Кому належить визначення новин як “організаційного продукту, що відображає те, як змі вирішили його застосувати”.

1) Б. Рошко,

2) У. Ліпману,

3) В. Різуну.

Хто з дослідників вважає, що “новина – це результат прийняття поспішних рішень в умовах тиску ззовні та зсередини”?

1) В. Різун та В. Владимиров,

2) Е. Деніс та Дж. Меріл,

3) Б. Рошко та У. Ліпман.

13. Серед журналістів розповсюджена думка про те, що будь-яка новина повинна відповідати формулі:

1) “5W + 1H”,

2) “6W + 1H”,

3) “7W + 1H”.

14. Римський оратор Марк Квінтіліан сформулював шість питань, які є основою для сучасної журналістики. Знайдіть пункт, у якому згадані шість питань вибудувані у тому порядку, який передбачав давній красномовець:

1) Хто зробив? Коли? Що зробив? Де? Навіщо? Як?

2) Хто зробив? Що зробив? Де? Навіщо? Коли? Як?

3) Що зробив? Хто зробив? Де? Навіщо? Коли? Як?

15. Засновник служби новин з Росії О. Б. Добродєєв додає, що новина це:

1) “те, що об’єднує нинішній день від вчорашнього”;

2) “те, що відрізняє нинішній день від вчорашнього”;

3) “те, що поєднує нинішній день від вчорашнього”.

16. Хто з відомих нині авторів навчальних посібників та підручників вважає, що новини – це “нейтральне за формою, аніж репортажні аналоги, те, що виконує, як правило, чисто функціональні задачі: повідомити ЩО, ДЕ і КОЛИ відбулося”:

1) В. Л. Цвік,

2) А. В. Яковець,

3) Г. В. Кузнєцов.

Визначення новин пропонує дослідник Е. Денніс, який вважає, що новини визначаються через такі критерії: конфліктність, катастрофа, розвиток будь-якої важливої події, знаменитість, новизна, територіальна близькість. У якій книжці автор повідомляє про це?

1) “Роздуми про мас-медіа”,

2) “Бесіди про мас-медіа”,

3) “Нотатки про мас-медіа”.

18. Український дослідник І. Л. Михайлин пропонує вважати новиною у журналістиці:

1) “повідомлення про факт, які щойно відбулися, оперативне інформаційне повідомлення”;

2) “повідомлення про подію, які щойно відбулися, оперативне інформаційне повідомлення”;

3) “повідомлення про факт або подію, які щойно відбулися, оперативне інформаційне повідомлення”.

19. На думку І. Л. Михайлина, новини становлять собою:

1) “підмурівок журналістики та інформаційної діяльності”;

2) “підмурівок журналістики та інформаційної діяльності в цілому”;

3) “підмурівок журналістики”.

20. Формулу “7 + 2” запропонував:

1) Дж. Міллер,

2) Г. Мюллер,

3) К. Мюррей.

21. Колишній директор новин радіостанції Сі-Бі-Ес Поль Вайт запропонував методику викладу новин, сутність якої полягає у наступному:

1) слід писати повідомлення, слід підсумовувати викладене;

2) слід шукати лаконічний спосіб для оволодіння уваги глядачів; слід писати повідомлення, слід підсумовувати викладене;

3) слід шукати лаконічний спосіб для оволодіння уваги глядачів.

22. Генеральний продюсер на телебаченні (знайдіть помилку):

1) здійснює загальне керівництво телекомпанією;

2) взаємодіє з керівниками всіх підрозділів команди;

3) взаємодіє з керівниками сторонніх організацій;

4) визначає творчу концепцію;

5) представляє і захищає інтереси інформаційної служби в сторонніх організаціях.

23. Головний редактор на телебаченні (знайдіть помилку):

1) формує інформаційну політику служби новин;

2) здійснює творчий та професійний контроль;

3) розробляє штатний розклад;

4) контролює верстку програми;

5) розробляє бюджет служби;

6) матеріально заохочує або карає співробітників;

7) очолює редакційну раду;

24. Ведучий випуску новин:

1) визначає наповнення випуску разом із шеф-редактором;

2) має право корегувати монтажний лист;

3) підкоряється всім розпорядженням шеф-редактора;

4) складає сценарний план програми;

5) працює над мікрофонною папкою випуску;

6) працює над підводками до сюжетів; несе персональну відповідальність за їхню якість.

25. Спеціальний кореспондент:

1) працює над створенням особливо важливих сюжетів (політичного, спеціального спрямування);

2) отримує доручення від шеф-редактора на майбутній день;

3) несе відповідальність за зміст та форму підготовлених ним матеріалів;

4) підпорядковується шеф-редакторові, іноді – головному редакторові.

26. Журналіст-міжнародник залишається в студії і:

1) готує звіт про останні події дня,

2) готує випуск новин,

3) готує звіт про майбутні події дня.

27. Репортаж – жанр:

1) давній,

2) сучасний,

3) недавній.

28. Історія телерепортажу налічує тільки:

1) десятиріччя,

2) сторіччя,

3) тисячоріччя.

29. Для репортажу є важливим:

1) подія, яка є відправною точкою,

2) розповідь про подію,

3) розповідь про того, хто знає того, хто розповідав про подію.

30. Репортажний метод – це:

1) розповідь журналіста-очевидця про події суспільного життя,

2) розповідь журналіста-очевидця про події суспільного життя без “постановки”,

3) розповідь журналіста-очевидця про події суспільного життя без “постановки”, за методом спостереження, без “організації” об’єкта.

 

Теоретична частина

1. Еволюція розвитку мас-медіа.

2. ЗМІ, ЗМК і мас-медіа: тенденції ідентифікації.

 

Затверджено на засіданні кафедри соціальних комунікацій

Протоколом № 1 від 29 серпня 2014 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Комплексна контрольна робота

Галузь знань 0303 Журналістика та інформація

Спеціальність підготовки 8.03030101 Журналістика

Дисципліна Актуальні проблеми теорії та історії журналістики

Варіант 9

1. Маючи багато спільного з газетним репортажем, телерепортаж, водночас, істотно відрізняється від нього тому, що одним з головних засобів самовираження у ньому є:

1) рухоме зображення,

2) нерухоме зображення,

3) рухомий об’єкт.

2. Телесюжет – це:

1) одиничний епізод,

2) хронікальні епізоди,

3) система епізодів.

Досліджуючи специфіку репортажу, Марат Барманкулов писав: “Відкидаючи деякі різновиди радіо- і телерепортажу й беручи ті, що найбільше відповідають їх природі, можна, порівнюючи прояви жанру в пресі, на радіо та телебаченні, прийти до такого: в усіх випадках головним залишається взаємозв’язок двох змінних компонентів:”.

1) подія – репортер,

2) репортер – подія,

3) подія – репортер – подія.

4. Однією з найголовніших особливостей телерепортажу є:

1) недієвість,

2) подієвість,

3) дієвість.

5. Тлумачення події, яке подає більшість словників, лаконічне й однозначне:

1) “Подія – те, що не відбулося, але сталося...”,

2) “Подія – те, що відбулося, але не сталося...”,

3) “Подія – те, що відбулося, сталося...”.

6. Функції репортера обмежуються тим, що він:

1) з великою мірою істинності та майстерності повторює подію аудіовізуальними засобами, донесить матеріал до глядача;

2) з великою мірою істинності та майстерності відтворює подію аудіовізуальними засобами, донесить матеріал до глядача;

3) з великою мірою уявлення та майстерності відтворює подію аудіовізуальними засобами, донесить матеріал до глядача.

7. Обираючи подію для телерепортажу, публіцист насам­перед повинен:

1) визначити її економічне звучання,

2) визначити її соціальне звучання,

3) визначити її політичне звучання.

8. У ході події виникають, як правило, алеаторичні моменти, які:

1) неправиль­но схоплені, не можуть найповніше, найточніше, найцікавіше розповісти про суттєве;

2) правиль­но схоплені, можуть найповніше, найточніше, найцікавіше розповісти про суттєве;

3) правиль­но схоплені, не можуть найповніше, найточніше, найцікавіше розповісти про суттєве.

9. На початок ХХ ст. припадає дуже активна й оригінальна розробка Франком теорії:

1) публіцистики;

2) комунікації;

3) інмутації.

10. На початках ХХ ст. порушувалась ще одна важлива для формування історичної науки про українську пресу проблема - про час і місце її:

1) існування;

2) зародження;

3) занепаду.

11. Здатність приймати щось, не схвалюючи, слід називати:

1) толерантність;

2) поліморфність;

3) конформізм.

12. Ліберальне суспільство відмовляється від засобів політичного:

1) заклику;

2) примусу;

3) страйку.

13. Ефективна толерантність неминуче повинна бути:

1) відносною;

2) абсолютною;

3) залежною.

14. Історики пов’язують появу терміну "толерантність" з підписанням:

1) Нантського едикту;

2) Версальської угоди;

3) Пілсудського миру.

15. Багато журналістів вважають, що об’єктивна, цілком незалежна від свого автора журналістика, також є:

1) реальністю;

2) міфом;

3) легендою.

16. У релігійних ЗМІ широко висвітлюються не лише боротьба за душі вірних, а і за церковну:

1) власність;

2) книгу;

3) утварь.

17. Термін "ксенофобія" в перекладі з грецької означає "страх перед:

1) чужинцем;

2) братом;

3) державою.

18. Нетолерантне відоме гасло "Україна – для українців" на початку ХХ ст. було запропоновано:

1) В. Юхновським;

2) В. Міхновським;

3) Ю. Пілсудським.

19. Торкаючись такої делікатної проблеми, як міжнаціональні взаємини, журналістам треба пам’ятати "золоте правило" Ісуса Христа (Луки 6; 31).: "І як бажаєте, щоб люди вам чинили, так само:

1) зробіть їм;

2) дійте і ви;

3) чиніть їм і ви.

20. Згідно даних перепису 2001 р., українці становлять від кількості всього населення України:

1) 77,8 %;

2) 87,8 %;

3) 97,8 %.

21. Згідно даних перепису 2001 р., росіяни становлять від кількості всього населення України:

1) 7,3 %;

2) 17,3 %;

3) 27,3 %.

22. Згідно даних перепису 2001 р., громадяни України визнали рідною мовою українську:

1) 67,01 %;

2) 47,01 %;

3) 27,01 %.

23. Згідно даних перепису 2001 р., громадяни України визнали рідною мовою російську:

1) 21, 62 %;

2) 31,62 %;

3) 41,62 %.

24. Державна підтримка української мови у всіх сферах життя – це:

1) забаганки українофілів;

2) волевиявлення уряду України;

3) необхідність.

25. Якщо світогляд – це система поглядів, цінностей, принципів та переконань, то засоби масової інформації, безперечно, є чинником:

1) системоруйнуючим;

2) системостворюючим;

3) системопанівним.

26. З моменту фіксації СНІДу як світової епідемії мас-медіа її висвітлюють:

1) пасивно;

2) активно;

3) ніяк.

27. В Україні видається спеціалізований Бюлетень "Новости:

1) ВИЧ/СПИД;

2) ВИЧ;

3) СПИД.

28. Нині молодь України пріоритетним каналом отримання інформації про ВІЛ/СНІД називає:

1) друзів;

2) ЗМІ;

3) батьків.

29. Виваженого, терплячого, толерантного відношення до гострих проблем сьогодні в українських ЗМІ:

1) не вистачає;

2) вистачає;

3) не знаю.

30. У XX – на початку XXI сторіччя у зв’язку з поширенням ЗМІ маніпуляція масовою свідомістю набрало масштабнішого:

1) інтелектальнішого характеру;

2) брутальнішого характеру;

3) вишуканішого характеру.

 

Теоретична частина

1. Ідеологічні тенденції розвитку сучасної української журналістики.

2. Науково-методичні тенденції розвитку журналістики в Україні.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри соціальних комунікацій

Протоколом № 1 від 29 серпня 2014 р.

 

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Комплексна контрольна робота