Порядок проведення експерименту та послідовність обробки результатів

2.1 Встановити значення розрахункової температури зовнішнього повітря для розрахунку опалення адміністративних і житлових будівель в м. Запоріжжі, користуючись [2].

2.2 Встановити значення розрахункової температури в середині приміщення, користуючись [3, 4].

2.3 Опалення здійснюється чавунними радіаторами типу М-140 і неізольованими трубопроводами. Визначити кількість секцій п радіаторів, а також довжини стояків і підводків до радіаторів і їх умовні діаметри d_y.

2.4 Обчислити об’єм будівлі за зовнішнім обміром .

2.5 Виміряні і знайдені величини занести до табл.2.2.

 

Таблиця 2.2 – Вихідні дані

 

Позначення величин	Спосіб визначення величин	Одиниця вимірювання	Числове значення
	За кліматологічним довідником [2] для м.Запоріжжя	°С
	За нормативними матеріалами для адміністративних будівель [4]	°С
а	Ширина приміщення будівлі за зовнішнім обміром	м
b	Довжина приміщення будівлі за зовнішнім обміром	м
Н	Висота приміщення будівлі за зовнішнім обміром	м
	Об’єм будівлі за зовнішнім обміром	м^3
п	Кількість секцій чавунних батарей опалення	шт
lстdу15	Довжина стояків з умовними діаметрами dy 15	м
lстdу20	Довжина стояків з умовними діаметрами dy 20	м
lпідdу15	Довжина підводків з умовними діаметрами dy 15	м
lпідdу20	Довжина підводків з умовними діаметрами dy 20	м

 

 

2.6 Максимальна годинна витрата теплоти на опалення встановленими чавунними радіаторами

 

, (2.1)

де п – кількість секцій, шт;

F_ек – площа поверхні нагріву 1 секції радіатора, екм (див.табл.2.1);

q – тепловіддача 1 екм нагрівальних приладів у двотрубних системах опалення, ккал/(год×екм).

Значення q вибираються при температурі повітря в серединні приміщення () і температури теплоносія в місцевій системі опалення з таблиці 2.3. Зазвичай температура ця становить 95°С.

 

Таблиця 2.3 – Тепловіддача 1 екм нагрівальних приладів у двотрубних системах опалення, ккал/(год×екм) [1, с.95].

 

Температура повітря в приміщенні, °С	Температура теплоносія, °С
85-65*	90-70	95-70	100-70	115-70	130-70	140-70	150-70
Чавунні радіатори при подачі води зверху вниз

 

* - температура води в подаючому і зворотному трубопроводах відповідно.

2.7 Тепловіддача від неізольованих трубопроводів

 

, (2.2)

де q¢ – тепловіддача 1 м неізольованої труби при різниці температури теплоносія і навколишнього повітря 1°С, ккал/(год×м×°С); значення q¢ вибирається з табл.2.4;

j - поправочний коефіцієнт для розрахунку тепловіддачі труб в залежності від їх розміщення, вибирається з табл.2.5;

Dt – температурний напір, °С, його значення розраховується:

для стояків

 

, (2.3)

тут Т₁, Т₂ – температура теплоносія на вході в прилад і виході з нагрівального приладу, °С.

для зворотного трубопроводу

 

; (2.4)

для падаючої магістралі

 

; (2.5)

2.8 Тепловіддача від фактично встановлених приладів опалення і трубопроводів

 

, ккал/год. (2.6)

 

Таблиця 2.4 – Тепловіддача від неізольованих труб довжиною 1 м при різниці температури теплоносія і навколишнього повітря, рівної 1°С

Діаметр трубопровода dy, мм	Тепловіддача q¢, ккал/(год×м×°С)	Діаметр трубопровода dy, мм	Тепловіддача q¢, ккал/(год×м×°С)
	0,78		2,51
	0,97		2,53
	1,22		3,40
	1,54		4,23
	1,75		5,60
	2,09		7,19

Таблиця 2.5 – Поправочний коефіцієнт для розрахунку тепловіддачі труб

Призначення і розміщення трубопровода	Коефіцієнт j
Стояк	0,5
Підводка (подаюча і зворотня)	0,9
Трубопровід, який розміщено біля стелі	0,25
Трубопровід, який розміщено біля підлоги	0,75

Результати розрахунку необхідно занести до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Тепловіддача від неізольованих трубопроводів

№ п/п	Призначення і розміщення трубопровода	dy, мм	L, м	Dt, °C	j	q¢, ккал/(год×м×°С)	, ккал/год
	Стояки:
	Підводки:
	Зворотній трубопровід біля підлоги
	Подаючий трубопровід біля стелі
Всього

 

2.9 Величина тепловитрат в приміщенні (за укрупненими показниками)

, ккал/год (2.7)

де q_o – питома опалювальна характеристика при зовнішній температурі повітря t=-30°С, ккал/(м³×год×°С); значення q_о вибирається з таблиці 1.7;

a - коефіцієнт переліку, значення вибирається з таблиці 2.8.

 

Таблиця 2.7 – Питомі опалювальні характеристики деяких громадських споруд та установ обслуговування населення кДж/(м³×год×°С) [ккал/(м³×год×°С] [4, с.24-28]

 

Будівлі	Об’єми будівель за зовнішнім обміром Vз, тис.м^3	Питомі опалювальні характеристики qo для районів із зовнішньою температурою мінус 30°С
до 1980 р.	після 1981 р.
Адміністративні	до 5	1,8/0,43/	1,88/0,46/
5-10	1,59/0,38/	1,59/0,38/
10-15	1,46/0,35/	1,46/0,35/
понад 15	1,34/0,32/	1,34/0,32/
Лабораторні корпуси	до 5	1,55/0,37/	1,55/0,37/
5-10	1,46/0,35/	1,46/0,35/
понад 10	1,38/0,33/	1,38/0,33/
Учбові заклади (вищі, середньотехнічні, професійні училища)	до 10	1,46/0,35/	1,55/0,37/
10-15	1,38/0,33/	1,42/0,34/
15-20	1,25/0,30/	1,30/0,31/
понад 20	1,01/0,24/	1,13/0,27/

 

 

Таблиця 2.8 – Значення коефіцієнта a

 

tз, °С		-5	-10	-15	-20	-25	-30	-35
a	2,05	1,67	1,45	1,29	1,17	1,08	1,0	0,95

 

Примітка. Значення a для температур, відмінних від наведених в таблиці знаходяться методом інтерполяції.

 

2.10 Порівняння з , якщо

, (2.8)

тоді знаходиться різниця між ними .

2.11 Знаходимо надлишок теплоти, що виділяють прилади опалення

. (2.9)

2.12 Кількість надлишкових секцій

. (2.10)

Література

1. Справочник по наладке и эксплуатации водяных сетей /В.И.Манюк, Я.И. Каплинский, Э.Б. Хиж, А.И. Манюк, В.К. Ильин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1982. – 215 с.

2. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. – М.: Стройиздат, 1989.

3. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – М.: Ц ТП Госстроя СССР, 1987.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3