З внутрішньолікарняними інфекціями

Міністерство охорони здоров’я СРСР

Наказ №720 від 31.07.1978 р.

(Наказ вважати чинним на території України

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я

України N 229 від 16.09.99)

Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби

З внутрішньолікарняними інфекціями

З метою подальшого покращення медичної допомоги хворим з гнійними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями:

I. ЗАТВЕРДЖУЮ:

1. Інструкцію з організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 1);

2. Інструкцію з бактеріологічному контролю комплексу санітарно-гігієнічних заходів в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 2);

3.Інструкцію з бактеріологічного обстеження на виявлення носіїв патогенного стафілокока і проведення санації (додаток № 3);

4.Інструкцію з очищення (миття) та знезараження апаратів інгаляційного наркозу та штучної вентиляції легень (додаток № 4).

Міністр Б. В. Петровський

Додаток № 1

до наказу МОЗ СРСР

від 31 липня 1978 № 720

ІНСТРУКЦІЯ

З організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії)

Загальні положення

1.1. Інструкція призначена для персоналу лікувально-профілактичних установ (відділень хірургічного профілю, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії), а також для працівників санітарно-епідеміологічних станцій, які організовують і контролюють проведення заходів щодо неспецифічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

1.2. Внутрішньолікарняні інфекції - це інфекційні захворювання, отримані хворими в лікувальних установах.

1.3. Сучасні внутрішньолікарняні інфекції в хірургічних клініках викликаються різними мікроорганізмами і клінічно проявляються в основному синдромом нагноєнь і септичних уражень.

1.4. Найчастіше серед збудників внутрішньолікарняних інфекцій резистентними до антибіотиків є штами золотистого стафілокока, синьогнійної палички, протею, кишкової палички, клебсієл, серрацій, грибів кандида, а також різні асоціації зазначених мікробів.

1.5.Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій у хірургічних стаціонарах є хворі гострими і хронічними формами гнійно-септичних захворювань і безсимптомні носії патогенних мікроорганізмів серед хворих та персоналу.

1.6. Залежно від локалізації збудника, виділення його з організму хворого або носія відбувається через різні органи і тканини (дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатевий тракт та ін.)

1.7. Поширення збудників внутрішньолікарняних інфекцій відбуваються двома шляхами: повітряно-крапельним і контрактним. Основними чинниками передачі є повітря, руки, численні об'єкти зовнішнього середовища (білизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура і т. д.).

1.8. Для профілактики і боротьби з післяопераційними гнійними ускладненнями організовують та проводять комплекс санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерел інфекції, перерву шляхів передачі. Комплекс включає: своєчасне виявлення та ізоляцію в спеціальні відділення (секції), палати хворих, у яких післяопераційний період ускладнився гнійно-септичними захворюваннями; своєчасне виявлення носіїв патогенного стафілокока і їх санацію; застосування високоефективних методів знезараження рук медичного персоналу та шкіри операційного поля; організацію централізованої стерилізації білизни, перев'язувального матеріалу, інструментів, шприців; використання методів та засобів дезінфекції для обробки різних об'єктів зовнішнього середовища (постільні речі, м'який інвентар, одяг, взуття, посуд і т. д.), що мають епідеміологічне значення в механізмі передачі внутрішньолікарняних інфекцій.

1.9. Відповідальність за проведення комплексу заходів щодо боротьби з післяопераційними ускладненнями покладається на головного лікаря та завідуючих відділеннями хірургічного профілю лікувально-профілактичних установ.

1.10. Завідувачі відділеннями разом зі старшими сестрами відділень організовують і контролюють виконання цієї Інструкції.

1.11. Старша сестра відділення проводить інструктаж середнього та молодшого медичного персоналу з виконання комплексу протиепідеміологічних заходів.

1.12. Кожен співробітник, що поступає на роботу у відділення хірургічного профілю, проходить:

- повний медичний огляд, що включає огляд оториноларинголога і стоматолога, бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носоглотки на наявність патогенного стафілококу;

- короткий інструктаж з проведення основних санітарно-протиепідемічних заходів на дорученій даному співробітнику ділянці роботи.

1.13. Весь працюючий персонал повинен підлягати диспансерному спостереженню для своєчасного виявлення та лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, а також для своєчасного виявлення носіїв патогенного стафілококу, особливо персонал операційного блоку, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії, післяопераційних палат.

1.14. Медичні огляди персоналу відділення проводять відповідно до діючої інструкції про обов'язкові медичні огляди. При виявленні відкритих запальних процесів або ознак нездужання в окремих осіб їх відсторонюють від роботи до повного одужання.

1.15. Завідувач відділення один раз на квартал організовує обстеження обслуговуючого персоналу на носійство патогенного стафілокока і у разі виявлення носіїв організовує проведення їх санації.

1.16. При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд всього персоналу відділення, а також позачергове бактеріологічне обстеження на носійство.

1.17. При виникненні в хірургічному стаціонарі внутрішньолікарняних інфекцій проводять детальне епідеміологічне обстеження, в ході якого виявляють можливі джерела інфекції, шляхи та фактори передачі і проводять заходи щодо попередження подальшого розповсюдження захворювання.

1.18. Епідеміологічне обстеження проводить епідеміолог санітарно-епідеміологічної станції.

Підготовка інструментів до операції

7.1. Передстерилізаційну обробку здійснюють ручним або механізованим способом.

7.2.Передстерилізаційну обробку ручним способом проводять у наступній послідовності:

а) попереднє ополіскування під проточною водою протягом 0,5 хвилин;

б) замочування в миючому розчині при повному зануренні виробу на 15 хвилин при температурі 50 град. C;

в) миття в миючому розчині за допомогою йоржа або ватно-марлевого тампона - 0,5 хвилини;

г) ополіскування проточною, а потім дистильованою водою 0,5 хвилини; у випадку використання миючих засобів "Лотос" або "Астра" час ополіскування рівно 1,0 хв.;

д) сушка гарячим повітрям при температурі 80 - 85 град. C до повного зникнення вологи в сухоповітряних стерилізаторах.

7.3. В якості миючого засобу використовують:

а) комплекс перекису водню з мийними засобами "Прогрес", "Тріас-А", "Лотос" або "Астра";

б) препарат "Біолот".

7.4. Механізована мийка.

Механізовану обробку інструментів проводять в мийних машинах спеціального призначення: для голок, шприців, інструментів по інструкції, яка додається до апарата.

Міністерство охорони здоров’я СРСР

Наказ №720 від 31.07.1978 р.

(Наказ вважати чинним на території України

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я

України N 229 від 16.09.99)

Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби

з внутрішньолікарняними інфекціями

З метою подальшого покращення медичної допомоги хворим з гнійними захворюваннями і посилення заходів щодо боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями:

I. ЗАТВЕРДЖУЮ:

1. Інструкцію з організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 1);

2. Інструкцію з бактеріологічному контролю комплексу санітарно-гігієнічних заходів в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії) (додаток № 2);

3.Інструкцію з бактеріологічного обстеження на виявлення носіїв патогенного стафілокока і проведення санації (додаток № 3);

4.Інструкцію з очищення (миття) та знезараження апаратів інгаляційного наркозу та штучної вентиляції легень (додаток № 4).

Міністр Б. В. Петровський

Додаток № 1

до наказу МОЗ СРСР

від 31 липня 1978 № 720

ІНСТРУКЦІЯ

З організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах (відділеннях хірургічного профілю, в палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії)

Загальні положення

1.1. Інструкція призначена для персоналу лікувально-профілактичних установ (відділень хірургічного профілю, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії), а також для працівників санітарно-епідеміологічних станцій, які організовують і контролюють проведення заходів щодо неспецифічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

1.2. Внутрішньолікарняні інфекції - це інфекційні захворювання, отримані хворими в лікувальних установах.

1.3. Сучасні внутрішньолікарняні інфекції в хірургічних клініках викликаються різними мікроорганізмами і клінічно проявляються в основному синдромом нагноєнь і септичних уражень.

1.4. Найчастіше серед збудників внутрішньолікарняних інфекцій резистентними до антибіотиків є штами золотистого стафілокока, синьогнійної палички, протею, кишкової палички, клебсієл, серрацій, грибів кандида, а також різні асоціації зазначених мікробів.

1.5.Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій у хірургічних стаціонарах є хворі гострими і хронічними формами гнійно-септичних захворювань і безсимптомні носії патогенних мікроорганізмів серед хворих та персоналу.

1.6. Залежно від локалізації збудника, виділення його з організму хворого або носія відбувається через різні органи і тканини (дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатевий тракт та ін.)

1.7. Поширення збудників внутрішньолікарняних інфекцій відбуваються двома шляхами: повітряно-крапельним і контрактним. Основними чинниками передачі є повітря, руки, численні об'єкти зовнішнього середовища (білизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура і т. д.).

1.8. Для профілактики і боротьби з післяопераційними гнійними ускладненнями організовують та проводять комплекс санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерел інфекції, перерву шляхів передачі. Комплекс включає: своєчасне виявлення та ізоляцію в спеціальні відділення (секції), палати хворих, у яких післяопераційний період ускладнився гнійно-септичними захворюваннями; своєчасне виявлення носіїв патогенного стафілокока і їх санацію; застосування високоефективних методів знезараження рук медичного персоналу та шкіри операційного поля; організацію централізованої стерилізації білизни, перев'язувального матеріалу, інструментів, шприців; використання методів та засобів дезінфекції для обробки різних об'єктів зовнішнього середовища (постільні речі, м'який інвентар, одяг, взуття, посуд і т. д.), що мають епідеміологічне значення в механізмі передачі внутрішньолікарняних інфекцій.

1.9. Відповідальність за проведення комплексу заходів щодо боротьби з післяопераційними ускладненнями покладається на головного лікаря та завідуючих відділеннями хірургічного профілю лікувально-профілактичних установ.

1.10. Завідувачі відділеннями разом зі старшими сестрами відділень організовують і контролюють виконання цієї Інструкції.

1.11. Старша сестра відділення проводить інструктаж середнього та молодшого медичного персоналу з виконання комплексу протиепідеміологічних заходів.

1.12. Кожен співробітник, що поступає на роботу у відділення хірургічного профілю, проходить:

- повний медичний огляд, що включає огляд оториноларинголога і стоматолога, бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носоглотки на наявність патогенного стафілококу;

- короткий інструктаж з проведення основних санітарно-протиепідемічних заходів на дорученій даному співробітнику ділянці роботи.

1.13. Весь працюючий персонал повинен підлягати диспансерному спостереженню для своєчасного виявлення та лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, а також для своєчасного виявлення носіїв патогенного стафілококу, особливо персонал операційного блоку, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії, післяопераційних палат.

1.14. Медичні огляди персоналу відділення проводять відповідно до діючої інструкції про обов'язкові медичні огляди. При виявленні відкритих запальних процесів або ознак нездужання в окремих осіб їх відсторонюють від роботи до повного одужання.

1.15. Завідувач відділення один раз на квартал організовує обстеження обслуговуючого персоналу на носійство патогенного стафілокока і у разі виявлення носіїв організовує проведення їх санації.

1.16. При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд всього персоналу відділення, а також позачергове бактеріологічне обстеження на носійство.

1.17. При виникненні в хірургічному стаціонарі внутрішньолікарняних інфекцій проводять детальне епідеміологічне обстеження, в ході якого виявляють можливі джерела інфекції, шляхи та фактори передачі і проводять заходи щодо попередження подальшого розповсюдження захворювання.

1.18. Епідеміологічне обстеження проводить епідеміолог санітарно-епідеміологічної станції.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии