Розглянемо окремі види логістичних витрат.

Витрати на утримання запасів. Ці витрати складаються з вартості виконання замовлення і вартості зберігання запасів.

Витрати на формування і зберігання запасів пов'язані з відволіканням обігових коштів у запаси продукції, а витрати на зберігання запасів - з зберіганням запасів на складі, їх навантаженням і розвантаженням, страхуванням, збитками від дрібних крадіжок, псування, старіння, виплати податків. Також враховуються альтернативна вартість капіталу, пов'язаного з запасами або вкладеного в них, витрати на страхування, заробітну плату складського персоналу понад нормативний кількості, відсоток на капітал і ін.

Витрати, пов'язані зі зберіганням одиниці запасу:

1) складські витрати (плата за площу, енергопостачання, опалення, воду, каналізацію);

2) заробітна плата складського персоналу;

3) податки та страхові внески, що залежать від вартості запасу;

4) плата за виробничі фонди;

5) втрати від іммобілізації засобів в запасах;

6) витрати внаслідок псування продукції, погіршення якості, уцінки, списання, природного убутку від усушки, утруски, морального старіння, крадіжки;

7) витрати на регламентні роботи, що проводяться з продукцією;

8) оплата персоналу, пов'язаного з інвентаризацією, профілактикою, оглядом і прибиранням складу;

9) витрати на реєстрацію вимог (заявок і замовлень);

10) витрати на підготовку кадрів;

11) витрати на комплектацію продукції та її пакування.

 

Витрати, пов'язані з дефіцитом запасів, мають місце тоді, коли немає в наявності необхідних видів продукції. Наприклад, недоотримані надходження від збуту, додаткові витрати, викликані затримками у виробництві продукції, штрафи, що накладаються за зрив термінів постачання продукції замовникам.

Додаткові витрати при дефіциті запасів:

• витрати у зв'язку з невиконанням замовлення (затримкою відправлення замовленої продукції) - додаткові витрати на просування і відправку того замовлення, яке не можна виконати за рахунок наявних запасів продукції;

• витрати у зв'язку з втратою збуту - мають місце тоді, коли постійний замовник звертається за даною покупкою на інше підприємство (такі витрати вимірюються в показниках виручки, втраченої через нездійснення торгової угоди);

• витрати у зв'язку з втратою замовника - виникають у випадках, коли відсутність запасів продукції обертається не тільки втратою тієї чи іншої торгової угоди, а й тим, що замовник починає шукати інші постійні джерела постачання. Такі витрати вимірюються в показниках загальної виручки, яку можна було б отримати від реалізації всіх потенційних угод замовника з підприємством.

 

Способи мінімізації сумарних витрат на зберігання запасу:

• знизити до мінімально можливого рівня постійні витрати на кожне поповнення запасу (що дозволить знизити середні рівні запасів з відповідним зниженням альтернативних витрат капіталу, вкладеного в запаси);

• при певних постійних витратах на кожне поповнення оптимізувати середній рівень зберігання запасів, щоб мінімізувати сумарні витрати на зберігання запасів за певний період (сумарні витрати на поповнення плюс альтернативні витрати капіталу).

 

Витрати, пов'язані з якістю продукції. Ці витрати поділяють на виробничі і невиробничі.

Виробничі витрати, пов'язані з якістю, діляться на три групи:

1. Витрати на попередження виникнення дефектів - це витрати на будь-яку дію, що приймається з метою виявлення, попередження або зменшення ризику невідповідності продукції вимогам якості, а саме:

1) на маркетинг та маркетингові дослідження;

2) планування якості;

3) контроль якості конструкторської та технічної документації;

4) виробничу перевірку конструкції на надійність і безпеку;

5) розробку, впровадження методів статистичного контролю, аналізу і регулювання технологічного процесу, в тому числі застосування комп'ютерів;

6) роботи по стандартизації (розробка стандартів підприємства, нормативної документації, робочих конструкцій щодо забезпечення функціонування систем якості;

7) метрологічне забезпечення виробництва (перевірка і ремонт засобів вимірювання);

8) автоматизацію робочих місць;

9) технічне навчання та підвищення кваліфікації працівників підприємства;

10) контроль комплектності, консервації, маркування та пакування продукції;

11) контроль умов зберігання і транспортування готової продукції;

12) проведення пусконалагоджувальних робіт (шефмонтаж обладнання).

2. Витрати на контроль і оцінку якості продукції - витрати на визначення відповідності продукції заданим параметрам. Вони включають в себе витрати:

1) на вхідний контроль;

2) операційний контроль;

3) приймальний контроль та випробування готової продукції.

3. Витрати від браку - це втрати, пов'язані з тим, що не досягнуто необхідної якості. Вони діляться на внутрішні і зовнішні витрати.

Внутрішні витрати утворюються всередині підприємства у зв'язку з невідповідністю продукції вимоги якості на будь-якій життєвій стадії її циклу розвитку і складаються з витрат:

1) на аналіз та оцінку дефектних виробів, виявлених в процесі виробництва;

2) ремонт дефектних виробів;

3) переробку відходів;

4) повторні випробування, контроль, проектування і т. д.;

5) навчання.

Зовнішні витрати виникають після поставки дефектної продукції і включають в себе витрати:

1) від браку, виявлені у сфері експлуатації продукції;

2) на додаткові госпрозрахункові витрати і втрати, пов'язані з випуском неякісної продукції.

Крім виробничих витрат існує група невиробничих витрат, пов'язаних з якістю. Вони включають в себе витрати:

1) на підтвердження якості та надання споживачу додаткових об'єктивних доказів якості;

2) випробування продукції в спеціальних сторонніх організаціях;

3) демонстраційні випробування в рекламних цілях;

4) сервісне обслуговування.

На підприємствах повинен здійснюватися постійний аналіз витрат на забезпечення якості, який переслідує такі цілі:

1) вибір оптимального вирішення всіх часткових питань в системі якості;

2) облік економічного ефекту в програмах і планах заходів з якості;

3) оцінка окупності витрат;

4) встановлення черговості вдосконалення систем якості, мотивації робіт у сфері якості.

 

Витрати на складську діяльність. Витрати зберігання пов'язані із забезпеченням збереження продукції. Вони є додатковими витратами, викликаними продовженням процесу виробництва в сфері обігу, тобто носять продуктивний характер. Однак продуктивними витратами вони будуть тільки при зберіганні нормативного обсягу запасів продукції, необхідного для забезпечення безперервності логістичного процесу. У витрати зберігання входять:

• витрати з утримання складів;

• заробітна плата складського персоналу;

• недостача продукції в межах норм природного убутку;

• адміністративно-управлінські та інші витрати.

Завдання мінімізації складських витрат:

• визначення оптимального числа ступенів складування;

• визначення оптимального числа складів на кожному ступені;

• встановлення місцезнаходження складів, забезпечує мінімальні загальні витрати;

• знаходження раціонального розподілу місць поставки.

Перелік витрат, необхідних для експлуатації складу:

1) витрати на планування завантаження та роботи персоналу складу;

2) витрати на введення в експлуатацію та апробацію;

3) річні витрати на міжскладські переміщення;

5) витрати на необхідні початкові запаси продукції.

 

Витрати на транспортування. Це витрати на транспортування продукції від місця продажу або закупівель до місцезнаходження покупців; є додатковими витратами, пов'язаними з продовженням процесу виробництва в сфері обігу. Транспортні витрати включають в себе оплату транспортних тарифів і різних зборів транспортних підприємств, витрати на утримання власного транспорту, вартість вантажно-розвантажувальних робіт, експедирування вантажів.

Витрати, пов'язані з транспортуванням продукції від продавця до покупця:

1) витрати, пов'язані з підготовкою продукції до відвантаження (перевірка продукції за кількістю і якістю, відбір проб, упаковка);

2) витрати на навантаження продукції на транспортні засоби внутрішнього перевізника;

3) оплата тарифів на перевезення від пункту відправлення до пункту перевалки на магістральний транспорт;

4) оплата тарифів на навантаження вантажів на магістральні транспортні засоби;

5) оплата вартості транспортування продукції міжнародним транспортом;

6) оплата страхування вантажу при доставці;

7) оплата митних зборів, податків і зборів при переході митного кордону;

8) витрати на зберігання продукції в дорозі і пунктах перевантаження;

9) витрати по вивантаженню вантажу в пункті призначення;

10) витрати з доставки продукції зі складу покупця до пункту кінцевого призначення.

Основні напрямки зниження витрат на перевезення:

• зниження витрат на паливо шляхом вибору оптимальних місць заправки з урахуванням вартості палива в різних країнах;

• зниження витрат на «добові» і «квартирні» шляхом нормування часу виконання рейсу;

• зменшення витрат на дорожні збори за рахунок вибору оптимального маршруту, а також застосування змішаних автомобільно-морських, автомобільно-залізничних сполучень;

• підвищення продуктивності праці.