Правила роботи з об’єктами UML

UML

UML -це стандарт, який підтримується групою по об’єктному програмуванню OMG (це громадська організація, яка була заснована 11 провідними компаніями по розробці ПЗ «з метою створення ринку компонентного ПЗ шляхом прискорення ведення стандартних об’єктних рішень»).

Стандарт UML постійно переглядається та вдосконалюється

Переваги використання UML:

1. Діаграми однозначні та добре задокументовані
2. Зберігається інтелектуальна власність архітектури системи.
3. Новим співробітникам простіше приєднуватися до проекту.

Види діаграм:

1) Діаграма варіантів використання USE case d-m

2) Діаграма класів Class d-m

3) Діаграма поведінки Behavior d-m

Діаграма станів Statechart d-m

Діаграма діяльності Activity d-m

Діаграма взаємодії Interaction d-m

а) Діаграма послідовності Sequnce d-m

б) Діаграма кооперації Collaboration d-m

4) Діаграма реалізації Implementation d-m

4.1. Діаграма компонентів Component d-m

4.2. Діаграма розгортування Deployment d-m

 

У середині 90-х років були визначені наступні методи для розв’язання різних класів задач ООАПроектування:

1. Метод Буча Booch.
2. Метод Джеймса-Румбау ОМТ (Object Modeling Technique).
3. Метод Айвора Джекобса OOSE(Object Oriented Software Enginering).

З 1994 року починається створення єдиного стандарту і зявляється уніфікований метод, а потім UML.

 

Правила роботи з об’єктами UML

1. Явно вказується у тексті екземпляр деякого класу.

2. Використовуються лише ті значення слова, які написані у імені відповідно конструкції UML.

3. Існує 3 допустимі префікси.

4. Посилання на конструкцію UML записується звичайним шрифтом.

5. Імена класів це іменник і можливо прикметник; ім’я записується одним словом, кожна частина записується з великої літери.

6. Ім’я асоціації записується аналогічно до імені класів.

7. Ім’я інших елементів записується одним словом але починається з малої літери.

8. Імена атрибутів, які приймають логічні значення з префіксом is.

9. Перераховані типи закінчуються словом kind.

10. Посилання на класи, асоціації, атрибути завжди використовують точні імена, які вказані у моделі.

11. Імена стандартних позначень заключаються у рядки і починаються з маленької літери.

Графічні конструкції UML:

1. Значки або піктограми – графічні фігури фіксованого розміру і форми.

2. Графічні символи на площині – певні геометричні фігури різної висоти та ширини.

3. Шляхи – послідовність відрізків які поєднують певні графічні символи.

4. Рядки тексту – для представлення інформації в певній граматичній формі.

 

Діаграма станів (Statechart diagram)

Мета розробки: описати можливі послідовності станів та переходів, які у сукупності характеризують поведінку елемента моделі протягом його життєвого циклу.

Автомат – це деякий формалізм для моделювання елементів моделі та системи в цілому. Кожна діаграма станів це деякий автомат.

Обов’язкові умови автомату:

1. Незапам’ятовується історія переміщення з одного стану в інший.

2. Кожний момент часу автомат може знаходитися лише в одному із станів.

3. Час явно не входить в формалізм автомату.

4. Кількість станів кінцева.

5. Не міститься ізольованих станів та переходів.

6. Не міститься переходів з одного стану у два або більшу.

Стан – це деякий клас для моделювання ситуації протягом якої виконується деяка умова.

Позначається:

 

 

Ім'я записується з великої літери, зазвичай це дієслово з дієприкметником. В кожній дії ставиться для відповідності рядок тексту:

мітка/вираз дії;

Мітка вказує на умову при якій буде виконуватися дія. Зарезервовані мітки:

1) entry – дія виконується в момент входу у даний стан;

2) exit – момент виходу;

3) do – діяльність, яка виконується протягом усього часу доки об’єкт знаходиться у даному стані.

4) include – звернення до підавтомату, замість дії вказується назва діаграми станів.

 

Перехід між станами

Початковий стан

Кінцевий стан

Складний стан з прихованою внутрішньою структурою:

Складний стан з паралельними підстанами:

 

 

Складний стан з вкладеними послідовними підстанами:

 

 

 

 

Недавній історичний стан:

Давній історичний стан:

Синхронізований стан:

 

В складних станах використовують наступні переходи:

 

Історичний стан використовується в складному стані для запам’ятовування того з послідовних під станів який був поточним під час виходу із складного стану.

Недавній – замінює собою початковий стан підавтомату; давній – запам’ятовую всі підстани підавтомату.

Синхронізуючий стан використовується з складними переходами для того щоб вказати що події в інших підавтоматах впливають на поведінку в даному.

 

 

Початковий стан

Кінцевий стан

Якщо діяльність це складна дія, то позначається

 

Кожна діаграма діяльності має один початковий і один кінцевий стан

 

Для розподілу та злиття паралельних потоків керування використовують

Доріжки використовуються для моделювання бізнес-процесів, тобто для асоціювання дій з конкретними підрозділами компаній.

У загальному випадку дії на діаграмі виконуються над деякими об’єктами, об’єкти або ініціюють виконання дій або визначають деякий результат цих дій.

Об’єкти з’єднуються з діями за допомогою відношення залежності

Приклади:

 

 

UML

UML -це стандарт, який підтримується групою по об’єктному програмуванню OMG (це громадська організація, яка була заснована 11 провідними компаніями по розробці ПЗ «з метою створення ринку компонентного ПЗ шляхом прискорення ведення стандартних об’єктних рішень»).

Стандарт UML постійно переглядається та вдосконалюється

Переваги використання UML:

1. Діаграми однозначні та добре задокументовані
2. Зберігається інтелектуальна власність архітектури системи.
3. Новим співробітникам простіше приєднуватися до проекту.

Види діаграм:

1) Діаграма варіантів використання USE case d-m

2) Діаграма класів Class d-m

3) Діаграма поведінки Behavior d-m

Діаграма станів Statechart d-m

Діаграма діяльності Activity d-m

Діаграма взаємодії Interaction d-m

а) Діаграма послідовності Sequnce d-m

б) Діаграма кооперації Collaboration d-m

4) Діаграма реалізації Implementation d-m

4.1. Діаграма компонентів Component d-m

4.2. Діаграма розгортування Deployment d-m

 

У середині 90-х років були визначені наступні методи для розв’язання різних класів задач ООАПроектування:

1. Метод Буча Booch.
2. Метод Джеймса-Румбау ОМТ (Object Modeling Technique).
3. Метод Айвора Джекобса OOSE(Object Oriented Software Enginering).

З 1994 року починається створення єдиного стандарту і зявляється уніфікований метод, а потім UML.

 

Правила роботи з об’єктами UML

1. Явно вказується у тексті екземпляр деякого класу.

2. Використовуються лише ті значення слова, які написані у імені відповідно конструкції UML.

3. Існує 3 допустимі префікси.

4. Посилання на конструкцію UML записується звичайним шрифтом.

5. Імена класів це іменник і можливо прикметник; ім’я записується одним словом, кожна частина записується з великої літери.

6. Ім’я асоціації записується аналогічно до імені класів.

7. Ім’я інших елементів записується одним словом але починається з малої літери.

8. Імена атрибутів, які приймають логічні значення з префіксом is.

9. Перераховані типи закінчуються словом kind.

10. Посилання на класи, асоціації, атрибути завжди використовують точні імена, які вказані у моделі.

11. Імена стандартних позначень заключаються у рядки і починаються з маленької літери.

Графічні конструкції UML:

1. Значки або піктограми – графічні фігури фіксованого розміру і форми.

2. Графічні символи на площині – певні геометричні фігури різної висоти та ширини.

3. Шляхи – послідовність відрізків які поєднують певні графічні символи.

4. Рядки тексту – для представлення інформації в певній граматичній формі.