Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вимоги безпеки під час виконання роботи↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4 Содержание книги Поиск на нашем сайте
3.1. Під час складання скляних приладів не застосовуйте підвищені зусилля. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною. Щоб полегшити складання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, змащують вазеліном або гліцерином. 3.2. Якщо хімічні реактиви зберігаються в ампулах, необхідно обережно зробити надріз, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули в заздалегідь заготовлену склянку. 3.3. Для змішування або розбавлення речовин, що супроводжується виділенням тепла, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд. 3.4. Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і склянки слід нагрівати лише на металевому розсікачі полум'я. 3.5. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, доки вона не охолоне. 3.6. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати по периметру пробки знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб нагрілася вся пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкаючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям спиртового пальника, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини. 3.7. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці. 3.8. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником або куском тканини. 3.9. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були спрямовані в напрямі від себе і сусідів по роботі, при цьому посуд наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї. 3.10. При нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі не дозволяється тримати її руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або лапці штатива (затискач повинен бути біля отвору пробірки). 3.11. Установку або окремі її частини, що перебувають під вакуумом або підвищеним тиском, захистіть дротяним екраном (сіткою, чохлом); під час роботи користуйтеся захисними окулярами. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. По закінченню роботи розберіть установку, поставте прилади на середину стола, Приберіть предмети одноразового використання. 4.2. Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять виконуйте за вказівкою вчителя або лаборанта. 4.3. Під час миття скляного посуду пам'ятайте, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками дно посудини спрямовуйте тільки від себе або вниз. 4.4. Виходьте з кабінету після дзвоника з дозволу вчителя спокійно, не штовхаючись. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях 5.1. Осколки скла не змахуйте руками. Для цього використовують щіточку та совок. 5.2. У разі травмування, поранення або при недомаганнях повідомте вчителя. 5.3. У разі нещасного випадку надайте першу долікарняну допомогу потерпілому. Викличте лікаря. ВИМОГИ ДО КАБІНЕТІВ (ЛАБОРАТОРІЙ) ФІЗИКИ Вимоги до кабінету (лабораторії) фізики 2.1.1 Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) фізики та його обладнання 2.1.1.1 Площі приміщень кабінету (лабораторії) фізики, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізики навчального закладу має бути не менша ніж 72 м2, а лаборантської — не менша ніж 16 м2, висота приміщення — не менша ніж 3,3 м. 2.1.1.2 У кабінеті фізики передбачається створення астрономічного куточка. Розміщення лабораторних меблів в кабінеті (лабораторії) фізики має забезпечувати зручність і безпеку роботи. 2.1.1.3 Кабінет (лабораторія) обладнується лабораторними столами (ГОСТ 11015-93 «Стольї ученические. Типьі и функциональньїе размерьі») та стільцями (ГОСТ 11016-93 «Стулья ученические. Типьіи функциональньїе размерьі»), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93 «Стольї демон-страционньїе. Функциональньїе размерьі»), шафами для зберігання навчального обладнання для лабораторних і практичних робіт (ГОСТ 18666-86 «Шкафьідля учебньїхпособий. Функциональньїе размерьі», ГОСТ 22360-86 «Шкафьі демонстрационньїе и вьітяжньїе. Типьі и функциональньїе раз-мерьі»). 2.1.1.4 Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинна становити не менше ніж 0,8 м, демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0,15 м, на відстані не менше ніж 1 м від класної дошки, а відстань від класної дошки до останнього місця учнів має бути не більше ніж 10 м. Розміщення столів у приміщеннях різної конфігурації повинно бути таким, щоб забезпечувати кут розглядання для учнів, які сидять за першими столами в крайніх рядах, не менше ніж 30°. 2.1.1.5 У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстат (препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, готує досліди. 2.1.1.6 Лаборантські приміщення мають внутрішнє сполучення з кабінетом (лабораторією). Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення. 2.1.1.7 Розстановка меблів, величина проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів у кабінеті (лабораторії) має відповідати СП 11-86-а-74 «Санитарньїе правила по устройству и содержа-нию общеобразовательньїх заведений». 2.1.1.8 Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів, комплексом засобів індивідуального захисту та інструкцією з безпеки для учнів. 2.1.1.9 Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється тільки в присутності вчителя фізики або лаборанта. 2.1.1.10 Не дозволяється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів. Освітлення 2.1.2.1 Згідно зі СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення» світловий потік повинен падати зліва від учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк в разі використання ламп розжарювання і 300 лк в разі використання люмінесцентних ламп зі світло-жовтим спектром випромінювання. 2.1.2.2 Коефіцієнт природної освітленості (КПО), який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менша за освітленість будівлі зовні, згідно зі СНиП 11-4-79 «Природне і штучне освітлення» для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен бути не менший ніж 1,5%. Для поліпшення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду від 3 до 4 разів на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється. 2.1.2.3 Штори затемнення в неробочому стані не повинні зменшувати природної освітленості. Віконні отвори з південною орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирки тощо). 2.1.2.4 Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп — світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екранувальною решіткою. Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури. Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного вимикання. Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп у кабінеті фізики не повинен перевищувати 40 дБ згідно з ГОСТ 16809-88Е «Аппаратьі пускорегулирующие для разрядньїх ламп. Обшиє технические требования». 2.1.2.5 Заміну ламп у світильниках необхідно здійснювати, не чекаючи остаточного виходу їх із ладу, згідно з графіком, який враховує гарантований термін служби ламп (для ламп розжарювання — 1000 год., для люмінесцентних — 2500—3000 год. експлуатації). Замінює лампи й очищає світильники електрик школи. Світильники очищують не рідше ніж один раз на три місяці. Залучати учнів до очищення світильників не дозволяється. Опалення і вентиляція 2.1.3.1 Кабінет (лабораторія) фізики (астрономії) забезпечується опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання» з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалась температура у межах 17—20° С і відносна вологість повітря 40—60%. 2.1.3.2 Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги. Електрична мережа 2.1.4.1 Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) фізики повинна відповідати вимогам НАОП 9.2.30-1.07-79 «Правила по техникезлек-тробезопасности при проведений занятий в учебньїх классах (кабинетах) общеобразовательньгх школ и практики учащихся на промьішленньгх обьек-тах». Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму. 2.1.4.2 За «Правилами устройства злектроустановок» (ПУЗ), кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного і понад 2.1.2.4 Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп — світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екранувальною решіткою. Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури. Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного вимикання. Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп у кабінеті фізики не повинен перевищувати 40 дБ згідно з ГОСТ 16809-88Е «Аппаратьі пускорегулирующие для разрядньїх ламп. Обшиє технические требования». 2. 1.2.5 Заміну ламп у світильниках необхідно здійснювати, не чекаючи остаточного виходу їх із ладу, згідно з графіком, який враховує гарантований термін служби ламп (для ламп розжарювання — 1000 год., для люмінесцентних — 2500—3000 год. експлуатації). Замінює лампи й очищає світильники електрик школи. Світильники очищують не рідше ніж один раз на три місяці. Залучати учнів до очищення світильників не дозволяється. Опалення і вентиляція 2.1.3.1 Кабінет (лабораторія) фізики (астрономії) забезпечується опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання» з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалась температура у межах 17—20° С і відносна вологість повітря 40—60%. 2.1.3.2 Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги. Електрична мережа 2.1.4.1 Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) фізики повинна відповідати вимогам НАОП 9.2.30-1.07-79 «Правила потехнике з-лек-тробезопасности при проведений занятий в учебньїх классах (кабинетах) общеобразовательньгх школ и практики учащихся на промьшшенньїх обьек-тах». Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму. 2.1.4.2 За «Правилами устройства злектроустановок» (ПУЗ), кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного і понад ПО В постійного струму заземлюють згідно з ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Злектробезопасность. Защитное заземление, зануление». Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості до стояків водопровідних й опалювальних систем, радіаторів і раковин. 2.1.4.3 Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів й електрообладнання відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» щороку перевіряють електротехнічні лабораторії, що зареєстровані в органах Держстандарту і Держнаглядохоронпраці. 2.1.4.4 Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосувати їх електричне розділення. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, які електрично не зв'язані між собою, виконують за допомогою роздільного трансформатора. 2.1.4.5 Струмовідні частини зборок і щитів, що установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і доступні для учнів, надійно закривають захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмовідними частинами. 2.1.4.6 Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водопровідної систем обладнують огорожами, які виготовляються із ізоляційних матеріалів. 2.1.4.7 Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконують тільки за умови знятої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами. 2.1.4.8 Щоб уникнути ураження електричним струмом у разі доторкування до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона з'єднують з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють лише в розрив кола фазового проводу. 2.1.4.9 Трипровідну електричну мережу підводять до електрощита керування, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кнопкою аварійного вимикання. 2.1.4.10 3 електрощита управління лінію однофазного струму підводять через захисно-вимикальний пристрій шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі ставлять тільки в коло фазового проводу. 2.1.4.11 Обладнання вмикають послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому випадку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку. 2.1.4.12 Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш ніж на 25%. 2.1.4.13 Пробкові запобіжники вставляють так, щоб у разі вийнятих пробок гвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час зміни запобіжників під напругою слід користуватися захисними засобами: ізолювальними кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу. 2.1.4.14 Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі й у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу. Примітка. Утих навчальних закладах, у штаті яких не передбачається посада електрика, районним (міським) відділом освіти призначається особа, відповідальна за електрогосподарство навчального закладу або групи навчальних закладів. Дозволяється передавати обслуговування електроустановок навчальних закладів за договором спеціалізованій організації. 2.1.4.15 Металеві труби водопровідної та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії. 2.1.5 Пожежна безпека 2.1.5.1 Протипожежний захист кабінету (лабораторії) фізики повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95 «Правила пожежної безпеки в Україні». 2.1.5.2 У кабінеті (лабораторії) фізики повинні бути у справному стані первинні засоби пожежегасіння, а саме: • вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і лаборантській; • ящик або відро з піском (об'ємом близько 0,01 м3) та совком; • покривало з вогнетривкого матеріалу. До них обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ. ■ 2.1.5.3 Загоряння в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необхідно одразу ліквідувати. У цьому разі необхідно: • повідомити пожежну охорону (тел. 01); • вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення; • вимкнути електромережу. 2.1.4.12 Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш ніж на 25%. 2.1.4.13 Пробкові запобіжники вставляють так, щоб у разі вийнятих пробок гвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час зміни запобіжників під напругою слід користуватися захисними засобами: ізолювальними кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу. 2.1.4.14 Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі й у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу. Примітка. У тих навчальних закладах, у штаті яких не передбачається посада електрика, районним (міським) відділом освіти призначається особа, відповідальна за електрогосподарство навчального закладу або групи навчальних закладів. Дозволяється передавати обслуговування електроустановок навчальних закладів за договором спеціалізованій організації. 2.1.4.15 Металеві труби водопровідної та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії. 2.1.5 Пожежна безпека 2.1.5.1 Протипожежний захист кабінету (лабораторії) фізики повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95 «Правила пожежної безпеки в Україні». 2.1.5.2 У кабінеті (лабораторії) фізики повинні бути у справному стані первинні засоби пожежегасіння, а саме: • вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і лаборантській; • ящик або відро з піском (об'ємом близько 0,01 м3) та совком; • покривало з вогнетривкого матеріалу. До них обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ. • 2.1.5.3 Загоряння в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необхідно одразу ліквідувати. У цьому разі необхідно: • повідомити пожежну охорону (тел. 01); • вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення; • вимкнути електромережу. Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, а знеструмле-ну електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 209; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.26.141 (0.011 с.) |