедри.

Згідно з положенням про Державні екзамени у вищих навчальних закладах, разом з дипломною роботою студент подає в ДЕК такі документи:

1. Відгук наукового керівника дипломної роботи.

2. Висновок завідувача кафедри про відповідність виконаної дипломної роботи навчальним вимогам і допуск студента до захисту дипломної роботи перед ДЕК, після попереднього розгляду і обговорення роботи на засіданні кафедри.

3. 3. Рецензію викладача з іншої кафедри факультету.

Рецензенти обов’язково вказують на позитивні і негативні сторони роботи, а також можливість впровадження у виробництво найбільш цінних розробок.

Одночасно з оформленням дипломної роботи студенти, готуючись до захисту, складають тези доповідей, в яких викладають основний зміст роботи, готують 2 – 3 таблиці з результатами основних досліджень, графіки, діаграми, фотографії, схеми та інші пояснювальні матеріали, використовуючи кодопроектор, мультимедійну установку.

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ

Дипломник повинен представити послідовну і продуману доповідь з використанням літературних підтверджень та відповідно підібраного ілюстративного матеріалу і вміти дати аргументовану відповідь на питання голови і членів ДЕК.

 

Захист проводиться за такою схемою:

1. Представлення дипломника секретарем ДЕК.

2. Доповідь дипломника.

3. Відповіді дипломника на запитання голови і членів ДЕК та рецензентів.

4. Виступ наукового керівника дипломної роботи.

5. Заключний виступ дипломника.

 

Дипломнику відводиться 10 хвилин для доповіді, яка повинна містити основні результати роботи та представляти інтерес в науковому і практичному відношенні. В процесі доповіді необхідно максимально використовувати ілюстративний матеріал, менше звертаючись до тексту.

Запитання голови і членів ДЕК можуть стосуватись не тільки дипломної роботи, а і суміжних з вивченим питанням дисциплін. Крім того, дипломник повинен дати вичерпну відповідь на зауваження рецензентів.

Керівник дипломної роботи в своєму виступі дає аналіз підготовки і виконання роботи з одночасною характеристикою дипломника, як майбутнього спеціаліста ветеринарної медицини.

В заключному виступі дипломнику надається можливість висловити вдячність присутнім і всім тим, хто допомагав йому в організації, виконанні та оформленні дипломної роботи.

 

Додаток 2

ТЕМАТИКИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ