Івано-Франківський національний технічний

Університет нафти і газу

 

Кафедра геофізичних досліджень свердловин

 

Я. М. Коваль, І. О. Федак

 

 

ОБРОБКА

І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДАНИХ ГДС НА ЕОМ

(ІІ ЧАСТИНА)

 

 

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Івано-Франківськ

2013

УДК 550.8.05

ББК 26.2

К-26

Рецензент:

Федоришин С.Д. кандидат геологічних наук, доцент кафедри геофізичних досліджень свердловин Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Рекомендовано методичною радою університету (протокол №__ від ____________.).

Коваль Я. М., Федак І. О.

К-26 Обробка і інтерпретація даних ГДС на ЕОМ: лабораторний практикум (ІІ частина). – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2013. – 62 с.

 

МВ 02070855 –________ – 2013

 

Лабораторний практикум містить методичні вказівки для проведення лабораторних занять у VI семестрі з дисципліни: “Обробка і інтерпретація даних ГДС на ЕОМ”. Розроблено відповідно до робочої програми дисципліни для студентів напряму підготовки 6.040103 – "Геологія". Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання..

 

УДК 550.8.05

ББК 26.2

МВ 02070855 –______ – 2013 © Коваль Я. М.

Федак І. О.

© ІФНТУНГ, 2013

 

ЗМІСТ

	Лабораторна робота №1
	ПОБУДОВА ПЛАНШЕТУ КАРОТАЖНИХ ДІАГРАМ ЗА ДОПОМОГОЮ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ “ГЕОПОШУК”
	Лабораторна робота №2
	ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦЬ ПЛАСТІВ ТА ЗНЯТТЯ ХАРАКТЕРНИХ ЗНАЧЕНЬ ГЕОФІЗИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МЕТОДІВ БКЗ, БК ТА ІК ЗА ДОПОМОГОЮ АС “ГЕОПОШУК”………………...
	Лабораторна робота №3
	КОМПЛЕКСНА ОБРОБКА І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДАНИХ БКЗ, БК ТА ІК ЗА ДОПОМОГОЮ АС “ГЕОПОШУК”………………………………………..
	Лабораторна робота №4
	ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОРИСТОСТІ КОЛЕКТОРІВ ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕТОДІВ……………………………………………..
	Лабораторна робота №5
	ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА НАФТОГАЗОНАСИЧЕНОСТІ КОЛЕКТОРІВ ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕТОДІВ…………….
	Лабораторна робота №6
	ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОРИСТОСТІ ТА ГЛИНИСТОСТІ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ЗА ДАНИМИ МЕТОДУ ПС……………………………

Лабораторна робота №1

ПОБУДОВА ПЛАНШЕТУ КАРОТАЖНИХ ДІАГРАМ ЗА ДОПОМОГОЮ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ “ГЕОПОШУК”

Мета та завдання роботи

Метою лабораторної роботи є навчитись будувати планшети каротажних діаграм в автоматизованій системі “Геопошук”.

Завданням лабораторної роботи є створити планшет каротажних діаграм для подальшої їх обробки та інтерпретації в автоматизованій системі “Геопошук”.

 

Теоретичні відомості

З метою пошуку, розвідки та експлутації покладів нафти і газу проводяться геофізичні дослідження свердловин (ГДС). Типовий комплекс ГДС включає загальні і детальні дослідження розрізів свердловин з урахуванням типів колекторів, властивостей промивальної рідини і призначення свердловин. Типові комплекси ГДС включають в себе загальні дослідження, які виконуються по всьому стовбуру свердловин в масштабі глибин 1:500, та детальні дослідження перспективних на нафту і газ інтервалів в масштабі глибин 1:200. В тонкошаруватих розрізах детальні дослідження здійснюються в масштабі глибин 1:100 або 1:50. Загальні і детальні дослідження поділяються на основні, які в більшості випадків дозволяють вирішувати всі поставлені геологічні завдання, і додаткові, інформація яких необхідна в окремих випадках.

При геофізичних дослідженнях свердловин проводиться реєстрація каротажних діаграм, за якими в кінцевому результаті здійснюється виділення порід-колекторів та визначення їх підрахункових параметрів. Для вирішення цих задач на одному із етапі обробки даних ГДС здійснюється побудова планшетів каротажних діаграм. Побудова планшета (шаблона) виконується як наслідок розв'язуваних задач – оперативної інтерпретації, зведеної, кореляції геологічного розрізу тощо. На сьогоднішній день існує багато спеціалізованих програм, які дозволяють проводити обробку та інтерпретацію даних ГДС, в тому числі і побудову планшета. Однією із таких комплексних програм є автоматизована система обробки і інтерпретації даних ГДС “Геопошук”, в яку входить модуль “Планшет.”

Програма “Планшет” дозволяє виконувати обробку та інтерпретацію матеріалів каротажу в заданій послідовності, використовуючи при цьому шаблон спеціалізованого робочого столу або планшета для кожної задачі. Побудова планшета з геофізичними параметрами і кривими передбачає виконання таких етапів:

– створення шаблона з геофізичними параметрами і кривими;

– налаштування шаблона;

– вибір функцій обробки матеріалів ГДС.

Формування планшету, загальний вигляд вікна. Планшет формується із полів 8-ми різних типів. Кожне поле відображає дані з робочої БД. Параметри зображення полів можна настроювати. Поля можна знищувати, переміщувати і дублювати. Працювати можна як з одним полем, так і з групою полів. Для створення нового планшета виконайте команду Файл Новый.

Створений планшет для подальшого використання можна зберегти (команда Файл|Сохранить) у вигляді шаблону чи документу.

Документ (*.pla) містить всі дані планшету і настроювання програми “Планшет”. При завантаженні PLA-файлу планшет автоматично змінює всі свої настройки (наприклад, робочу БД, режими зображення параметрів тощо). Дані по каротажних кривих, прошарках, пластах, описи інтервалів, керну в поля планшету подаються із PLA-файлу. Після цього планшет пропонує відновити дані із БД.

Шаблон (*.pln) вміщує тільки загальний вигляд планшету: параметри полів, номери свердловин, інтервали глибин, відносне положення полів. При загрузці PLN-файлу поля заповнюються даними з робочої БД (активної на момент завантаження шаблону). Шаблон використовується для запуску планшета із інших додатків, автоматичної побудови профілів, швидкого формування складних документів по раніше створених (Файл|Подгрузить Шаблон...) тощо.

Типи полів. Програма “Планшет” може працювати з 8-ма типами полів:

1. Заголовок – форматований текст.

2. Кривая – каротажі і прошарки у вигляді кривих, керн у вигляді інтервалів і зразків.

3. Форма – значення у вигляді чисел, тексту чи картинки в прошарку по параметру DBM чи у відліку каротажної кривої.

4. Шкала глубин – шкала глибин по стовбуру чи по вертикалі.

5. Пласти – відмітки глибин залягання пластів, товщ, ярусів і ін., їх назви та параметри, розріз між свердловинами.

6. Легенда – картинки, які використовуються у планшеті для зображення прошарків та їх опис.

7. Картинка – будь-який рисунок у DXB, WMF, EMF (векторні формати), BMP (растровий) або АМП (акустика) форматі.

8. Описание – опис інтервалів керну або шламу.

Всі поля, крім поля типу Заголовок мають два власних заголовки (верхній та нижній). Поля типу Кривая. Шкала Глубин. Форма. Пласты і Описание переносять дані із активної свердловини у вибраний інтервал.

Всі поля, крім поля типу Заголовок мають два власних заголовки (верхній та нижній). Поля типу Кривая. Шкала Глубин. Форма. Пласты і Описание переносять дані із активної свердловини у вибраний інтервал.

Редагування планшета. Для настройки параметрів планшета необхідно вибрати поле лівою кнопкою миші (вибране поле виділяється пунктирною рамкою) і вибрати команду Правка|Параметры. В залежності від типу поля з'явиться відповідний діалог настроювання параметрів. Цей же діалог з'явиться при створенні нового поля. Для знищення вибраного поля викличте команду Правка|Удалить, а для дублювання поля Правка|Копировать.

Для створення нових полів використовуються команди меню Поля. Нижче показані діалоги настроювання полів основних типів і виділені основні параметри, які настроюються.

Параметри поля Кривая

Створення по команді Поля|Кривая (рис. 1.1).

 

Рисунок 1.1 – Вигляд меню Поля|Кривая

 

При створенні поля Кривая виберіть каротажні криві, прошарки або керн із загального списку методів активної свердловини. Вибір/відміна вибору здійснюється кнопками "<"та">". Настроїти вигляд кривої в полі можна кнопкою "...".

Параметри поля Форма

Створення за командою Поля|Форма (рис. 1.2).

При створенні поля Форма виберіть назву параметра DBM і встановіть форму виводу.

Параметри поля Пласты

Створення за командою Поля|Пласты (рис. 1.3).

 

Рисунок 2.2 – Вигляд меню Поля|Форма

 

При створенні поля виберіть свердловини, між якими будете малювати пласти. Якщо ці свердловини співпадають, то на полі будуть відображатись пласти однієї свердловини, їх назви та параметри.

Параметри поля Заголовок

Створення за командою Поля|3аголовок (рис. 1.4).

Параметри поля Картинка

Створення за командою Поля|Картинка.

Програмою “Планшет” надаються такі можливості розташування полів, які дозволяють створювати багаторівневі заголовки (рис. 1.5).

 

Рисунок 1.3 – Вигляд меню Поля|Пласты

Розміри поля. Ширина та висота поля встановлюється при діалозі настроювання параметрів. Висота верхнього та нижнього заголовків – у діалогах настроювання верхнього і нижнього заголовків відповідно. У полів, які мають інтервал глибин (Кривая,Шкала Глубин та ін.), висота поля розраховується автоматично по покрівлі, підошві та масштабу.

Інший спосіб встановити розміри полів – команда Установки|Размеры полей. Розміри полів змінювати за допомогою мишки. Для цього потрібно потягнути мишкою при натиснутій лівій кнопці за нижню чи праву границю виділеного поля. Коли виділено кілька полів, розміри поля можна змінити тільки у головного (останнього) виділеного поля. Розміри інших виділених лолів стануть такими ж, як у цього, головного, поля. Висота верхнього і нижнього заголовка зміниться, якщо потягнути за нижній край заголовка.

Рисунок 1.4 – Вигляд меню Поля|3аголовок

 

Рисунок 1.5 – Створення заголовка для діаграм акустичного каротажу

Шкала глибин

Інтервал глибин у полів настроюється в діалозі параметрів поля або по команді Установки|Общая Шкала Глубин (рис. 1.6).

У діалозі Общая Шкала Глубин є можливість розрахувати покрівлю, підошву інтервалу автоматично по пластам і/або по каротажу (кривих, по пластах) всіх полів планшета. Для цього треба натиснути кнопку Авто.

 

Рисунок 1.6 – Настроювання інтервалу глибин і масштабу у геофізичному планшеті

Коли необхідно показати дані по свердловині в абсолютних глибинах, користуйтеся режимом Абсолютная шкала глубин (меню Установки). При переході в цей режим автоматично з'являється діалог настроювання загальної шкали глибин, т. я. традиційно абсолютні глибини не співпадають з глибинами по стовбуру свердловини і для того, щоб показати ті ж самі дані потрібно посунути зображений інтервал глибин.

Робоча БД і свердловина. Кожен планшет будується на основі даних, які загружаються із робочої БД. Програма “Планшет” не допускає загрузку даних із різних БД одночасно. Робоча БД вибирають по команді Установки/Спецификация скважины.

Побудова шаблона – найбільш відповідальний етап формування робочого Планшета. Шаблон може бути збережений для багаторазового застосування або використаний для побудови на його основі інших шаблонів.

Настроювання шаблона на нові дані і зміна деяких параметрів вже створених полів-стандартна дія “Планшет”. Параметри і дані в полях можна змінювати індивідуально, відредагувавши це поле, але більш ефективний і швидкий шлях - операції групового настроювання полів. Деякі з таких операцій застосовуються тільки для полів одного типу, Інші для всіх полів, незалежно від типу:

 

 

Порядок виконання роботи

1. За допомогою модуля “Планшет” вивести на екран монітора окремі колонки – поля з каротажними кривими. Як правило, послідовність виводу кривих та супутньої інформації наступна (зліва направо по колонках):

– шкала глибин;

– стратиграфічна колонка;

– літологічна колонка (за результатами інтерпретації даних ГДС);

– діаметр свердловини (кавернометрія або профілеметрія) з нанесеною вертикальною лінією номінального діаметра свердловини – діаметра долота – d_ном. (розмірність – м);

– діаграми зондів БКЗ + крива ПС;

– діаграми БК + БМК;

– діаграма ІК;

– криві зондів МКЗ;

– криві методів ГК, НГК (ННК або ДННК);

– криві параметрів АК (DТ + А₁, А₂, a);

– діаграма ГГК-Щ (крива густини);

– крива температури (або градієнта температури);

– криві ємнісних характеристик гірських порід - К_гл, К_п, К_нг, отриманих за результатами інтерпретації;

– результати досліджень кернового матеріалу або шламу;

– результати випробування пластів з вказаними інтервалами перфорації колони та випробувань.

2. Встановити необхідні горизонтальні масштаби кривих таким чином, щоб на планшеті була представлена достатня диференціація геофізичних параметрів пластів.

3. В заголовках колонок вказуються назви методів (українською мовою), зондів каротажу (або їх тип і розмір), проставляються числові значення горизонтальних масштабів через кожні 15-20 мм шкали з нанесеними розмірностями параметрів (українською мовою).

4. У загальному заготовці над каротажними діаграмами вказати назву свердловини.

5. Занести всі зроблені зміни у свою базу даних (команда Данные/Сохранить измененные данные в базу) та зберегти планшет з каротажними кривими під особистим ім’ям (назвою файла) для подальшої роботи.

Оформлення звіту

Звiт про виконану роботу повинен мiстити методичні вказівки до виконання роботи, роздруковані планшети каротажних діаграм. За результатами виконаної роботи зробити висновки.

Аналіз результатів роботи

У результаті проведеної роботи студент повинен зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки, щодо отриманих результатів.

1.6 Контрольні запитання

1. Назвіть основні функції програмного модуля Планшет.

2. Які типи полів використовуються при побудові планшету каротажних діаграм?

3. Яким чином змінюють горизонтальний масштаб каротажних кривих у програмі “Планшет”?

4. Звідки беруть інформацію при побудові планшету каротажних діаграм у АС “Геопошук”?

5. Опишіть послідовність (зліва направо) представлення геофізичної та супутньої інформації в планшеті.