Основні поняття дошкільної лінгводидактики, її об’єкт, предмет. мета, завдання

Основні поняття дошкільної лінгводидактики, її об’єкт, предмет. мета, завдання

Міждисциплінарні зв’язки (самостійно)

Науково-теоретичні засади та становлення української дошкільної лінгводидактики

Основні поняття теми: лінгводидактика, методика, теорія, мова, мовлення, текст, нормативність, функції мови і мовлення, культура мовлення, закономірність, закономірності засвоєння дитиною мови з Л. Федоренко, чуття мови, принципи навчання мови, розвитку мовлення: загальнодидактичні, методичні (загальні методичні принципи, часткові методичні принципи, спеціальні) тощо.

Література базова

1. Дитина: програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / наук. кер. Проекту: О.В. Огневюк, К.І. Волинець, нук. Кер. Програмою: О.В. Проскура та ін.. / Мін. осв. і наук., мол. та спроту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг.. Київміськради (КМДА), Київ. У-нт ім. Б. Грінченка. – 3-тє вид. доопр. Та доп. – К.: Київ, ун-т ім.. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.

2. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011(2013). – С. 14-167.

3. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»/наук. кер. проекту: О. В. Огнев’юк; наук. ред. Н. В. Кудикіна, В. У. Кузьменко; авт.кол.: Е. В. Бєлкіна, Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. Л. Богініч, З. Н. Борисова, М. С. Вашуленко [та ін.] / Мін. осв. і наук. мол. т спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. – 3-є вид. доопр. та доп. – К.: Київ, ун-т Б. Грінченка, 2012. – 400 с.

Література допоміжна

1. Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти [Текст]. – 4-те вид., доопр. і доп. / А.М. Богуш. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013. – 192 с. – (Сучасна дошкільна освіта)

2. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Упорядник Богуш А.М.Частина І та ІІ. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – С. 9-212.

3. Товкач І. Є. Дидактичні ігри мовленнєвого змісту / А. В. Пасічник, І. Є Товкач // Ігрова діяльність у дошкільній освіті п’ятирічних дітей (педагогічний супровід до програми «Дитина»): навч.-метод. посіб. / Г. В. Бєлєнька, В. М. Вертугіна, Ю. О. Волинець та ін.; за заг. ред. Н. В. Кудикіної. – К.: Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – С. 75-118.

Основний зміст лекції

Основні поняття дошкільної лінгводидактики, її об’єкт, предмет. мета, завдання.

Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що поєднує віджилі, нинішні та майбутні покоління народу в одне велике, історичне жи-ве ціле… (Ушинський К.Д. Рідне слово. Твори: У 6т.- к. Рад. шк.,1955. – Т. І. – С. 269.)

Рівень розвитку рідної мови відображує рівень культури і духовного розвитку нації.

Вивчення рідної мови розпочинається у людини ще до народження, потім у ранньому дитинстві у сім’ї, серед рідних і близьких їй людей, вдосконалюється у ДНЗ, школі і…(продовжується впродовж усього її життя).

Методика розвитку рідної мови дітей (саме так раніше називався і цей предмет) як наука за роки незалежності зазнала серйозних змін.

Методика – прикладна підсистема педагогіки, що дає відповідь на запитання: як досягти певного результату в практичній діяльності. Тому у 70-ті роки ХХ ст. методика розвитку рідної мови була складовою дошкільної педагогіки і мала на меті розробити єдину систему навчально-виховної роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного віку та узагальнити кращий досвід сім’ї та ДНЗ. У середині 80-тих років це вже окрема педагогічна наука, що вивчає закономірності педагогічної діяльності, спрямованої на формування мовлення у дошкільників. На початку 90-х років – коло питань розвитку мовлення дітей значно розширилося і вже охоплює не лише специфіку педагогічної діяльності, а й закономірності розвитку мовлення дітей на різних вікових етапах. У зв’язку з цим процес навчання дітей рідної мови був науково обґрунтований на основі філософії, лінгвістики, психології, фізіології, інтереси яких перетинаються на проблемі мовлення дітей.

Наприкінці ХХ ст. із методики розвитку рідної мови виокремився самостійний напрям – методика навчання української мови (як державної і як іноземної) дітей різних національностей.

Характерними стали дослідження з проблем розвитку різних аспектів мовлення. Методика розвитку рідної мови наблизилася до технологічних наук, а розроблені науковцями методики дедалі частіше стали називати технологія-ми. Технологія – сукупність знань і відомостей про послідовність окремих операцій у процесі виробництва. На думку вченого С. Гончаренка, термін «технологія», на відміну від терміна «Методика» відображає не просто передавання інформації, а процес навчання,що має велике значення для характеристики сучасних тенденцій у педагогічних науках.

Методика розвитку рідної мови дітей дошкільного віку як наука зазнала істотних змін за своєю сутністю, що й зумовило її нову назву- українська дошкільна лінгводидактика.

-Чому українська?

Тому що використовує мовну систему і мовленнєві традиції українського народу.

-Чому дошкільна?

Тому що суб’єктом педагогічного впливу є діти дошкільного віку (від народження до вступу до школи, тобто від народження до 6-7 років).

-Чому лінгводидактика?

Щоб дати відповідь на це запитання, спочатку пригадаємо, що таке слово «лінгводидактика». Воно має дві складові: «лінгва» та «дидактика»

Слово «лінгва» - (lingua) – З латини означає одночасно і здатність мовлення, і його головний орган.

Слово «дидактика» - в перекладі з грецької означає «навчання». Отже, «лінгводидактика» - це наука про мову.

Термін лінгводидактики ввів у науковий обіг мовознавець М. Шанський

Загальна лінгводидактика охоплює закономірності процесу навчання, що не залежать від системи конкретної мови.

Конкретна лінгводидактика – на на вивлених закономірностях з урахуванням специфіки навчання конкретної мови.

Часткова лінгводидактика ()дошкільна, шкільна, вищої школи), у межах якої виокремлюються методики навчання мови як рідної, так і іноземної.

Отже, дошкільна лінгводидактика – це цілком сформована педагогічна галузь науки, що вивчає закономірності розвитку мовлення дітей на різних вікових етапах; специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на формування мовленнєвих навичок у дітей; засоби, форми. Методи і прийоми навчання дітей мови (рідної, іноземної), що відображає і лінгвістичні, і педагогічні аспекти сучасного стану науки.

Об’єктом її є навчально-мовленнєва діяльність дітей в умовах ДНЗ, тобто організований, цілеспрямований процес використання мови для передачі і засвоєння суспільно-історичного досвіду.

Предмет української дошкільної лінгводидактики -це процес розвитку мовлення дітей та навчання їх рідної мови на різних етапах дошкільного дитинства.

Метою є відтворення, глибоке пізнання предмета, вивчення його істотних і закономірних зв’язків.

Завдання дошкільної лінгводидактики як науки: нагромадження наукових знань та їх продукування, передавання цих знань для забезпечення спадкоємності дослідницьких традицій.

Науково-теоретичні засади та становлення української дошкільної лінгводидактики

Методологічні засади лінгводидактики:мова і мовлення

- Що таке мова?

- Що таке мовлення?

Мова – суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житті людини.

Мовлення – акт вживання людиною мови для спілкування; мовна діяльність.

- Прочитайте і запишіть окремо наступні складові мови і мовлення: звуки, говоріння, слухання, слова, речення, писання, читання, сполучення слів.

Елементи мови

Словниковий запас – це сукупність слів кожної мови. Чим багатший словник, тим багатша і різноманітніша мова народу.

Граматична будова мови - функція зумовлена потребами спілкування. Вона – можливість формувати думки.

Різновиди мовлення

Усне мовлення – основний вид мовлення, звучне мовлення, якесприймається іншими людьми на слух. Це зовнішнє мовлення.

Діалогічне мовлення – мовлення між двома або кількома співрозмов-никами, які міняються (поділяються на активного і пасивного).

Монологічне мовлення – це мовлення, коли говорить одна особа, а решта слухає, сприймає промову.

Письмове мовлення – різновид мовлення, що дає змогу спілкуватися відсутніми співрозмовниками; спирається на усне мовлення.

Внутрішнє мовлення – непридатне для спілкування. Ним користуються, коли розмірковують, планують дії.

- Прочитайте і самостійно визначте самостійно спільні й відмінні ознаки мови і мовлення: суспільне, а не біологічне явище; усна і писемна форма вираження; загальнонародний характер; має окремий, частковий, конкретний характер;об’єктивне явище; суб’єктивне явище; індивідуальність мови, мовлення і мислення.

Дещо про людський мозок

Латералізація – розподіл функцій між півкулями кори головного мозку людини.

Функції лівої півкулі:

- сприймання на дотик правою рукою;

- усне мовлення;

- читання й письмо;

- логіка,наука,математика.

Функції правої півкулі:

сприймання на дотик лівою рукою;

зорово-просторові образи;

уявлення (як найнижчий акт мислення);

творче мислення;

уява;

сприймання музики;

сприймання живопису.

Література базова

1. Дитина: програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / наук. кер. Проекту: О.В. Огневюк, К.І. Волинець, нук. Кер. Програмою: О.В. Проскура та ін.. / Мін. осв. і наук., мол. та спроту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг.. Київміськради (КМДА), Київ. У-нт ім. Б. Грінченка. – 3-тє вид. доопр. Та доп. – К.: Київ, ун-т ім.. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.

2. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011(2013). – 704 с.

3. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»/наук. кер. проекту: О. В. Огнев’юк; наук. ред. Н. В. Кудикіна, В. У. Кузьменко; авт.кол.: Е. В. Бєлкіна, Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. Л. Богініч, З. Н. Борисова, М. С. Вашуленко [та ін.] / Мін. осв. і наук. мол. т спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. – 3-є вид. доопр. та доп. – К.: Київ, ун-т Б. Грінченка, 2012. – 400 с.

Література допоміжна

1. .Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти [Текст]. – 4-те вид., доопр. і доп. / А.М. Богуш. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013. – 192 с. – (Сучасна дошкільна освіта)

2. Богуш А.М. Мовленнєва компетенція дошкільника як лінгводидактична проблема / А.М. Богуш // Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищ. пед. навч. закл. Упорядник Богуш А.М. Частина І та ІІ, - К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – C. 239-243.

3. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Упорядник Богуш А.М.Частина І та ІІ. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – С. 214-270.

Основний зміст лекції

Основні поняття дошкільної лінгводидактики, її об’єкт, предмет. мета, завдання