Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства.



Толерантність. Ксенофобія. Расизм. Ґендерні стереотипи

Мета: розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; визначити сутність понять «стереотипи», «толерантність»; формувати вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів і власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: тренінг, дискусія.

Епіграф до уроку: Не все однакове придатне для всіх. Римський поет Проперцій

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Виступ учнів з презентаціями «Сучасна молодіжна субкультура».

III. Мотивація навчальної діяльності

Зі стереотипами ми зустрічаємось щоденно. Уявіть собі, якими є ваші уявлення про: відмінницю, вчительку, циганку, бізнесмена, ділову жінку, бомжа.

Завдання

Оберіть 2 стереотипи і запишіть їхні характерні ознаки. А тепер об’єднайтеся в групи та обміняйтеся своїми характеристиками.

1. Чи в усіх були однакові стереотипи?

2. Якщо так, то чому?

3. Якщо ні, то чому?

4. Чому у вас виникли саме такі стереотипи?

5. Як ви вважаєте, які чинники впливають на формування стереотипів у суспільстві?

— Вправи, які ми будемо виконувати сьогодні на уроці, ознайомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу.

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

►► Стереотипи

Стереотипи — це неправомочні узагальнення, які ми робимо щодо тих, кого ми мало знаємо.

Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості. Так ми вирішуємо, що «всі росіяни багато п’ють», а «всі підлітки вживають наркотики».

Завдання 1. Християни — мусульмани

Мета: дослідити стереотипи щодо різних етнічних і релігійних груп, їх зміст, види їх вияву в житті.

Кожна група буде працювати з одним з робочих аркушів. На робочих аркушах треба записати ваші уявлення про християн та мусульман. Спочатку члени груп самостійно заповнюють робочі аркуші. Потім знову об’єднуються в групу та обговорюють відповіді. Можна працювати з тими національними групами, які є актуальними для вашого регіону, класу, міста і т. ін.

Обговорення

1. Чи складно було заповнювати робочі аркуші?

2. Якщо якимось групам це було легше, а комусь — важче, то чому це сталося?

3. Чи збігаються думки всієї групи?

4. Чи насправді всі мусульмани / українці / євреї такі, як написано в робочих аркушах?

5. Яким чином у вас сформувалася саме така думка?

6. Чи впливають на вашу думку стереотипи?

Робочий аркуш

• Християни (або українці)

• Українці люблять...

• Ми всі знаємо, що українські...

• Українців можна відрізнити за...

• Українці завжди надходять...

• Всі інші вважають, що українські...

Мусульмани

• Мусульмани люблять...

• Ми всі знаємо, що мусульмани...

• Мусульман завжди можна відрізнити за...

• Мусульмани завжди надходять...

• Всі інші вважають, що мусульмани.

Євреї

• Євреї люблять...

• Ми всі знаємо, що євреї...

• Євреїв можна відрізнити за...

• Євреї завжди знаходять...

• Усі інші вважають, що євреї...

►► Забобони

Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.

Забобони зазвичай з’являється у нас тому, що вже прийнятий у тому суспільстві або групі, де ми перебуваємо. Існують різні види забобонів. Вони можуть бути пов’язані зі статтю, віком, національною приналежністю, прихильністю до певної релігії, походженням, рівнем доходу, сексуальною орієнтацією або інвалідністю людини.

Завдання 2. Залізничний експрес

Мета: виявити забобони в групі. Усвідомити неминучість наявності упереджень і навчитися жити з ними.

Вам знадобиться: список пасажирів. Кожному учаснику буде надано список. Питання звучить так: «З ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда?». Учасники повинні визначити три найбільш небажаних для себе людей і три найбільш бажаних. Потім учасники діляться на групи по три людини. Кожна група — купе. Мета — проранжирувати список з тим, щоб обрати четвертого супутника. Після цього група збирається разом й обговорює різні вибори.

Список

• циганка;

• явний гомосексуаліст; скінхед;

• молодий чоловік, хворий на СНІД;

• неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;

• кавказець-мусульманин;

• людина з села з великим мішком;

• африканський студент;

• підліток, схожий на наркомана;

• колишній ув’язнений;

• таджик у національному одязі;

• міліціонер;

• інвалід зі складеною коляскою; кришнаїт;

• китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;

• людина, що говорить незрозумілою мовою.

Обговорення

1. Чи важко було дійти спільної думки?

2. Чому у різних груп відповіді виявилися різними?

3. Чому відповіді усіх груп іноді збігалися?

4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?

1) Коли нами керує страх, коли — бридливість, коли — негативне ставлення загалом?

2) Наскільки вони у кожному випадку обґрунтовані?

5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?

6. Чи може будь-хто відмовитись їхати з нами в одному купе? А якщо справа відбувається в іншій країні?

7. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводились ганебно з людьми, які вам не подобаються?

8. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?

9. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?

10. Як найкраще вчинити в таких випадках?

►► Толерантність

Сучасна культурна людина — це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що володіє почуттям самоповаги і поваги до оточуючих. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства загалом.

Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. Відповідно до Декларації принципів толерантності, ми розуміємо, що «толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності... це гармонія в різноманітті, це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру... У своєму житті ми спілкуємося з представниками різних національностей, культур, світів, соціальних верств... тому треба вміти поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури, релігії, навчитися знаходити точки дотику».

До того ж толерантність як якість особистості допомагає людині адаптуватися в іншому середовищі, до несподівано нових для нього умов життя. Люди, що не володіють цією якістю, виявляють категоричність, нездатні до змін, яких вимагає від нас життя.

Значення слова «толерантність» у різних народів пояснюється по-різному.

Іспанською це поняття означає здатність визнавати відмінні від власних ідеї або думки;

• французькою — ставлення, за якого допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам; англійською — готовність бути терпимим, поблажливим; китайською — дозволяти, сприймати, бути великодушним щодо інших;

• арабською — прощення, поблажливість, м’якість, милосердя, співчуття, терпіння, прихильність до інших; російською — здатність терпіти щось і когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням будьчого і будь-кого).

Бесіда

1. Яке з визначень вам імпонує найбільше?

2. Чому, на ваш погляд, у різних країнах ці визначення формулюються по-різному?

3. А що ж об’єднує ці визначення?

4. Чим зумовлена актуальність толерантності у наш час?

Завдання

Учням пропонується закінчити речення «Бути толерантним — це означає...»:

• бути терпимим до оточуючих;

• поважати людей, їх думки, релігію;

• сприймати інших такими, якими вони є;

• розуміти різноманіття культур нашого світу.

Запитання

1. Чи притаманні вам якості, що характеризують толерантну людину?

2. Чи вважаєте ви себе толерантною особистістю?

Робота з таблицею

— Ознайомтесь зі змістом порівняльної таблиці «Толерантна та інтолерантана особистості» і зробіть висновки.

Толерантна особистість Інтолерантна особистість
Повага до думки інших Нерозуміння
Доброзичливість Ігнорування
Бажання будь-що робити разом Егоїзм
Розуміння і сприйняття Нетерпимість
Чуйність Висловлювання зневаги
Допитливість Дратівливість
Поблажливість Байдужість
Довіра Цинізм
Гуманізм Невмотивована агресія

Учні роблять висновки.

Учитель висловлює особисту точку зору.

Загальний висновок. Не буває абсолютно толерантних та абсолютно інтолерантних людей. У сучасному світі складно знайти приклади толерантного суспільства. У людства не виробився імунітет проти інтолерантності. Людина робить в житті різні вчинки. Важливо, чи є в нас прагнення до толерантних відносин, бажання повноцінно реалізувати свої здібності, спираючись на стійкі життєві позиції, цінності та ідеали.

Чому так актуальна толерантність в наш час? Тому що ми часто чуємо такі слова, як «біженець», «жертва насильства», «екстремізм», «конфлікт», «агресія», «тероризм», тому що в підлітковому та молодіжному середовищі спостерігається катастрофічне поширення всіляких форм антигромадської поведінки; тому що зростає кількість антигромадських молодіжних організацій радикального спрямування.

►► Ксенофобія і расизм

Ксенофобія (від грецьких слів ξευος (ксенос) — «чужинець», «незнайомець», та φοβος (фобос) — «страх») — неоднозначний термін на позначення певного стану людини, що виявляється у нав'язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Уперше термін «ксенофобія» зустрічається у словнику Вебстера, виданого 1841 р. у СІЛА. Такі визначення засвідчують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, приносячи із собою зміни. Отже, чужинці являли реальну загрозу сформованому способу життя.

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об’єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії).

Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об’єкт ворожості є чужим.

З точки зору біосоціології, ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації.

Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства загалом, але таке твердження багато хто піддає сумніву.

Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас).

Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив’язують» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості або роблять антинаукові, безпідставні узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо. Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю у результаті виховання, соціалізації та інших культурних процесів.

Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будьяких інших галузях суспільного життя.

Поняття «расової дискримінації» не застосовується до відмінностей, винятків, обмежень чи переваг, що їх держави-учасниці Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації проводять чи роблять між громадянами і негромадянами.

►► Ґєндерні стереотипи

Метод «Мозковий штурм»

1. Що означає « поводитись як чоловік « ?

2. Які слова або фрази спадають на думку у зв’язку з цим?

Першим запропонуйте відповісти юнакам. Спробуйте записувати фрази хлопців, або обговорити ці питання в парах і потім поділитися своїми думками з класом. Складіть список стереотипів про те, «як поводиться справжній чоловік». У ньому наведено, як ставляться до хлопчиків і якої поведінки від них очікують упродовж дорослішання в нашому суспільстві. Чоловіки і хлопчики не народжуються такими, як у цьому списку: вони починають виконувати ґендерні ролі в процесі соціалізації.

Далі до роботи підключаються дівчата.

1. Що означає «поводитись як жінка»?

2. Які слова або фрази спадають вам на думку у зв’язку з цим?

Складіть список стереотипів стосовно того, «як поводиться справжня жінка». У ньому наведено, як ставляться до дівчат і якої поведінки від них очікують упродовж дорослішання в нашому суспільстві. Дівчата, як і хлопці, вчаться підкорятися специфічним рольовим очікуванням упродовж дорослішання.

Запитання

— Що ж таке ґендерні ролі?

►► Ґєндерні ролі та їх різноманіття

1. Як ви вважаєте, що таке соціальна роль?

Соціальна роль — це набір норм, що визначають, як мають поводитися люди у даній соціальній ситуації.

2. Які ролі виконує людина, наприклад: чоловік, жінка, керівник, підлеглий, службовець, робітник, учитель, вихователь, вихованець, учень, учениця, директор, чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, брат, сестра, друг, подруга, бабуся, дідусь, домогосподарка, господар і т. ін.?

3. Кожна людина виконує безліч ролей. Виділіть ролі, виконання яких залежить від статі.

Учні називають, ведучий записує в таблицю.

Чоловічі ролі Жіночі ролі
Чоловік Дружина
Батько Мати
Син Дочка
Керівник Домогосподарка
Шанувальник (коханець) Коханка (утриманка)
Брат Сестра
Друг Подруга

Ролі, виконання яких залежить від статі (ґендеру), називають статеві, ґендерні ролі. Ґендерна роль — одна з соціальних ролей людини.

Ґендерна роль — набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок, що випливають з понять, пов’язаних з ґендером, а також поведінки у вигляді мовлення, манер і жестів.

Визначеність поведінки, пов’язаної з ґендерними ролями, особливо очевидна в поділі праці на чоловічу і жіночу.

Ґендерна роль — диференціація діяльності, статусів, прав та обов’язків індивідів в залежності від їх статевої приналежності. Ґендерні ролі — вид соціальних ролей, вони висловлюють певні очікування, проявляються в поведінці. На рівні культури вони існують у контексті певної системи статевої символіки і стереотипів маскулінності і фемінності. Ґендерні ролі завжди пов’язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і переломлює у своїй свідомості та поведінці.

Запитання

— Ґендерні ролі, які ми з вами виділили, можна якось об’єднати за сферами?

Усі описані в літературі ґендерні ролі можна умовно розділити на:

1) загальнопрофесійні, або професійні, розпорядчі, які сфери діяльності більш прийнятні для чоловіків, а які — для жінок (водій, міліціонер, вихователь, вчитель, шахтар, продавець, лікар іт. д.);

2) сімейні, які, у свою чергу, діляться на подружні і батьківські; вони визначають норми відносин, поведінку партнерів, батьків і дітей (чоловік, дружина, мати, батько, брат, сестра, дядько, тітка, бабуся, дідусь);

3) сексуальні, які диференціюють сексуальну поведінку чоловіків і жінок, визначають відносини між ними в сексуальній сфері (коханка, коханець, альфонс, утриманка і т. ін.).

Запитання

1. Де ми навчаємося ґендерних ролей?

2. Яким чином ми засвоюємо цим стереотипи?

(У разі, якщо учні називатимуть серед іншого телебачення або фільми, попросіть їх назвати конкретні приклади і запишіть.)

3. Звідки таку інформацію отримують жінки?

(Якщо згадають мам, то можна запропонувати обговорити це питання.)

4. Хто ще впливає на наше навчання ґендерних ролей?

5. Де ще в суспільстві ми чуємо подібні повідомлення?

6. Якими словами чи принизливими прізвиськами називають хлопчиків, якщо вони не відповідають тим стандартам, що ми навели у списку?

7. Як називають жінок, які виходять за рамки цих стереотипів?

8. Як ці прізвиська посилюють вплив стереотипів?

9. Як ми почуваємось, коли нас обзивають?

10. Як ви вважаєте, що відчуває людина, яка обзиває іншу людину такими словами?

(Ці слова використовують для того, щоб образити людину, зачепити його емоційно, тож наша перша реакція на них — повернутися в безпечний простір стереотипів.)

Оцінюємо ґендерні стереотипи.

IV. Підсумок уроку

Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; ніяка творчість у межах стереотипів неможлива.

Для подолання в собі суспільних стереотипів можна практикувати таке: все робити не так, як це зазвичай роблять інші. Тобто пропонуємо використовувати предмети не за їх прямим призначенням, ходити і їздити незвичними маршрутами, виявляти емоції не властивим тобі чином. І ще: виключити зі своєї мови слова «привіт», «дякую», «будь ласка» та їх синоніми.

Любителям міркувати про честь і шляхетність: пограйте у стару Шапок ляк. Робіть дрібні капості оточуючим (можете почитати журнали «Хакер» і «Хуліган», якщо бракує фантазії) і вважайте це благородними вчинками.

Якщо чинити так хоча б раз на тиждень — відчуєте, що багато чого змінилося у твоєму підході до життя.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Т. О. Бізбіз

Усі уроки до курсу

«ЛЮДИНА І СВІТ»

Клас

(СТАНДАРТНИЙ ТА АКАДЕМІЧНИЙ РІВНІ, 17 год.)

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Харків

Видавнича група «Основа»

УДК 37.016 ББК 74.266.3 Б59

Бізбіз Т. О.

Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. : Вид. група «Основа», 2011. — 301 [3] с. : табл. — (Серія «Усі уроки»).

ISBN 978-617-00-1041-4.

У посібнику представлені усі уроки до курсу «Людина і світ» для 11 класу за програмою 2010 р. Вони розроблені із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.

Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів.

УДК 37.016 ББК 74.266.3

© Бізбіз Т. О, 2011

ISBN 978-617-00-1041-4 © TOB «Видавнича група «Основа»«, 2011


ßÊ ÏÎÄÎËÀÒÈ

ÅÒÍÎÊÓËÜÒÓÐͲ ÑÒÅÐÅÎÒÈÏÈ?

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАНЯТТЯ

А

налізуючи фрагменти фільму та відповідні навчальні матеріали, учні оволоді'

вають поняттями «стереотипи», «ксенофобія», навчаються розрізняти факти та

упередження, розкривають вплив етнічних стереотипів на стосунки між людьми.

У насиченому інформаційному просторі сьогодення важко з'ясовувати міру

достовірності інформації. У повсякденні за браком часу мало хто звертається до

додаткових чи альтернативних джерел за перевіркою. Суспільно важлива інфор'

мація сприймається переважно на віру, а часто повторювана інформація уявля'

ється фактом дійсності.

Саме сприйняття інформації «на віру», «тому, що всі так вважають» чи «це ж

загальновідомо!» є причиною виникнення й життєздатності багатьох стереотипів

щодо людей, які «кочують» від покоління до покоління. Стійкі стереотипи часто за'

важають сприймати дійсність, змушують людину діяти не на основі виваженого

рішення, а на основі усталених у суспільстві норм, «за звичкою».

Наявність стереотипів у суспільстві є підґрунтям для маніпуляції громадською

думкою, що використовується пропагандою. Перегляд відповідних фрагментів

фільму та пропоновані нижче вправи та дискусії мають сприяти формуванню в уч'

нів здатності уникати та протистояти упередженням, що виникають на основі етніч'

них стереотипів, бути свідомо толерантними.

Розмова про стереотипи та ксенофобію має вестися надзвичайно обережно й делі'

катно. При проведенні заняття потрібно зважати на те, що у класі можуть бути пред'

ставники різних етнічних груп. Вчитель має заздалегідь продумати можливу реакцію

своїх учнів на ті чи інші частини уроку, аби не спровокувати конфліктну ситуацію.

Цілі уроку

Ознайомити учнів з поняттями «стереотипи», «ксенофобія».

Формувати критичне ставлення до стереотипів, уміння

піддавати їх сумніву, уникати упередженого ставлення,

базованого на стереотипах.

Удосконалити навички роботи з фрагментами фільму

як навчальним матеріалом.

Формувати позитивне ставлення до людської індивідуальності

та багатоманітності.

Ключові слова

Стереотип, етнічні стереотипи, упередження, забобони,

і поняття

ксенофобія, пропаганда, маніпуляція, факти

Методичні прийоми

Робота в малих групах, дискусія у великій групі, метод ПРЕС

та техніки

Зв'язок з іншими

Хіба євреї чужинці?

заняттями посібника

У чому згубність пропаганди?

Євреї, роми... Хто наступний?

Час

45'60 хвилин

Тема 3. Як подолати етнокультурні стереотипи?

1. [12'15 хв.]

Запропонуйте учням переглянути

фрагмент фільму No1

(Маланчині

гуляння) [2:21]

Проведіть обговорення:

Які персонажі діють у вертепі?

Якими рисами вони характеризуються?

Як представлений образ єврея'«жида» в українському вертепі?

Чи людина, яка виконує цю роль, справді єврей? Чому ви так думаєте?

Яке ставлення має викликати «жид» в українському вертепі серед

глядачів?

Як ви думаєте, чим викликаний саме такий стійкий образ?

Покажіть

фрагмент No2

, де ряжені знімають маски.

Запитайте учнів:

Чому, на вашу думку, режисер показав зняття масок?

Нагадайте, що єврейський народ ще з першого століття нашої ери, після

другого руйнування Храму Соломона, вимушений був жити поза межами

своєї країни. Покажіть карту «Міграції євреїв у Європі». Зверніть увагу на

умовні позначення.

Проведіть обговорення:

З якими народами у різні історичні епохи зіткнулися євреї під час своїх

переселень?

Які загрози існують для будь'якого народу під час такої тривалої історич'

ної та широкої географічної мандрівки?

Як могли сприймати новоприбулих місцеві мешканці? Чому?

Чим відрізняється один народ від іншого? Що таке «етнічні відмінності»?

Чому люди поділяють інших за ознакою «свої'чужі»? З якою метою?

Розкажіть учням, що через низку соціокультурних та психологічних об'

ставин, насамперед умов життя тих чи інших етносів, може спрацювати

механізм стереотипізації, тобто здійснюється приписування людині психо'

логічних характеристик, які нібито притаманні його етносу (особливо в тих

випадках, якщо людину знають мало, поверхово, але зустрічалися з пред'

ставниками цієї групи людей за інших обставин).

ХІД ЗАНЯТТЯ

Тут треба допомогти учням розкрити таке явище, як асиміляція.

Оскільки в уроці «Хіба євреї чужинці?» учні вже ознайомилися з особливостями етнічної культури

єврейського народу, тут варто лише нагадати про особливості повсякденного життя, мови тощо.

Тема 3. Як подолати етнокультурні стереотипи?

Виділяються два види етнічних стереотипів:

автостереотипи

і

гетеросте"

реотипи

. Під

автостереотипом

розуміється уявлення про свій народ, які,

як правило, є позитивними.

Гетеростереотип

– це уявлення про етнопси'

хологію іншого народу, які бувають як позитивними, нейтральними, так

і негативними.

Називайте учням та записуйте по черзі на дошці такі твердження:

Всі німці – пунктуальні.

Всі французи – легковажні.

Всі американці – безтурботні.

Всі японці – люблять квіти.

Всі англійці – стримані.

Всі італійці – пристрасні.

Українці – найбільш працелюбний народ.

Запитайте учнів, чи погоджуються вони з такими твердженнями, чи мо'

жуть вони запропонувати інші. Запитайте, який образ створюють ці вислов'

лювання. Як перевірити, чи правдиві ці твердження?

Напишіть на дошці поняття, дайте їх визначення, особливу увагу звернув'

ши на етимологію слів іншомовного походження:

Ксенофо

́

бія

(від грец.

́

(xenos) – чужий,

́

(phobos) – страх) –

сприйняття чужого як незрозумілого, незбагненного, а тому небезпеч'

ного і ворожого; нав'язливий страх перед іншими людьми, а також нена'

висть, нетерпимість до будь'кого чи будь'чого чужого, незнайомого,

незвичного.

Стереотип

(грец. – «твердий відбиток») – стійкий і спрощений образ чи

уявлення про явище, подію, людину чи групу людей. Інколи це впев'

неність у тому, що всім членам певної групи притаманні схожі якості.

Упередження

– установка, яка перешкоджає адекватному сприйняттю

об'єкта й перекручує його; вона є наслідком некритичного сприйняття

інформації.

Забобон

– стійке упередження з приводу якого'небудь предмета або

окремих індивідів, представників окремих соціальних груп. Це судження,

що не має фактичного підтвердження й не відповідає дійсності, але при

цьому прийняте людиною за істину.

[1]

 



 

Тема 3. Як подолати етнокультурні стереотипи?

2. [10'15 хв.]

Дайте учням у групах прочитати матеріал No2 та обговорити його за

такими запитаннями:

Як і на основі чого формуються стереотипи?

На що наражається людина, яка керується стереотипами?

Що можуть відчувати люди, стосовно яких інші мислять «готовими фор'

мулами»?

Як впливають стереотипи на наше життя?

Як уникнути «стереотипного» мислення?

Результатом обговорення має стати розуміння учнями того, що стерео'

тип є спрощенням, а часто й карикатурою на дійсність.

Запропонуйте для перегляду

фрагмент No3

(студентка Марина Чайка)

[0:42].

Запитайте:

Чи дійсно дівчина знає, що її «спосіб» розпізнати єврея є правильним?

Звідки вона могла дізнатися про нього?

Що є джерелом стереотипів у цьому випадку?

Як співвідносяться текст про забобони Вавіловни (зі спогадів М. Фел'

лера

) та переглянутий фрагмент?

Розкажіть про поширені в історії наклепи на євреїв, побудовані на

стереотипах. Покажіть зображення 3.1.

3. [10'15 хв.]

Запитайте учнів, які антропологічні типи вони знають (європеоїдний, мон'

голоїдний, негроїдний, полінезійський). Чим люди відрізняються один від

одного? Наголосіть, що відмінності в кольорі шкіри, формі волосся (пряме,

кучеряве) є лише зовнішніми (не стосуються психіки) та залежать від при'

родних умов проживання.

Покажіть фото 3.2.

Запитайте, як вони сприймають фотографію. Що з їхньої точки зору

зображено на фото? Як вони розуміють сенс фотографії? Надайте інфор'

мацію про расистську теорію

.

Проведіть обговорення.

Див. роздавальний матеріал.

Див. матеріал для вчителя.

Тема 3. Як подолати етнокультурні стереотипи?

Скористайтеся методом «збирання думок» і запитайте учнів, що є дже'

релом стереотипів у сучасному суспільстві.

Запишіть такий перелік на дошці. У такому списку можуть бути і анекдо'

ти, і кінофільми, продукція ЗМІ, традиції, літературні джерела тощо.

Запитайте, які б вони дали поради для опору формування стереотипів

та упереджень. Запишіть на дошці чи фліпчарті учнівські висловлювання.

Якщо часу не вистачає або діти дуже зацікавилися – можна дати це завдан'

ня як домашнє з наступним обговоренням.

4. [7'10 хв.]

Проведіть підсумкове обговорення методом «мікрофон». Нехай учні

по черзі завершать будь'яке з запропонованих речень.

«Людина, яка керується стереотипами, ризикує...».

«Уміння відрізняти факти від стереотипів допоможе мені...».

«Вплив стереотипів на пересічних людей виявляється у...».

«Я розумію, що у ставленні до людей потрібно керуватися...».

Запитайте учнів, чи допоміг фільм їм спростувати певні стереотипи щодо

євреїв. Які саме?

Для нотаток

Тема 3. Як подолати етнокультурні стереотипи?

Стереотип

– відносно стійкий і спрощений образ соціального об'єкта –

групи, людини, події, явища, який складається в умовах дефіциту інфор'

мації як результат узагальнення особистого досвіду та уявлень, прийня'

тих у суспільстві.

Тобто послуговування стереотипами – це «економія» власних зусиль,

тому що оновлення бачення, нешаблонне ставлення, конкретизація – це

значна робота. В умовах обмеженої інформації про об'єкт соціальний сте'

реотип може формувати помилкове знання людей і серйозно деформува'

ти міжособистісну взаємодію. Будь'який стереотип може бути правдивим

в одних випадках, стосунках або моментах та абсолютно хибним в інших.

Крім «економії» зусиль, стереотипи виконують ще одну функцію: системи

стереотипів можуть слугувати ядром нашої особистої традиції, способом

захисту нашого становища в суспільстві. Вони являють собою упорядкова'

ну, більш'менш несуперечливу картину світу. У ній зручно розміщуються

наші звички, смаки, здібності, задоволення і сподівання.

Стереотипи і забобони

Найчастіше, говорячи про забобони, мають на увазі уявлення, які поділяє

досить багато людей. Це можуть бути поширені в масовій свідомості еле'

менти існуючих або вже зниклих релігійних вірувань, наслідки пропаганди

(«на Заході тільки й думають, як би поневолити Росію»), реклами («чим до'

рожче товар – тим він краще»), культурні штампи («всі німці – пунктуальні

й законослухняні», «всі англійці – холодні й манірні», «всі американці збо'

жеволіли на грошах»). Звичайно людина не усвідомлює чи не бажає усвідо'

мити свої забобони та розглядає своє ставлення до об'єкта упередження як

наслідок самостійної оцінки.

Забобони надзвичайно поширені. Найбільше вони характерні для тих

сфер людської діяльності, які споконвіку пов'язані з предметами й обста'

винами, про які немає (або в принципі не може бути) досить повної та до'

стовірної інформації (наприклад, релігійні вірування містять уявлення про

потойбічний

світ, у політиці виникає потреба в обґрунтуванні законності вла'

ди тощо). Але й там,

де, здавалося б, на перше місце ставиться точність,

логічність і обґрунтованість (наприклад у науці), забобонів існує безліч.

Стереотипи «підживлюють» нашу свідомість ще до того, як «включаєть'

ся» раціональне мислення. Це, безумовно, позначається на сприйнятті ін'

формації про реальність.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Тема 3. Як подолати етнокультурні стереотипи?

У випадках, коли досвід вступає в протиріччя зі стереотипом, можливі

два результати: якщо психіка індивіда негнучка і він не має схильності до

нових поглядів, це протиріччя буде проігнороване, ситуацію вважатимуть

винятком, який за прислів'ям «підтверджує правило»... Але якщо особа не

втратила цікавості чи здатна до критичного мислення, нововведення ін'

тегруються у вже існуючу картину світу і змінюють її.

Міфи про євреїв, що стали стереотипами

Протягом багатьох століть основу традиційних уявлень про євреїв скла'

дали декілька міфів. Серед них – обвинувачення в боговбивстві; середньо'

вічні наклепи, міф про єврея як утілення диявола; образ єврея'змовника,

провідника революцій та діяча «світового уряду».

Нападки на іудеїв за убивство Христа містяться вже в новозавітних текс'

тах (Мт. 27:25; Дії 2:36; 1 Сол. 2:15'16). У наступні сторіччя ідею про вин'

ність євреїв у смерті Христа, а виходить, і Бога, розвивали отці Церкви.

Обвинувачення в боговбивстві звучали в проповідях і писаннях Іоанна Злато'

уста, бл. Августина, Лютера. «Природу» євреїв вважали споконвічно «по'

рочною», їх називали «вбивцями» – спочатку пророків, а потім Христа.

У результаті масові репресії щодо євреїв розглядалися як заслужена кара

за їхні гріхи.

«Батько Реформації» Лютер не став відмовлятися від спадщини серед'

ньовіччя. У памфлеті «Про євреїв і їхню неправду», написаному в 1543 р.,

Лютер закликав спалювати синагоги, єврейські будинки. Він стверджував,

що навернути євреїв у християнство важче, ніж самого диявола, і що їм

призначено горіти в пеклі. Він намагався, хоча і без успіху, схилити німець'

кого князя до повного вигнання євреїв із країни.

У XIX ст. виник новий міф – про єврея'змовника. Широкого поширення

набула ідея, що євреї організують змову з метою захоплення влади над

світом («Протоколи сіонських мудреців»). Ґрунт для подібних обвинува'

чень підготувала широка участь євреїв у фінансовому і господарському





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.156.34 (0.078 с.)