Підготовка до продажу активів, що перебувають у податковій заставі.

 

Порядок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі визначається ст. 95 ПК України. Відповідно до цієї статті орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби (за матеріалами відділу погашення податкового боргу співробітники відділу правової роботи готують подання або позов) звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби.

 

Реалізація майна, що перебуває у податковій заставі: черговість, процедура продажу, порядок оцінки активів.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, орган державної податкової служби самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

1) майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах. Умови і порядок проведення зазначеного конкурсу регулюється наказом ДПА № 1033 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі»;

2) цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок";

3) інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного органу державної податкової служби на зазначених біржах.

Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах.

Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження законом, продається на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності. У таких закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Порядок зарахування коштів, отриманих від продажу активів, у рахунок погашення податкового боргу.

Вилучені відповідно до ст. 95 ПК України готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов’язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА

 

Підготувати повідомлення щодо порядку проведення оцінки майна платника податків, що має податковий борг.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

Використовуючи можливості офіційного сайту Міністерства доходів і зборів, підготувати інформацію про результати погашення податкового боргу платника податків за рахунок продажу майна (на прикладі окремих областей, по України).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Нормативно-правовий акт, що визначає порядок оцінки вартості майна боржника, яке підлягає продажу.

2. Визначення суб’єкта оціночної діяльності.

3. Спосіб реалізації активів, що належать до речей, обіг яких в цивільному обороті обмежений.

4. Документальне оформлення переоцінки. Нижня межа остаточної ціни реалізації виставлених на продаж активів.

 

 

Тема 11. Зупинення операцій на банківських рахунках боржника та його дебіторів.

Ключові слова та поняття: майно, податкове зобов'язання, банківський рахунок, опис активів, податковий керуючий, боржник, дебітор, податковий борг.

 

Література:

Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010 р.

Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 № 1277, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2186/22498.

3. Порядок призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затверджений Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1112, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1908/22220.

 

Одним із додаткових джерел погашення податкового боргу може бути заборгованість третіх осіб перед платником податків – боржником (дебіторська заборгованість). Дебіторська заборгованість може бути джерелом погашення податкового боргу за наявності таких умов:

– на момент застосування даного повноваження строк погашення сум дебіторської заборгованості настав;

– право вимоги такої дебіторської заборгованості переведено на орган стягнення, а саме: орган державної податкової служби.

Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про визначення додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків.

Повідомлення розглядається як пропозиція для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на органи державної податкової служби (далі - договір).

У разі згоди орган державної податкової служби укладає в письмовій формі договір з таким платником податків.

Договір повинен містити такі положення:

-назву та місце його укладання;

-найменування платника податків та органу державної податкової служби;

-предмет договору;

-порядок виконання зобов'язань;

-права та обов'язки сторін;

-умови укладання, зміни та припинення договору;

-місцезнаходження та реквізити сторін.

На орган державної податкової служби як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме:

дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги);

дебіторська заборгованість, пов'язана із підзвітними особами;

дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;

дебіторська заборгованість за претензіями;

інші види.

ЇЇ визначення здійснюється шляхом перевірки органом державної податкової служби дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку.

Платник податків передає органу державної податкової служби всі документи, що свідчать про право вимоги.

У договорі обов'язково зазначається, що переведення на орган державної податкової служби права вимоги здійснюється платниками податків за рахунок погашення податкового боргу.

Сторони договору повідомляють дебітора про переведення на орган державної податкової служби права вимоги.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків - боржника сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу.

Ця дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом податкового боржника до надходження коштів до бюджету за рахунок її стягнення, про що зазначається у договорі, та має бути відображена в примітках до фінансової звітності.

До моменту стягнення органом державної податкової служби у судовому порядку такої дебіторської заборгованості платежі продовжують надходити на рахунки платника податків - боржника.

Надходження негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

Орган державної податкової служби у п’ятиденний термін з дня отримання відповідного документа повідомляє податкового боржника про надходження коштів до бюджету на погашення його податкового боргу за рахунок стягнення дебіторської заборгованості. (Наказ про додаткові джерела)

Додатковим джерелом погашення податкового боргу за рахунок активів, що попередньо передані платником податків - боржником у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам, є кошти, розміщені ним на вкладних (депозитних) рахунках у банках та інших фінансових установах.

Опис зазначених активів здійснюється за вартістю, яка відображена в аналітичному обліку платника податків без проведення незалежної оцінки. Рішення та акт опису є підставою для здійснення дій з погашення податкового боргу, які передбачені Законом, про що банку або іншій фінансовій установі направляється повідомлення.

На податковий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме (але не виключно):

- дебіторська заборгованість від продажу готової продукції, товарів, робіт та послуг;

- дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;

- інші види дебіторської заборгованості.

Визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки податковим органом дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку. Реалізації підлягає лише дебіторська заборгованість, тобто та, яку можна використати як джерело погашення податкового боргу (реальна до стягнення).

Визначена до реалізації дебіторська заборгованість додатково оцінюється залежно від її виду:

- довгострокова дебіторська заборгованість за теперішньою вартістю;

- поточна дебіторська заборгованість за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як різниця між первісною вартістю дебіторської заборгованості та резервом сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Переведення платником податків прав вимоги боргу на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості з інших осіб. При укладенні такого договору дотримання письмової форми між платником податків та податковим органом є обов’язковим.

Платник податків передає податковому органу всі документи, що свідчать про право вимоги і відповідає за недійсність переданої йому вимоги.

У договорі обов'язково зазначається факт уступки податковим боржником податковому органу свого права грошової вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу. Повідомлення дебітора про уступку податковому органу права грошової вимоги є обов’язковим.

Компенсація вартості такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом проведення заліку кредиторської заборгованості з податкового боргу платника податків.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом податкового боржника до моменту її продажу. Це зазначається в договорі та має бути відображено в примітках до фінансової звітності.

До моменту продажу ОДПСУ такої дебіторської заборгованості платежі продовжують надходити на рахунки податкового боржника і негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

Продаж права на стягнення дебіторської заборгованості оформлюється відповідним договором.

Якщо платник податків – боржник перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України, останній (тобто податковий керуючий) має скласти про це акт, який стане підставою для звернення ОДПСУ до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов’язання його виконати законні вимоги податкового керуючого. Суд визначає строк зупинення видаткових операцій, який не може перевищувати двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

1. Заповнити бланк Повідомлення про визначення додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків (Додаток 1 до Наказу МФУ №1277 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу»).

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА

Підготувати письмове повідомлення щодо питань:

1. Підстави і порядок зупинення операцій на банківських рахунках боржника.

2. Умови і порядок відновлення операцій на банківських рахунках боржника.

3. Зміст договору з платником податків про переведення права вимоги дебіторської заборгованості на органи ДПС України.

 

Рекомендована література: 10,11,14,18,22,35,43,45,46,47,51,6.