Основні правила експлуатації рентгенівських установок медичного призначення

 

13. Приміщення рентгенівського кабінету може використовуватися тільки за його прямим призначенням. Проведення в кабінеті будь-яких інших робіт, не зв’язаних з використанням апарата, не дозволяється.

17. В приміщеннях рентгенівського, флюорографічного кабінетів та в фотолабораторіях повинна бути встановлена приточно-витяжна вентиляція з трьохкратним обміном за годину. Управління вентиляцією розміщується: для окремого рентгенівського кабінету – безпосередньо в ньому, а для рентгенівського відділу – в приміщенні відділу.

Опалювання рентгенівського та флюорографічного кабінетів повинно бути закритим.

Стан здоров’я персоналу рентгенкабінету контролюється при прийманні на роботу і пізніше – не рідше одного разу на рік.

19. Робота на рентгенівських апаратах може виконуватись персоналом, який має необхідну кваліфікацію і допущений до даної роботи адміністрацією установи.

Молодший персонал і прибиральниці повинні бути проінструктовані про специфіку роботи в рентгенівських кабінетах.

20. Сторонні особі і хворі можуть знаходитись в рентгенівському кабінеті тільки в присутності обслуговуючого персоналу.

21. Ключ від рентгенкабінету повинен знаходитись у особи, яка допущена до управління апаратом.

22. Забороняється в апаратних приміщеннях зберігати господарський інвентар або будь-які інші предмети, крім запасних рентгенівських трубок і кенотронів, встановлених на спеціальних полицях або шафах.

24. На дверях процедурної кімнати повинен бути прикріплений плакат або світловий сигнал “БЕЗ ВИКЛИКУ НЕ ЗАХОДИТИ”. Вивішування плакатів з зображенням черепу забороняється.

25. Під час лікаря-рентгенолога в кабінеті рентгенлаборант має включати апарат тільки за вказівкою лікаря.

26. Під час проведення рентгенівських процедур персонал кабінету повинен безперервно і уважно слідкувати за хворим.

33. Не рідше ніж один раз на місяць в рентгентерапевтичних кабінетах необхідно проводити вимірювання лікувальної дозі і визначення шару половинно-ослаблення.

Протоколи вимірювання повинні зберігатися в кабінеті.

В кожному рентгенівському кабінеті повинен знаходитися тільки один хворий.

Особи, які підтримують хворого, або дитину, обов’язково повинні одягати захисні просвинцьовані фартухи.

.

Операційний блок - це комплекс спеціально обладнаних приміщень, призначених для проведення хірургічних операцій.

.

До ОБ входять: операційна, передопераційна, стерилізаційна, кабінет трансфузійної терапії (переливання крові), наркозна, матеріальна, гіпсова, кабінет завідувача, кімнати персоналу, санітарний пропускник та ін.

 

ОПЕРАЦІЙНА - спеціально обладнане приміщення для проведення хірургічних операцій.

Площа однієї операційної має бути 36-48 м2, висота повинна бути не меншою 3,5 м при ширині 5 м. При наявності системи кондиціювання повітря висота може бути 3 м..

Стіни, підлога і стеля мають бути гладкими, стики між ними закругленими. підлогу вистеляють кахельними плитками світлих тонів..

Стіни й стелю зафарбовують масляною фарбою або викладають кахлем у світлі тони

Комунікації. Водопровідні та каналізаційні труби прокладають у стінах; усі інженерні комунікації (електро-, газопостачання, опалення, вакуум) повинні бути скритими).

Електропостачання повинно здійснюватися від двох окремих джерел.

Кисень, газоподібні засоби для наркозу подаються до наркозних апаратів з колекторів, розташованих ззовні приміщення або з балонів.

Освітлення. Надзвичайно велике значення має освітлення операційного поля

Норми природного освітлення операційної визначають із співвідношення площі вікон до площі підлоги, яке має бути не меншим 1:3. Денне світло найбільш рівномірно розподіляється в операційній, що має квадратну форму. При цьому глибина приміщення не повинна перевищувати висоту віконних рам більш ніж у 2,5 рази. Освітленість на поверхні операційного поля має бути в межах 3000-4000 лк, в окремих випадках допускається підвищення її до 10000 лк. Освітлення, що відповідає зазначеним вище вимогам, забезпечують безтіньові лампи, які підвішуються над операційним столом.

Мікроклімат. Особливості мікроклімату операційної полягають у тому, що під час операції підвищується температура та вологість повітря, відбувається забруднення його наркотичними газами та бактеріальною флорою, накопичується статична електрика. Все це несприятливо впливає на здоров'я хворих і персоналу, особливо при наявності повітряно-крапельної інфекції, яка може спричинити гнійно-запальні ускладнення.

Температура в операційній має бути в межах 22-23оС. Іноді, наприклад, при опіках, при тривалому оперуванні на відкритій черевній порожнині, необхідно дотримання рівня 25-30оС. Опалення здійснюється електроплитами, вмонтованими в нижню частину стіни, причому з автоматичним регулюванням постійності температури.

Особливі вимоги поставлені до вентиляції, яка за типом мусить бути примусовою притічно-витяжною з переважанням притоку очищеного повітря над відсмоктаним з приміщення при 10-20-кратному повітрообміні за 1 год.

 

Для боротьби з бактеріальним забрудненням використовують бактерицидні опромінювачі з потужними джерелами УФ випромінювання.

До спеціального обладнання відноситься різна вимірювальна апаратура, наприклад, електрокардіограф, кардіоскоп, тонометр, та ін., дефібрілятор, апаратура для екстракорпорального кровообігу, мікрохірургічних операцій та операцій з застосуванням лазерної техніки та ін.

Стерилізаційна. Обладнання: стерилізатори автоклави, стерилізатори-кип'ятильники, сухожарові стерилізатори. Розташовується, як правило, окремо від інших приміщень, але в невеликих лікарнях може бути в межах ОБ, сполучаючись з операційною через вікно. '

 

б) Прибирання операційного блоку. Виконується вологим способом.

Прибирання попереднє: вологою ганчіркою щодня зранку перед операцією з горизонтальних поверхонь (столи, підлога) прибирають пил, який випав за ніч.

Генеральне прибирання: проводиться в кінці робочого тижня - стелю, підлогу, стіни і вікна миють із шлангів гарячою водою з милом і антисептиком. Після просушування і протирання насухо включають на 12-14 год. бактерицидні лампи. здійснюють позачергові посіви, при необхідності - позачергове генеральне прибирання ОБ з тимчасовим призупиненням його функціонування.

Персонал ОБ періодично проходить поглиблене обстеження і бактеріологічний контроль.

в) Бактеріологічний контроль. В приміщеннях ОБ щомісячно здійснюють бактеріологічні посіви повітря, шовного та перев'язочного матеріалу, змивів з інструментів. Не рідше одного разу на тиждень проводять посів з рук учасників операцій.

 

Тема4: Охорона праці в інфекційних, протитуберкульозних, психіатричних установах та патолого анатомічних віділеннях.Бактеріологічних та хімічних лабораторіях.

1 Правила з облаштування і експлуатації інфекційних закладів (інфекційних відділень, палат) та з охорони праці цих закладів

Усі стічні води від інфекційних відділень перед спуском їх в загальну каналізаційну мережу повинні бути знезаражені на території лікарні (від кожного відділення окремо).

Для персоналу мають бути передбачені:

а) окрема гардеробна (типу пропускника) з трьох приміщень - одне для зберігання домашнього одягу, друге - для спецодягу, третє - для душової. Приміщення для особистого одягу і спецодягу обладнуються шафками;

б) окремі вбиральні (або шлюзовані, оснащені вмивальником з ліктьовим краном), мають бути ніжний педальний спуск води з водонабірного бачка в каналізацію; необхідно передбачити електрорушник та самостійне зачинення зовнішніх дверей;

в) скрізь, де персонал має контакти з заразним матеріалом, повинні бути мило, щітки для миття рук, рушник та дезінфікуючі розчини для знезараження рук;

г) окремий посуд для прийому їжі, стерилізується кип’ятінням.

Прийом інфекційних хворих проводиться в спеціально відведених (ізольованих) і обладнаних оглядових кабінетах (боксах). Одночасне чекання на прийом 2-х і більше хворих у одному кабінеті забороняється.

Після кожного прийому здійснюється ретельна волога дезінфекція, до закінчення якої допуск в кабінет наступного хворого не допускається.

Транспортний засіб, яким був доставлений хворий, також піддається знезараженню безпосередньо на території лікарні.

При вході в оглядовий кабінет повинні бути халати і головні убори (ковпак, косинка) для персоналу та килимок, змочений дезінфікуючим розчином.

Санітарна обробка хворих.

З оглядового кабінету хворого направляють у приміщення для санітарної обробки - сан. пропускник. При поміщенні хворого в боксі санітарна обробка здійснюється в боксі.

Видача родичам речей хворого, що поступає на лікування, без знезараження суворо забороняється.

Медичний персонал (сестра, санітарка) повинні проводити обробку хворого і дезінфекцію сан. пропускника у додатковому халаті, що надягається поверх основного халату і який треба знімати після кожної обробки. При вході і виході взуття необхідно витирати в килимок, змочений дезінфікуючим розчином.

Перед направленням хворого у відповідне відділення стаціонару до отримання результатів обстеження на бациллоносійство він має перебувати в ізоляторі у вигляді боксу або напівбоксу (шлюзовані палати), а також у випадку невстановленого діагнозу. При відсутності ізолятора в лікарні його влаштовують у відділенні в невеликих обов’язково окремих палатах.

Хворих у відділеннях групують таким чином, щоб тільки-но прибулі не знаходилися в одній палаті з тими, що одужують.

Прибирання приміщень волого-механічним способом не менш як двічі на добу з використанням промаркованого інвентаря. Сміття збирають у відра або бачки з кришками і спалюють або знезаражують. Провітрювання палат і коридорів - не менш як тричі на добу.

 

Предмети догляду закріпляють за хворими на весь час їх перебування на лікуванні.

Підкладні судна, горшки та ін. після кожного використання і випорожнення повинні знезаражуватися.

Наконечники для клізм, термометри, шпателі знезаражуються після кожного використання і повинні зберігатися в посудинах з дезінфікуючими розчинами.

Інфіковану білизну слід відправляти у мішках, попередньо просочених дезінфікуючими розчинами, у лікарняну пральню. До комунальних пралень відправляти білизну інфекційних хворих суворо заборонено.

М’який інвентар (ковдри, матраци, подушки) дезінфікують у дезкамерах.

Столовий посуд, очищений від залишків їжі, опускають у баки для знезараження його термічним або хімічним шляхом, після чого миється у чистому відділенні буфетної. Залишки їжі знезаражуються шляхом кип’ятіння.

Іграшки для дитячих відділень допускаються тільки нові, які легко піддаються миттю (гумові та пластмасові). Вони не повинні переходити від однієї дитини до іншої без попереднього знезараження. Іграшки з відділення батькам не повертаються, про що останні мають бути попереджені.

Матеріал для лабораторного дослідження від хворих повинен відбиратися у спеціальну стерильну посудину, яка щільно закривається і доставлятися в лабораторію у зачинених контейнерах.

Увесь використаний у лабораторії посуд збирається у спеціальні баки з кришками й підлягає знезараженню до очистки і миття.

Відвідування інфекційних хворих родичами, як правило, забороняється.

Повернення родичам речей і посуду хворих дозволяється лише після знезараження.

Перед випискою пацієнт, що одужав, обов’язково повинен прийняти ванну або душ.

Знезаражений власний одяг доставляється у виписну кімнату, де він зберігається у спеціальному мішку до одягання хворого.

Правила виконання медичним і обслуговуючим персоналом санітарно-гігієнічного режиму і вимоги охорони праці.

Персонал, який обслуговує інфекційних хворих, зобов’язаний беззастережно виконувати цілий ряд правил санітарно-гігієнічного режиму та вимог ТБ.

Це стосується, насамперед, вимог носіння спецодягу, обов’язкового миття в душі після закінчення роботи, правил зберігання спецодягу, вимог особистої гігієни та ін. Наприклад, при наявності на руках порізів та подряпин необхідно одягати гумові рукавички, які після закінчення роботи підлягають знезараженню.

Про кожний підозрілий на інфекцію випадок захворювання на квартирі медичного працівника, що працює в інфекційній лікарні, в сім’ї треба негайно повідомити головному лікареві, зав. відділенням або старшій медичній сестрі.

Обслуговуючому персоналу забороняється:

а) сідати на ліжко хворих,

б) з’являтися у відділенні без спецодягу,

в) виходити у спецодязі за межі відділення або надягати верхній одяг на спецодяг, або виносити спецодяг додому з будь-якою метою,

г) з’являтися у спецодязі в столовій або буфеті,

д) користуватися туалетом, призначеним для хворих, посудом та іншими речами, що є в користуванні хворих,

е) приймати їжу в палатах, коридорах і лабораторіях,

ж) вживати харчові продукти та залишки харчів від хворих,

 

з) палити в палатах, коридорах і лабораторіях.

Для пиття води в персоналу має бути окремий посуд.

Медичне освідчення персоналу та допуск до роботи.

До роботи в інфекційні заклади та палати або відділення інших закладів приймаються особи в віці не молодші 18 років.

Усі, кого приймають на роботу, повинні обов’язково пройти медогляд, яким передбачено бактеріологічні обстеження на бацилоносійство дифтерійних мікробів та мікробів групи кишкових інфекцій. Крім того, повинен збиратися анамнез щодо перенесених інфекцій.

Хворі відкритою формою туберкульозу, венеричними і заразними хворобами шкіри і слизових оболонок на роботу в інфекційні лікарні і відділення не приймаються.

Усі без винятку працівники повинні проходити періодичні медогляди в залежності від показань, але не рідше як 2 рази на рік.

Для попередження заражень увесь медичний і обслуговуючий персонал, який приймають на роботу, повинні проходити щеплення проти ряду інфекцій, встановлених для всіх громадян, а при наявності відповідних епідеміологічних показань - профілактичні щеплення проти особливо небезпечних та інших інфекцій (віспа, холера, туляремія, грип, висипний тиф та ін.).

Допуск до роботи без проходження інструктажу заборонено.

В подальшому не рідше 1 разу на рік повинен проводитися повторний інструктаж з правил особистої санітарної профілактики та ТБ. Інструктаж проводиться завідувачем відділення.

2. Правила санітарії при роботі в протитуберкульозних закладах

У цілому заходи щодо забезпечення гігієнічного режиму для працівників протитуберкульозних закладів аналогічні тим, що прийняті при роботі в інфекційних лікарнях і відділеннях. Проте є ряд суттєвих відмінностей. Так, особи, які стикаються з інфікованим матеріалом (працівники прозекторських, бактеріологічних лабораторій і віваріїв, зубні лікарі, лікарі-ларингологи та ін.) зобов’язані носити маски.

Маски повинні надягати й інші працівники (в перев’язочних, операційних, стерилізаційних, при роботі з антибіотиками, в мікробіологічних лабораторіях, при проведенні спеціальних досліджень.Заборонено персоналу вести розмови під час виконання маніпуляцій.

Усі роботи, пов’язані з можливістю забруднення рук харкотинням або іншими виділеннями хворих повинні виконуватися в гумових рукавичках. Після роботи вони обробляються кип’ятінням або замочуванням в 0,25% активованому розчині хлораміну протягом 1 години.

Персонал (санітарки, буфетниці) зобов’язані надягати прогумований фартух при збиранні брудного посуду в палах або столовій, а також під час миття посуду.

Дезінфектори під час перебування в брудній половині приміщення дезкамери повинні надягати халат, косинку, прогумований фартух, рукавиці, респіратори, окуляри та калоші.

Зміна халатів, шапочок (косинок) проводиться 2 рази на тиждень, костюмів (платтів) - 2 рази на місяць. При забрудненні мокротою (харкотинням) або іншими виділеннями хворих спецодяг замінюється негайно.

Санітарно-гігієнічні умови праці.

у всіх протитуберкульозних стаціонарах повинні бути окремі приміщення:

а) для миття і стерилізації плювальниць і знезараження харкотиння хімічним або термічним шляхом;б) для апаратів автоматичного миття і стерилізації суден і сечозбірників.

При мийці суден і сечозбірників персонал повинен користуватися прогумованим фартухом і гумовими рукавичками.

Санітарно-просвітницька робота серед хворих.

.

Правила облаштування, техніки безпеки і виробничої санітарії і особистої гігієни при роботі в лабораторіях санітарно-епідеміологічних установ

Правила передбачають проведення заходів, спрямованих на попередження небезпеки, пов’язаної з особливостями роботи в лабораторіях:

- можливості зараження персоналу при дослідженні матеріалів, які містять збудників інфекційних і паразитарних хвороб;

- отруєнь, алергізації, опіків та інших уражень, пов’язаних з застосуванням отруйних і вогненебезпечних речовин сильних кислот, лугів та ін.;

- шкідливостей, які виникають при роботі з апаратами, обладнанням і скляним посудом.

Облаштування і утримання приміщень.

Лабораторія має бути забезпечена водопроводом, каналізацією, електромережею, боксами з притічно-витічною вентиляцією з механічним побудженням, центральним опаленням і гарячим водопостачанням.

Приміщення повинні бути обладнані фрамугами або кватирками, витяжними шафами й рухом повітря при відчинених стулках не менш як 1 м/с.

Електророзетки розміщують на боковій стороні робочого столу поза витяжною шафою.

Температура повітря в лабораторії має бути в межах 18-21оС.

Приміщення повинне мати природне і штучне освітлення, стіни облицьовані плиткою, підлоги настелені лінолеумом або реліном, а в боксах, операційних та віварії - гладкою плиткою.

Техніка безпеки при роботі в лабораторіях.

правила роботи з рикетсіями і вірусами та правила роботи в паразитологічних лабораторіях.

Заходи у випадку аварії.

При аварії під час роботи з інфекційним матеріалом (бій посуду, розбризкування з шприца або піпетки, розбризкування при зараженні або розтині тварин, а також у випадках, що ведуть до забруднення одягу або окремих ділянок тіла працівників) присутній при цьому персонал зобов’язаний негайно повідомити про це завідувача лабораторії та провести знезараження приміщення, обладнання і предметів, які могли б бути інфікованими, а також провести самознезараження.

Усі дезінфікуючі заходи при аварії виконують інструментами (пінцети, корнцанги та ін.). Цю роботу виконують лікарі або лаборанти під безпосереднім наглядом лікаря. Молодший персонал (санітарки, препаратори) залучають до прибирання лише після закінчення дезінфекції.

Після закінчення робіт із знезараження персонал знімає та здає на стерилізацію спецодяг і миється у душі.

.

5. Правила облаштування і експлуатації приміщень патологоанатомічних відділень і моргів (патогістологічних і судово-гістологічних лабораторій) лікувально-профілактичних і судово-медичних закладів, інститутів та вузів

Ділянка патологоанатомічного відділення і моргу (ПАВМ) повинно бути розташованим в стороні від лікувальних корпусів і віддалятися від них захисною зеленою смугою (парк або сад) шириною не менше 15 м

 

Стіни кабінетів повинні бути покриті масляною фарбою, а стіни секційної, передсекційної, кімнати для зберігання трупів і санвузла - мати панелі, облицьовані глазурованою плиткою.

Підлога в секційній, препараторській, передсекційній та кімнаті для зберігання трупів повинна бути покрита водонепроникним матеріалом, що піддається легкому очищенню та витривалою до частого миття, без порогів і виступів, зручною для транспортування трупів на каталках. Підлога в секційній повинна мати стік у каналізацію або спеціальний приймальник для стічних вод із відділення. Підлога в патогістологічній та судово-медичній лабораторіях та приміщеннях для лікарів повинна бути покритою лінолеумом.

Правила техніки безпеки під час роботи з інфікованим матеріалом та його знезараження. Засоби захисту персоналу під час роботи з ВІЛ-інфікованими пацієнтами.

 

.

До групи високого професійного ризику інфікування ВІЛ належать медичні працівники, які безпосередньо надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим під час виконання інвазивних маніпуляцій, та працівники діагностичних лабораторій, які здійснюють дослідження крові, біологічних рідин та іншого біоматеріалу, що містять ВІЛ.

•

Якщо контакт з кров’ю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), потерпілий повинен:

• зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

• видавити кров із рани;

• обробити ушкоджене місце одним із дезінфектантів (70% розчином етилового спирту, 5% настойкою йоду при порізах, 3% перекисом водню);

• ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70% розчином етилового спирту;

• на рану накласти пластир, надягнути напальчник;

• за потреби продовжувати роботу, вдягнувши нові гумові рукавички;

• терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

У разі забруднення кров’ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри: • обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70% розчином етилового спирту, 3% розчином перекису водню, 3% розчином хлораміну); • промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки: • ротової порожнини – прополоскати 70% розчином етилового спирту; • порожнини носа – закапати 30%розчиномальбуциду;

• очей – промити водою (чистими руками), закапати 30% розчином альбуциду. Для оброблення носа й очей можна використовувати 0,05% розчин перманганату калію.

У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:

• одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів; • шкіру рук та інших ділянок тіла в разі їх забруднення через одяг протерти 70% розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом; • забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезінфекційних засобів.

Реєстрація аварій, спостереження за потерпілими та заходи щодо запобігання професійному зараженню

Алгоритм дій медичних працівників у разі виникнення аварійної ситуації на робочому місці під час виконання професійних обов’язків

1. Виконати профілактичні заходи, згідно з наказом МОЗ України № 120 від 25.05.2000 р. «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД» і наказом ГУОЗ м. Києва № 550 від 14.11.2001 р. «Про профілактику внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією».

2. Негайно повідомити адміністрацію лікарні, зав. відділенням, старшу медичну сестру відділення про аварійну ситуацію.

3. Зареєструвати аварію в журналі, форма № 108-01/0 «Журнал реєстрації аварії при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом».

4. Оформити акт аварії (зразок додається).

5. Набрати кров пацієнта для тестування на антитіла до ВІЛ за його добровільної згоди.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

N 120 від 25.05.2000

Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією

В умовах стрімкого розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення кожен, хто звертається за медичною допомогою, повинен розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини. Відповідно кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі вірусу імунодефіциту людини від можливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу.

1. Загальні положення

1.1. Контроль за безпекою щодо ВІЛ-інфікування медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків покладається на режимну комісію лікувально-профілактичного закладу, склад якої затверджується відповідним наказом головного лікаря.

1.2. Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях (додаток 1), необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.

1.3. Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров'ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв'язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі - біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами.

Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок, медперсоналу забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ.

3.1. Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:

зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

видавити кров із рани;

ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70 %-ним розчином етилового спирту, 5 %-ною настоянкою йоду при порізах, 3 %-ним перекисом водню);

ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70 %-ним розчином етилового спирту;

на рану накласти пластир, надіти напальчник;

при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

Аптечкою укомплектовується кожний підрозділ лікувально-профілактичного закладу.

Вимоги охорони праці для персоналу психіатричних установ.

Правила облаштування і експлуатації психоневрологічних і психіатричних лікарень

Територія лікарняного двору повинна відповідати певним вимогам. Вона має бути відгородженою по всьому кордону й доступ на територію стороннім особам має бути обмеженим і бути під контролем. Освітлення в нічний час. Під’їздні дороги і шляхи покриті асфальтом, без камінних вимощених покрить. Естетичне озеленення, садові ділянки.

Відходи, які залишаються після ін’єкцій аміназину, перед викиданням на сміття повинні оброблятися соляною кислотою.

Вхід і вихід з прийомного відділення повинні бути завжди зачинені на вагонний і контрольний замки

Усі відділення поділяються на чоловічі та жіночі.

До складу психіатричних лікарень входять палати для хворих, процедурна кімната, кімната для ін’єкцій аміназину, кабінет завідувача відділенням, кабінет лікаря, кімната старшої сестри, кімната середнього чергового персоналу, буфет-роздавальна, столова, кімната для вмивання, туалети, ванні кімнати, кімната для паління, перукарня, зал відпочинку, зал для трудотерапії, зал побачень, гардеробні, душові для персоналу, кімнати для білизни.

Особливості облаштування приміщень.

Підлоги повинні покриватися лінолеумом. Стіни на 2/3 висоти покривають масляною фарбою, вони не повинні мати ніяких гострих виступів.

Вікна повинні бути засклені міцним ударостійким прозорим матеріалом. Рами подвійні, не повинні відкриватися. Двері одностулкові, замикаються на вагонний психіатричний замок. Внутрішні двері відчиняються в коридор, зовнішні - всередину відділення. Двері вбиралень замикаються тільки ззовні.

Освітлювальні прилади монтуються на стелі з матовими плафонами.

Водопровід і каналізація також виконуються скритими.Сигналізація повинна бути світловою і звуковою.

До роботи по обслуговуванню психічно хворих не допускаються особи, молодші 18 років, а також особи, які перенесли хронічні психічні захворювання.

При прийомі на роботу, а в подальшому не рідше 1 разу на рік з усіма працівниками проводиться детальний інструктаж, в якому роз’яснюють усі специфічні подробиці роботи в психоневрологічних закладах, правила внутрішнього розпорядку для персоналу, настанови щодо виконання заходів з попередження нападів хворих на персонал, ознайомлюють персонал з їх правами і обов’язками.

Охорона праці персоналу.

Адміністрація лікарні зобов’язана забезпечити персонал лікарні санітарним одягом, спецвзуттям і запобіжними засобами у відповідності з діючими нормами та організувати регулярне прання спецодягу.

У кожному відділенні повинен бути журнал для запису усіх тілесних пошкоджень, нанесених хворими персоналом.

На нещасні випадки, які викликали втрату працездатності на 1 робочий день і більше, завідувачем відділенням складається акт за формою Н-1.

У відділенні повинен знаходитися тільки персонал, зайнятий на чергуванні. Категорично забороняється персоналу, вільному від чергуванні, перебувати у відділенні.

При роботі персоналу з аміназином обов’язково керуватися Інструктивними вказівками щодо профілактики контактних ускладнень при користуванні аміназином.

Самовільне полишення робочого місця персоналом забороняється. У випадку збудження хворих медперсонал повинен допомагати один одному в заспокоєнні хворих.