Де надається Перша лікарська допомога при аваріях на шахтах.

A. На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу).

B. На підземній медичній базі;

C. В стаціонарі медсанчастини шахти або, у медичному закладі ДСМК;

D. У спеціалізованих медичних центрах або відділеннях багатопрофільних лікарень.

E. У надземних медичних пунктах

 

159. При аварії на залізниці до прибуття оперативної групи Державної служби медицини катастроф керівництво роботою бригад швидкої медичної допомоги на місці аварії покладається на:

A. Начальника потяга або його заступника.

B. Лікаря бригади, яка прибула першою.

C. Чергового лікаря найближчої залізнодорожньої станції.

D. Начальника найближчої залізнодорожньої станції.

E. Головний лікар найближчої лікарні.

 

160. Постраждалим на місці авіакатастрофи надають:

A. Першу медичну допомогу.

B. Першу медсестринську допомогу.

C. Першу фельдшерську допомогу.

D. Спеціалізовану медичну допомогу.

E. Кваліфіковану першу медичну допомогу.

 

161. Якщо авіакатастрофа сталася за межами аеропорту чи населеного пункту, обсяг медичної допомоги на першому етапі медичної евакуації може бути:

A. Скорочений.

B. Розширений до рівня першої медичної або першої лікарської допомоги.

C. Розширений до рівня першої лікарської допомоги.

D. Розширений до рівня невідкладної кваліфікованої медичної допомоги.

E. Розширений до рівня спеціалізованої медичної допомоги.

 

162. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

A. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.

B. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

C. Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

D. Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.

E. Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

 

163. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

A. Комплекс заходів, що проводиться з метою поліпшення життя людей, покращення умов праці та соціального благополуччя.

B. Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

C. Комплекс заходів, які проводяться в зоні НС з метою зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок та покращення умов працездатності.

D. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.

E. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку хімічного та радіаційного ураження.

 

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

A. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

B. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби

C. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих

D. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

E. Забезпеченість високоякісними харчовими продуктами.

 

165. Епідемічний осередок – це:

A. Територія, на якій відсутні джерела якісної питної води.

B. Райони розміщення закладів охорони здоров’я.

C. Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

D. Територія, на якій санітарно-епідемічний стан оцінено як “нестійкий”.

E. Територія, оцінка стану якої дозволяє зробити висновок про можливість виникнення на ній ендемічних хвороб в зв’язку з певним вмістом хімічних речовин в ґрунті та воді.

 

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

A. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

B. Погані погодні умови.

C. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

D. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

E. зниження імунітету у населення.

 

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

A. Створення резервного ліжкового фонду.

B. Достатню кількість вакцини.

C. Достатню кількість антибіотиків.

D. Створення резерву медичного майна.

E. Створення резерву препаратів санітарної обробки рук, та для прибирання приміщень.

 

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

A. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

B. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

C. Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

D. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

E. Лікувальна інфекційна, бактеріологічна.

 

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

A. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

B. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

C. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

D. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

E. Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

 

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

A. Заходи, що спрямовані на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.

B. Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.

C. Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

D. Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

E. Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.

 

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

A. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

B. Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

C. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

D. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

E. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

A. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

B. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

C. Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

D. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

E. Лікувальна, карантинна, інфекційна, терапевтична.

 

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

A. Одного напрямку.

B. Двох напрямків.

C. Трьох напрямків.

D. Чотирьох напрямків.

E. П’яти напрямків.

 

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори:

A. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

B. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.

C. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.

D. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

E. Харчування, забезпечення питною водою, забезпечення речами першої необхідності.

 

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

A. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

B. Погані погодні умови, зниження імунітету у населення.

C. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

D. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

E. Наявність в зонах НС токсичних хімічних речовин.

 

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

A. Створення резервного ліжкового фонду.

B. Достатню кількість вакцини.

C. Достатню кількість препаратів.

D. Достатню кількість антибіотиків.

E. Створення резерву медичного майна.

 

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

B. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

C. Проводити зайву дезинфекцію.

D. Проводити вологе прибирання з детергентами.

E. Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

 

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

B. Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.*

C. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

D. Проводити зайву дезинфекцію.

E. Проводити вологе прибирання з детергентами.