Тема 1. Друга Світова війна та її історичні наслідки (2 год. ). 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 1. Друга Світова війна та її історичні наслідки (2 год. ).



Тема 1. Друга Світова війна та її історичні наслідки (2 год.).

 

1. Початок ІІ Світової війни. Співвідношення сил і плани ворогуючих сторін.

2. Розширення воєнних дій. Антигітлерівська коаліція.

3. “Новий порядок” та антифашистські рухи в Європі (листопад 1942 —грудень1943).

4. Розгром фашистської Німеччини.

5. Перемога над Японією. Закінчення та підсумки ІІ Світової війни.

 

Методичні поради

 

Розглядаючи перше питання, необхідно звернути увагу на дипломатичні кроки урядів США, Великобританії, Франції щодо загострення німецько-польських відносин і початку військових дій, з’ясувати причини швидкої капітуляції Польщі. Слід мати на увазі, що оголосивши війну Німеччині, здійснивши мобілізацію, Англія та Франція не збиралася серйозно воювати і протягом восьми місяців — до травня 1940 року в Західній Європі тривала так звана “дивна війна”. Необхідно з’ясувати її причини і прояви, розстановку сил та наслідки.

У міжнародному аспекті Другої світової війни найважливіше і центральне місце займав процес створення Антигітлерівської коаліції. Студентам необхідно прослідкувати всі етапи на цьому шляху, починаючи із відомих заяв західних держав на підтримку СРСР після нападу Німеччини і закінчуючи підписанням угод Радянського Союзу з Англією та США в травні— червні 1942 року. Завдання полягає в тому, щоб показати роль коаліції у закінчення Другої світової війни, у об’єднанні країн і континентів у Співдружність народів.

Розвиток міжнародних відносин воєнних років необхідно пов’язувати з корінним переломом у війні 1943 року і проведенням Квебецької та знаменитої Тегеранської конференцій, історичної зустрічі Сталіна—Рузвельта—Черчилля. В полі зору повинні знаходитися проблеми відкриття другого фронту і тієї ролі, яку він відіграв в остаточному розгромі Німеччини.

Аналізуючи рішення Кримської та Потсдамської конференцій 1945 року необхідно виділити питання: а)про узгоджені дії союзників по закінченню війни; б)про післявоєнне вирішення німецького питання; в)про військові дії проти Японії; г)про покарання військових злочинців. Робота цих конференцій добре відображена у різних документах, мемуарній і науковій літературі (Див. Список джерел та літератури). В цій темі увага приділяється роботі конференції у Сан-Франціско влітку 1945 року і всьому, з чим пов’язано створення міжнародної організації — ООН.

Розглядаючи завершальний етап війни необхідно проаналізувати дії союзників проти Японії, умови її капітуляції і плани міждержавного співробітництва щодо урегулювання японського питання.

Тема повинна бути логічно завершена коротким підбиттям підсумків війни, необхідними висновками і узагальненнями. В цьому плані в останні роки широко обговорювалося питання про ціну перемоги у Другій світовій війні, перш за все з боку Радянського Союзу. Незважаючи на неоднозначність відповіді на це питання, залишається фактом те, що ціною величезних жертв і втрат народи СРСР і всього світу змогли придушити фашизм.

 

Література

1. Байраківський А. Друга світова війна з погляду сьогодення/ А.Байраківський, Г.Піскорська // Історія України. Вип.12. – К.: Рідний край, 2001. – С.34-40.

2. Бережков В.М. Рождение коалиции.—М.,1975.

3. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории.—М.,1987.

4. Бережков В.М. Тегеран, 1943. На конференции Большой тройки и в кулуарах.—М.,1987.

5. Бодах Ю.Г. Історичне значення перемоги Чевоної Армії у листопаді 1943 року у контексті історії Другої світової війни / Ю.Г.Бодах, Р.І.Пилявець // Проблеми освіти. Вип.39. – К., 2004. – С.31-42

6. Боратынский С. Дипломатия периода второй мировой войны.—М.,1959.

7. Васильев А. Саудовская Аравия и Вторая мировая война // Азия и Африка сегодня. – 2005. – №8. – С.49-63.

8. Вторая мировая война. Актуальные проблемы.—М.,1995.

9. Высоцкий В.Н. Мероприятие «терминал». Потсдам 1945.—М.,1975.

10. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.—К.,1999.

11. Земсков И.Н. Дипломатическая история второго фронта в Европе.—М.,1983.

12. Иванов Л.Н. Очерки международных отношений в период второй мировой войны (1939—1945 гг.).—М.,1958.

13. Исраэлян В. "Операция Кроссворд" // Международная жизнь. – 2005. – №1. – С.106-119.

14. Исраэлян В.Л. Антигитлеровская коалиция (Дипломатическое сотрудничество СССР, США, Англии в годы второй мировой войны).—М.,1964.

15. Исраэлян В.Л. Дипломатия в годы войны (1941—1945).—М.,1985.

16. История дипломатии.—Т.3.—М.,1975.

17. История международных отношений и внешней политики СССР.—М.,1987.

18. Квашнин Ю.Д. Сражение за Крит в мае 1941 года // Новая и новейшая история. – 2006. – №1. – С.102-119.

19. Король В. Велика Вітчизняна війна: першоджерела проти ідеологічних міфів // Історія в школі. – 2004. – №5-6. – С.1-11.

20. Кульчицький С. Чому А.Гітлер напав на СРСР у 1941 р.? // Історія України. – 2004. – №14. – С.1, 4-6.

21. Левітас Ф. Бій, що міг змінити хід Другої Світової війни // Історія в школі. – 2006. – №9. – С.14-16.

22. Левітас Ф. Очима генералів вермахту: напад націстської Німеччини на СРСР // Історія в школі. – 2006. – №5. – С.1-3

23. Оришев А.Б. Экспансия нацистской Германии на Среднем Востоке накануне второй мировой // Вопросы истории. – 2005. – №5. – С.114-122.

24. От «Барбароссы» до «Терминала». Взгляд с Запада.—М.,1988.

25. Петров И.А. Швейцария и гитлеровская Германия. 1933-1941 гг. // Вопросы истории. – 2004. – №8. – С.126-135.

26. Половина И.П. Путь к трагедии в Перл- Харборе. – К: НПУ им. М.П. Драгоманова, 2004. – 80 с.

27. Половина И.П. Советско- германский договор от 23 августа 1939 года. – К: НПУ им. М.П. Драгоманова, 2004. – 70 с.

28. Самсонов А.В. Вторая мировая война. 1939—1945: Очерк важнейших событий.—М.,1985.

29. Самсонов А.М. Крах фашистской агрессии 1939—1945. Исторический очерк.—М.,1975.

30. Сиполс В.Я., Челышев И.А. Крымская конференция 1945 года.—М.,1984.

31. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны. 1942—1945 гг. Сборник документов в 6-ти т.—М.,1984.

32. Соколов В. В войну мы были вместе // Международная жизнь. – 2005. – №9. – С.87-99.

33. Соколов В.В. К истории капитуляции Японии // Новая и новейшая история. – 2005. – №5. – С.10-20.

34. Сосинский Р.Б. Акция «Аргонавт» (Крымская конференция и ее оценка в США).—М.,1970.

35. Степанов А. Игра вслепую.Из-за чего и как началась Вторая мировая война // Наука и жизнь. – 2005. – №2. – С.46-54.- №3.- С.50-60.

36. Степанов А.С. Военные планы и оборонная промышленносит СССР накануне и во время Второй мировой войны: Британский фактор // Отечественная история. – 2006. – №3. – С.33-40.

37. Тегеран, Ялта, Потсдам: Сборник документов.—М.,1971.

38. Тегеран-43 // Международная жизнь. – 2004. – №2. – С. 111-130

39. Френкель М.Ю. Сталинградская битва, Ближний Восток и Африка // Восток. – 2006. – №3. – С.24-36.

40. Хрестоматия по новой и новейшей истории. В 3-х т.—М.,2002.

41. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини і зовнішня політика в 1917—1945 рр.—К.,1997.

Тема 2. Міжнародні відносини після ІІ Світової війни (2 год.).

План

1. Становлення двох курсів у міжнародній політиці після ІІ Світової війни. Мирні договори 1947 року.

2. Причини, сутність, етапи “холодної війни”.

3. Становлення та розвиток інтеграційних процесів у Європі та світі.

4. Проблема безпеки і співробітництва у Європі та світі середини 70-80-х рр.

5. Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці ХХ — на початку ХХІ століття.

Література

1. Адибеков Г.М. Коминформ и послевоенная Европа. 1947—1956.—И.,1994.

2. Белецкий В.М. За столом переговоров: Обсуждение германских дел на послевоенных совещаниях и встречах.—М.,1979.

3. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории.—М.,1984.

4. Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы).—М.,1998.

5. Біла книга “холодної війни”.—К.,1985.

6. Борьба СССР в ООН за мир, безопасность и сотрудничество. 1945—1986.—М.,1986.

7. Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів.—К.:Либідь,1995.

8. Владимиров С.А., Теплов Л. Варшавский договор и НАТО: два курса, две политики.—М.,1979.

9. Гатгофор Р. Почему возникла «холодная война» и почему она закончилась //Международная жизнь.—1992.—№3-4..

10. Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней.—М.,1986.

11. Дипломатический словарь: В 3-х т.—М.,1984—1986.

12. Довідник НАТО до 50-ї річниці Альянсу.—К.,1999.

13. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії.—К.,2001.

14. Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии.—М.,1990.

15. История дипломатии: В 5-ти т.—М.,1974—1979.

16. История международных отношений и внешней политики СССР: В 3-х т.— Т.2-3.—М.,1987.

17. Коваль И.Н. Последняя битва «холодной войны». Восточноевропейская политика сверхдержав в концепциях зарубежной политологии (80—начало 90-х годов).—Одесса,1999.

18. Лебедєв М.І. СРСР у світовій політиці 1917—1982.—К.,1982.

19. Лельчук В.С., Пивовар В.И. СССР и «холодная война».—М.,1995.

20. Международные конфликты.—М.,1972.

21. Международные отношения после второй мировой войны.: В 3-х т.—Т.1. (1945—1949).—М.,1962.

22. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945—70-ті роки).—К.,1999.

23. Рогов С.Н. Советский Союз и США: поиск балансов интересов.—М.,1989.

24. Рощин А.А. Послевоенное урегулирование в Европе.—М.,1984.

25. Симонян Р.Г. Военные блоки империализма.—М.,1976.

26. Симонян Р.Г. Реальная опасность: военные блоки империализма.—М.,1985.

27. Советская внешняя политика в ретроспективе. 1917—1991.—М.,1991.

28. Сталин и «холодная война».—М.,1998.

29. Холодная война. Новые подходы, новые документы.—М.,1995.

Заняття 1

1. Післявоєнна реконверсія та становлення нового зовнішньополітичного курсу США.

2. Внутрішньополітичний розвиток у 2-й половині 40-х — початку 50-х років. “Справедливий курс” Г. Трумена.

3. Правління республіканської адміністрації Д. Ейзенхауера. Антиробітниче та антипрофесійне законодавство, Маккартизм.

 

Заняття 2

1. Внутрішня і зовнішня політика демократів (1960-70 рр.).

2. Внутрішня і зовнішня політика республіканців (1960-70 рр.).

3. Суспільно-політичний та економічний розвиток США у 1980-1990 рр. Рейганоміка.

4. Економічний і політичний розвиток США наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Постіндустріальне суспільство.

 

 

Мета: Основним завданням вивчення економічної і політичної історії США є засвоєння закономірностей розвитку США у післявоєнні роки, особливо пов’язані з утвердженням державно-монополістичного капіталізму та нерівномірність розвитку основних капіталістичних країн. Надалі важливим завданням є з’ясування економічного і політичного становища трудящих мас, наступ капіталу на демократичні права та особливості внутрішньої і зовнішньої політики демократів та республіканців.

 

Методичні поради

 

При вивченні першого питання треба зупинитись на тому, які наслідки для країни мала друга світова війна, як розвивався ДМК, фінансова система (бреттон-вудська система і її криза), як США почали з часом поступатися місцем у світі іншим капіталістичним країнам, які тенденції мали місце у розвитку двопартійної системи.

У другому питанні основну увагу слід звернути на основні закони, які були прийняті адміністрацією Трумена та Ейзенхауера.

У третьому питанні зосередити увагу на внутрішній і зовнішній політиці Кеннеді та Джонсона і, відповідно, у четвертому питанні — на політиці Рейгана та його наступників.

 

 

Література

 

1. Ананьева Е. США. "Как карта ляжет - II" // Международная жизнь. – 2006. – №5. – C.18-33.

2. Ананьева Е. Уже поздно, но не слишком поздно. Внешнеполитические дебаты в США // Международная жизнь. – 2003. – №11. – С.45-55.

3. Арриги Д. Динамика кризиса гегемонии // Свободная мысль - ХХІ. – 2005. – №1. – С.4-19.

4. Батюк В. Росийско-американские отношения после "восьмерки" в Глениглсе // Международная жизнь. – 2005. – №9. – С.60-70.

5. Бейлс А. Государство, которое считает, что главное - это сила, делает ошибку // Международная жизнь. – 2004. – №6. – С.37-44.

6. Борисюк В. США от выборов до виборов // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №4. – С.3-12.

7. Вишневский М. Вашингтон - Пекин: Новое соперничество в Африке // Азия и Африка сегодня. – 2006. – №11. – С.40-45.

8. Вишневский М. Россия и США в Африке: сотрудничество вместо противостояния // Азия и Африка сегодня. – 2006. – №1. – С.12-14.

9. Внешняя политика капиталистических стран. Библиотека «Внешняя политика, дипломатия».—М., 1985.

10. Воронцов А. Северокорейские ракетные залпы. Что дальше? / А.Воронцов, О.Ревенко // Азия и Африка сегодня. – 2006. – №11. – С.46-51.

11. Газін В.П. США, ЄЕС і Росія у системі становлення нового світового порядку // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2006. – №4. – С.13-16.

12. Галкин А.А., Котов В.П. Капитализм сегодня: парадоксы развития. —М.: Мысль, 1990.

13. Гольцов А. Імперіалістична геостратегія в сучасному світі (на прикладі США і Росії) // Персонал (укр. пошта). – 2006. – №8. – С.27-31.

14. Горкин А.П. Материалы по географии обрабатывающей промышленности США в начале ХХІ века // География: Прилож. к газ. "Первое сент.". – 2006. – №4. – С.21-29.

15. Губернаторов И.Ю. Джон ф. Даллес и проблема европейской безопасности // Вестник Московского университета. Сер. 8. История. – 2006. – №1. – С.3-24.

16. Гушер А. Южный Кавказ, Америка, НАТО // Азия и Африка сегодня. – 2005. – №10. – С.10-16. – №11.- С.9-13.

17. Дейлі Г. Сталий розвиток і політика США // Безпека життєдіяльності. – 2004. – №1. – С.19-22.

18. Денисов В. Америка вчера и сегодня // Международная жизнь. – 2006. – №3. – С.88-94.

19. Дудко І. У рамках антитерористичної стратегії // Політика і час. – 2004. – №12. – С.50-56.

20. Зиглер Ч.Э. Стратегия США в Центральной Азии и Шанхайская организация сотрудничества // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №4. – С.13-22

21. Иноземцев В. Национализм нового типа // Свободная мысль - ХХІ. – 2005. – №1. – С.209-211.

22. Исраэлян В. Джордж Буш. Президент, отец Президента // Международная жизнь. – 2004. – №2. – С. 96-110.

23. История рабочего движения в США в новейшее время. 1965—1980. /Под ред. Михайлова. —М.: Наука, 1983.

24. История рабочего движения в США. (1918—1965). В 2-х т. —М.: Наука, 1970—1972.

25. Кеннеди Р. У США останется меньше друзей и появится больше врагов // Международная жизнь. – 2005. – №7-8. – С.129-144.

26. Конах В. США перед викликом кіберзагроз // Політика і час. – 2005. – №5. – С38-45.

27. Лафибер У. Американская историография внешней политики США //ННИ.—1993.—№1.

28. Маныкин А.С. История двухпартийной системы США. (1789—1980).—М.,1981.

29. Марциневич В. США в процессе трансформации //МЭиМО.—2000.—№8.

30. Никонов В.А. От Эйзенхауэра к Никсону. Из истории республиканской партии США. —М.,1984.

31. Очерки новой и новейшей истории США. —Т.2.—М.,1960.

32. Политические портреты: Ф.Рузвельт, У.Черчилль, Ш. де Голль.—М., 1991.

33. После потопа. У "Катарины" и у событий 11 сентября оказалось нечто общее. В обоих случаях США оказались гораздо более уязвимы, чем предполагалось // Новое время. – 2005. – №42. – С.26-29.

34. Сивачев Н.В., Язьков Е.Д. Новейшая история США.—М.: Просвещение,1980.

35. Соединенные Штаты Америки. Современный монополистический капитализм.—Москва-Берлин, Совместное издание,1985.

36. США: государство и экономика. Механизм государственно-монополистического регулирования экономики.—М.,1976.

37. Э.А.Иванец. Рональд Рейган. Хроника жизни и времени. —М.,1991.

38. Яковлев А.Н. От Трумэна до Рейгана: доктрины и реальность.—М.,1983.

39. Яковлев А.Н. Силуэты Вашингтона. Политический портрет.—М.,1983.

 

 

Заняття 1

1. Соціально-економічний розвиток Великобританії у перші повоєнні роки.

2. Правління лейбористського уряду К. Еттлі.

3. Крах колоніальної системи Великобританії після ІІ Світової війни та його влив на міжнародне становище країни.

 

Заняття 2

1. Внутрішня і зовнішня політика кабінетів консерваторів Англії упродовж

1950-70-х рр.

2. Внутрішня і зовнішня політика кабінетів лейбористів Англії упродовж

1950-70-х рр.

3. Соціально-економічний і політичний розвиток Англії у 1980-х рр. Тетчеризм. Трансформація англійського лейборизму.

4. Сучасна Великобританія: основні проблеми і перспективи розвитку.

 

Відпрацювання понять: “лейборизм”, “консерватизм”, “тетчеризм”, “капіталістична націоналізація”, “замороження заробітної плати”, “тіньовий кабінет”.

 

Література

 

1. Васильев О.С. Встречи с Британией.—М.,1977.

2. Великобритания. —М.,1981.

3. Внешняя политика капиталистических стран. Библиотека «Внешняя политика, дипломатия». —М., 1983.—С.62—98.

4. Воскобойников Д. Великобритания //Эхо планеты.—1988.—№39.

5. Галкин А.А., Котов В.П. Капитализм сегодня: парадоксы развития. —М.: Мысль, 1990.

6. Грубов В. Більше демократії - більше зброї? Воєнна політика Великої Британії у глобальному вимірі/ В.Грубов, В.Свинаренко // Політика і час. – 2006. – №1. – С.17-23

7. Губернер С. От гражданской войны к апартеиду: сегрегация в Северной Ирландии // Свободная мысль. – 2006. – №4. – С.62-70.

8. Жигалов И.И. Современная история Великобритании (1945—1975).—М.,1978.

9. Краткая история: Англия: Пос. для старшеклассников/ Адамчик В.В., Адамчик М.В., Бадан А.Н. – Минск: Харвест, 2003. – 608 с

10. Куліш А. Досвід боротьби з корупцією в поліції Великої Британії // Право України. – 2005. – №12. – С.141-145.

11. Кустарёв А. Лживость - не порок // Новое время. – 2005. – №20. – С.26-27.

12. Осадчий Ж.Ф. Современный лейборизм: идеология и политика.—М.,1977.

13. Осипов В. Британия глазами русского. —М.,1972.

14. Остапенко Г. "Всенародная бабушка" королева Елизавета II // Международная жизнь. – 2006. – №6. – C.142-158.

15. Перегудов С. Великобритания: политические циклы и эрозия двухпартийности // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – №3. – С.23-30.

16. Підлуцький О. Маргарет Тетчер: залізна леді, яка створила свій власний "изм" // Дзеркало тижня. – 2006. – №29. – С.20.

17. Польская И.М. Великобритания. —М.: Мысль, 1986.

18. Принцесса Уэльская Диана Спенсер // Все для вчителя. – 2006. – №11-12. – С.9-22..

19. Рыжиков В.А. Британский лейборизм сегодня. —М.: Наука, 1984.

20. Рыжиков В.А. Социализм по лейбористски: мифы и реальность.—М.,1970.

21. Согрин В.В. История партийно-политической системы в Великобритании. Анализ немарксистской концепции //ННИ.—1988.—№5.

22. Трухановский В.Г. Новейшая история Англии. —М.,1958.

23. Трухановский В.Г. Уинстон Черчилль. —М., 1982.

24. Уінстон Черчілль - Прем'єр-міністр Великобританії (1874-1965) // Все для вчителя. – 2006. – №7-8. – С.18-22.

25. Хесин Е. Великобритания: сегодня год подъема //МЭиМО.—2000.—№8.

26. Храбан І. "Третій шлях" Великої Британії в європейській політиці // Людина і політика. – 2004. – №2. – С.112-121.

27. Хрестоматия по новейшей истории (1941—1965). —М.,1965.—С.163—170.

28. Черевко О. "Я ніколи не стомлюся бути прем'єр-міністром". До 80-річча видантого політика М. Тетчер // Історія України: Додаток до газ. "Шкільний світ". – 2006. – №6. – С.1-6.

29. Яковенко Н.Л. Проєвропейська спрямованість політики Тоні Блера: через "третій шлях" до європейського лідерств // Вісник Киів.нац.ун-ту. Сер.Міжнародні відносини. – 2003. – №25-28. – С.25-30.

 

План

Заняття 1

1. Політична боротьба у Франції наприкінці ІІ Світової війни. Встановлення тимчасового режиму.

2. IV Республіка. Характеристика конституційного ладу.

3. Політична криза 1958 р. та крах IV Республіки.

 

Заняття 2

1. V Республіка. Характеристика конституційного ладу.

2. Франція у період президентства Ш. де Голля. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики.

3. Франція після Ш. де Голля. Правління Ж. Помпіду, В. д’Естена і Ф. Міттерана. Проблеми економічного розвитку.

4. Зовнішня і внутрішня політика Франції наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Ж. Ширак.

 

Література

 

1. Арзакарян А.Ц. Последние дни Четвертой республики //ННИ.—1983.—№5.

2. Арсеньев Э.В. Франция под знаком перемен. //Рабочий класс и современный мир.—1983.—№1.

3. Борисов Г.В. Новейшая история Франции. —М.,1966.

4. Бунин И.М. Франция: трудные перемены /К итогам первого года деятельности левого правительства //Рабочий класс и современный мир.—1983.—№3.

5. Голиков Р.Н. Де Голль, голлисты и голлизм //ННИ.—1990.—№3.

6. Государство и экономика развитых капиталистических государств в 80—х годах. —М.,1989.

7. Де Голль. Мемуары надежд. Обновление. 1958—1962 //ННИ.—1993.—№5.

8. Доминик д.В. История уготовила общий путь для России и Франции // Международная жизнь. – 2004. – №3. – С. 75-86.

9. Дорошенко С.І. Французький лібералізм: принципи та зміст політичної ідеології // Наукові записки. Політичні науки. Т.21. – К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2003. – С.21-25.

10. Дроздов Э.Л. Союз левых сил во Франции и его значение //ННИ.—1992.—№5.

11. Зуева К. Внешняя политика Франции в эпоху "неоголлизма"// Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №1. – С.70-79

12. История Франции. В 3-х т. —Т.3.—М.,1973.

13. Коломийцев В.Ф. Франсуа Миттеран: политик и человек //ННИ.—1991.—№1.

14. Кургинян И.С. Валери Жискар Д'Эстен и история европейской интеграции // Вопросы истории. – 2005. – №11. – С.151-157.

15. Лозовицький О. Голлізм: шок чи терапія // Віче. – 2004. – №8. – С.56-60

16. Лозовицький О. Французький державно-політичний націоналізм як ідеологія світової держави в умовах соціальних трансформацій та кризових явищ // Людина і політика. – 2004. – №2. – С.41-51.

17. Наринский М.М. Борьба классов и партий во Франции 1944—1958. —М.,1983.

18. Наумова Н.Н. Франция и проблема учреждения военно-политического объединения в Западной Европе (1950-1954)/ Н.Н.Наумова, И.Е.Чеснова // Вестник Московского университета. Сер. 8. История. – 2005. – №2. – С.3-27.

19. Островский Е. Франция: тенденция роста продолжается //МЭиМО.—2000.—№8.

20. Преображенская А. Французская социалистическая партия и европейская социал-демократия //МЭиМО.—2000.—№6.

21. Сироткин В.Г. История Франции. Пятая республика: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 1989. – 197 с.

22. Сироткин В.Г. История Франции: Пятая республика.—М.: Высшая школа,1989.

23. Стрельцова Я. О проблеме "национальной идентичности" во Франции // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – №7. – С.23-32..

24. Франция. Современный монополистический капитализм. —М.,1989.

25. Чернега В.Н. Политические партии в политической системе Франции: Третья-Пятая республики. —М.: Наука, 1987.

26. Эдуардов В. Нефранцузские французы. Североафриканская диаспора во Франции и ее проблемы // Азия и Африка сегодня. – 2006. – №4. – С.46-49.

27. Этерман А. Шарон и де Голль // Новое время. – 2005. – №40. – С.24-26

 

 

Тема 8. ФРН (2 год.)

План

 

1. Розкол Німеччини та утворення ФРН.

2. Політичний та економічний розвиток ФРН у 1950 — середині 60-х рр. Німецьке “економічне диво”.

3. Політичний та економічний розвиток ФРН за правління “великої” та “малої” коаліції.

4. Суспільний розвиток Німеччини за правління кабінету Г. Коля. Об’єднання Німеччини.

5. Сучасна Німеччина. Уряди Г. Шредера, А. Меркель. Проблеми і перспективи розвитку.

 

Практичне завдання: відпрацювання понять “німецьке питання”. Скласти таблицю правлячих коаліцій.

 

Література

 

1. Ахтамзян А.А. Федеративная Республика Германия //ННИ.—1999.—№4.

2. Внешняя политика капиталистических стран. Библиотека «Внешняя политика, дипломатия». —М., 1983.

3. Государство и экономика развитых капиталистических стран в 80-х годах. — М.: Прогресс, 1989.

4. Гутняк В. Германия: дорога к подъему //МЭиМО.—2000.—№8.

5. Ежов В.Д. Как и кем была расколота Германия //ННИ. —1981.—№5.

6. Кремер Н.С. ФРГ: внутриполитическая борьба и внешняя ориентация. —М.: Наука, 1977.

7. Кушнирович М. Проклятый вопрос. Письмо десятое: оборотная сторона антисемизма // Новое время. – 2005. – №40. – С.30-33.

8. Леоненко П.М. Економічна реформа в Західній Німеччині (1948-1958 рр.) // Історія народного господарства та економічної думки України. Вип.31- 32. – К., 2000. – С.3-12.

9. Мартинов А. Німецько-американські відносини в контексті перспектив становлення нової системи міжнародного світопорядку // Людина і політика. – 2004. – №1. – С.3-11.

10. Мінгазутдінов І.О. Особливості європейської політики уряду Г.Коля після об"єднання Німеччини (1990--1998) / І.О.Мінгазутдінов, С.В.Кондратюк // Вісник Киів.нац.ун-ту. Сер.Міжнародні відносини. – 2003. – №25-28. – С.21-25.

11. Мурашов М.А. Конрад Аденауэр на посту председателя Парламентского совета (1948-1949) // Вестник Московского университета. Сер. 8. История. – 2005. – №3. – С.22-35.

12. Мютцених Р. Германия: первые шаги "большой коалиции" // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – №5. – С.19-27.

13. Павлов Н. Германия: quo vadis // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – №3. – С.31-40

14. Павлов Н. Нормальная "ненормальная" Германия// Международная жизнь. – 2005. – №11. – С.15-29.

15. Павлов Н. Внешняя политика Берлинской республики: новый "германский путь"? // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №2. – С.63-75.

16. Павлов Н. Германия. Между Бонном и Берлином // Международная жизнь. – 2004. – №3. – С. 87-98.

17. Павлов Н.В. Внешняя политика ФРГ: концепция 80-х годов.—М.: Межд.отн., 1989.

18. Петелин Б.В. "За Германию - единое Отечество". Почему не состоялся "план Модрова"// Вопросы истории. – 2006. – №7. – С.3-8.

19. Петелин Б.В. Конрад Аденауэр: патриарх германской политики // Новая и новейшая история. – 2006. – №3. – С.142-169.

20. Підлуцький О. Конрад Аденауер: батько нової Німеччини // Дзеркало тижня. – 2006. – №2. – С.20.

21. Співробітництво України та Німеччини: Парламентські слухання. 16 листопада 2005 р./ Верховна Рада України; Комітет з питань Європейської Інтеграції. – К., 2006. – 142 с.

22. Степанов В. Бундесрат і зовнішня політика ФРН // Політика і час. – 2005. – №8. – С.50-57.

23. Степанов В. Німецький Бундестаг та зовнішня політика // Політика і час. – 2004. – №7-8. – С.71-83.

24. Фомин В.М. Так было. Политические воспоминания //ННИ.—1995.—№5.

25. ФРГ. /Под ред. С.Б.Лаврова.—М.: Наука, 1984.

26. ФРГ: Современный монополистический капитализм. —Москва-Берлин, 1983.

27. Штоль К. Под девизами реализма и прагматизма развивается сотрудничество Германии и Африканских государств // Азия и Африка сегодня. – 2003. – №12. – С.35-43.

 

План

1. Антифашистсько-демократичні перетворення у Східній Німеччині: утворення НДР.

2. Соціалістичне будівництво та становлення тоталітаризму.

3. Економічний і політичний розвиток НДР упродовж 1970 —І пол. 80-х рр.

4. Політична криза 1989 — 90-х рр. та перемога на виборах правоцентристських сил. Об’єднання Німеччини.

 

Мета: вивчаючи питання цієї теми, студенти мусять засвоїти поняття “антифашистсько-демократичні перетворення”, прослідкувати основні етапи становлення НДР як самостійної держави, роль СРСР у вирішенні “німецького питання”. Нарешті, метою семінару на цю тему є з’ясування причин припинення існування НДР.

 

Методичні вказівки

 

Основний матеріал для опрацювання першого питання слід брати з перших зазначених у списку історичних праць. При цьому треба здійснювати критичний підхід до них з метою тенденційності. Звернути увагу на особливостях формування влади у Східній Німеччині до осені 1949 року. Опрацювати матеріал про рух німецьких народних конгресів за єдину демократичну Німеччину.

Друге питання передбачає висвітлення всього того, що мало місце в час соціалістичного будівництва за радянським зразком і послужило причиною суспільно-політичної кризи кінця 80-х років.

 

Література

 

1. Бака М. Аграрно-селянське питання та реалії його розв'язання у східній Німеччині (1945-1947) // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання. – Полтава: АСМІ, 2006. – С.178-188.

2. Бака М.В. Роль РВАН у формуванні суспільного ладу в Східній Німеччині: новий погляд/ М.В.Бака, Ю.В.Вільховий// Історична пам'ять. Вип. 1, 2006. – Полтава: АСМІ, 2006. – С.141-152.

3. Выбираясь из тупика (Манифест реформирования немецкой экономики) // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №3. – С.103-108.

4. Гелб А., Грей Э. Экономические преобразования в странах Центральной и Юго-Восточной Европы: Проблемы, тенденции, перспективы.—М.,1995.

5. Германская Демократическая Республика. Экономика и политика зарубежных социальных стран. —М.,1974.

6. Горшкова Г. Движение немецкого народного конгресса за единство Германии и мирный договор (1947—1949).—М.,1959.

7. Дернберг С. Краткая история ГДР.—М.: Политиздат, 1969.

8. Документы Центрального архива ФСБ России о событиях 17 июня 1953 г. в ГДР// Новая и новейшая история. – 2004. – №1. – С.73-124.

9. История Германской Демократической Республики 1949—1973. Краткий очерк.—М.,1975.

10. Как принималось решение о возведении Берлинской стены. Публикация // ННИ.—1999.—№2.

11. Кушнирович М. Проклятый вопрос. Письмо десятое: оборотная сторона антисемизма // Новое время. – 2005. – №40. – С.30-33.

12. Наринский М.М. Берлинский кризис 1948—1949 годов. Новые документы из российских архивов // ННИ.—1995.—№3.

13. Одессер С.В. Социальное государство // География: Прилож. к газ. "Первое сент.". – 2006. – №17. – С.4-10.

14. Павлов Н. Германия. Между Бонном и Берлином // Международная жизнь. – 2004. – №3. – С. 87-98.

15. Петелин Б.В. "За Германию - единое Отечество". Почему не состоялся "план Модрова" // Вопросы истории. – 2006. – №7. – С.3-8.

16. Пик В. Избранные произведения.—М.: Изд. Пол. л-ры,1956.

17. Потапов А.В. Кризис ГДР в 80-х годах и объединение Германии // ННИ.—1991.—№5.

18. Приватизація в Центральній Європі: доповідь Європейського університету з питань приватизації.—Т.І.—К.,1994.

19. Смирнов С. Приватизация на Востоке Германии: беспрецедентный эксперимент // МЭиМО.—1991.—№10.

20. Филатов А.М. СССР и ГДР: год 1953 // ВИ.—2000.—№7.

21. Шерстяной Э. Вызревание политического кризиса в ГДР в 1953 году // Новая и новейшая история. – 2006. – №2. – С.34-57.

 

 

 

Тема 1. Друга Світова війна та її історичні наслідки (2 год.).

 

1. Початок ІІ Світової війни. Співвідношення сил і плани ворогуючих сторін.

2. Розширення воєнних дій. Антигітлерівська коаліція.

3. “Новий порядок” та антифашистські рухи в Європі (листопад 1942 —грудень1943).

4. Розгром фашистської Німеччини.

5. Перемога над Японією. Закінчення та підсумки ІІ Світової війни.

 

Методичні поради

 

Розглядаючи перше питання, необхідно звернути увагу на дипломатичні кроки урядів США, Великобританії, Франції щодо загострення німецько-польських відносин і початку військових дій, з’ясувати причини швидкої капітуляції Польщі. Слід мати на увазі, що оголосивши війну Німеччині, здійснивши мобілізацію, Англія та Франція не збиралася серйозно воювати і протягом восьми місяців — до травня 1940 року в Західній Європі тривала так звана “дивна війна”. Необхідно з’ясувати її причини і прояви, розстановку сил та наслідки.

У міжнародному аспекті Другої світової війни найважливіше і центральне місце займав процес створення Антигітлерівської коаліції. Студентам необхідно прослідкувати всі етапи на цьому шляху, починаючи із відомих заяв західних держав на підтримку СРСР після нападу Німеччини і закінчуючи підписанням угод Радянського Союзу з Англією та США в травні— червні 1942 року. Завдання полягає в тому, щоб показати роль коаліції у закінчення Другої світової війни, у об’єднанні країн і континентів у Співдружність народів.

Розвиток міжнародних відносин воєнних років необхідно пов’язувати з корінним переломом у війні 1943 року і проведенням Квебецької та знаменитої Тегеранської конференцій, історичної зустрічі Сталіна—Рузвельта—Черчилля. В полі зору повинні знаходитися проблеми відкриття другого фронту і тієї ролі, яку він відіграв в остаточному розгромі Німеччини.

Аналізуючи рішення Кримської та Потсдамської конференцій 1945 року необхідно виділити питання: а)про узгоджені дії союзників по закінченню війни; б)про післявоєнне вирішення німецького питання; в)про військові дії проти Японії; г)про покарання військових злочинців. Робота цих конференцій добре відображена у різних документах, мемуарній і науковій літературі (Див. Список джерел та літератури). В цій темі увага приділяється роботі конференції у Сан-Франціско влітку 1945 року і всьому, з чим пов’язано створення міжнародної організації — ООН.

Розглядаючи завершальний етап війни необхідно проаналізувати дії союзників проти Японії, умови її капітуляції і плани міждержавного співробітництва щодо урегулювання японського питання.

Тема повинна бути логічно завершена коротким підбиттям підсумків війни, необхідними висновками і узагальненнями. В цьому плані в останні роки широко обговорювалося питання про ціну перемоги у Другій світовій війні, перш за все з боку Радянського Союзу. Незважаючи на неоднозначність відповіді на це питання, залишається фактом те, що ціною величезних жертв і втрат народи СРСР і всього світу змогли придушити фашизм.

 

Література

1. Байраківський А. Друга світова війна з погляду сьогодення/ А.Байраківський, Г.Піскорська // Історія України. Вип.12. – К.: Рідний край, 2001. – С.34-40.

2. Бережков В.М. Рождение коалиции.—М.,1975.

3. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории.—М.,1987.

4. Бережков В.М. Тегеран, 1943. На конференции Большой тройки и в кулуарах.—М.,1987.

5. Бодах Ю.Г. Історичне значення перемоги Чевоної Армії у листопаді 1943 року у контексті історії Другої світової війни / Ю.Г.Бодах, Р.І.Пилявець // Проблеми освіти. Вип.39. – К., 2004. – С.31-42

6. Боратынский С. Дипломатия периода второй мировой войны.—М.,1959.

7. Васильев А. Саудовская Аравия и Вторая мировая война // Азия и Африка сегодня. – 2005. – №8. – С.49-63.

8. Вторая мировая война. Актуальные проблемы.—М.,1995.

9. Высоцкий В.Н. Мероприятие «терминал». Потсдам 1945.—М.,1975.

10. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.—К.,1999.

11. Земсков И.Н. Дипломатическая история второго фронта в Европе.—М.,1983.

12. Иванов Л.Н. Очерки международных отношений в период второй мировой войны (1939—1945 гг.).—М.,1958.

13. Исраэлян В. "Операция Кроссворд" // Международная жизнь. – 2005. – №1. – С.106-119.

14. Исраэлян В.Л. Антигитлеровская коалиция (Дипломатическое сотрудничество СССР, США, Англии в годы второй мировой войны).—М.,1964.

15. Исраэлян В.Л. Дипломатия в годы войны (1941—1945).—М.,1985.

16. История дипломатии.—Т.3.—М.,1975.

17. История международных отношений и внешней политики СССР.—М.,1987.

18. Квашнин Ю.Д. Сражение за Крит в мае 1941 года // Новая и новейшая история. – 2006. – №1. – С.102-119.

19. Король В. Велика Вітчизняна війна: першоджерела проти ідеологічних міфів // Історія в школі. – 2004. – №5-6. – С.1-11.

20. Кульчицький С. Чому А.Гітлер напав на СРСР у 1941 р.? // Історія України. – 2004. – №14. – С.1, 4-6.

21. Левітас Ф. Бій, що міг змінити хід Другої Світової війни // Історія в школі. – 2006. – №9. – С.14-16.

22. Левітас Ф. Очима генералів вермахту: напад націстської Німеччини на СРСР // Історія в школі. – 2006. – №5. – С.1-3

23. Оришев А.Б. Экспансия нацистской Германии на Среднем Востоке накануне второй мировой // Вопросы истории. – 2005. – №5. – С.114-122.

24. От «Барбароссы» до «Терминала». Взгляд с Запада.—М.,1988.

25. Петров И.А. Швейцария и гитлеровская Германия. 1933-1941 гг. // Вопросы истории. – 2004. – №8. – С.126-135.

26. Половина И.П. Путь к трагедии в Перл- Харборе. – К: НПУ им. М.П. Драгоманова, 2004. – 80 с.

27. Половина И.П. Советско- германский договор от 23 августа 1939 года. – К: НПУ им. М.П. Драгоманова, 2004. – 70 с.

28. Самсонов А.В. Вторая мировая война. 1939—1945: Очерк важнейших событий.—М.,1985.

29. Самсонов А.М. Крах фашистской агрессии 1939—1945. Исторический очерк.—М.,1975.

30. Сиполс В.Я., Челышев И.А. Крымская конференция 1945 года.—М.,1984.

31. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны. 1942—1945 гг. Сборник документов в 6-ти т.—М.,1984.

32. Соколов В. В войну мы были вместе // Международная жизнь. – 2005. – №9. – С.87-99.

33. Соколов В.В. К истории капитуляции Японии // Новая и новейшая история. – 2005. – №5. – С.10-20.

34. Сосинский Р.Б. Акция «Аргонавт» (Крымская конференция и ее оценка в США).—М.,1970.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 190; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.27.232 (0.262 с.)