Кафедра теорії та методики технологічної освіти

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

лабораторної роботи З ТЕМИ:

 

 

«технологія виготовлення писанок»

Навчальна дисципліна: «Народні промисли»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010103 Технологічна освіта.

Курс навчання: ІІ Семестр (ІV)

 

 

Полтава – 2012

Мета і завдання роботи: розширити і поглибити знання студентів про народну символіку, історію писанкарства; розвивати почуття композиції у визначеній формі (форми яйця), колірного рішення образу; прищеплювати любов до народного мистецтва (писанкарства); розвивати художню уяву, естетичний смак; виховувати охайність під час виконання робіт; формувати шанобливе ставлення до народних традицій, бажання їх розвивати.

Знання, уміння та практичні навички: сформувати у студентів знання про особливості геометричного поділу яйця, про символи в писанках, про символіку кольорів писанок та про технологію виготовлення традиційної писанки восковою технікою, формувати уміння, навички виготовлення писанок.

Опис лабораторного обладнання: Лоточок з яйцями,посуд з фарбами для фарбування яєць, розчин оцту, одноразові ложки, олівець, гумка, лотки для просушування яєць, ганчірки – серветки, писачок, свічка з підставкою, бджолиний віск.

Наочні посібники: Пасхальні яйця оздобленні різними техніками, плакати, альбоми із зображенням писанок, інструкційні картки.

Об’єм і методика проведення дослідження: робота проводиться по даній методичній розробці.

Завдання на самостійне опрацювання: вивчити матеріал з підручника, методичної розробки, конспектів лекцій.

Порядок оформлення звіту: виконати роботу, законспектувати теоретичні відомості, оформити звіт.

Теоретичні відомості

Минулі покоління українців вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, закопували у могили дітей, дарували один одному закохані хлопці й дівчата тощо. Вважалось, що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, вміти замолити, а найголовніше — розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка оберега відповідала смислу дарування.

Геометричний розподіл поверхні яйця.

Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові (таблиця 1).

Поділ на два передавав уявлення про два світи.

На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери.

При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями.

За іншими уявленнями світ ділиться і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сороко клинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні – сорок днів посту.

Таблиця 1

Варіанти геометричного розподілу поверхні яйця

	Меридіальне ділення яйця навпіл. Меридіан проходить через центри верхньої і нижньої частини яйця.
	Ділення яйця на 8 трикутників, що утворюються при перетині меридіальних і екваторної лінії.
	Тип поділу має назву «барильце». Утворюється двома колами, що проходять на однаковій відстані від екватора у верхній і нижній частинах яйця.
	Ділення яйця на 8 однакових сегментів («дольок»), що утворюються 8-ма меридіанами, розташованими на однаковій відстані один від одного.
	Тип поділу має назву «сорококлин».
	Тип поділу має назву «саква-бесага».
	Тип поділу «павучок».
	Ділення яйця у двох діагональних напрямках.

Символи в писанках

Більшість орнаментів та символів дуже давнього походження. Це знаки спілкування наших пращурів з природою та всесвітом. В них створилася система знаків. Причому в кожному історичному регіоні були свої особливості.

Символи, які зображали сонце, були одними з найпоширеніших на всій етнічній території України та інших стародавніх цивілізаціях. Культ сонця був найголовнішим у житті. Даждь-бог (сонячний бог) - один з головних богів у язичницькому пантеоні. Тому символ сонця дуже поширений на обрядових яйцях. Найдавнішим символом сонця був трипроменевий знак.

Сонце символізували також інші знаки, в тому числі і символи з чотирма променями.

Хрест (хрестя) символізував також просторове уявлення наших предків, був символом вогню. Такий символ відвертав біду та провіщував щастя. Звичайний хрест означав добу а зі свастям - рік. Хрест був також символом бога землі.

Символ богині-Берегині був більше поширеним на Західному Поділлі та Поліссі. Вона є покровителькою всього живого. Символ спрощувався що став нагадувати літеру "Ж" і від того його часто називають жучок.

Богиня неба мала свої символи. Вони нагадували подвійні хрести.

Поширеним є символ світового дерева - вазона. Дерево символізує розвиток роду.

Символи були не лише божественними, а й побутовими.
Оскільки наші пращури були землеробами, то на чільному місці були символи родючості та врожайності.

Символи здоров'я та довголіття - сонце, ружа, риба та інші.

Відповідно були і лікувальні символи: сосна, соняшник.

Символи продовження роду - це квіти.

 

Символи кохання.

Символи-обереги.

Символи які попереджують небезпеку та оберігають домашніх тварин.

Символи витривалості та сили.

 

З приходом християнської віри писанка входить до обрядів нової релігії та збагачується новими символами.

Існують не тільки знаки-символи, але й кольори мають важливе значення при оздобленні виробу.

 

Символіка кольорів писанки

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.