Визначення фактичної і потенційної продуктивності

 

Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені показники таблиці 2.1 зводимо в таблицю 2.2.

.

Таблиця 2.2.

Типологічний потенціал вологої буково-ялицевої смеречини і ступінь його використання смеречині

Група віку, роки	Загальна площа, га	Фактичний запас на всій площі, м3	Середній фактичний запас га 1 га, м3	Середній фактичний приріст, м3/га	Існуючий типологічний еталон	Потенційний запас на площі, м3	Ступінь використання типологічного потенціалу
Склад дерево-стану	Приріст на 1 га, м3/га	Повнота	Запас, м3/га
										11,0
1-10	139,7		27,6	5,5	7Бк3Г	5,7	0,9			68,9
11-20	163,3	9989,6	61,2	4,1	10Бк+Г,Б	4,2	0,9			76,5
21-30	119,8		107,7	4,3	8Бк2Г	4,3	0,7			82,9
31-40	115,5		163,9	4,7	5Бк3Г2Б	5,5	0,8			74,5
41-50	124,7		251,9	5,6	8Бк1Кл1Г	6,9	0,8			81,2
51-60	107,6		278,7	5,1	10Бк+Г	5,0	0,8			92,9
61-70	48,7		362,3	5,6	9Бк1Г	6,0	0,8			88,4
71-80	88,7		417,5	5,6	8Бк2Г+Б	4,5	0,7			116,0
81-100	82,3		298,7	3,5	9Бк1Г	5,0	0,7			135,8
Всього	990,3	186326,6
середнє			188,2	4,9		5,2				90,8

 

Для групи віку 21 – 30, в якій не ми не виявили корінного деревостану. Для того щоб не порушувати структуру обрахунків за еталонний деревостан приймаємо найбільш наближений деревостан до коріного найпродуктивніший деревостан

Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:

- середній фактичний запас на 1 га (гр. 5) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 4) на загальну площу групи (гр. 3);

- середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 6) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;

- середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.

А_сер = 38,9 років,

Асер-середній вік насаджень.

- склад деревостану типологічного еталону (гр. 7) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 8);

Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом (табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.

Таблиця 2.2.1.

Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень

Група віку	Склад еталону	Запас на 1 га	Участь порід, м3
Г	Б	Бк	Кл
1-10	7Бк3Г
11-20	10Бк+Г,Б
21-30	8Бк2Г
31-40	5Бк3Г2Б
41-50	8Бк1Кл1Г
51-60	10Бк+Г
61-70	9Бк1Г
71-80	8Бк2Г+Б
81-100	9Бк1Г
Разом
Участь порід у формулі		1,3	0,2	8,3	0,1
Усереднений склад	8Бк2Г

 

- потенційний запас (гр. 11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 10) на загальну площу вікової групи (гр. 3);

- ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%

В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 10).

Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу рекомендується зобразити на графіку (Рис. 2.1.), де на осі абсцис відкладаємо середній вік групи (роки), а на осі ординат запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники гр.4 та гр. 10 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.

Рис.2.1 Фактична та потенційна продуктивність.

 

Як бачимо із рис. 2.1 до близько до 75 років потенційний запас на 1 га міг би бути більшим за наявний. Але починаючи з 76 років потенційний запас корінного еталонного насадження різко змершується, і навіть є меншим за фактичний. Таке явище можна пояснити збільшенням відсоткового складу другорядних порід та природнім відпадом головної породи.

 

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

У зв’язку з впливом росту стихійних і антропогенних факторів типи і лісу представлені, як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1. для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікової групи типи деревостанів розділяються за групами повнот.

 

Таблиця 2.3.

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою

 

Група віку, роки	Загальна площа, га	Площа деревостанів
корінні	похідні
1,0-0,8	0,7-0,6	0,5 і <	сума по групі	1,0-0,8	0,7-0,6	0,5 і <	сума по групі
га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
1-10	139,7	73,2	24,2	16,1	10,2		0,0	89,3	18,9	50,4	0,0		0,0	0,0	0,0	50,4	9,7
11-20	163,3	63,4	21,0	3,8	2,4		0,0	67,2	14,2	77,5	21,1	18,6	13,5	0,0	0,0	96,1	18,5
21-30	119,8	30,1	10,0	39,7	25,1		0,0	69,8	14,8	37,4	10,2	12,6	9,1	0,0	0,0	50,0	9,6
31-40	115,5	31,1	10,3	31,2	19,7		0,0	62,3	13,2	41,9	11,4	11,3	8,2	0,0	0,0	53,2	10,3
41-50	124,7	52,8	17,5	24,9	15,8		0,0	77,7	16,5	30,1	8,2	16,9	12,2	0,0	0,0	47,0	9,1
51-60	107,6	12,8	4,2	0,0	0,0		0,0	12,8	2,7	61,1	16,6	33,7	24,4	0,0	0,0	94,8	18,3
61-70	48,7	22,8	7,5	3,0	1,9		0,0	25,8	5,5	12,8	3,5	10,1	7,3	0,0	0,0	22,9	4,4
71-80	88,7	0,0	0,0	33,1	20,9		0,0	33,1	7,0	40,5	11,0	15,1	10,9	0,0	0,0	55,6	10,7
81-100	82,3	16,0	5,3	6,2	3,9	11,8	100,0	34,0	7,2	16,4	4,5	19,9	14,4	12,0	100,0	48,3	9,3
Всього, га	990,3	302,2	158,0	11,8	472,0	368,1	138,2	12,0	518,3
%		30,5	16,0	1,2	47,7	37,2	14,0	1,2	52,3

В подальшому похідні деревостани розділяються за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.

Таблиця 2.4

Площа корінних і похідних деревостанів

Група віку, роки	Загальна площа, га	Типи деревостанів і їх площа, га
Корінні	Похідні
Сосняк	Дубняк	Грабняк	Сменечник	Букняк	Яличник
1-10	139,7	89,3			10,7	6,2	25,5
11-20	163,3	67,2	4,7	15,2	5,4	12,9	57,9
21-30	119,8	69,8		8,9			29,5
31-40	115,5	62,3	7,2	13,2	19,1		13,7
41-50	124,7	77,7			5,9		41,1
51-60	107,6	12,8		11,4	12,7		70,7
61-70	48,7	25,8			0,8		9,8	8,3
71-80	88,7	33,1	0,3	0,5			54,8
81-100	82,3				7,8		40,5
91-100
Всього, га	990,3		12,2	57,2	62,4	23,1	343,5	8,3
% типу		47,7	52,3
% групи		47,7	1,2	5,8	6,3	2,3	34,7	0,8

 

Загальна площа похідних деревостанів становить 518,3 га, серед яких найбільшу площу займають букняки (34,7%), дубняки (5,8%), грабняки (6,3 %). Похідні деревостани з переважанням інших порід складають близко 1%.