Принцип всебічної охорони прав і законних інтересів авторів.

Принцип свободи творчості дозволяє автору вибирати тему що його цікавить, метод створення, форму майбутнього твору, а також використовувати твір будь-якими дозволеними законом способами. Конституція гарантує свободу літературної, наукової і технічної творчості.

Принцип сполучення особистих інтересів з інтересами суспільства відображений у нормах діючого законодавства, що допускають використання добутку автора для задоволення особистих і суспільних інтересів. Закон України «Про авторські права і суміжні права» передбачає можливість використання, без згоди автора і сплати йому авторської винагороди, для створення нового, творчо самостійного твору. Однак обов'язково необхідно вказувати ім'я автора, джерело запозичення.

Принцип моральної і матеріальної зацікавленості автора на створення і використання творів. На практиці існують різні форми морального заохочення: присудження почесних звань, перевидання творів, що здобули визнання народу. Моральним і матеріальним заохоченням є присудження авторам творів науки, літератури і мистецтва різних державних і іменних премій. Встановлення авторської винагороди у виді гнучких ставок за різного роду твори також є способом матеріального стимулювання.

Принцип всебічної охорони прав і законних інтересів авторі в відображено не тільки в нормах права, що встановлюють права й обов'язки учасників авторських правовідносин, закріплюють гарантії реалізації суб'єктивних прав, визначають компетенцію державних органів, але й у нормах, що забезпечують захист порушених авторських прав.

Об'єктом авторсько-правових відносин є нематеріальне благо у вигляді продукту духовної творчості, а саме твори науки, літератури, мистецтва.

Для інституту авторського права характерний принцип незастосування будь-якої формальності для визнання твору його об'єктом. Цей принцип закріплений у ч. 2 ст. 433 ЦК, а також у ст. 11 Закону «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) і означає, що автор­ське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для його виникнення і здійснення не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також додержання будь-яких ін­ших процедур. Особа, яка є творцем, вправі спеціальним знаком охо­рони «соруright» © сповістити про наявність у неї авторських прав і не повинна доказувати їх приналежність, оскільки законом передба­чена презумпція авторства особи, яка зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Обов'язок підтвердження приналежності прав може бути покладено на неї лише у ході судового провадження у разі оспорювання цього факту іншою особою.

2.Об'єкти авторського права.

До об'єктів авторського права ст. 433 ЦК та ст.8 Закону відносять твори у галузі науки, літератури і мистецтва. Законодавство пропонує досить широкий перелік різно­манітних за характером творчості та формою виразу творів, яким на­дається охорона. Однак він не є вичерпним, що дає змогу надавати охорону тим об'єктам, які виникатимуть у майбутньому завдяки роз­витку науки, культури і техніки та будуть відповідати загальним ознакам твору. У науковій літературі авторські твори часто класи­фікують за їх змістом. Якщо твір являє собою систему понять - це науковий твір, а якщо - систему образів - це твір художній. Останні, в свою чергу, поділяються на твори літератури (белетристичні, пуб­ліцистичні, драматичні та інші), музичні та музично-драматичні тво­ри, аудіовізуальні, твори образотворчого мистецтва, твори хореогра­фії та пантоміми, твори архітектури, містобудування і садово-пар­кового мистецтва; твори ужиткового мистецтва, фотографічні твори. Закон надає охорону також таким творам, як комп'ютерні програми та бази даних, які можуть містити елементи наукового та інформацій­ного характеру. За своєю формою наукові та художні твори можуть бути письмовими (книги, брошури, статті), усними (виступи, лекції, промови, проповіді), у вигляді картин, зображень, ілюстрацій, карт, планів, креслень, ескізів, пластичних форм (декорації, макети). При­чому охороні підлягають твори незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети, незалежно від ступеня їх завершеності, а також факту їх оприлюднення.

Необхідною умовою авторсько-правової охорони є ознаки, яким повинен відповідати будь-який твір. До таких ознак належать: творчий характер результату діяльності людини та об'єктивна форма виразу твору.

Творчість визначається як сфера духовного виробництва, інтелек­туальна діяльність людини, яка характеризується певними якостями. Продукт творчості - це результат відображення у свідомості людини оточуючої її об'єктивної дійсності. Творчість - складний процес, який зумовлюється індивідуальними здібностями творця, умовами, за яких він творить, метою, яку він перед собою поставив, та іншими факторами. Творчість породжує щось якісно нове та таке, що відріз­няється неповторністю, оригінальністю та унікальністю.

Твір повинен мати зовнішню об'єктивну форму вираження та існу­вати самостійно від автора. Під об'єктивною формою твору розу­міється форма, яка робить твір не просто доступним для сприйняття інших людей, а й відтворюваним.

Разом з тим авторське право охороняє не відокремлений зміст тво­ру, не його відокремлену форму, а твір як єдність форми і змісту. Охорона надається твору в цілому як результату творчої діяльності, але насамперед у зв'язку з його формою, яка дозволяє відокремити твір за зовнішніми ознаками. Однаковими думками, ідеями, інфор­мацією можуть володіти різні люди, але форма їх вираження завжди буде відрізнятися та залежати від індивідуальних інтелектуальних та психологічних якостей автора. Тому завданням авторського права є охорона індивідуальної, творчо створеної форми вираження ідей, ду­мок, образів і понять. Частиною 3 ст. 8 Закону передбачено, що пра­вова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не по­ширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

У процесі творчої діяльності можуть створюватися не тільки абсо­лютно нові твори, а й творчі переробки вже існуючих. Це можуть бу­ти сценарії, створені на базі літературного твору, або аранжування чи оркестровки музичного твору, тексти перекладів тощо. Якщо новий творчий продукт містить елементи іншого твору, що охороняється, але сам є результатом творчої праці зі створення нової форми, такий об'єкт називається похідним або залежним. Похідні твори охороня­ються авторським правом як окремі творчі результати, але за умови, що вони були створені без порушення авторського права осіб, чиї твори були використані для творчої переробки, тобто за згодою останніх.

До об'єктів авторського права належать складені твори - різно­манітні збірники, якщо вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням певного матеріалу (збірники тво­рів, обробок фольклору, енциклопедії, словники, антології, газети, журнали та інші періодичні видання). При цьому умовою також є до­тримання авторських прав на твори, що увійшли до нього як складові частини. Авторські права упорядника поширюються на новий скла­дений твір в цілому та не охоплюють самі твори, дані чи інформацію, що увійшли до нього. Тому автори творів, включених до нього, ма­ють право використовувати свої твори незалежно від складеного тво­ру, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника. Зокрема, вони вправі надавати дозвіл на підбір та розташу­вання їх творів іншим упорядникам.

До складених творів належать компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результа­том інтелектуальної діяльності. Згідно зі ст. 433 ЦК творча компіля­ція даних охороняється як така, тому ця охорона не поширюється на матеріал, що є складовим компіляції. Останній може бути самостій­ним об'єктом авторського права або об'єктом права інтелектуальної власності особи, яка створила чи придбала певну інформацію. Автор­ське право на бази даних не повинно зачіпати прав інших осіб на ма­теріал цієї бази. Тому створення і подальше її використання має відбуватися тільки за згодою правовласників матеріалу, що компі­люється з певною метою.

Авторське право охороняє не тільки твір в цілому, а й будь-яку його частину, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й ори­гінальну назву твору.

Не визнаються об'єктами авторського права, згідно зі ст. 434 ЦК:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної твор­чості (фольклор) - приказки, частівки, танці, художні промисли, на­родні костюми, тощо;

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, ад­міністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішен­ня, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди, символи і знаки органів дер­жавної влади, Збройних Сил України та інших військових форму­вань, символіка територіальних громад, символи та знаки підпри­ємств, установ та організацій, але після їх офіційного затвердження (прапори, герби, гімни, ордена);

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довід­ники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється „право особливого роду”.

Види об'єктів авторського права. Значну групу об'єктів авторсько­го права складають літературні твори. Літературні твори в залеж­ності від форми їх вираження поділяються на письмові й усні. До ус­них творів можуть відноситися виступи, лекції, доповіді, промови, проповіді та інші. Усна форма твору ускладнює визначення його приналежності в разі порушення авторських прав. Якщо хтось запи­сав усний твір і потім почав його використовувати як свій, то автору треба буде довести, що це його твір. Тому в принципі усної форми вираження твору краще уникати.

Літературні письмові твори поділяються на два основні види — художні і наукові. До художніх творів відносяться романи, повісті, поезія, новели, оповідання, ноти, інші белетристичні твори. До на­укових — монографії, підручники, навчальні посібники та інші на­укові книги, брошури, статті. До письмових творів відносяться також комп'ютерні програми. Безперечно, до письмових наукових творів відносяться звіти про науково-дослідну роботу та інші письмові тво­ри будь-якого характеру.

До письмових творів слід віднести також твори будь-якого харак­теру незалежно від їх цінності, жанру, призначення, зафіксовані на магнітному носії. До письмових творів відносяться листи, щоденни­ки, інтерв'ю, а також твори, написані особливою математичною мо­вою (рівняння, геометричні фігури тощо), мовою коду або спеціаль­ною технічною мовою.

До письмових творів відносяться також музикальні твори неза­лежно від жанру (гімни, хорові твори, пісні, оперети тощо), твори для одного виконавця (соло), для виконання на кількох інструментах (соната, камерна музика) або для виконання на багатьох інструмен­тах (твори для оркестрів і ансамблів) тощо.

Самостійним видом об'єктів авторського права, але в письмовій формі, є різноманітні карти і технічні креслення тощо.

Об'єктами авторського права є переклад твору з однієї мови на іншу, обробки, анотації, реферати, резюме, інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва та обробки фольклору (похідні твори) незалежно від того, чи є об'єк­тами авторського права твори, на основі яких створені похідні твори, без заподіяння шкоди охороні оригінальних творів, на яких вони засновані.

Об'єктами авторського права визнаються драматичні твори в усіх їх жанрових різновидностях, методах сценічного втілення і формах об'єктивного вираження. Драматичні твори — це літературні твори, написані в діалогічній формі і призначені для виконання на сцені. Але вони можуть бути опубліковані шляхом їх видання.

Значну групу об'єктів авторського права складають музичні твори будь-якого жанру, художнього рівня, теми і композиції. Вони можуть бути призначені для виконання лише на музикальному ін­струменті або на інструменті і голосом, з текстом і без тексту. Об'єк­тами авторського права є також різні способи використання музич­них творів. Це можуть бути ноти або фонограми, відтворення, вико­нання, передача по радіо чи телебаченню, інші форми публічного повідомлення, аранжування, використання як фонової музики або як частини аудіовізуального твору. Електронна сучасна музика та­кож є об'єктом авторського права, але як результат роботи конкрет­ного автора.

Сценарні твори складають окрему групу об'єктів авторського пра­ва. Зазначені твори стають об'єктом авторського права незалежно від того, чи вони є результатом переробки чужого розповідного або дра­матичного твору, чи є оригінальними. Специфіка цих творів полягає в тому, що вони призначені для виконання на сцені. Цю групу скла­дають багато видів сценічних творів, кожний із яких має свою специ­фіку. Сценічні твори реалізуються у формі аудіофільмів, спектаклів, масових видовищ.

Аудіовізуальні твори — кінофільми, теле- і відеофільми тощо, роз­раховані на слухове і видове сприйняття. Це можуть бути фільми різного призначення — художні, документальні, науково-популярні, навчальні, розважальні, мультиплікаційні тощо. Вони можуть різни­тися також і за обсягом — повнометражні, короткометражні, багато­серійні. Аудіовізуальні твори включають в себе слайдофільми, діа­фільми та інші кіно- і телетвори.

Авторами аудіовізуальних творів можуть бути митці різних жанрів, оскільки ці твори є поєднанням багатьох інших творів — сце­нарію, пісні, музики, декорацій, ескізів, малюнків тощо. У створенні аудіовізуального твору беруть участь сценаристи, художники, поста­новники, оператори, режисери, артисти, композитори, диригенти та інші митці. Аудіовізуальний твір може складатися як із уже готових творів, так і із замовлених творів, які ще мають бути створені спеціа­льно для фільму. Автор кожної частини аудіовізуального твору збе­рігає авторське право на свою частину і може її використовувати на свій розсуд незалежно від фільму.

Велику групу об'єктів авторського права складають різноманітні твори образотворчого мистецтва. Ці твори мають свою характерну особливість — у більшості випадків вони існують в одиничному при­мірнику і тісно пов'язані з матеріальним носієм, в який вони втілені. Образотворче мистецтво охоплює собою живопис, скульптуру і гра­фіку.

Живопис — вид образотворчого мистецтва, твори якого створю­ються за допомогою фарб, що наносяться на яку-небудь поверхню. Живопис є важливим засобом художнього відображення і тлумачен­ня дійсності.