А. 4. Розрахунково-графічна робота

А.4. РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

 

А.4 - 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНУ РОБОТУ

 

Розрахунково-графічна робота (РГР) з дисципліни виконується в третьому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студента в області біполярних транзисторів і є складовою модулю №1 «Напівпровідникові прилади».

Виконання РГР є важливим етапом у підготовці до виконання курсової роботи з дисципліни у четвертому семестрі.

Завданням РГР передбачається для заданого типу транзистора та режиму побудувати на вольтамперній характеристиці пряму навантаження, вибрати робочу точку та графо-аналітичним методом визначити Н-параметри, коефіцієнт підсилення і значення зворотнього струму колектора Іко для заданної температури.

Виконання, оформлення та захист РГР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

А.4 – 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВНИКИ ДО

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

 

Розрахунково-графічна робота повинна бути оформлена у вигляді пояснювальної записки, в якій повинен бути представлений опис послідовності побудов, обгрунтовування ухвалених рішень, графічні побудови. Остання виконується на листах білого паперу (стандартного розміру) в обкладинці з білого ватману. На лицьовій стороні обкладинки розміщуються відповідно до ДОСТу напис:

 

Міністерство освіти та науки України

національний авіаційний університет

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «комп'ютерна електроніка»

на тему «Робота транзистора з навантаженням»

Виконав студент______групи_________(Ф.І.П.)

Керівник роботи_________________________

Захистив «____»____________200 р.

з оцінкою _______________________________

 

Рекомендований об'єм пояснювальної розписки 7-10 аркушів машинописного тексту.

Першим листом підшивається завдання на розрахунково-графічну роботу. Текст записки починається з вступу і закінчується списком використаної літератури. Матеріал, поданий в записці, розбивається на окремі розділи, які мають короткі, чітко виділені заголовки. УГП транзисторів викреслюються у відповідності з ДОСТ 2.730-73.

 

Основні питання, які повинні бути відображені в розрахунково-графічній роботі:

1. Завдання

2. Довідкові дані транзистора

3. ВАХ транзистора

4. Побудова прямої навантаження

5. Визначення графічно: К_U, К_І, К_Р

6. Визначення параметрів: h₁₁, h₁₂, h₂₁, h₂₂

7. Визначення І_КО при заданій температурі

8. Література

9. Зміст

 

Методика обчислення графоаналітичним методом h -па-раметрів наведена в [7].

 

А.4 – 3. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

 

Варіанти завдань наведені в табл. 14-16.

 

Таблиця 14

№ варіанту	Тип транзистора	Ек, В	Rк, Ом	t^0 = гр.С
	ГТ 109		2*10^3
	ГТ 108
	ГТ 109		2,2*10^3
	МП 114		1,5*10^3
	КТ 118		6,6*10^3
	КТ 120
	ГТ 122
	КТ 104
	КТ 201
	КТ 202
	КТ 208		3,9*10^3
	КТ 214А		4,5*10^3
	КТ 215А		6*10^3
	ГТ 108
	ГТ 109		2*10^3
	МП 114		2*10^3
	КТ 118		6*10^3
	КТ 120
	КТ 122

 

Продовження табл. 14

	КТ 104
	КТ 201
	КТ 301А		3*10^3
	ГТ 305А
	КТ 307А		2,1*10^3
	ГТ 308А
	ГТ 309А
	ГТ 310А		1,2*10^3
	КТ 312А

 

Таблиця 15

№ варіанту	Тип транзистора	Ек, В	Rк, Ом	t^0 = гр.С
	КТ 208А		4*10^3
	КТ 214А-1		5*10^3
	КТ 215А-1		6,6*10^3
	П 307В
	КТ 301А		3,2*10^3
	ГТ 305А
	КТ 307А		2*10^3

Продовження табл.15

	ГТ 308А
	ГТ 309А
	ГТ 310А
	КТ 312А
	КТ 317А		10*10^3
	КТ 333А		10*10^3
	КТ 350А
	КТ 351А
	КТ 352А
	КТ 357А
	КТ 361А
	КТ 350А
	КТ 351А
	КТ 352А
	КТ 357А
	КТ 361А
	КТ 364А
	КТ 369А
	КТ 373А		3*10^3
	КТ 208А		3,8*10^3
	КТ 104

Таблиця 16

№ варіанту	Тип транзистора	Ек, В	Rк, Ом	t^0 = гр.С
	КТ 201
	КТ 301В		4*10^3
	КТ 305А
	КТ 307А		2*10^3
	ГТ 308А
	ГТ 309Б
	ГТ 310Б
	КТ 312Б
	КТ 317А		10*10^3
	ГТ 320Б
	ГТ 321Б		30*10^3
	ГТ 322А
	ГТ 322Б		14*10^3
	КТ 333А		10*10^3
	КТ 340А
	КТ 342А
	КТ 343А

Продовження табл. 16

	КТ 348А		2*10^3
	КТ 350А
	КТ 351А
	КТ 352А
	КТ 357А
	КТ 361А
	КТ 364А
	КТ 369А
	КТ 373А		3*10^3
	КТ 208А		3,8*10^3
	КТ 104

 

А.2. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

 

А.2 - 1. ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ

ЗАНЯТЬ ТА ЇХ ОБСЯГ

 

По першому модулю передбачається робочою програмою п’ять практичних занять по 2 години на кожне.

Нижче наводиться тематика цих практичних занять.

1. Методи очистки напівпровідників (ст. 54 - 57). Зонна теорія напівпровідників (ст. 38 - 54). Ефект електричного поля в напівпровідниках (ст. 158 - 159).

2. Процеси в плоскому p-n- переході (ст. 73 - 77). P-N- перехід під прямою та зворотною напругами (ст. 77 - 80). Маркування діодів (ст. 96 - 97). Приклади розшифровки маркування діодів.

3. Процеси в бездрейфовому та дрейфовому транзисторах (ст. 107 - 112), (ст. 143 - 146).

4. Робота транзистора з навантаженням (ст. 129 - 131). Розрахунок h -параметрів транзистора графоаналітичним методом

(ст. 126 - 129). Маркування біполярних транзисторів та приклади розшифровки маркування (ст. 146 - 147).

5. Польові транзистори (ст. 148 - 149). Процеси в польових транзисторах, їх параметри, ВАХ, маркування та приклади розшифровки маркувань транзисторів (ст. 149 - 157).

 

ПРИКЛАДИ РОЗШИФРОВКИ МАРКУВАНЬ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ПРИЛАДІВ

 

КД 201А – КД- кремнієвий випрямляючий діод; 2 – середньої потужності (0,3 А ≤ I_ср ≤ 10 А); 01 – порядковий номер розробки; А – перша модифікація.

КС 205А –КС- кремнієвий стабілітрон з напругою стабілізації 10 В ≤ U_ст ≤ 100 В і малої потужності (0,3 Вт ≤ P_ст ≤ 5 Вт); 05 – порядковий номер розробки; А – перша модифікація.

2Т 315А – 2Т – кремнієвий біполярний транзистор; 3 – малопотужний (0,3 Вт ≤ P_к) та високочастотний (f_гр > 30 МГц); 15 – номер розробки; А – перша модифікація.

 

 

А.3. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

 

А.3 - 1. ВІРТУАЛЬНІ ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

 

А.3 - 1.1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Лабораторні роботи виконуються згідно з програмою курсу «Комп’ютерна електроніка» спеціалістів та магістрів спеціальності 8.091501 «Комп’ютерні системи та мережі» з метою напрацювання у студентів практичних навичок та закріплення теоретичних знань з модуля I «Напівпровідникові прилади».

Курс «Комп’ютерна електроніка» розроблений відповідно до вимог кредитно-модульної системи оцінки знань і складається з чотирьох модулів, що передбачає проведення чотирьох лабораторних робіт у кожному модулі.

Загальною метою лабораторних робіт – є поглиблення та закріплення знань з розділів курсу «Комп’ютерна електроніка». В процесі виконання лабораторних робіт студенти ознайомлюються з методиками побудови вольт-амперних характеристик транзисторів, навантажувальної прямої, досліджують транзистор в режимі посилення та ключовому режимі.

Лабораторні роботи моделюються на комплексі Electronics Workbench на персональних комп’ютерах. Кожна підгрупа студентів ділиться на чотири бригади, а в бібліотеці програми для кожної лабораторної роботи є чотири варіанти завдань. Кожна бригада студентів виконує свій варіант завдання, тому й результати виконання лабораторної роботи в кожній бригади будуть свої, котрі відрізняються від інших.

На виконання кожної лабораторної роботи відводиться дві академічні години. За цей час студент повинен:

- одержати у викладача індивідуальний номер завдання;

- підготовити протокол звіту для даної лабораторної роботи;

- відповісти на контрольні запитання;

- визвати з бібліотеки програм відповідну програмну модель;

- відповідно до номеру варіанту виконати передбачене лабораторне завдання;

- зробити висновки по кожному пункту завдання;

- захистити попередню лабораторну роботу.

 

Звіт про виконання лабораторної роботи повинен містити:

1. Титульний лист;

2. Мету роботи;

3. Короткі теоретичні відомості;

4. Принципову схему лабораторної установки;

5. Хід виконання завдання лабораторної роботи;

6. Висновки по кожному пункту лабораторного завдання.

 

До оформлення звіту висуваються такі вимоги:

1. Звіт оформляється на аркушах формату А4 або на аркушах із зошита в клітинку;

2. На титульному листі мають бути вказані:

- назва дисципліни;

- назва лабораторної роботи;

- номер варіанту;

- ким виконана робота (ПІБ, номер групи, факультет);

- ким прийнята (ПІБ).

3. У коротких теоретичних відомостях викладаються основні положення даної теми;

4. Хід роботи повинен містити:

- пункти лабораторного завдання;

- результати їх виконання;

- графіки або знімки з екрана ПК;

- висновки по результатах виконання кожного

пункту лабораторного завдання.

 

 

А.3 - 2. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ДО І МОДУЛЯ

А.3 - 2.1. Лабораторна робота 1

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПРЯМЛЯЮЧИХ ДІОДІВ

Мета роботи

 

1. Ознайомитись з принципом дії напівпровідникових діодів.

2. Набути практичних навичок у побудові вольт-амперних характеристик діода.

3. Набути практичних навичок у дослідженні перехідних процесів в діодах та аналізу їх швидкодії.

 

Частина І

ПОБУДОВА ВОЛЬТ-АМПЕРНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

НАПІВПРОВІДНИКОВОГО ДІОДА

 

Лабораторне завдання.

 

В цьому лабораторному завданні лабораторної роботи №1 та наступних лабораторних робіт буде приведений тільки набір завдань, які повинні бути виконані. Повний склад методичних матеріалів: короткі теоретичні відомості, домашнє завдання, зміст звіту та контрольні питання наведені в [7, ст.5-13].

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку.

2. Побудувати пряму гілку ВАХ діода з допомогою аналізатора графіків.

3. Перерисувати у звіт ВАХ діода в масштабі.

4. Побудувати зворотну гілку ВАХ.

Частина ІІ

В НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ДІОДАХ

 

Лабораторне завдання.

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. За допомогою візирних ліній “1” і “2” виміряти амплітуду вихідного сигналу.

3. За допомогою візирних ліній “1” і “2” визначити такі часові параметри вихідного сигналу: t_роз, t_уст.

4. У масштабі перерисувати у звіт часові діаграми вхідного та вихідного імпульсів.

 

А.3 - 2.2. Лабораторна робота № 2

 

Мета роботи

1. Ознайомитись із принципом дії, схемами ввімкнення і ВАХ біполярного транзистора.

2. Набути практичних навичок у побудові ВАХ біполярного транзистора.

3. Набути практичних навичок у побудові навантажувальної прямої транзистора і визначенні h -параметрів.

4. Дослідити вплив положення робочої точки транзистора на форму вихідного сигналу.

Частина І

В СТАТИСТИЧНОМУ РЕЖИМІ

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Побудувати вхідні ВАХ біполярного транзистора (БТ) для трьох напруг колектора – 0 В, 10 В, 20 В, за допомогою аналізатора графіків.

3. Перерисувати вхідну характеристику U_б = f (I_в)Uк=const у масштабі.

4. Побудувати вихідні ВАХ транзистора для трьох фіксованих струмів бази за допомогою аналізатора графіків.

5. Перерисувати вихідну характеристику I_к = f (U_кб)I_б = const у масштабі.

Повний склад методичних матеріалів: короткі теоретичні відомості, домашнє завдання, опис віртуальної лабораторної установки, порядок виконання роботи, зміст звіту та контрольні питання наведені в [7, ст.13-24].

 

Частина ІІ

В РЕЖИМІ посилення

Лабораторне завдання

 

1. Побудувати навантажувальну пряму на сім’ї вихідних характеристик за двома точками.

2. Дослідити БТ у режимі посилення гармонійних коливань для двох варіантів положення робочої точки: 1 – для активного режиму; 2 – для режиму насичення. Для цього використати генератор синусоїдальних коливань та двохпроменевий осцилограф.

3. Перерисувати в масштабі осцилограми вхідної і вихідної напруг. Звернути увагу на фазу вхідної і вихідної напруг. За допомогою вертикальних візирних ліній осцилографа визначити амплітуди вхідної U_б та вихідної U_к напруг.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 24-26].

 

А.3 - 2.2. Лабораторна робота № 3

 

Мета роботи

1. Закріпити теоретичні знання з фізики процесів, що відбуваються в БТ, який працює в ключовому режимі.

2. Набуття практичних навичок у визначенні основних параметрів перехідних процесів.

 

Частина І

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи та увімкнути двохпроменевий осцилограф і функціональний генератор.

2. На функціональному генераторі встановити амплітуду імпульсів в межах від 0,7 до 1,3 В і добитись, щоб транзистор був у мінімальному режимі насичення.

3. Запустити віртуальну лабораторну установку на моделювання. За допомогою візирних ліній “1” і “2” виміряти амплітуду вхідного імпульсу U_б та вихідного імпульсу U_к і такі часові параметри: t_зт , t_нр , t_р.

4. У масштабі перерисувати у звіт часові діаграми вхідного і вихідного імпульсів.

5. За допомогою клавіатури підключити діод до БТ і повторити п.п. 3, 4.

6. На функціональному генераторі встановити амплітуду вхідних імпульсів рівною U_вх = 0,5 U_{б.нас .}. Отже, БТ знаходиться в активному режимі. Виконати пункти 3, 4, 5.

7. На функціональному генераторі встановити амплітуду вхідних імпульсів рівною U_вх = 1,5 U_{б.нас .}. При цьому БТ перейде в режим глибокого насичення і значно збільшиться час t_р. Виконати пункти 3, 4, 5.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 26-33].

 

Частина ІІ

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи

та увімкнути двохпроменевий осцилограф і функціональний генератор.

2. На функціональному генераторі встановити таку амплітуду імпульсів, щоб транзистор був у мінімальному режимі насичення.

3. Запустити віртуальну лабораторну установку на моделювання. За допомогою візирних ліній “1” і “2” виміряти амплітуду вхідного імпульсу U_е та вихідного імпульсу U_к і такі часові параметри: t_зт , t_нр , t_р. Звернути увагу на те, що часові параметри зменшились порівняно з схемою із загальним емітером.

4. У масштабі перерисувати у звіт часові діаграми вхідного і вихідного імпульсів.

5. За допомогою клавіатури підключити діод до БТ і повторити п.п. 3, 4.

6. На функціональному генераторі встановити амплітуду вхідних імпульсів рівною U_вх = 0,5 U_{е.нас .}. Отже, БТ знаходиться в активному режимі. Виконати пункти 3, 4, 5.

7. На функціональному генераторі встановити амплітуду вхідних імпульсів рівною U_вх = 1,5 U_{е.нас .}. При цьому БТ перейде в режим глибокого насичення і значно збільшиться час t_р. Виконати пункти 3, 4, 5.

8. Порівняти результати досліджень частини І і ІІ та зробити висновки.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 33-35].

 

А.5. Індивідуальна робота

У кожному семестрі робочою програмою передбачається індивідуальна робота зі студентами в обсязі 5 годин. На І модуль виділяється 3 години.

Кожен студент отримує завдання на індивідуальну роботу. Це, як правило, розділи теоретичної частини посібника, які плануються для самостійного вивчення.

Завдання на індивідуальну роботу містить:

1. Назву розділу теоретичного курсу, який передбачено на самостійне вивчення.

2. Підготовку реферату по заданному розділу.

3. Співбесіду по змісту реферату на індивідуальному занятті.

B.2. Практичні заняття.

 

ТА ЇХ ОБСЯГ.

 

По другому модулю передбачається чотири заняття по 2 годиин на кожне.

Нижче наводиться тематика цих практичних занять.

1. Технічні характеристики і параметри логічних елементів

(ст. 256-258).

2. Діодно-транзисторні ТТЛ, ТТЛШ, ЕЗЛ, р -МОН, n -МОН інтег

ральні елементи. Розшифорвка маркування логічних елементів. (ст. 259-271)

3. Схемотехніка асинхронних та синхронних тригерів (ст. 273-

283).

4. Розшифровка маркування ІС (ст. 248-253).

 

Приклади розшифровки маркування ІС

 

К 555 ЛА3 – К5 – напівпровідникова ІС широкого призначення з керамічним корпусом; 55 – номер розробки; Л – група логічних елементів; А – логічний елемент І-НЕ; 3 – кількість входів 2.

К 555 ЛН1 – К5 – напівпровідникова ІС широкого призначення з керамічним корпусом; 55 – номер розробки; Л – група логічних елементів; Н – логічний елемент НЕ.

К 555 ТВ6 – К5 – напівпровідникова ІС широкого призначення з керамічним корпусом; 55 – номер розробки; Т – група тригерів; В – JK-тригер; 6 – два тригери в одному корпусі.

К 555 ТМ2 – К5 – напівпровідникова ІС широкого призначення з керамічним корпусом; 55– номер розробки; Т – група тригерів; М – D-тригер; 2 – два тригери в одному корпусі.

К 555 ИЕ18 – К5 – напівпровідникова ІС широкого призначення з керамічним корпусом; 55 – номер розробки; И – функціональний вузол; Е – лічильник двійковий; 18 – чотирьох розрядний двійковий лічильник.

 

В.3. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

 

ДО ІІ МОДУЛЯ

 

В.3 - 1.1. Лабораторна робота №4

 

Мета роботи

 

1. Практична перевірка роботи логічних елементів різних функціонально-повних наборів.

2. Освоєння методики зняття основних характеристик логічних елементів.

3. Визначення основних параметрів логічних елементів.

 

Частина І

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Заміряти часові параметри логічного елемента НЕ.

3. Побудувати передавальну характеристику логічного елемента НЕ.

4. Відповідно до таблиці істиності перевірити закон функціонування логічного елементу НЕ за допомогою індикаторів рівня.

5. Перевірити динамічний режим роботи елемента НЕ за допомогою двохпроменевого осцилографа.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 36-43].

 

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Відповідно до таблиці істинності перевірити закон функціонування логічного елемента І за допомогою індикаторів рівнів вхідних сигналів Х1 та Х2 і вихідної функції.

3. Перевірити динамічний режим роботи елемента І за допомогою генераторів вхідних сигналів Х1 та Х2 та двохпроменевого осцилографа.

4. Зарисувати часові діаграми вхідних сигналів і вихідної функції.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 43-44].

 

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Відповідно до таблиці істинності та схеми віртуальної установки перевірити закон функціонування логічного елемента ЧИ за допомогою індикаторів рівнів.

3. Перевірити динамічний режим роботи елемента ЧИ за допомогою схеми віртуальної установки та двохпроменевого осцилографа.

4. Зарисувати часові діаграми вхідних сигналів Х1 та Х2 і вихідної функції.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 45-46].

 

В.3 - 1.2. Лабораторна робота №5

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИГЕРІВ

Мета роботи

 

1. Вивчення приндипів побудови та логіки роботи тригерів на інтегральних мікросхемах.

2. Вивчення умовно-графічних позначень тригерів.

3. Освоєння методики дослідження асинхронних і синхронних тригерів у статичниму та динамічному режимах.

 

Частина І

ДОСЛІДЖЕННЯ АСИНХРОННОГО RS -ТРИГЕРА

Лабораторне завдання

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Відповідно до таблиці переходів та схеми віртуальної ус-тановки перевірити закон функціонування асинхронного RS -тригера.

3. Дослідити RS -тригер у динамічному режимі за допомогою генератора слів та логічного аналізатора.

4. Перерисувати до протоколу часову діаграму RS -тригера з логічного аналізатора та скласти таблицю переходів тригера за графіком логічного аналізатора.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 50-59].

 

ДОСЛІДЖЕННЯ СИНХРОННОГО RS -ТРИГЕРА

 

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Відповідно до таблиці переходів та схеми віртуальної ус-тановки перевірити закон функціонування синхронного RS- тригера.

3. Дослідити синхронний RS -тригер у динамічному режимі за допомогою генератора слів та логічного аналізатора.

4. Перерисувати до протоколу часову діаграму синхронного RS -тригера з логічного аналізатора та скласти таблицю переходів тригера за графіком логічного аналізатора.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 59-61].

 

Частина ІІ

ДОСЛІДЖЕННЯ АСИНХРОННОГО JK -ТРИГЕРА

Лабораторне завдання

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Перевірити закон функціонування асинхронного JK -тригера відповідно до таблиці переходів з допомогою віртуальної лабораторної установки.

3. Дослідити асинхронний JK -тригер у динамічному режимі за допомогою генератора слів та логічного аналізатора.

4. Перерисувати до протоколу часову діаграму асинхронного JK -тригера з логічного аналізатора.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 62-63].

 

ДОСЛІДЖЕННЯ D -ТРИГЕРА

З ДИНАМІЧНИМ КЕРУВАННЯМ

Лабораторне завдання

 

1. Підготувати віртуальну лабораторну установку до роботи.

2. Перевірити закон функціонування D -тригера з динамічним керуванням відповідно до таблиці переходів із допомогою індикаторів рівнів.

3. Дослідити D -тригер з динамічним керуванням в динамічному режимі за допомогою генератора слів та логічного аналізатора.

4. Перерисувати до протоколу часову діаграму D -тригера з логічного аналізатора та скласти таблицю переходів тригера за допомогою логічного аналізатора.

Лабораторну роботу підготувати та виконати за допомогою методичних матеріалів [7, ст. 63-65].

 

В.4. Індивідуальна робота

 

На ІІ модуль індивідуальної роботи виділено 2 години. Кожен студент отримує завдання на індивідуальну роботу. Це, як правило, розділи теоретичної частини посібника, які плануються для самостійного вивчення студентами.

 

Завдання на індивідуальну роботу містить:

1. Назву розділу теоретичного курсу, який передбачено на самостійне вивчення.

2. Підготовку реферата по заданному розділу.

3. Співбесіду по змісту реферату на індивідуальному занятті.

 

А.4. РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА