Витрати виробничих стічних вод

 

За [4] VII 7.7 та 7.11 беремо дані про норми об’єму виробничих стічних вод на одиницю основної продукції.

- норма об’єму стічної води, яка йде у локальну мережу каналізації;

- норма об’єму стічної води, яка йде уміську каналізацію;

- добовий випуск основної продукції за дві зміни.

Добові витрати виробничих стічних вод дорівнює:

План мережі виробничих СВ ППР наведено в графічній частині.

 

Опис принципової технологічної схеми очистки виробничих стічних вод

 

До підприємств молочної промисловості відносяться молокоприймальні пункти для прийому і охолодженя молока; сепараторні відділення; міські молочні заводи, молочно-консервні заводи; сироробні і маслоробні заводи.

На підприємствах молочної промисловості утворюються два види виробничих стічних вод: забруднені і незабруднені. Забруднені стічні води утворюються при промивці обладнаня, технологічних трубопроводів, автомобільних та залізничних цистерн, фляг, склотари, підлоги. Незабруднені стічні води утворюються при охолоджені молока, молочних продуктів і обладнання. Їх якправило направляють в систему оборотного водопостачаня або на повторне використання для миття обладнання та інших цілей.

Кількість виробничих стічних вод в залежності від профілю і потужності підприємства наведено в таблиці.

 

Вид і потужність підприємства (за переробленим молоком)	Кількість стічних вод, на 1т переробленого молока
Молокоприймальний пункт і сепараторне виділення	1,9
Міський молочний завод потужністю, т/доб: до 50 50-200 200-400 більше 400	4,9 4,5 4,2 3,1
Завод згущених молочних продуктів потужністю, т/доб: до 180 більше 180	4,1 3,7
Завод сухих молочних продуктів, масло розподільчий завод з цехами висушування потужністю, т/доб: до 300 більше 300	3,7 3,3
Молочноконсервний комбінат дитячих продуктів	2,8
Масло розподільчий завод потужністю, т/доб: до 50 50-200 більше 200	2,4 1,9 1,6
Маслосир завод потужністю, т/доб: до 50 50-200 більше 200	3,9 3,6 3,1
Сироварний завод потужністю, т/доб: до 50 50-200 більше 200	5,5 4,6 3,9

Кількість забруднених стічних вод складає 20-50% загального стоку. Витрата незабруднених стічних вод, які направляють в систему оборотнього водопостачання або на повторне використання складає до 60-80% загальної витрати води на підприємстві. Загальна витрата стічних вод, скидаємих заводом складає від 15-20 до 2500 /доб. Кількість побутових стічних вод складає 2-10% загального стоку.

Забруднення промислових стічних вод підприємств молочної промисловості складаються з втрат молока і молочної продукції, відходів виробництва, реагентів що використовують при промивці тари, сумішей, змиваємих з поверхні тари, обладнання, підлоги.

 

 

Характеристика стічних вод різних підприємств молочної промисловості наведена в таблиці.

Показники	Значення показників для заводів
міських молочних	сухого та згущеного молока	сиро- розподільчих
Концентрація забруднень, мг/л: завислі речовини в тому числі проколені сухий залишок в тому числі проколені азот загальний фосфор жири хлориди ХСК, мг О/л	до 100	до 100	до 100

Реакція стічних вод близька до нейтральної, але може ставати слабо кислою при скиді сироватки, або слабо лужною при скиді лужних миючих розчинів.

Температура стічних вод в холодний період року складає в теплий період

Методи очищення стічних вод

На підприємствах молочної промисловості, як правило, влаштовують дві самостійні мережі каналізації; для виробничих забруднених і побутових стоків і для незабруднених і для дощових стічних вод.

Забруднені стічні води підлягають очистці разом з побутовими стічними водами населених пунктів і інших промислових підприємств. Самостійна очистка проводиться тільки при відсутності технічної можливості або економічній вигідності подачі стоків на загальні очисні споруди.

На території підприємства перед скиданням стоків в каналізаційну мережу розташовують наступні споруди: усереднювачі витрати відпрацьованих миючих розчинів, що забезпечують приймання залпового скиду з послідуючим рівномірним випуском його; грязевідстійники з бензиномасловловлювачами біля ділянок миття машин; мазутоловушки біля мазутного господарства.

Механічна очистка. Для механічної очистки стічних вод молочної промисловості влаштовують решітки, пісколовки, жироловки, освітлювачі з природною аерацією, освітлювачі-перегнівачі, вертикальні відстійники.

Пісколовки влаштовують при витраті стічних вод більше 100 /доб в складі станції біологічного очищення. Кількість затриманого пісковловлювачем осаду складає 0,2л на 1 стічних вод при його вологості 60%.

Жироловки влаштовують на випусках цехів і заводів, які виробляють високо жирну продукцію(масло, сливки) при концентрації жирів в стічних водах більше 100 мг/л.

 

Рис. Схема жироловки з реактивним водорозподілом (Споруда ЛІСІ)

1-корпус; 2- центральна камера; 3- відвід очищеної води; 4- жирозгін;

5-периферійний лоток; 6-патрубок; 7-трубопровід подачі стічної рідини; 8-

реактивний водорозподілювач, що обертається; 9- лоток жиромаси; 10-мулова

труба; 11- труба видалення жиром аси; 12- осадочна частина; 13- кільцевий

водозлив.

 

Використання жироловок горизонтального типу для стічних вод молочних заводів малоефективне, оскільки ступінь зниження ними концентрації жирів складає 30-35%. Кафедрою каналізації ЛІСІ для очистки розглядаючих стічних вод від жиру і завислих речовин розроблена жироловка з реактивним водорозподілом, низходячим рухом рідини і автоматизованим збором жиромас. В цій споруді завдяки розподілу стічних вод на вході, природної аерації рідини, яка відбувається при спадінні потоку з сопел реактивного розподілювача, а також низходячому руху рідини у відстійній зоні. Ефективність очистки при однаковому часі відстоювання на 20-25% вище, ніж у

 

 

горизонтальних жировловлювачах і складає 50-70%. Крім того, в жироловці нової конструкції здійснюється безперервний збір і видалення спливаючої жиромаси за допомогою обертаючогося разом з реактивним водорозподілювачем жирозгону. Такі

жироловки можуть встановлюватись також в складі станції біологічної очистки замість первинних відстійників.

Освітлювачі, освітлювачі-перегнівачі і вертикальні відстійники влаштовують в складі станцій біологічної очистки. Надлишковий активний мул и біологічну плівку можливо подавати в лоток перед освітлювачами, при цьому вологість становить 97,5%.

Фізико-хімічна очистка. Досвід використання флотаційних способів очистки стоків підприємств молочної промисловості вказав, що флотація без додавання коагулянту малоефективна, оскільки дозволяє знизити концентрацію жирів тільки на 50-60%, а завислих речовин на 50%. При використані в якості коагулянтів сірчанокислого алюмінію або хлорного заліза дозою 100 мг/л на 1000 мг/л забруднень за ХСК за рН=6,7 ефект очищення за завислими речовинами складає 75-80%, по жирам 80-90%, по 60-70%. Але через високу дозу реагенту, складності реагентного господарства і великої кількості створюваного осаду (до 10% кількості стічних вод) реагентна очистка не знайшла використання для очистки стічних вод підприємств молочної промисловості.

Вказані недоліки в значному ступені усуваються при використані електрохімічного способу коагуляції. Після електрокоагуляційної обробки стічних вод рекомендується відстоювання або електрофлотація.

Для відстоювання стічних вод, які пройшли електрокоагуляційну обробку, використовують вертикальні відстійники з пристосуваннями для затримання вспливаючих домішок або жироловку конструкції ЛІСІ. Час відстоювання при використані в електрокоагуляторах алюмінієвих електродів 30 хв., залізних - 60.

Кількість створеного в електрокоагуляторах і електрофлотаторах піни складає 25% витрати стічних вод. Гасіння піни проводиться механічним способом протягом 5-10 хв.

Використання електрокоагуляційного метода застосовується для локальної очистки стоків підприємств молочної промисловості, коли необхідно знизити концентрацію жирів до 25 мг/л, завислих речовин до 50 мг/л, до 500-1000 мг/л.

Біологічна очистка. Споруди біологічної очистки проектують згідно до СНіП 2-32-74. Навантаження приймаються для побутових стоків з коефіцієнтом 0,2 для молочних заводів.

Для штучної біологічної очистки використовують аеротенки, високо навантажені біофільтри, циркуляційні окислювальні канали (ЦОК).

Аеротенки. Тип аеротенку приймають залежно від витрати стічних вод з врахуванням місцевих умов і технікоекономічних показників.

Аеротенки влаштовують з пневматичною або механічною аерацією.

Пневматичні аератори виготовляють з щелевих або дирчастих труб діаметром отворів 5 мм, з відстанню між ними 20-40 см. Швидкість виходу з них повітря 7-10 м/с.

Коефіцієнт , який враховує відношення швидкості переносу кисню в іловій суміщі до швидкості переносу його в чистій воді, для стічних вод підприємств молочної промисловості приймається рівним 0,82.

 

 

При проектуванні аеротенків враховується необхідність підтримання температури мулової суміші не нижче . Для цього необхідно перекриття

аеротенків на зимовий період теплоізоляційними матеріалами, розташування їх в будівлях, підігрів мулової суміші.

В якості вторинних відстійників рекомендовано використовувати вертикальні відстійники або відстійники з низходячо-висходячим потоком рідини. Тривалість відстоювання у вторинних відстійниках приймають рівною 1,5-2 години після аеротенків на неповну і повну очистку, 2-2,5 години після аеротенків подовженої аерації.

Біофільтри. Для повної і не повної очистки стічних вод підприємств молочної промисловості використовують високонавантажені біофільтри.

Високонавантажені біофільтри можуть встановлюватись одноступеневими, двоступеневими.

При проектувані високонавантажених біофільтрів необхідно приймати їх робочу висоту Н в межах 2-4 м, гідравлічне навантаження від 20 до 40 .

При роботі біофільтрів з рециркуляцією очищеної рідини суміші вхідних і очищених стоків вод приймається не більше 200 мг/л, двоступеневих біофільтрів не більше 200 мг/л. період між зміною ступеней біофільтру 3 доби.

Циркуляційні окислювальні канали можуть використовуватись для очистки стічних вод підприємств молочної промисловості тільки при роботі в контактному (періодичному) режимі, які мають наступні послідовні операції: наповнення каналів стічними водами одночасно з їх аерацією, аерація, відстоювання ілової суміші з вимкненими аераторами, випуск очищеної рідини і осаду з каналу. Аерацію необхідно виконувати механічними аераторами.