Ст. викладач кафедри історії державності України Є.В.Тягнирядно

 

Погоджено:

Декан факультету №5,

підполковник міліції В.В. Рахуба

Начальник відділення ВСПР ВРОС

майор міліції О.В.Бабич

Списки. Перелік.

Список — документ, який містить перелік (реєстрацію) осіб, предметів, об'єктів у певному порядку:

— осіб за абеткою;

— подій у хронологічному порядку;

— предметів та ін. від більш значущого (дорожчого) до менш значущого (дорожчого).

 

Зразок:

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет їм. В. Каразіна

Харків-22. майд. Свободи, 4. тел. 456-491

Список № 1

Співробітників, які стоять у пільговій черзі для отримання житла.

№ оор.	Прізвище, ім'я т» ім'я по батькові	Підрозділ	Рік народ.	Час узяття на облік	Трудовий стаж	К-сть членів СІИІ
	Андрухович	Географ.
	Пилип	ф-т
	Васильович
	Давиденко	Механіко-
	Зінаїда	Мат. ф-т
	Вікторівна	Ф-т
	Жук Хома	Хім. ф-т
	Гаврилович	ф-т

 

(підпис) /. В. Каримов (підпис) В. О. Балака

 

У кінці наукової роботи, друкованої праці подається список використаної літератури, або бібліографія. Як правило, порядок розміщення джерел — за абеткою. Якщо з певних причин автор, упорядник уважає за доцільне дотримуватися іншого принципу розміщення (систематичного, тематичного, хронологічного), це має бути обумовлено в роботі. Літературу іноземними мовами розміщують теж за абеткою, але після повного списку вітчизняних видань. Кожне джерело має свій порядковий номер, а весь список — єдину наскрізну нумерацію.

Бібліографічний опис джерела складається з кількох розміщених у певній послідовності елементів. Існують відмінності в оформленні бібліографічного опису книги, збірника, періодичного видання тощо (наприклад, статті).

У повному бібліографічному описі книги такими елементами є прізвище та ініціали автора (авторів), назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Інколи, однак, можуть опускатися назва видавництва та кількість сторінок. Між елементами опису ставлять загальноприйняті умовні розділові знаки. Ці знаки можуть нести таку інформацію:

— інша назва книги або назва, що стосується основної назви книги;

— відомості про авторство (автор, укладач, упорядник);

— відомості про інших осіб чи колективи, що брали участь у підготовці видання (редактор, відповідальний редактор і т. ін.);

— відомості про повторність видання та /або його характеристика;

— місце видання;

— видавництво або організація, що видала;

— рік видання;

— кількість сторінок.

У бібліографічному описі статті містяться такі елементи: прізвище та ініціали автора (авторів), назва статті, назва збірника, часопису, іншого видання, рік видання, число (випуск) сторінки. Окрім наведених вище умовних розділових знаків, уживаються ще й такі:

— назва видання, у якому поміщено статтю;

— число видання.

 

Список рекомендованої літератури з історії України

1. Аркас М. М, Історія України-Русі. — Факс. вид. — К.: Вища школа, 1990.

2. Багалій Д. І. Історія Слобідської України.— X,: Основа, 1990.

3. Величко С. В. Літопис: У 2 т. / За ред, В. Шевчука. — К.: Дніпро, 1991,

4. Грабянка Г. Літопис. — К.: Т-во “Знання України”, 1992.

5. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. — Факс, вид.- К.: Райдуга, 1990.

6. Шевченко Ф. П. Участь представників різних народностей у Визвольній війні 1646—1654 рр. в Україні.// Укр. іст. журн.- 1978.- № 11.- С. 16.

 

 

Перелік — документ, який містить систематизований перелік предметів, об'єктів або робіт, укладений із метою поширення на них певних норм або вимог.

Ці два документи близькі за формою й реквізитами, а різняться лише за призначенням.

Реквізити списку та переліку:

1. Штамп установи (для зовнішніх).

2. Назва документа.

3. Номер.

4. Тематичний заголовок

5. Текст (основна частина, що містить графи та рядки).

6. Посада, підпис та розшифрування (якщо треба):

а) керівника установи та головного бухгалтера;

б) керівника підрозділу;

в) укладача.

 

Дата.

Печатка (якщо треба).

Автобіографія

Автобіографія — це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.

Незважаючи на довільний виклад тексту, обов'язково зазначаються від імені першої особи такі відомості:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові теперішні та колишні, якщо були зміни (у Н. відмінку однини).

3. Дата народження: число, місяць (літерами), рік.

4. Місце народження: село, селище, місто (у Н. відмінку), район (у Р. відмінку), край, країна (якщо за межами України (у Н. відмінку). Усі дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені у свідоцтві про народження.

5. Відомості про навчання: повне найменування навчальних закладів (як вони називалися на час навчання), назви спеціальностей, які отримали (за дипломом).

6. Перебування на військовій службі, у місцях позбавлення волі та ін.

7. Відомості про трудову діяльність (повне найменування місць роботи та посад).

8. Нагороди, стягнення, заохочення.

9. Відомості про громадську роботу.

10. Короткі відомості про склад сім'ї (без займенників).

Якщо неодружені:

— батько, мати (прізвище, ім'я та ім'я по батькові. рік народження, посада та місце роботи);

— сестри, брати, якщо вони не мають своєї сім'ї (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи, посада).

Якщо одружені:

— дружина, чоловік (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання);

— діти (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання).

11. Повна домашня адреса, номер телефону.

12. Дата укладання (ліворуч).

13. Підпис укладача (праворуч).

 

Зразок:

Автобіографія

Я, Дмитренко Василь Миколайович, народився 29 квітня 1976 року у місті Донецьку.

З 1983 по 1991 рік навчався у Донецькій середній школі №58.

У 1991 році вступив до Донецького професійно-технічного училища №67. У 1994 році закінчив училище за спеціальністю “Слюсар – програміст”.

У 1994 році вступив до Донецького державного університету. Зараз студент 3 – го курсу економічного факультету ДонДУ.

Склад сім’ї:

Батько, Дмитренко Микола Степанович, 1947 року народження, водій АТП 32921.

Мати, Дмитренко Людмила Василівна, 1950 року народження, економіст планового відділу Донецького науково-дослідного інституту штучного інтелекту.

Разом з батьками мешкаю за адресою: м.Донецьк – 9, Партизанський проспект, б. 44, кв. 42.

/ дата/ /підпис/

 

Резюме

Для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади укладають резюме — документ, де у стислій формі (не більше 1 с.) претендент викладає такі основні відомості:

1. Назва документа.

2. Ім'я, ім'я по батькові та прізвище.

3. Дата й місце народження (відповідно до записів у паспорті).

4. Домашня адреса та номер телефону.

5. Родинний стан.

6. Навчання (вищі, середні спеціальні, професійно-технічні заклади освіти, курсова підготовка, спеціалізована чи ліцей, наприклад із поглибленим вивченням певної дисципліни тощо).

7. Науковий ступінь.

8. Досвід роботи (за спеціальністю, на яку претендує кандидат, зазначається окремо).

9. Трудова діяльність (якщо немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує кандидат).

10. Додаткові відомості (дані, які не ввійшли до попередніх пунктів, але які доцільно висвітлити: індивідуальні позитивні якості, працездатність, знання, навички роботи, володіння суміжними спеціальностями тощо).

11. Дата.

12. Підпис.

 

Зразок:

Резюме

Раїса Анатоліївна Світницька

Народилася 15 вересня 1965 р. в м. Новий Іржавець Оржицького р-ну Черкаської області.

Заміжня, маю дочку.

Домашня адреса: узвіз Бурсацький, 3, к. 21, м. Батурин, 43002.

Телефон – 343-71.

Навчання: 1980 – 1984 рр. – Черкаське педагогічне училище (учитель початкових класів);

1986 – 1992 рр. – Харківський державний університет (фах «географ», присвоєно кваліфікацію «Викладач географії»).

Досвід роботи: серпень 1984 р. – серпень 1986 р. – учитель початкових класів СЗШ №12 м. Золотоноша;

липень 1992 р. – жовтень 1999 р. – викладач географії України в Харківському педагогічному коледжі.

Із жовтня 1999 р. дотепер викладач екологічної безпеки Харківського регіонального інституту післядипломної освіти вчителів.

Додаткові відомості: загальний педагогічний стаж 16 р. Навчаючись у ХДУ, працювала за сумісництвом у міському приватному ліцеї «Джерело» викладачем географії. 1994 р. закінчила курси перекладачів. 1998 р. видала довідник «Абетка екологічної безпеки», вела програму «Колір надії» на Харківському обласному радіо.

Маю досвід роботи з ПК, умію працювати з Word, Excel.

Досконало володію іспанською та французькою мовами.

У разі потреби можу подати рекомендації.

 

26. 03. 2004 (підпис)

Заява

Заява — це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані їм права (на працю, відпочинок, матеріаль­не і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси.

Розрізняють два основних види заяв:

— особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

— службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, об'єднан­ня), які він репрезентує, до посадової особи іншої організації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у декількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер документа тощо).

За походженням заяви бувають

1. Зовнішні:

а) особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

6) службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса підприємства (фірми, установи) з усіма залежними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.

 

Реквізити заяви

1. Адресат (з великої літери праворуч) — посада, назва установи, звання, прізвище та ініціали посадової особи,на ім'я якої подається заява, у Д. відмінку, чергуючи закінчення -ові (-еві, -єві) з -у (-ю).

2. Адресант (без прийменника з малої літери) — звання, назва закладу, прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, яка звертається із заявою, у Р. відмінку (без крапки в кінці останнього слова).

3. Назва документа.

4. Текст (з великої літери, з абзацу).

5. Додаток (підстава): перелік інших документів із зазначенням кількості сторінок, що додаються до заяви на підтвердження її правомірності чи вагомості аргументації.

6. Дата написання (ліворуч).

7. Підпис адресанта (праворуч).

Для одержання додаткових авансів чи позик укладається заява-зобов' язання.

У цьому документі крім обгрунтованого прохання про надання певної суми зазначаються гарантований термін і спосіб її повернення, відомості про постійне місце роботи й заробітну плату та дані особистого документа (паспорта).

Різновидами заяв також є позовні заяви, які подаються до суду.

Змістом позовних заяв до суду є заяви щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок ДТП, пограбування, завдання шкоди, незаконного засудження або затримання, захист честі, гідності та репутації позивача, оскарження неправомірних дій органів, підприємств чи службових осіб, доведення і встановлення юридичних фактів, продовження терміну прийняття спадку, поновлення прав на втрачені документи, майно, цінності тощо.

Характерною особливістю позовних заяв є те, що позивач повинен якомога детальніше, послідовно й логічно викласти конкретні факти, що стали причиною звернення до суду, зазначивши місце та роль відповідача в картині подій, указати прізвища очевидців свідків, запропонувати матеріальну оцінку відшкодування тощо — залежно від змісту заяви з обов'язковим посиланням на відповідні статті ЦК чи КПК України, КпШС України.

Додатками до позовної заяви можуть бути висновки експертів, оригінали чи копії документів, квитанції про сплату витрат, рукописи творів, довідки про заробітну плату тощо.

 

Зразок

 

Ректору Одеського юридичного

інституту НУВС України,

полковникові міліції Долженкову

Олександрові Федоровичу

студента 2-го курсу факультету №5

Благіна Олексія Матвійовича

Заява

У зв’язку із переїздом батьків до м. Одеси на проживання прошу зарахувати мене студентом 2-го курсу факультету №5.

Додаток:

1) витяг із залікової книжки на 2 арк. в 1 пр.;

2) характеристика видана Львівським інститутом внутрішніх справ;

3) свідоцтво про народження на 1 арк. в 1 пр.;

4) довідка про місце проживання на 1 арк. в 1 пр.

 

18. 08.2003. Власноручний підпис

 

Характеристика

Характеристика — це документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на даному підприємстві.

Характеристика пред'являється при вступі до середніх і вищих навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу за конкурсом до науково - дослідних інститутів тощо.

Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характеристики викладається від 3-ї особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.

Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні. Характеристика має містити такі відомості:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, на яку укладається характеристика (в Р. відмінку).

3. Статус; посада; науковий ступінь і вчене званим місце роботи, навчання.

4. Рік народження (якщо треба — національність, домашня адреса, освіта).

5. Текст – дані про трудову діяльність (навчання), із якого часу працює (учиться), просування по службі; як ставиться до своїх службових обов’язків; який має рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості – риси характеру, ставлення до колег чи інших членів колективу. 6. Висновки – призначення характеристики.

7. Дата укладання документа (ліворуч).

8. Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керівника установи, закладу.

9. Печатка установи, що видала характеристику.

 

Зразок

Характеристика

Кузовенка Родіона Юрійовича,

молодшого сержанта міліції, курсанта 3-го курсу

Одеського інституту внутрішніх справ України,

1983 року народження, українця,

освіта незакінчена вища.

Молодший сержант міліції Кузовенко Р.Ю. вступив до Одеського інституту внутрішніх справ у 1999 році. Під час навчання в інституті зарекомендував себе здібним, дисциплінованим, старанним, наполегливим курсантом. Безпідставних пропусків і запізнень на заняття без поважних причин не допускає. Навчається переважно на “відмінно” та “добре”. До доручень керівництва ставиться відповідально, виконує їх якісно, сумлінно, своєчасно.

Бере активну участь у громадському житті курсу та інституту: співає в хорі інституту, входить до команди кмітливих та винахідливих.

Кузовенко Р.Ю. має добре розвинені комунікативні та організаторські здібності, цілеспрямований, працелюбний, виявляє стійкість у життєво-службових умовах, за що був призначений на посаду командира взводу. За складом характеру врівноважений, скромний, стриманий, ввічливий, спокійний.

Має авторитет серед викладачів та товаришів, проявляє високу культуру в спілкуванні, вміє переконати та відстояти свою точку зору.

 

Начальник 2-го курсу факультету

підготовки кадрів транспортної міліції,

підполковник міліції О.В.Голов’як

 

 

Доручення

Доручення (довіреність) – це документ за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції з третіми особами й цим створювати для останнього правові наслідки.

Доручення поділяються на особисті та офіційні.

Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на три види:

- разові на виконання одноразової дії(найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержання стипендії, заробітної плати, пенсії, поштового переказу, посилки й т.ін.);

- спеціальні на здійснення приватною чи службовою особою однотипних учинків (представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій у межах певного терміну й т.ін.);

- генеральні (загальні) на виконання розширених повноважень (здійснення операцій, пов’язаних з управлінням та володінням нерухомим і рухомим майном, банківських операцій, одержання та надсилання кореспонденції, представницьких функцій у суді й т.ін. з правом передоручення третій особі).

Термін дії доручення зазначається цифрами (разове, спеціальне) й літерами (генеральне, загальне). Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії доручення не зазначений, воно зберігає юридичну силу протягом року з дня його укладання. Недатоване доручення не має юридичної сили.

Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але обов’язково слід зазначити такі відомості:

1. Назва документа.

2. Місце укладання, число, місяць, рік.

3. Прізвище, ім’я та, ім’я по батькові довірителя.

4. Домашня адреса довірителя (для генерального доручення).

5. Прізвище, ім’я та, ім’я по батькові; дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення.

6. Зміст дій, обов’язків, прав, які має повноваження виконувати довірена особа.

7. Термін дії разового доручення вказується цифрами, а спеціального й генерального – літерами.

8. Підпис довірителя (праворуч).

9. Дата укладання документа для разового доручення пишеться цифрами.

10. Завірення (засвідчення) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де навчається, ЖЕК за місцем його проживання, або будь-якою нотаріальною конторою.

11. Посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізвище особи, від імені якої виступає засвідчувач.

12. Запис про стягнення державного мита чи гербового збору (для генерального доручення).

13. Номер, під яким заєрестровано документ (для генерального доручення).

14. Печатка організації, закладу, де працює засвідчувач.

15. Дата засвідчення вказується цифрами, а для спеціального й генерального доручення – літерами (ліворуч).

 

Зразок

Доручення

Я, Комар Світлана Олегівна, курсант 2-го курсу факультету №3, доручаю курсанту 2-го курсу Мартиш Ірині Леонідівні, за її паспортом серії БА №447019, виданим 10.03.91 Миколаївським РВ УМВС України в Одеській області отримати в бухгалтерії інституту належні мені гроші для відрядження на конференцію.

 

17.04.2003

Підпис курсанта Комар С.О. засвідчую:

Перший проректор з навчально-виховної

роботи, полковник міліції (підпис) А.І.Смолич

 

19.04.2003 (печатка)

 

Розписка

Розписка – це документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою чи установою. Наприклад, передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей.

Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої особи, та службову, коли особа або представник установи отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу.

 

Реквізити

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім’я та, ім’я по батькові (посада й повна назва установи для службового варіанта), назва документа (із його вихідними даними), що посвідчує особу того, хто дає розписку й підтверджує отримання.

3. Прізвище, ім’я та, ім’я по батькові (посада й повна назва установи - для службового варіанта) того, кому дається розписка.

4. Конкретне зазначення, у чому дано розписку:

-точне найменування матеріальних цінностей, документів та ін.;

- стан (нові, були в користуванні, у робочому стані);

-кількість, вага, вартість, розмір, сума зазначаються цифрами, а в дужках – словами.

5. У службовому варіанті слід зазначити, на підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності.

6. Дата укладання (ліворуч).

7. Підпис укладача (праворуч).

8. У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу (із зазначенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотаріальноюконторою.

9. Дата засвідчення (ліворуч).

Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було підписано. У такому разі ці особи засвідчують документ своїми підписами.

Укладається розписка тільки в одному примірнику.

 

Зразок

Розписка

Я, Федоренко Юрій Васильович (паспорт серії МН №522012, виданий 16. 03. 84. Іллічівським РВ УМВС України м. Одеси, прописаний за адресою: Одеса – 21, вул. Коблевська, 38, кв. 20), одержав від Колісника Іллі Степановича 2000 (дві тисячі) гривень. Зобов’язуюся повернути всю суму 06.07.2003.

06.01.2003 (підпис)

 

Підпис Федоренка Ю.В. засвідчую:

Начальник ЖЕКу – 36 (підпис) З.П.Кібець

12.01.2003 (печатка)

 

З м і с т

Наказ - 3

Акт - 7

Довідка - 8

4.Доповідна та пояснювальна записка – 9

5.Запрошення(повідомлення) – 10

6.Звіт - 11

7.Оголошення - 13

8.Протокол - 14

9.Витяг із протоколу - 15

10.Службові листи - 17

11.План – 18

12.Списки. Перелік - 21

13.Автобіографія - 23

14.Резюме - 24

15.Заява – 25

16.Характеристика – 27

17.Доручення – 28

18.Розписка – 30

Рекомендована література

1. Бибик С. та ін. Універсальний довідник – практикум з ділових паперів. – 2-е вид., випр. І допов. – К., 1997.

2. Бурячок А. Та ін. Довідник з українського правопису. – 3-є вид. – К., 1984.

3. Горбул О. та ін. Ділова українська мова. – К., 2000.

4. Діденко А. Сучасне діловодство. – К., 2000

5. Зубкоов М. Сучасна українська ділова мова. – Харків, 2002.

6. Коваль А. Ділове спілкування. – К., 1992.

7. Чмут Т. та ін. Етика ділового спілкування. – К., 1999.

8. Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К., 2000.