Розрахунок витрат на l поїздо-годину простою вантажного поїзда

№ п/п	Показники	Умовні позначення	Витратні ставки, грн	Величина вимірника	Залежні витрати, грн
	Вагоно-години				гр4*гр5
	Локомотиво-кілометри
	Локомотиво-години
	Бригадо-години локомотивних бригад
	Витрати електроенергії
	Усього витрат

Вихідні дані прийняти з дод. 5. Витратні ставки використати з дод. 3.

Розділ 6. Визначити зміну собівартості перевезень та економію експлуатаційних витрат при зміні маси поїзда брутто (відсоток зміни задається викладачем)

Вихідні дані приведені в дод. 2, 4.

Зміна собівартості в залежній частині при зміні маси поїзда брутто, %

– величина собівартості, залежна від показника, %

Δ – величина зміни показника, %

Зміна експлуатаційних витрат при зміні маси поїзда брутто, грн

;

- тарифні т*км;

- зміна собівартості в залежній частині, коп.

- собівартість перевезень в залежній частині, коп.

ΙΙ. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи.

1) Розподілення експлуатаційних витрат залізниці за видами перевезень

На залізницях розраховують планову та фактичну собівартість 10 тарифних т*км вантажних перевезень, 10 пасажиро-км пасажирських перевезень та 10 приведених т*км.

Розподілення витрат по видах перевезень проводиться по окремих статтях номенклатури витрат або по групах статей кожного господарства трьома способами.

1. Частина витрат (прямі витрати) безпосередньо відноситься на вантажні та пасажирські перевезення.

2. Частина виробничих витрат розподіляється по видах перевезень пропорційно встановленим вимірникам (непрямі витрати).

3. Останні витрати розподіляються по видах перевезень пропорційно зарплаті раніше розподілених витрат.

Метою цього розділу контрольної роботи є розподілення експлуатаційних витрат трьох господарств умовної залізниці на вантажні та пасажирські перевезення і визначення собівартості 10 т*км, 10 пасажиро-км та 10 приведених т*км.

Вихідні дані приведені у дод. 1, 2. Розподілення витрат проводиться за формою табл. 1.

Графи 5 та 6 заповнюються даними про витрати, які приводяться у дод. 1, 2.

Прямим віднесенням на вантажні та пасажирські перевезення заповнюють рядки 1, 2, 3. Витрати по рядку 4 розподіляються на вантажні та пасажирські перевезення пропорційно локомотиво-кілометрам.

Графи 5, 6, 8, 9, 11 та 12 строчки 5 заповнюються сумами даних по вказаних у таблиці строчках. Потім у графах 4, 7 та 10 рядка 6 записуються дані про зарплату, одержані по рядку 5, (графи 6, 9, 12). Пропорційно відповідним сумам розподіляються витрати по рядку 6.

Сума даних по рядках 5, 6, записується у рядку 7. По рядку 8 додаються витрати, одержані раніше по рядках 1, 2 та 7.

Дані рядка 9 розподіляються на вантажні та пасажирські перевезення у розмірі 62 % та 38 % відповідно.

У рядку 10 записується сума рядків 8 та 9.

2) Визначення впливу зміни обсягу перевезень на собівартість перевезень.

Зміна величини вантажообігу в умовах стабільної пропускної спроможності залізниць та незмінних величин якісних показників використання рухомого складу визиває зміну і експлуатаційних витрат. Частина витрат, залежна від розмірів руху, змінюється пропорційно вантажообігу, а інша частина, умовно-постійні витрати, залишається незмінною. Собівартість же в частині залежних витрат при зміні вантажообігу залишається постійною, а в частині умовно-постійних витрат – змінюється обернено пропорційно вантажообігу.

Частина собівартості, що складається із залежних витрат:

– собівартість перевезень по плану, коп;

– питома вага залежних витрат.

Частина собівартості, що складається із умовно-постійних витрат:

– питома вага умовно-постійних витрат.

Фактична собівартість:

Δ – зміна обсягу перевезень.

Зміна собівартості перевезень складає:

.

3) Розрахунок собівартості вантажних перевезень методом витратних ставок.

Розрахунок собівартості перевезень методом витратних ставок проводиться у два етапи.

На першому етапі розрахунку визначають величини витратних ставок. Для цього залежні від розмірів руху витрати розподіляють (по окремих статтях номенклатури витрат) на ряд груп, де кожна із них пов’язується з певним вимірником.

На другому етапі для конкретних умов експлуатації розраховуються величини калькуляційних вимірників на заданий обсяг робіт (на 1 000 т*км нетто); додаючи добутки відповідних величин вимірників на витратні ставки, визначають залежні витрати. Визначеним відсотком до залежних витрат знаходять величину умовно-постійних витрат. Сума залежних та умовно-постійних витрат визначає загальну величину витрат на заданий обсяг роботи (на 1 000 т*км).

У контрольній роботі потрібно розрахувати собівартість перевезень методом витратних ставок за формою табл. 3.

Розрахунок величини калькуляційних вимірників на 1 000 т*км нетто.

1. Вагоно-кілометри, :

– динамічне навантаження навантаженого вагона, т;

– коефіцієнт порожнього пробігу вагонів до навантаженого.

2. Вагоно-години, :

– середньодобовий пробіг вагонів, км.

3. Локомотиво-кілометри, :

– поїздо-кілометри;

– відношення загального допоміжного пробігу локомотивів до пробігу у голові поїздів;

– маса тари вагонів, т;

–маса поїзда брутто, т.

4. Локомотиво-години, :

– відношення допоміжного лінійного пробігу поїздних локомотивів до пробігу їх у голові проїздів;

– середньодобовий пробіг локомотивів, км.

5. Бригадо-години локомотивних бригад, :

– дільнична швидкість руху вантажного локомотива, км/год;

– коефіцієнт додаткового часу роботи локомотивних бригад.

6. Тонно-кілометри брутто вагонів та локомотивів, :

– маса локомотива, т.

7. Витрати електроенергії або умовного палива,

– норма витрат електроенергії або умовного палива, кВт*г, кг на 10 000 т*км брутто, відповідно.

8. Маневрові локомотиво-години, :

– витрати локомотиво-годин маневрової роботи на 1 000 вагоно-км пробігу вагонів.

9. Кількість вантажних відправок

,

– маса однієї відправки, т.

– середня дальність перевезень вантажів, км.