Мета і завдання дисципліни, міждисциплінарні зв’язки.

Вступ

 

В кінці XX – на початку XXI ст. уряди багатьох країн світу здійснили ряд реформ, що сприяли покращенню їх функціонуванню, у відповідь на вимогу громадян, які були невдоволені великою кількістю державних установ та не надто високою якістю надання ними публічних послуг. Уряди експериментували з багатьма концепціями вдосконалення своєї роботи та зменшення коштів платників податків на реалізацію державних програм. Ціла низка політичних, соціально-економічних та інституційних факторів спричинила появу нової форми управління в публічному секторі. Нові реалії вимагали застосування нових підходів до управління: заміни традиційних способів управління, що базувалися на застосуванні владних повноважень та чітких бюрократичних процедур, на такі, що зорієнтовані на надання якісних публічних послуг. Трансформації урядів супроводжувалися заміною традиційних механізмів управління на ринкові: “наказувати і контролювати” на “мотивувати та отримувати результат”. Підвищення продуктивності роботи державних установ, запровадження ринкового стилю управління, децентралізація, фокусування уваги на результатах, а не на процедурах – основні чинники, що вплинули на появу нової форми управління у державному секторі.

 

Мета і завдання дисципліни, міждисциплінарні зв’язки.

Предмет публічного адміністрування - процес досягнення національних цілей та інтересів шляхом організації діяльності суб'єктів публічної сфери, у тому числі законодавчих, виконавчих і судових органів та органів місцевого самоврядування.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями з питань публічного адміністрування та набуття практичних вмінь і навичок щодо застосування законів, принципів, методів, технологій та процедур в управлінні суб'єктами публічної сфери; набуття вмінь та формування компетенцій, необхідних для виконання функцій та реалізації повноважень керівника (фахівця) суб'єкта публічного адміністрування, в тому числі для органів державної влади і місцевого самоврядування.

 

Завдання вивчення дисципліни

Основні завдання, які повинні бути розв'язані у процесі викладання дисципліни:

· узагальнення теоретичних засад у сфері публічного адміністрування, розуміння основних тенденцій та напрямів їх еволюції;

· визначення суті, законів, принципів і механізмів публічного адміністрування в розвитку суспільства;

· опанування основами методології, технологіями та процедурами публічного адміністрування об’єктів публічної сфери;

· оволодіння методами формування, моніторингу та контролю управлінських рішень на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні суб'єктів публічної сфери, з позицій загальноцивілізаційних цінностей, світового досвіду та осмислення наукових здобутків;

· набуття навичок розроблення та впровадження заходів із забезпечення результативної га ефективної діяльності суб'єктів публічної сфери.

За результатами вивчення дисципліни студенти повинні знати:

· предметну сферу і методологічну основу публічного адміністру­вання;

· перспективні наукові напрями розвитку публічного адміністрування;

· технології та процедури формування цілей публічного адміністру­вання;

· закони, принципи та механізми публічного адміністрування;

· засади, механізми, органи, методи та стилі публічного адміністру­вання;

· основні засади публічного адміністрування в соціальній та еконо­мічній сферах;

· особливості публічного адміністрування в добровільних об'єднаннях;

· особливості відповідальності суб'єктів публічного адміністрування за правопорушення у цій сфері.

 

Міждисциплінарні зв’язки.

Дисципліна «Публічне адміністрування» відповідно до структурно-логічної схеми викладання дисциплін, передбачених навчальними планами, читається паралельно з іншими дисциплінами управлінського циклу:

 

ЗМІСТ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ

«Публічне адміністрування»

 

Модул 1. Публічне адміністрування як системне явище в суспільстві

Тема 1. Предмет і методологічна основа

Публічного адміністрування

 

Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція. Предметна сфера публічного адміністрування. Методологічна основа. Співвідношення управління за адміністрування. Публічне адміністрування як напрям наукових досліджень, сукупність знань, сфера діяльності та навчальна дисципліна.

Тема 2. Основні теорії управління суспільством

 

Джерела ідей управління суспільством і країною. Формування та розвиток теорій управління суспільством і країною.

Основні теорії та школи управління суспільством і країною другої половини XX століття. Японський варіант людських стосунків. Соціально-інженерний та гуманітарний підходи. Концепція раціона­льного вибору та «новий менеджеризм». Публічне управління в контексті неокласичної теорії.

Тема 3. Публічна сфера - єдність економічної, соціальної та політичної сфер

 

Взаємозв'язок економічної науки, соціології та політології. Співвідношення економіки та політичної економії. Особливості поведінки людей у економічній та політичній сферах. Соціальна сфера: публічне адміністрування та людина; публічне адміністрування та колектив; публічне адміністрування та суспільство. Дія ринкових принципів у політичній сфері. Публічна сфера і публічна політика.

Тема 4. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування

 

Основні етапи формування та еволюції громадянського суспільства. Сутнісні характеристики громадянського суспільства. Місце і роль громадських організацій у публічному адмініструванні. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин. Автономність і органічна єдність громадян­ського суспільства та держави.

Тема 5. Публічне адміністрування та влада

 

Феномен влади. Публічна влада та публічне адміністрування. Влада як основний засіб публічного адміністрування. Механізм

взаємодії влади та публічного адміністрування. Держава як суб'єкт політичної влади. Економічна влада. Взаємозв'язок і взаємозалежність політичної га економічної влади. Лобізм.

Тема 6. Публічне адміністрування і а муніципальна публічна влада

 

Поняття муніципальної публічної влади і місцевого самовря­дування. Місцеве самоврядування - демократична основа управління в державі. Основні фактори формування місцевого самоврядування. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади та публічного адміністрування.

Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування. Посадові особи місцевого самоврядування.

Інститути безпосередньої демократії в місцевому самовряду­ванні. Вибори органів місцевого самоврядування. Місцевий референ­дум. Загальні збори громадян. Органи самоорганізації населення.

Тема 7. Закони та принципи публічного адміністрування

 

Управління суспільством - головне призначення публічного адміністрування.

Загальний закон соціального управління - залежність управляючого впливу від стану системи та зовнішньою середовища. Закон необхідності посилення регулювання та управління суспільними процесами. Закон розмежування центрів влади та управління. Закон централізації та децентралізації влади. Закон системності організації та саморозвитку системи публічного адміністрування.

Загальносистемні методологічні принципи публічного адмініст­рування. Принципи, що регулюють адміністрування як соціально - політичний, соціально-економічний та соціально-культурний пронеси. Застосування принципів публічного адміністрування.

 

Модул 2. Організація публічного адміністрування

Тема 10. Механізми, органи, методи

Тема 12. Антикорупційна діяльність у сфері

Публічного адміністрування

 

Поняття корупції та корупційних дій. Нормативно-правова база антикорупційної діяльності. Зони «підвищеного» ризику проявів корупції.

Фактори запобігання проявам корупції: політичний, нормативно - правовий, організаційний, економічний, кадровий, морально-психологічний.

Публічного адміністрування

Поняття результативності та ефективності публічного адмініст­рування. Фактори результативності та ефективності публічного адміністрування.

Вимір продуктивності, результативності та ефективності публічного адміністрування. Критерії результативності та ефектив­ності публічного адміністрування.

Фактори підвищення ефективності публічного адміністрування. Контрактна система та неокорпоративізм.

Вступ

 

В кінці XX – на початку XXI ст. уряди багатьох країн світу здійснили ряд реформ, що сприяли покращенню їх функціонуванню, у відповідь на вимогу громадян, які були невдоволені великою кількістю державних установ та не надто високою якістю надання ними публічних послуг. Уряди експериментували з багатьма концепціями вдосконалення своєї роботи та зменшення коштів платників податків на реалізацію державних програм. Ціла низка політичних, соціально-економічних та інституційних факторів спричинила появу нової форми управління в публічному секторі. Нові реалії вимагали застосування нових підходів до управління: заміни традиційних способів управління, що базувалися на застосуванні владних повноважень та чітких бюрократичних процедур, на такі, що зорієнтовані на надання якісних публічних послуг. Трансформації урядів супроводжувалися заміною традиційних механізмів управління на ринкові: “наказувати і контролювати” на “мотивувати та отримувати результат”. Підвищення продуктивності роботи державних установ, запровадження ринкового стилю управління, децентралізація, фокусування уваги на результатах, а не на процедурах – основні чинники, що вплинули на появу нової форми управління у державному секторі.

 

Мета і завдання дисципліни, міждисциплінарні зв’язки.

Предмет публічного адміністрування - процес досягнення національних цілей та інтересів шляхом організації діяльності суб'єктів публічної сфери, у тому числі законодавчих, виконавчих і судових органів та органів місцевого самоврядування.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями з питань публічного адміністрування та набуття практичних вмінь і навичок щодо застосування законів, принципів, методів, технологій та процедур в управлінні суб'єктами публічної сфери; набуття вмінь та формування компетенцій, необхідних для виконання функцій та реалізації повноважень керівника (фахівця) суб'єкта публічного адміністрування, в тому числі для органів державної влади і місцевого самоврядування.