ТОП 10:

Попередження насильства в сім’ї



Попередження насильства в сім’ї

 

Мета: дати базові знання, які необхідні для ефективного виконання завдань із запобігання насильству в сім’ї в професійній діяльності патрульного інспектора.


 

 

Тема 1. Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство. Масштаби проблеми та стереотипи. Індикатори виявлення насильства в сім’ї та особливості ідентифікації жертв. Діти як група ризику. 3

Тема 2. Алгоритм дій патрульних інспекторів щодо припинення та документування факту насильства в сім’ї, та надання допомоги постраждалим, в т.ч. інформаційної. Повноваження інших структурних підрозділів ОВС щодо реагування на факти насильства в сім’ї. Взаємодія з державними та неурядовими структурами. 24

 


Тема 1. Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство. Масштаби проблеми та стереотипи. Індикатори виявлення насильства в сім’ї та особливості ідентифікації жертв. Діти як група ризику.

Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство.

Україна ратифікувала багато міжнародних договорів про права людини, зокрема Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенцію ООН проти тортур, Конвенцію ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок (CEDAW), Конвенцію ООН про права дитини, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод. Хоча всі ці договори захищають права чоловіків та жінок, лише в Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок є конкретні положення, що зобов’язують держави-учасниці ООН вживати заходів для захисту прав жінок. Цей договір є спеціалізованим і спрямованим на приділення додаткової уваги до проблем, які постають лише перед жінками або від яких страждають переважно жінки, зокрема домашнє насильство.

 

Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу із цими явищами[1]

Стаття 3. Визначення (витяг)

Для цілей цієї Конвенції:

а) «насильство стосовно жінок» розуміється як порушення прав людини й форма дискримінації стосовно жінок та означає всі акти насильства стосовно жінок за гендерною ознакою, результатом яких є або може бути фізична, сексуальна, психологічна або економічна шкода чи страждання стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус або свавільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається це в публічному або приватному житті;

b) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

 

15 листопада 2001 р. Верховна Рада України ухвалила перший на теренах СНД Закон «Про попередження насильства в сім'ї», чим ви­знала як існування цього явища в суспільстві, так і готовність проти­стояти йому. Але і до теперішнього часу ведеться робота у напрямку вдосконалення національного законодавства в цій сфері. У 2008 році було запроваджено корекційні програми для осіб, які вчиняють насильство в сім’ї, виключено поняття «віктимної поведінки», уточнено перелік суб'єктів дер­жавної політики у сфері попередження насильства в сім'ї. В 2015 році Верховна Рада прийняла закон про внесення змін у Кодекс про адміністративні правопорушення, яким виключила штрафи з переліку покарань за насильство в сім'ї.

 

Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»[2]

Стаття 1. Визначення термінів(витяг)

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Жертва насильства в сім'ї – член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.

Члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти;особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Економічне насильствоумисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Психологічне насильство – насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Сексуальне насильство –протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Фізичне насильство –умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Види насильства в сім’ї:

Фізичне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• побиття;

• штовхання;

• ляпаси;

• спроби придушення;

• смикання волосся;

• викручування рук;

• кусання;

• хапання;

• катування;

• мордування.

Фізичне насильство в сім’ї може призвести до таких наслідків:

• смерті постраждалого;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я;

• нанесення шкоди честі та гідності постраждалого члена сім’ї.

Сексуальне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• зґвалтування, у тому числі «зґвалтування у шлюбі»;

• примус до небажаних сексуальних контактів;

• сексуальні домагання;

• дії сексуального характеру по відношенню до дитини: розбещення дітей, втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією, тощо.

Психологічне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• словесних образ;

• погрози вбивством;

• погрози завдання каліцтва, травм, побиття;

• переслідування;

• залякування;

• приниження.

Психологічне насильство в сім’ї може спричинити:

• емоційну невпевненість;

• нездатність захистити себе;

• шкоду психічному здоров’ю.

Економічне насильство в сім’ї має місце, коли здійснюється:

• умисне позбавлення члена сім’ї житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які жертва має передбачене законом право;

• знищення власності;

• пошкодження власності;

• підпал;

• проникнення в житло;

• обмеження (позбавлення) доступу до сімейного бюджету;

• економічна експлуатація.

Економічне насильство в сім’ї може призвести до:

• смерті постраждалого члена сім’ї;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Ст. 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення

Масштаби проблеми та стереотипи.

Про гостроту цієї проблеми для України свідчить як державна статистика, так і дані громадських організа­цій. За даними МВС України, кількість осіб, що перебу­вають на профілактичному обліку за вчинення насильства в сім'ї, щорічно зростає і наближається вже до 100 тис.

За даними ООН, кожна 3-я жінка у світі стикається із домашнім насильством, як правило фізичним чи сексуальним. 70% загиблих насильницькою смертю жінок були вбиті колишніми або нинішніми партнерами. ВООЗ констатує, що від 29% до 62% жінок, що страждають від насильства в сім’ї, не заявляють в поліцію. Рада Європи вважає, що 15-20% жінок в країнах колишнього СРСР страждають від насильства в сім’ї.


Міністерство соціальної політики:

До центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в 2013 р. надійшло 93 000 звернень від постраждалих від насильства в сім’ї. 9 місяців 2014 р. – 93 780 звернень до ЦСССДМ.

Індикатори виявлення насильства в сім’ї та особливості ідентифікації жертв. Діти як група ризику.

Пам’ятка

Розмовляючи з людиною, що пережила насильство в родині слід:

• ставити прямі запитання в м’якій формі;

• слухати, не виносячи суджень;

• пояснити, що насильство в сім’ї є правопорушенням і може бути злочином;

• сказати людині, що, швидше за все, насильство буде повторюватись,

незважаючи на запевняння кривдника і його обіцянки виправитися;

• надати людині інформацію про місцеві служби допомоги;

• сказати людям, які пережили насильство, що їх підтримують, і що вони не винні в тому, що трапилося.

 

При спілкуванні з особою, яка скоїла насильство в родині, представник патрульної служби повинен:

• назвати себе;

• розмовляти спокійно, демонструючи врівноваженість;

• звертатися до кривдника виключно на «Ви»;

• довести до відома кривдника, що існує закон, представником якого у даному випадку є працівник патрульної служби;

• дотримуватись позиції: «Я виконую свої обов’язки. Ви порушили Закон, що має певні юридичні наслідки».

 

В той же час, патрульний має пам’ятати, що «агресор» (особливо в так званих «благополучних» родинах) зазвичай справляє більш приємне враження, аніж постраждала: він веде себе більш виважено, розсудливо, спокійно.

 


Тема 2. Алгоритм дій патрульних інспекторів щодо припинення та документування факту насильства в сім’ї, та надання допомоги постраждалим, в т.ч. інформаційної. Повноваження інших структурних підрозділів ОВС щодо реагування на факти насильства в сім’ї. Взаємодія з державними та неурядовими структурами.

Попередження насильства в сім’ї

 

Мета: дати базові знання, які необхідні для ефективного виконання завдань із запобігання насильству в сім’ї в професійній діяльності патрульного інспектора.


 

 

Тема 1. Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство. Масштаби проблеми та стереотипи. Індикатори виявлення насильства в сім’ї та особливості ідентифікації жертв. Діти як група ризику. 3

Тема 2. Алгоритм дій патрульних інспекторів щодо припинення та документування факту насильства в сім’ї, та надання допомоги постраждалим, в т.ч. інформаційної. Повноваження інших структурних підрозділів ОВС щодо реагування на факти насильства в сім’ї. Взаємодія з державними та неурядовими структурами. 24

 


Тема 1. Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство. Масштаби проблеми та стереотипи. Індикатори виявлення насильства в сім’ї та особливості ідентифікації жертв. Діти як група ризику.

Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство.

Україна ратифікувала багато міжнародних договорів про права людини, зокрема Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенцію ООН проти тортур, Конвенцію ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок (CEDAW), Конвенцію ООН про права дитини, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод. Хоча всі ці договори захищають права чоловіків та жінок, лише в Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок є конкретні положення, що зобов’язують держави-учасниці ООН вживати заходів для захисту прав жінок. Цей договір є спеціалізованим і спрямованим на приділення додаткової уваги до проблем, які постають лише перед жінками або від яких страждають переважно жінки, зокрема домашнє насильство.

 

Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу із цими явищами[1]

Стаття 3. Визначення (витяг)

Для цілей цієї Конвенції:

а) «насильство стосовно жінок» розуміється як порушення прав людини й форма дискримінації стосовно жінок та означає всі акти насильства стосовно жінок за гендерною ознакою, результатом яких є або може бути фізична, сексуальна, психологічна або економічна шкода чи страждання стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус або свавільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається це в публічному або приватному житті;

b) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

 

15 листопада 2001 р. Верховна Рада України ухвалила перший на теренах СНД Закон «Про попередження насильства в сім'ї», чим ви­знала як існування цього явища в суспільстві, так і готовність проти­стояти йому. Але і до теперішнього часу ведеться робота у напрямку вдосконалення національного законодавства в цій сфері. У 2008 році було запроваджено корекційні програми для осіб, які вчиняють насильство в сім’ї, виключено поняття «віктимної поведінки», уточнено перелік суб'єктів дер­жавної політики у сфері попередження насильства в сім'ї. В 2015 році Верховна Рада прийняла закон про внесення змін у Кодекс про адміністративні правопорушення, яким виключила штрафи з переліку покарань за насильство в сім'ї.

 

Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»[2]

Стаття 1. Визначення термінів(витяг)

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Жертва насильства в сім'ї – член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.

Члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти;особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Економічне насильствоумисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Психологічне насильство – насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Сексуальне насильство –протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Фізичне насильство –умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Види насильства в сім’ї:

Фізичне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• побиття;

• штовхання;

• ляпаси;

• спроби придушення;

• смикання волосся;

• викручування рук;

• кусання;

• хапання;

• катування;

• мордування.

Фізичне насильство в сім’ї може призвести до таких наслідків:

• смерті постраждалого;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я;

• нанесення шкоди честі та гідності постраждалого члена сім’ї.

Сексуальне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• зґвалтування, у тому числі «зґвалтування у шлюбі»;

• примус до небажаних сексуальних контактів;

• сексуальні домагання;

• дії сексуального характеру по відношенню до дитини: розбещення дітей, втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією, тощо.

Психологічне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• словесних образ;

• погрози вбивством;

• погрози завдання каліцтва, травм, побиття;

• переслідування;

• залякування;

• приниження.

Психологічне насильство в сім’ї може спричинити:

• емоційну невпевненість;

• нездатність захистити себе;

• шкоду психічному здоров’ю.

Економічне насильство в сім’ї має місце, коли здійснюється:

• умисне позбавлення члена сім’ї житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які жертва має передбачене законом право;

• знищення власності;

• пошкодження власності;

• підпал;

• проникнення в житло;

• обмеження (позбавлення) доступу до сімейного бюджету;

• економічна експлуатація.

Економічне насильство в сім’ї може призвести до:

• смерті постраждалого члена сім’ї;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.179.0 (0.02 с.)