Дизайн-освіта – технологія розвивального навчання. Види дизайну. Розробити фрагмент уроку на тему: «Українська народна лялька» (4 клас).



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дизайн-освіта – технологія розвивального навчання. Види дизайну. Розробити фрагмент уроку на тему: «Українська народна лялька» (4 клас).



Нині особливого значення набуває проблема формування творчої, інтелектуально розвиненої особистості. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є запровадженням початкової дизайн-освіти в початкову школу, в Україні цим займається один із авторів програми з трудового навчання Володимир Тименко. Дизайн у перекладі з англійської – креслення, малюнок, проект. Дизайн – це творча діяльність, мета якої є формування гармонійного предметного середовища, яке найповніше задовольняє матеріальні й духовні потреби людини. Дизайн-освіта – це навчально-ігрова проектувальна діяльність учнів. Завдання дизайн-освіти полягає в розвитку дизайнерського мислення школярів, що сприяє розумінню сучасних мистецьких проблем, естетичному вихованню учнів. Прийомами дизайнерського мислення є узагальнення, аналіз, синтез, порівняння, абстракція. Тобто у учнів треба сформувати надійну орієнтацію в навколишньому предметному світі, навчити розуміти, що красиво, а що ні, де одна річ буде доречною, а де навпаки – зайвою, допомогти розібратися, як організувати своє предметне оточення, щоб воно було комфортним, приємним.

Учням треба розповісти про професію дизайнера. Дизайнер у перекладі з англійської означає «проектувальник», вони створюють нові промислові зразки виробів: автомобілів, предметів домашнього вжитку, меблів, одягу та ін. Працюючи над створенням нових предметів, дизайнер виконує ескізи цих предметів, створює макети й моделі. Дизайнер повинен добре знати образотворче й декоративно-прикладне мистецтво, вміти ліпити, виконувати макети з різних матеріалів, користуватися різними інструментами та матеріалами. Дизайн-освіта ґрунтується на напрямках сучасного дизайну, тобто на уроках трудового навчання вчитель ознайомлює учнів з такими видами дизайну: дизайн середовища, дизайн костюмів, графічним дизайном, промисловим дизайном, ландшафтним дизайном. Дизайн середовища – це проектування зовнішньої форми будівлі (екстер’єр) або її внутрішнє оздоблення (інтер’єр). З цим видом дизайну учні знайомляться при вивченні таких тем: 1 клас: «Макетування предметів хатнього інтер’єру» практична робота: 1) макетування меблів із сірникових коробок; 2)ліплення декоративного посуду; 3) виготовлення настінних прикрас з різних матеріалів. 2 клас: «Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва» практична робота: макетування предметів побуту для стіни, підлоги, вікна у техніці витинанки. 3-4 клас: при виконанні колективної творчої роботи: конструювання виробів для відтворення давнього українського побуту (меблі, посуд, настінні прикраси); тема: «Архітектурне макетування» практична робота - макетування будівельних споруд; тема: Мистецтво декоративного розпису практична робота макетування предметів побуту і оздоблення їх орнаментом. Дизайн костюмів – це композиція одягу (гармонійне поєднання) одягу, взуття, ювелірних прикрас. Дизайн костюмів буває етнічний (народний) і сучасний. Дизайнери моделюють сучасний одяг, враховуючи народні традиції, національні художні смаки. З цим видом дизайну учні ознайомлюються при вивченні тем: 1 клас: «Культура зовнішності людини, культура одягу» при виконанні практичних робіт 1. зображення костюма із власної уяви, макетування елементів костюма за власними малюнками. 2. Виготовлення іграшкового костюма. Тема «Культура зовнішності людини, культура одягу» - 3 клас практична робота : дизайн власного одягу для вечірки (оздоблення стразами, наліпками та ін.) 4 клас: тема «Елементи дизайну костюма» практична робота – пошиття лялькових національних костюмів. Фахівці сфери графічного дизайну (художники-графіки, графічні дизайнери) – займаються оформленням книжок, створюють етикетки, плакати, цукеркові обгортки, товарні упаковки, створюють емблеми, розробляють рекламу. Учні ознайомлюються з елементами графічного дизайну при вивченні теми: «Умовні знаки передачі інформації» практичні роботи: 1) виготовлення власної візитки; 2) макетування афіш, оголошень, листівок та ін. Промисловий дизайн – це художнє проектування промислових виробів (створення ескізів і макетів нових конструкцій. Зовнішній вигляд виробів промислового дизайну розробляють художники-конструктори. З елементами промислового дизайну учні ознайомлюються під час вивчення розділу «Людина і техніка» (1-4 класи), учні розробляють власні конструкції техніки з деталей конструктора та інших матеріалів, створюють технічні моделі, створюють макети технічних конструкцій. Ландшафтний дизайн – це мистецтво гармонійного поєднання рукотворних куточків природи і краєвидів з формами архітектурних споруд. Архітектор, коли проектує загальний вигляд будівель, обов’язково зважає на природний рельєф і краєвид місцевості. Ознайомлюються учні з елементами ландшафтного дизайну при вивченні розділу «Людина і природа» і «Людина і художнє довкілля» (1-4 кл.) теми : «Елементи квітникарства» практична робота – 1) створення макету клумби; 2) художнє конструювання декоративних квітів та рослин з різних матеріалів; 3) розробка дизайну дачної ділянки; Тема: «Елементи паркового мистецтва», на таких уроках учні отримують знання про дерева, кущі, квіткові рослини – як прикрасу довкілля, про квіти у садах, на клумбах, алеях, традиційне поєднання квітів в українському квітнику, вчаться створювати різноманітні мальовничі куточки.

На уроках трудового навчання діти знайомляться з дизайном іграшок, виготовляють іграшки з різних матеріалів, в різних техніках.

Виховна цінність іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності, творчої діяльності дітей. іграшки позитивно діють на психічний стан дитини, світосприймання, активізують життєвий тонус, що впливає на її здоров’я і фізичний розвиток.

Народні іграшки здавна використовують з метою

- морального виховання (граючись народною іграшкою, діти прилучаються до набутків творчої спадщини свого народу. Формуються такі моральні якості, як повага до рідної землі, до народних майстрів та їх витворів, до мистецтва взагалі. Бережно відносячись до народних іграшок, створюючи їх своїми руками вони відчувають свою відповідальність за збереження і розвиток культури свого народу). Одним із напрямків у моральному вихованні дитини є виховання культури поведінки. В процесі ознайомлення дітей з народною іграшкою, у різноманітних іграх і спостереженнях необхідно формувати навички ввічливого відношення з близькими для дитини дорослими і однолітками, бережливого відношення до іграшок і речей, якими всі користуються.

- розумового (Дітям дають знання про культуру, обряди і традиції українського народу знайомлять з матеріалом, способом виготовлення, змістом і значенням народної іграшки, формують знання про традиційний одяг, знайомлять з народними ремеслами, дають уявлення про історію створення народної іграшки). Коли дитина отримує знання про народну іграшку, вона вчиться описувати її, розповідати про неї, порівнювати іграшки за видами, функціями.

- естетичного виховання (народна іграшка є засобом формування відчування естетичної краси, кольору, художнього смаку. Виготовляючи народну іграшку дитина відчуває задоволення від створення прекрасного.

фізичного виховання.

Під час гри дитина розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління.

 

Знайомлячись з особливостями етнодизайну дітивиготовляють невеличкі обереги для прикрашання інтер’єру та знайомляться з українською традиційною іграшкою, зокрема виготовляють українську народну ляльку та прикрашають її за власним задумом. Так під час вивчення теми «Українська народна лялька» учні знайомляться з етнодизайном ляльки, дізнаються про різні конструкції ляльок, техніки виготовлення та оформлення ляльок в залежності від їх функцій, призначення. Вчаться виготовляти ляльок самостійно за нескладними техніками: Ляльок- мотанок з ниток, ляльок-пеленанок, ляльок-дзвіночків, лялько-мотанок з тканини та оздоблюють їх згідно українських звичаїв та традицій та за власним задумом. Учні на таких уроках дізнаються про різні види ляльок-оберегів. Наприклад:

Лялька-веснянка. У березні, з приходом весни дівчата робили яскравих і веселих лялечок-Веснянок, які в давнину вважалися оберегами краси і молодості. Волосся у ляльки-веснянки було незвичного яскравого кольору. Їх дарували дівчата одна одній. Так готувалися до весняного рівнодення.

Лялька-бажанниця. Така подружка-лялька «Бажанниця» – була у кожної дівчини. Показувати її нікому не наслідувало. Коли хочеш загадати бажання – треба їй взамін щось подарувати, наприклад, пришити на сукні ляльки намистинку або зав’язати стрічку. А потім піднести люстерко до личка і сказати: "Дивись, яка ти красуня. А за подаруночок моє бажання виконай". А потім сховати свою подруженьку в затишне місце.

 

Лялька-зернушка: виготовляли і більш «спеціалізовані» ляльки: «зернушку» – на добрий урожай. Шили мішечок, наповнювали його зерном і оздоблювали як ляльку (прив’язували спідничку, фартух, формували ручки, одягали хустку).

 

 

Лялька-плакушка. Дівчина розповідала цій ляльці про всі свої біди, про все те чого не розповідала навіть подружкам.

Лялька-Дзвіночок – весела, завзята, приносить у будинок радість і веселощі. Це оберіг гарного настрою. Даруючи її, людина бажає своєму другові отримувати тільки хороші вісті і підтримує в нім радісний і веселий настрій. У лялечки три спідниці. У людини теж три царства: мідне, срібне, золоте. І щастя складається теж з трьох частин. Якщо тілу добре, душі радісно, дух спокійний, то людина цілком щаслива. Якщо дома є такий оберіг, то в ньому завжди буде радість і веселість.

Лялька-Подорожниця – це традиційна лялька-оберіг для подорожуючих. У її вузлику все, що може знадобитися в дорогу: трохи крупи, монета і щіпка рідної землі, щоб не забути повернутися. Втім, вміст торбинки може варіюватися – адже, це саме Ваша подорожниця. Лялечка легко поміщається в кишені, щоб наглядати за вашою дорогою – як тілесною, так і духовною.

Лялька-Десятиручка допомагала дівчині чи молодиці (дівчина, яка нещодавно вийшла заміж) у господарстві. Таку ляльку часто дарували на весілля, щоб жінка все встигала, і все у неї ладилося. Її ставили в домі на видне місце там, де жінка проводить багато часу у роботі. Ця лялька допомагала дівчатам і жінкам у різних домашніх справах, зокрема в рукоділлі.

 

 

Лялька «На щастя». Робиться вона і дарується з побажанням щастя! Лялечка "на щастя" – це оберіг, який приносить щастя і удачу своєму власнику. Вона крихітна, вміщається на долоню. Коса у неї довга, груба (вона символізує жіночу силу, красу і здоров'я). Лялька повинна стояти, спираючись на косу, а хвіст коси – весело піднімається вгору!

 

 

Лялька «сонниця» -- виготовлялася щоб дитячий сон був міцним і здоровим. В мішечок наповнювався травами які сприяли міцному сну.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.031 с.)