Під’єднання до глобальної мережі

При налаштуванні глобального (WAN) з’єднання використовуються такі два типи пристроїв:

· пристрій передачі даних (Data Communications Equipment, DCE) – пристрій, який забезпечує синхронізацію для іншого пристрою. Зазвичай такий пристрій розташовується з боку провайдера і відповідає за передачу даних до глобальної мережі;

· термінальний пристрій даних (Data Circuit-Terminal Equipment, DTE) розташовується з боку користувача послугами глобальної мережі. Даний пристрій одержує сигнал синхронізації від пристрою DCE, відповідно до якого налаштовує власні параметри.

При утворенні безпосереднього з’єднання із сервіс-провайдером, або із пристроєм передачі даних, таким як модуль обслуговування каналу та даних (channel service unit/data service unit, CSU/DSU), термінальним пристроєм даних (DTE) є маршрутизатор і використовується послідовний кабель DTE.

Рис. 1.17. Послідовне WAN-з’єднання в лабораторних умовах

 

Як показано на рис. 1.17, при утворенні WAN-з’єднання в лабораторних умовах два маршрутизатори з’єднують послідовним, т.зв. нуль-модемним кабелем. При цьому один із маршрутизаторів, до якого під’єднано DCE-кінець кабелю, задаватиме тактову частоту синхронізації і виступатиме пристроєм DCE, хоча за замовчуванням маршрутизатори належать до термінальних пристроїв (DTE).

Рис. 1.18. Утворення консольного з’єднання

 

Перш ніж використовувати проміжний пристрій у мережі на ньому потрібно виконати налаштування необхідних мережних параметрів та протоколів. В лабораторних умовах доступ до конфігурації пристрою здійснюється через комп’ютер за допомогою консольного (rollover) кабелю. З одного боку даного кабелю встановлюється конектор RJ-45, який під’єднується до консольного порту мережного пристрою, з іншого боку ‑ 9-піновий D-конектор, який під’єднується до послідовного (СОМ) порту RS-232 комп’ютера (рис. 1.18).

 

Режими роботи

Маршрутизатори Cisco можуть працювати в кількох режимах, кожен з яких дозволяє виконувати певні дії:

- режим користувача (user EXEC mode) – дозволяє виконувати лише обмежений набір команд для моніторингу роботи маршрутизатора. Його називають також режимом “тільки для перегляду” (view only). У цьому режимі відсутні будь-які команди, які можуть змінити конфігурацію маршрутизатора. У режимі користувача запрошення до введення має вигляд “Router>”;

- привілейований режим (privileged mode) – дозволяє виконувати всі команди перегляду, збереження, видалення налаштувань маршрутизатора. У цьому режимі запрошення до введення виглядає “Router#”.

Для переходу із режиму користувача до привілейованого необхідно набрати команду enable.

Для виклику допомоги в будь-якому режимі слід набрати “?”.

Для зміни будь-яких параметрів маршрутизатора необхідно ввійти у режим глобальної конфігурації (global configuration mode). Для цього в привілейованому режимі слід набрати команду configure terminal, після чого запрошення до введення виглядатиме так: “Router(config)#”. В цьому режимі можна змінювати певні глобальні параметри, а саме:

- ім’я маршрутизатора: Router(config)#hostname < ім’я >;

- пароль на доступ до привілейованого режиму:

Router(config)#enable secret < пароль >

або

Router(config)#enable password < пароль >.

Цей пароль потрібно вводити щоразу при переході до привілейованого режиму після введення команди enable. Відмінність між цими двома типами паролів полягає в тому, що при перегляді налаштувань маршрутизатора перший завжди відображатиметься в зашифрованому вигляді.

Існують також інші специфічні режими конфігурації окремих параметрів, до яких можна потрапити з режиму глобальної конфігурації, а саме:

- режим конфігурації інтерфейсу Router(config-if)#:

Router(config)#interface < тип > < номер >

Router(config-if)#ip address < ІР-адреса > < маска >

Router(config-if)#description < опис інтерфейса >

Router(config-if)#no shutdown! відкриття інтерфейсу

Router(config-if)#exit!вихід з цього режиму

Наприклад:

Router(config)#interface fa 0/0

Router(config-if)#ip address 172.16.1.1 255.255.255.0

Router(config-if)#no shutdown

Router(config-if)#exit

При конфігуруванні послідовних інтерфейсів слід пам’ятати про те, що один із маршрутизаторів обов’язково повинен бути налаштований як DCE-пристрій. На його serial інтерфейсі серед інших параметрів слід задати тактову частоту командою:

Router(config-if)# clock rate 64000

- режим конфігурації лінії – Router(config-line)#:

Конфігурація ліній включає в себе насамперед настройку паролів на доступ до консолі:

Router(config)#line con 0

Router(config-line)#password < пароль >

Router(config-line)#login

Router(config-line)#exit

та до термінальних ліній (обмеження звернень за протоколом Telnet):

Router(config)#line vty 0 4

Router(config-line)# password < пароль >

Router(config-line)#login

Router(config-line)#exit

- режим конфігурації протоколів маршрутизації – Router(config-router)#:

Router(config)# router < протокол маршрутизації >

Router(config-router)# network < ІР-адреса мережі >

Для переходу зі певного специфічного режиму конфігурації назад у глобальний режим конфігурації використовується команда exit.

Для перегляду виконаних налаштувань, а також різноманітних параметрів конфігурації в привілейованому режимі використовується команда show із відповідними ключами, яка відображає такі дані:

· show interfaces – статистику для інтерфейсів маршрутизатора;

· show controllers serial – інформацію про контролер послідовного інтерфейсу;

· show clock – час та дату;

· show hosts – таблицю DNS-імен та ІР-адрес;

· show users – дані усіх користувачів, під’єднаних до маршрутизатора;

· show history – історію уведених команд;

· show flash – інформацію про флеш-пам’ять та файли, які там зберігаються;

· show version – інформацію про маршрутизатор, його апаратне та програмне забезпечення;

· show ARP – ARP-таблицю маршрутизатора;

· show protocol – глобальні та специфічні для кожного інтерфейсу параметри настройки протоколів мережного рівня;

· show ip route – таблицю маршрутизації;

· show startup-configuration – конфігураційний файл запуску, який знаходиться у NVRAM;

· show running-configuration – поточну конфігурацію, яка знаходиться у RAM.

Усі налаштування, які виконуються на маршрутизаторі, зберігаються в оперативній пам’яті, яка втрачає свій зміст після ввімкнення живлення. Для збереження внесених змін слід скопіювати поточний конфігураційний файл (running-configuration) у конфігураційний файл запуску (startup-configuration), який зберігається постійно й використовується для завантаження після вимкнення:

Router#copy running-config startup-config

або скорочено

Router#copy run start.

Для перевірки збереження внесених змін можна перезавантажити маршрутизатор

Router#reload

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Конфігурація базових параметрів маршрутизатора включає в себе такі налаштування:

- ім’я маршрутизатора;

- пароль на доступ до привілейованого режиму;

- пароль на доступ до консолі;

- пароль на доступ до термінальних ліній;

- параметри інтерфейсів маршрутизатора.

Після цього необхідно здійснити перевірку налаштувань, створити конфігураційний файл запуску та в разі потреби зберегти або видалити налаштування.

На рис. 6.2 наведено схему мережі для проведення налаштувань, а в табл. 6.1 подано параметри налаштування.

 

Рис. 6.2. Схема з’єднання пристроїв

Фізичне з’єднання пристроїв

Під’єднайте один кінець консольного (rollover) кабелю до консольного порту маршрутизатора, а інший з адаптером DB-9 або DB-25 – до послідовного порту комп’ютера СОМ 1. Перехресний (crossover) кабель використайте для з’єднання інтерфейса мережної карти комп’ютера з інтерфейсом Fa0/0 маршрутизатора. Переконайтесь в тому, що на всі мережні та кінцеві пристрої подається живлення.

 

 

Таблиця 6.1

Параметри налаштування маршрутизатора

Параметр	Значення
Ім’я маршрутизатора	Router1
Пароль на привілейований режим	cisco
Пароль на консоль	class
Пароль на термінальні лінії	class
ІР-адреса та маска інтерфейсу fa 0/0	10.0.0.100/24