Загальні відомості та поняття

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання графічного завдання з інженерної графіки

«Принципова схема хіміко-технологічного виробництва»

 

(для студентів спеціальностей: 7.050107; 7.091601;

7.091602; 7.091604; 7.091612

денної і заочної форми навчання)

 

 

Затверджено

На засіданні кафедри

„Загальнотехнічні дисципліни”

Протокол № 6 від 27.12.06 р.

 

 

Сєвєродонецьк, СТІ, 2006

 

УДК 214.12.(075.8)

 

Методичні вказівки до виконання графічного завдання з інженерної графіки «Принципова схема хіміко-технологічного виробництва» (для студентів денної і заочної форм навчання спеціальностей: 7.050107; 7.091601; 7.091602; 7.091604; 7.091612). /Укл. Гуліда М.І. – Сєвєродонецьк: Вид-во Сєвєродонецький технологічний інститут, 2006.- 27 с.

 

 

Укладачі М.І. Гуліда, ст. викладач

 

 

Відповідальний за випуск доц. О.Г. Архипов

 

Рецензент доц. О.В. Суворін

 

ЗМІСТ

 

1. Область застосування 4

2. Загальні відомості та поняття 4

3. Прийняті системою ЄСКД графічні позначення для схем 6

3.1. Умовні позначки трубопровідної арматури 6

3.2. Умовна позначка живильних і дозуючих пристроїв 8

3.3. Умовні позначки відстійників і фільтрів 9

3.4. Умовна позначка центрифуг 10

3.5. Умовні позначки теплообмінних апаратів 11

3.6. Умовні позначки колонних апаратів 14

3.7. Умовні позначки сушильної апаратури 16

3.8. Умовні позначки насосів, ежекторів, вентиляторів і компресорів 19

4. Завдання 21

4.1. Загальна частина 21

4.2. Індивідуальні варіанти схем 21

5. Нормативні посилання 26

ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

 

Дані методичні вказівки застосовуються при вивченні дисципліни чи розділу „Інженерна графіка” в частині графічного виконання хіміко-технологічних схем. У зв’язку з відсутністю в ГОСТ 2.701-84 «Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.» вказівок і вимог до оформлення і виконання схем хіміко-технологічних процесів, РТМ 26-79-72, розробленими НДІХІММАШ, установлюється додатковий вид схем – «Технологічні», що позначаються літерою «Т».Такі схеми носять назву принципових за призначенням і позначаються Т3.

Принципові схеми у сукупності з іншими конструкторськими і експлуатаційними документами визначають необхідні дані при проектуванні, виготовленні, монтажі, пуско-наладці, експлуатації та вивченні виробництва.

 

ПРИЙНЯТІ СИСТЕМОЮ ЄСКД ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СХЕМ

 

УМОВНІ ПОЗНАЧКИ ТРУБОПРОВІДНОЇ АРМАТУРИ

 

ГОСТ 2.785-70 встановлює умовні графічні позначення трубопровідної арматури в схемах і кресленнях усіх галузей промисловості і будівництва. Він не встановлює розміри позначень, тому їх варто вибирати виходячи зі зручності читання схеми, один з максимальних розмірів умовної позначки не повинний бути менше 8 мм.

 

№	Найменування	Позначення
	Вентиль (клапан) запірний:   а) прохідний;     б) кутовий
	Вентиль (клапан) триходовий
	Вентиль (клапан) регулюючий:   а) прохідний;     б) кутовий
	Клапан зворотний (клапан безповоротний):   а) прохідний;   б) кутовий Примітка: рух робочого середовища через клапан повинно бути спрямовано від білого трикутника до чорного.
	Клапан запобіжний:   а) прохідний;   б) кутовий
	Клапан дросельний
	Клапан редукційний   Примітка: вершина трикутника повинна бути спрямована убік підвищення тиску.
	Засувка
	Затвор поворотний
	Кран:   а) прохідний;   б) кутовий
	Кран триходовий:   а) загальне призначення;     б) з Т – образною пробкою;   в) з Г – образною пробкою
	Кран чотириходовий

 

УМОВНА ПОЗНАЧКА ЖИВИЛЬНИХ І ДОЗУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ

 

ГОСТ 2.794-79 встановлює умовні графічні позначення живильних і дозуючих пристроїв у конструкторській документації всіх галузей промисловості і будівництва.

 

№	Найменування	Позначення
	Дозатори об'ємні:   а) шестиренчаті;   б)лопатеві;   в) кільцеві;   г) гвинтові (шнекові);   д) поршневі;   е) дискові;     ж) ковшові;   з) ротаційні;     к) рідинні
	Дозатори вагові: а) дискретної дії;   б) безупинної дії
	Ємність
	Живильники з тяговими елементами: а) стрічкові;   б)пластинчасті;   в) скребкові;   г) на повітряній подушці

УМОВНА ПОЗНАЧКА ЦЕНТРИФУГ

 

ГОСТ 2.795-80 встановлює умовні графічні позначення цетрифуг у конструкторській документації всіх галузей промисловості і будівництва.

 

№	Найменування	Позначення
	Цетрифуги фільтруючі безупинної дії з вивантаженням осаду: а) інерційні;     б) вібраційні з горизонтальним конічним ротором;     в) з вертикальним конічним ротором;     г) пульсуючим поршнем;

 

	д) шнекові;
	Центрифуги відстійні безперервної дії зі шнековим вивантаженням осаду: а) горизонтальні;     б) вертикальні
	Центрифуги з гідравлічним приводом: а) із зовнішнім приводом: - неповнопоточні;   - повнопоточні;
	б) із внутрішнім приводом: - неповнопоточні;     - повнопоточні;

Завдання 1

 

Загальна частина

 

Реакційний апарат, що працює при надлишковому тиску вище атмосферного і забезпечений оболонкою для обігріву і механічною мішалкою, завантажується сипким реагентом, який подається живильником через люк. Сипкий реагент знаходиться в бункері, з якого вивантажується живильником.

Рідкий реагент поступає в реакційний апарат з ємкості, розташованої на відмітці, більш високій, ніж апарат.

Маса, що отримується в результаті реакції, поступає в апарат кристалізатор, де, реагуючи з поступаючим рідким реагентом, кристалізується у рідкому середовищі і поступає на фільтрування. Осад з фільтру поступає на сушарки, а після сушарки – на склад готової продукції. Рідка фракція з фільтру поступає в збірник, який при використанні вакуумного фільтру є ємкістю, що працює при надлишковому тиску менше атмосферного, і тому збірник забезпечується вакуумною установкою, а при інших фільтруючих пристроях рідка фракція поступає в збірник, працюючий при атмосферному тиску.

Із збірника рідка фракція відцентровим насосом подається на колонний апарат, де відбувається взаємодія її з газом, що подається компресором або газодувкою. Прореагована рідина поступає на склад, а частина газу, що не прореагувала, з колонного апарату через теплообмінник повертається в колону.

 

4.2. Індивідуальні варіанти схем

 

1. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з нерухомими трубними решітками при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - з тяговим елементом, стрічковий.

Фільтр /в/ - барабанний.

Сушарка /г/ - одновальцьова під атмосферним тиском.

Колона /д/ - пульсаційна.

 

2. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з нерухомими трубними решітками при тиску в трубах вище, а в міжтрубному просторі – нижче атмосферного.

Живильник /б/ - з тяговим елементом, пластинчастий.

Фільтр /в/ - тарілчастий.

Сушарка /г/ - двохвальцьова під атмосферним тиском.

Колона /д/ - тарілчаста із струменевими тарілками.

 

3. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з температурним компенсатором на кожусі при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - з тяговим елементом, скребковий.

Фільтр /в/ - стрічковий.

Сушарка /г/ - одновальцьова при тиску нижче атмосферного.

Колона /д/ - тарілчаста з клапанними тарілками.

 

4. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з плаваючою головкою при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - з тяговим елементом, на повітряній подушці.

Фільтр /в/ - друк-фільтр.

Сушарка /г/ - розпилювальна з відцентровим розпилюванням.

Колона /д/ - тарілчаста з ковпачковими тарілками.

 

5. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з U–подібними трубками при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, обертовий тарілчастий.

Фільтр /в/ - нутч-фільтр.

Сушарка /г/ - розпилювальна з форсунковим розпилюванням.

Колона /д/ - тарілки клапанні прямоструминні.

 

6. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з сальником при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без теплового елементу, обертовий лопатевий.

Фільтр /в/ - дисковий вакуумний.

Сушарка /г/ - із зваженим киплячим шаром.

Колона /д/ - тарілчаста з S-подібними елементами тарілок.

 

7. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з паровим простором з плаваючою головкою при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, обертовий

Фільтр /в/ - дисковий під тиском вище атмосферного.

Сушарка /г/ - із зваженим шаром, циклонна.

Колона /д/ - тарілчаста з сітчастими тарілками.

8. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з паровим простором з U-подібними трубами при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, обертовий, гвинтовий.

Фільтр /в/ - фільтр-прес з горизонтальними плитами.

Сушарка /г/ - із зваженим шаром, аерофонтанна.

Колона /д/ - тарілчаста з тарілками сітчастими з відбійними елементами.

 

9. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий витий при тиску в трубах і міжтрубному просторі, рівному атмосферному.

Живильник /б/ - без тягового елементу, вібраційний хитний.

Фільтр /в/ - центрифуга фільтруюча безперервної дії з інерційним вивантаженням осаду.

Сушарка /г/ - шахтна під тиском вище атмосферного.

Колона /д/ - тарілчаста з сітчасто-клапанними тарілками.

 

10. Теплообмінник /а/ - без кожуха, заглибний спіральний.

Живильник /б/ - без тягового елементу, інерційний хитний.

Фільтр /в/ - центрифуга фільтруюча з вібраційним вивантаженням осаду з горизонтальним конічним ротором.

Сушарка /г/ - шахтна під тиском нижче атмосферного.

Колона /д/ - тарілчаста з жалюзійно-клапанними тарілками.

 

11. Теплообмінник /а/ - без кожуха, заглибний плоский.

Живильник /б/ - без тягового елементу, плунжерний хитний.

Фільтр /в/ - центрифуга фільтруюча безперервної дії з вібраційним вивантаженням осаду, вертикальним конічним ротором.

Сушарка /г/ - однострічкова.

Колона /д/ - тарілчаста з решітчасто-провальними тарілками.

 

12. Теплообмінник /а/ - без кожуха зрошувальний.

Живильник /б/ - без тягового елементу, віброгвинтовий хитний.

Фільтр /в/ - центрифуга фільтруюча безперервної дії з вивантаженням осаду, пульсуючим поршнем.

Сушарка /г/ - багатострічкова.

Колона /д/ - тарілчаста з вихровим тарілками.

 

13. Теплообмінник /а/ - з прямою теплопередачею.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний шестеренчастий.

Фільтр /в/ - центрифуга фільтруюча безперервної дії з шнековим вивантаженням осаду.

Сушарка /г/ - вальцестрічкова.

Колона /д/ - насадна з насипною насадкою.

 

14. Теплообмінник /а/ - із зовнішнім обігрівом.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний лопатевий.

Фільтр /в/ - барабанний

Сушарка /г/ - петльова.

Колона /д/ - насадна з регуляторною насадкою.

 

15. Теплообмінник /а/ - з електричним обігрівом.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний кільцевий.

Фільтр /в/ - тарілчастий.

Сушарка /г/ - одношнекова.

Колона /д/ - роторна.

 

16. Теплообмінник /а/ - регенеративний.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний гвинтовий.

Фільтр /в/ - стрічковий.

Сушарка /г/ - шнекова галерейна.

Колона /д/ - пульсація при тиску нижче атмосферного.

 

17. Теплообмінник /а/ - листовий спіральний.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний поршневий.

Фільтр /в/ - друк-фільтр.

Сушарка /г/ - шнекова багатоярусна.

Колона /д/ - тарілчаста із струменевими тарілками при тиску вище атмосферного.

 

18. Теплообмінник /а/ - листовий пластинчастий розбірний.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний дисковий.

Фільтр /в/ - нутч-фільтр.

Сушарка /г/ - вібраційна.

Колона /д/ - тарілчаста з клапанними тарілками при тиску нижче атмосферного.

 

19. Теплообмінник /а/ - листовий пластинчастий напіврозбірний.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний ковшовий.

Фільтр /в/ - дисковий вакуумний.

Сушарка /г/ - тунельна.

Колона /д/ - тарілчаста з ковпачковими тарілками при тиску вище атмосферного.

 

20. Теплообмінник /а/ - листовий пластинчастий зварний, блоковий.

Живильник /б/ - дозатор об'ємний, ротаційний.

Фільтр /в/ - дисковий при тиску вище атмосферного.

Сушарка /г/ - барабанна з обертовим барабаном.

Колона /д/ - тарілчаста з клапанними прямоструменевими тарілками при тиску нижче атмосферного.

21. Теплообмінник /а/ - листовий пластинчастий суцільнозварний.

Живильник /б/ - дозатор ваговий дискретної дії.

Фільтр /в/ - фільтр-прес з горизонтальними плитами.

Сушарка /г/ - роторна під атмосферним тиском.

Колона /д/ - тарілчаста з S-подібними елементами тарілок при тиску вище атмосферного.

 

22. Теплообмінник /а/ - листовий пластинчастий ребристий.

Живильник /б/ - дозатор вагової безперервної дії.

Фільтр /в/ - барабанний.

Сушарка /г/ - роторна під тиском нижче атмосферного.

Колона /д/ - тарілчаста з сітчастими тарілками при тиску нижче атмосферного.

 

23. Теплообмінник /а/ - листовий ламельний.

Живильник /б/ - з тяговим елементом стрічковий.

Фільтр /в/ - тарілчастий.

Сушарка /г/ - роторна із зовнішнім обігрівом під атмосферним тиском.

Колона /д/ - тарілчаста з сітчастими тарілками, відбійними елементами при тиску вище атмосферного.

 

24. Теплообмінник /а/ - з повітряним охолоджуванням.

Живильник /б/ - з тяговим елементом пластинчастий.

Фільтр /в/ - стрічковий.

Сушарка /г/ - роторна із зовнішнім обігрівом під тиском нижче атмосферного.

Колона /д/ - тарілчаста з сітчасто-клапанними тарілками при тиску нижче атмосферного.

 

25. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з нерухомими трубними решітками при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - з тяговим елементом скребковий.

Фільтр /в/ - друк-фільтр.

Сушарка /г/ - трубчаста.

Колона /д/ - тарілчаста з жалюзійно-клапанними тарілками при тиску вище атмосферного.

 

26. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з нерухомими трубними решітками при тиску в трубах вище, а в міжтрубному просторі – нижче атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, тарілчастий обертовий.

Фільтр /в/ - нутч-фільтр.

Сушарка /г/ - сублімаційна.

Колона /д/ - тарілчаста з решітчасто-провальними тарілками при тиску нижче атмосферного.

27. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з температурним компенсатором на кожусі при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, обертовий лопатевий.

Фільтр /в/ - дисковий вакуумний.

Сушарка /г/ - полично-дискова.

Колона /д/ - тарілчаста з вихровими тарілками при тиску вище атмосферного.

 

28. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з плаваючою головкою при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, барабанний обертовий.

Фільтр /в/ - дисковий під тиском вище атмосферного.

Сушарка /г/ - полична з перекидними полицями.

Колона /д/ - насадна з насипною насадкою при тиску нижче атмосферного.

 

29. Теплообмінник /а/ - кожухотрубчастий з U-подібними трубами при тиску в трубах і міжтрубному просторі вище атмосферного.

Живильник /б/ - без тягового елементу, гвинтовий обертовий.

Фільтр /в/ - фільтр-прес з горизонтальними плитами.

Сушарка /г/ - камерна.

Колона /д/ - насадна з регуляторною насадкою при тиску вище атмосферного.

 

Нормативні посилання

 

1. ГОСТ 2.701-84. ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению. – М.: Изд-во стандартов, 1984.

2. ГОСТ 2.104-68. ЕСКД. Основные надписи. – М.: Изд-во стандартов, 1982.

3. ГОСТ 2.303-68. ЕСКД. Линии. – М.: Изд-во стандартов, 1983.

4. ГОСТ 2.785-70. ЕСКД. Обозначения условные графические. Арматура трубопроводная. – М.: Изд-во стандартов, 1970.

5. ГОСТ 2.794-79. ЕСКД. Обозначения условные графические. Устройства питания и дозирующие. – М.: Изд-во стандартов, 1980

6. ГОСТ 2.791-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Отстойники и фильтры. – М.: Изд-во стандартов, 1974.

7. ГОСТ 2.795-80. ЕСКД. Обозначения условные графические. Центрифуги. – М.: Изд-во стандартов,1980.

8. ГОСТ 2.786-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты теплообменные. – М.: Изд-во стандартов, 1974.

9. ГОСТ 2.790-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты колонные. – М.: Изд-во стандартов, 1974.

10. ГОСТ 2.788-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты выпарные. – М.: Изд-во стандартов, 1974.

11. РТМ 26-79-72. Применение стандартов единой системы конструкторской документации (ЕСКД). НИИхиммаш, 1972.

 

 

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання графічного завдання з інженерної графіки

«Принципова схема хіміко-технологічного виробництва»

 

(для студентів спеціальностей: 7.050107; 7.091601;

7.091602; 7.091604; 7.091612 денної і заочної форми навчання)

 

У к л а д а ч:

 

Микола Іванович Гуліда

 

 

Редактор

Комп'ютерна верстка

 

 

Підписано до друку _________________

Формат 60 84 . Папір типограф. Гарнітура Times

Друк офсетний. Умов. др. арк.. Уч.изд.л.

Тираж______прим. Вид №_____ Зам.____ Ціна договірна

 

 

Видавництво Сєвєродонецького технологічного інституту

СНУ імені Володимира Даля

 

 

Адреса видавництва: 93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.,

Пр. Радянський, 59-а, головний корпус

Телефон: [phone]

E-mail: [e-mail]

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання графічного завдання з інженерної графіки

«Принципова схема хіміко-технологічного виробництва»

 

(для студентів спеціальностей: 7.050107; 7.091601;

7.091602; 7.091604; 7.091612

денної і заочної форми навчання)

 

 

Затверджено

На засіданні кафедри

„Загальнотехнічні дисципліни”

Протокол № 6 від 27.12.06 р.

 

 

Сєвєродонецьк, СТІ, 2006

 

УДК 214.12.(075.8)

 

Методичні вказівки до виконання графічного завдання з інженерної графіки «Принципова схема хіміко-технологічного виробництва» (для студентів денної і заочної форм навчання спеціальностей: 7.050107; 7.091601; 7.091602; 7.091604; 7.091612). /Укл. Гуліда М.І. – Сєвєродонецьк: Вид-во Сєвєродонецький технологічний інститут, 2006.- 27 с.

 

 

Укладачі М.І. Гуліда, ст. викладач

 

 

Відповідальний за випуск доц. О.Г. Архипов

 

Рецензент доц. О.В. Суворін

 

ЗМІСТ

 

1. Область застосування 4

2. Загальні відомості та поняття 4

3. Прийняті системою ЄСКД графічні позначення для схем 6

3.1. Умовні позначки трубопровідної арматури 6

3.2. Умовна позначка живильних і дозуючих пристроїв 8

3.3. Умовні позначки відстійників і фільтрів 9

3.4. Умовна позначка центрифуг 10

3.5. Умовні позначки теплообмінних апаратів 11

3.6. Умовні позначки колонних апаратів 14

3.7. Умовні позначки сушильної апаратури 16

3.8. Умовні позначки насосів, ежекторів, вентиляторів і компресорів 19

4. Завдання 21

4.1. Загальна частина 21

4.2. Індивідуальні варіанти схем 21

5. Нормативні посилання 26

ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

 

Дані методичні вказівки застосовуються при вивченні дисципліни чи розділу „Інженерна графіка” в частині графічного виконання хіміко-технологічних схем. У зв’язку з відсутністю в ГОСТ 2.701-84 «Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.» вказівок і вимог до оформлення і виконання схем хіміко-технологічних процесів, РТМ 26-79-72, розробленими НДІХІММАШ, установлюється додатковий вид схем – «Технологічні», що позначаються літерою «Т».Такі схеми носять назву принципових за призначенням і позначаються Т3.

Принципові схеми у сукупності з іншими конструкторськими і експлуатаційними документами визначають необхідні дані при проектуванні, виготовленні, монтажі, пуско-наладці, експлуатації та вивченні виробництва.

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА ПОНЯТТЯ

 

2.1 На принциповій схемі повинні бути зображені основні вироби, що входять в установку, з відображенням принципів, що забезпечують хіміко-технологічний процес, визначені основні технологічні зв’язки між виробами, а також елементи, що мають самостійне функціональне призначення.

Формати аркушів схем вибирають відповідно до ГОСТ 2.301-68, при цьому основні формати є кращими. При виборі формату варто враховувати обсяг і складність проектованого виробу (установки), забезпечити компактне виконання схеми, не порушуючи її наочності і зручності користування нею.

2.2. Схема повинна містити графічно спрощене зображення виробів, що входять в установку, у взаємному технологічному зв'язку між ними.

2.3. Поле схеми заповнюється в такий спосіб:

а) умовними зображеннями устаткування займають велику частину поля з лівої сторони листа;

б) у правому нижньому куті листа поміщають основний напис відповідно до ГОСТ 2.104-68;

в) перелік основних складових частин і елементів для принципової схеми поміщати у вигляді таблиці, заповнюваної зверху вниз, розташовувати над основним написом по формі, наведеній на рис.1:

 

Рис. 1

 

2.4. Все устаткування (машини, апарати, насоси тощо) на схемі необхідно накреслювати тонкими суцільними лініями товщиною 0,3...0,4 мм, а трубопроводи і арматуру – суцільними основними лініями (ГОСТ 2.303-68) т.е в 2-3 рази толще ліній накресленого устаткування.

2.5. На схемі устаткування установки повинно бути показано умовними зображеннями, передбаченими відповідними стандартами чи при їхній відсутності, керівними матеріалами кафедри, приведеними в додатку даних методичних вказівок. При цьому показують тільки основні технологічні штуцери, завантажувальні отвори, входи і виходи основних продуктів.

2.6. Графічне зображення виробів допускається виконувати без дотримання масштабу, але одночасно і без різкого порушення співвідношення габаритів виробу, забезпечуючи при цьому чіткість схеми.

2.7. Допускається разташування устаткування за схемою в будівлі на різних поверхах, рівень підлог і перекриттів поверхів указувати тонкою лінією товщиною 0,3...0,4 мм, дотримуючись масштабу.

2.8. Якщо структура схеми така, що всі реагенти і допоміжні речовини до устаткування виробництва надходять ззовні, то розведення трубопроводів до устаткування виконується від основних магістральних трубопроводів, зображених також схематично нижче чи вище показаного на схемі устаткування. Лінії магістральних трубопроводів допускається показувати одночасно знизу і зверху схеми.

2.9.У графах таблиці переліку складових частин у принциповій схемі необхідно вказувати:

а) «Позиція» - позиційне позначення елементів схеми;

б) «Позначення» - позначення основних частин установки відповідно до їх креслення, а для каталожних (або по ТВ) – позначення по каталогу (або ТВ);

в) «Найменування» - найменування виробу відповідно до креслення або каталогу (чи ТВ);

г) «Кількість» - кількість виробів, що мають однакові розміри, конструкцію і призначення;

д) «Примітка» - основні технічні дані виробу (за необхідністю);

е) «Зона» - позначення зони буквою по вертикалі з цифрою по горизонталі формату схеми (поле схеми розбивають на зони у випадку великої кількості устаткування).

2.10. Лінії трубопроводів, а також розташування арматури варто показувати на схемі горизонтально чи вертикально, паралельно лініям рамки формату.

2.11. Перетинати зображення апаратів, машин і інших виробів лініями трубопроводів не допускається.

2.12. На кожнім трубопроводі з місця його відводу від магістрального чи підключення його до апарата чи машини потрібно проставляти стрілки, що вказують напрям потоку. Стрілку у виді рівнобічного трикутника зі стороною 3...4 мм, затушовану для рідких і незатушовану для газоподібних середовищ, варто проставляти на лінії умовного зображення трубопроводу.

2.13. На кінцях ліній магістральних трубопроводів, а також ліній, що забезпечують сировиною ємності установки, ліній, що показують вихід з установки готових продуктів і відходів, і інших допоміжних і побічних продуктів, необхідно вказувати адреси, наприклад: «Зі складу кислот»; «На склад готової продукції»; «У каналізацію кислот»; «На установку очищення» тощо.

2.14. У розривах ліній трубопроводів на відстані 20...40 мм варто проставляти цифри, що відповідають позначенню середовища, що транспортується. При цьому над переліком основних складових частин необхідно виконати перелік середовищ, що транспортуються по трубопроводах із указівкою цифр, що відповідають середовищам (наприклад, 5 – метан). Ці дані зведені в таблицю, приведену на рис.2.

Рис. 2