Права та обов’язки сторін у господарському процесі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Права та обов’язки сторін у господарському процесі



Права та обов’язки сторін у господарському процесі

Сторони мають право:

- знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії,

- брати участь в господарських засіданнях,

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів,

- заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду,

- наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу,

- заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому ГПК порядку,

- користуватися іншими процесуальними правами, наданими Сторонам ГПК.

Загальні обов'язки Сторін в господарському процесі:

- добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами,

- виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони,

- вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження.

До прийняття рішення по справі Позивач також має право:

- збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині,

- відмовитись від позову;

- зменшити розмір позовних вимог.

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач як і Позивач окрім загальних також наділений притаманними лише йому правами: правом визнати позов повністю або частково, правом до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

 

Форми захисту прав господарюючих суб’єктів

Нотаріальний захист прав суб’єктів господарювання.

Нотаріальні контори в межах своєї компетенції посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов’язкову нота­ріальну форму.

Для стягнення грошових сум або витребування їх від боржни­ка нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що вста­новлюють заборгованість. Протести векселів про неоплату вчиня­ються нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний або простий вексель.

Повнота нотаріального захисту прав суб’єктів господарюван­ня забезпечується також їх правом на оскарження виконаних нота­ріальних дій або відмову у їх виконанні.

 

Адміністративний захист.

Адміністративний захист – це засіб адміністративного при­мусу, який застосовується як при наявності, так і при відсутності правопорушення, спрямований на запобігання правопорушенням та усуненню їх шкідливих наслідків.

Адміністративно-правовими засобами захисту є ряд передба­чених ст. ст. 240–247 Господарського кодексу України:

– безоплатне вилучення прибутку;

– накладення штрафу;

– стягнення обов’язкових зборів;

– призупинення операцій за банківськими рахунками суб’єктів господарської діяльності;

– застосування антидемпінгових процедур;

– припинення експортно-імпортних операцій;

– застосування індивідуального режиму ліцензування;

– обмеження та зупинення діяльності суб’єктів господарю­вання;

– скасування державної реєстрації.

Претензійний порядок врегулювання спорів.

Однією із умов захисту прав і законних інтересів суб’єктів гос­подарювання є дотримання досудового претензійного порядку врегулювання спорів. Як правило, спор може бути переданий на розгляд господарському суду лише після прийняття сторонами за­ходів безпосереднього врегулювання конфлікту.

Чинне законодавство вимагає від підприємств та організацій, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання гос­подарських спорів з іншою стороною.

Судовий захист прав суб’єктів господарювання.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: – підприємств та організацій, які звертаються до госпо­дарського суду за захистом своїх прав та інтересів, що охо­роняються законом; – державних та інших органів, які звертаються до госпо­дарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; – прокурорів та їх заступників, які звертаються до госпо­дарського суду в інтересах держави.

 

Права та обов’язки осіб, які беруть участь у процесі

Особи які беруть участь у справі, на відміну від учасників справи, зазвичай не мають права на самостійний вступ до процесу та подальший вплив на його хід. Залучення таких осіб до процесу здійснюється за ініціативою учасників або суду.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися в матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт мас право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не мас необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Факультативні та обов’язкові стадії господарського процесу

Існує розділення на обов'язкові і факультативні стадії господарського процесу. Серед них обов’язковими є:

· подання позовної заяви

· порушення провадження у справі і підготовка матеріалів до розгляду в першій інстанції

· вирішення господарських спорів у судах першої інстанції

· виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.

Факультативні стадії:

· досудове врегулювання господарських спорів

· перегляд судових рішень в апеляційному порядку

· касаційне оскарження судових рішень

· перегляд рішення, ухвали, постанови за ново виявленими обставинами

Принцип змагальності

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги І заперечення поданими суду доказами.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи.

 

Порівняти правонаступництво і заміну неналежного відповідача

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

 

Види підсудності

1. Родова – визначає компетентність різних ланок судової системи по розгляду справ у господарського суду та суб’єктного складу.

2. Територіальна – дозволяє розмежувати предметну компетенцію між однорідними судами залежно від території на яку поширюється діяльність цих судів.

Визначають наступні види територіальної підсудності:
Загальна – загальне правило, що розмежовує справи, які розглядуються місцевими господарськими судами за місцезнаходженням:

сторони зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії у спорах при укладанні, зміні, розірвані господарських договорів;

відповідача у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, з інших підстав при визнанні недійсними актів.

2. Альтернативна – розмежовує справи у спорах за участю декількох відповідачів залежно від місцезнаходження одного з відповідачів. Право вибору залишається за позивачем;

3. Спеціальна – розмежовує справи про банкрутство залежно від місцезнаходження боржника, а також пов’язані справи спір по яким розгляду у тому господарському суді в якому вирішується справа, з якою пов'язаний спір.

Прикладами спеціальної підсудності також є:

розгляд зустрічної позовної заяви за місцем розгляду основної;

позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розглядається за місцем розгляду справи, що виникла між сторонами.

4. Окрема – місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

5. Виключна – встановлює чітку підсудність певної категорії справ, що виключає можливість розгляду спору в іншому суді (ст. 16 ГПК). До неї відносяться:

Склад судових витрат

до складу судових витрат віднесено:

- судовий збір;

- суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом;

- витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження;

- оплати послуг перекладача, адвоката;

- інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (до таких витрат зокрема відносяться суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат (згідно Закону України "Про судовий збір"). Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи виключно через установи банків чи відділення зв'язку, та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Розподіл судових витрат

Судовий збір покладається;

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної Із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд мас право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і втому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поняття і види підсудності

Підвідомчість— це визначена законом сукупність повноважень господарських судів стосовно розгляду справ, які належать до їхньої компетенції.

При визначенні підвідомчості господарських спорів господарським судом беруться до уваги такі правові ознаки:

1) характер правовідносин, що є предметом спору;

2) склад учасників спору (суб'єктний склад);

3) територіальне розміщення учасників спору.

Права та обов’язки сторін у господарському процесі

Сторони мають право:

- знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії,

- брати участь в господарських засіданнях,

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів,

- заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду,

- наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу,

- заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому ГПК порядку,

- користуватися іншими процесуальними правами, наданими Сторонам ГПК.

Загальні обов'язки Сторін в господарському процесі:

- добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами,

- виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони,

- вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження.

До прийняття рішення по справі Позивач також має право:

- збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині,

- відмовитись від позову;

- зменшити розмір позовних вимог.

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач як і Позивач окрім загальних також наділений притаманними лише йому правами: правом визнати позов повністю або частково, правом до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.175.15 (0.014 с.)